Український інститут національної пам’яті відкрив відділ у Харкові

Вписати локальний наратив в гранд-український –  найперше завдання щойно відкритого Північно-Східного територіального відділу Українського інституту національної пам’яті. Напередодні в Харкові його презентували журналістській спільноті.

Рішення про створення п’яти регіональних осередків Українського інституту національної пам’яті, діяльність яких охопить усі області України, Уряд ухвалив наприкінці минулого року. Крім Харкова, представництва інститута мають з’явитися у Дніпрі, Вінниці, Одесі та Львові. 

Північно-східний територіальний відділ охоплює Чернігівську, Сумську, Харківську, Полтавську та Луганську області. Його очолила координаторка громадської ініціативи «Харківська топонімічна група», учасниця декомунізації в Харкові, кандидат історичних наук Марія Тахтаулова.

– У Харкові, і не тільки в Харкові, є певні напрямки регіоналізму, які певною мірою формують відчуження від загальноукраїнських подій, – вважає вона.

 –  Для кожної держави в світі важливим є зміцнення національної ідентичності, спільної ідентичності громадян.   – зазначив заступник Голови Українського інституту національної пам’яті Володимир Тиліщак. – Складовою цього процесу є політика національної пам’яті, яка повинна дати відповідь на питання, хто ж ми є. В Україні в останні п’ять років цією роботою займається Інститут національної пам’яті. 

У Харкові інститут планує працювати в кількох напрямках. Це моніторинг процесу декомунізації, дослідження локальних сюжетів, організація виставок, презентацій наукових видань. Керівництво Інституту добре усвідомлює специфіку нашого міста.  

– Щодо Харкова тактика така: ми інформуємо і в межах своєї компетенції роз’яснюємо, в тому числі листами звертаємося до мерії, щодо неприпустимості порушення законодавства. – каже Марія Тахтаулова. – Власне, наступний крок  – це звернення вже до відповідних органів з проханням розслідувати і дати оцінку тому, що відбувається. Ми бачимо сьогодні, що справа дійшла до суду щодо проспекту Григоренка.

Нагадаємо, 19 червня депутати міської ради проголосували за повернення проспекту Петра Григоренка попередньої назви – проспект маршала Жукова. Того ж дня харківський голова Геннадій Кернес підписав відповідне рішення. Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович звернувся до ГПУ з вимогою перевірити обставини ухвалення Харківською міськрадою скандального рішення. Активісти Харківського антикорупційного центру депутат міської ради Ігор Черняк та депутат обласної ради Дмитро Булах звернулися до Харківського окружного суду з позовом. 

Український інститут національної пам’яті є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовує та координує Кабінет Міністрів України через Міністра культури і який реалізує державну політику у сфері відновлення та збереження національної пам’яті українського народу.