#FreeAseev: Заява Виконавчої Ради Українського осередку Міжнародного ПЕН-клубу

Понад два роки тому, в червні 2017-го, в Донецьку, на тимчасово окупованій території, було викрадено українського письменника та журналіста Станіслава Асєєва. Викрадачі – так зване МҐБ угруповання “ДНР” – тривалий час узагалі заперечували свою причетність до цієї події і лише через півтора місяця визнали, що журналіст перебуває в тюрмі за звинуваченням у шпигунстві.

Влітку минулого року стало відомо, що Асєєв оголосив голодування з вимогою його звільненн я, а потім з’явилося інтерв’ю каналу “Россия 24”, в якому Станіслав на камеру визнає, що проводив на окупованій території “шпигунську діяльність”. На цьому відео він має вигляд пригніченої, психологічно надломленої людини, яку примусили капітулювати. За опосередкованими даними, він утримується в “Ізоляції” – колишньому радянському заводі, який став арт-центром, а згодом був перероблений ватажками “ДНР” на в’язницю. За свідченнями екс-полонених, зокрема, тих які утримувалися на території “Ізоляції”, на окупованих територіях Донецької та Луганської областей поширене застосування тортур та жорстокого поводження з ув’язненими людьми.

Станіславу Асєєву не дозволяють бачитися з матір’ю, а представники міжнародних організацій не мають змоги зустрітися з ним навіть для того, щоб оцінити стан його здоров’я. Це дає підстави припускати, що Асєєва катували. Він не отримує необхідних медикаментів, і ще рік тому ті з колишніх ув’язнених, що бачили Станіслава в “Ізоляції”, стверджують, що він має поганий вигляд.

Коли розпочався воєнний конфлікт, Станіслав Асєєв вирішив залишатися в Донецьку і описувати події, побачені на власні очі. Його тексти, які він публікував під псевдонімом Станіслав Васін, є цінним джерелом інформації про те, що саме відбувалося на окупованій території. І це були не сторонні розвідки, а постійний процес щирого переживання того, що відбувається з окупованим Донбасом і людьми, які там залишились. Він писав про настрої донеччан, їхні страхи, надії і хвилювання, про справжнє ставлення до окупації і росіян. За той час Станіслав опублікував десятки текстів для різних друкованих та інтернет-видань, серед яких Радіо Свобода, “Дзеркало тижня”, “Український тиждень”, “Українська правда” та інші.

Станіслав Асєєв є автором кількох книжок, зокрема автобіографічного роману “Мельхиоровый слон, или Человек, который думал” (2015). 2018 року Радіо Свобода зібрало і видало збірку його статей і репортажів “В ізоляції”. Рік тому Станіслава Асєєва було прийнято до Українського осередку Міжнародного ПЕН-клубу.

Ми не маємо жодних ілюзій щодо стану й характеру “судочинства” на території так званої “ДНР”. Ми не віримо зізнанню Асєєва в шпигунстві й упевнені, що Станіслава до нього примусили. Ми закликаємо український уряд докласти всіх зусиль для визволення Станіслава Асєєва разом з іншими українськими політв’язнями в Росії та полоненими на окупованих територіях шляхом обміну.

Український ПЕН також закликає зарубіжних колег посилити тиск на російську владу, яка контролює так звану “ДНР”, з вимогою негайного звільнення Станіслава Асєєва та інших українських заручників Кремля.

Читайте також матеріал Марії Семенченко “Станіслав Асєєв. За стіною” – українською та англійською мовами.