Моніторинговий візит до міжобласної лікарні при Темнівській виправній колонії № 100
2 листопада 2019 року моніторингова група Харківської правозахисної групи у складі Володимира Глущенка, Ганни Овдієнко та Таміли Беспалої прибула до Темнівської виправної колонії № 100. Метою візиту було оглянути міжобласну лікарню для засуджених, яка міститься при установі.
Моніторів зустріли представники установи, які не чинили перешкод у візиті, провели до міжобласної лікарні, де монітори зустрілися з очільницею міжобласної лікарні – Єлізєєвою Оленою Михайлівною. За її словами, установа на задовільному рівні забезпечена медичними спеціалістами: за штатним розкладом не вистачає лише лікаря ультразвукової діагностики та одного лікаря-хірурга. Забезпечення медичними препаратами також на достатньому рівні. Щодо обладнання, то в установі є рентген-апарат та апарат УЗД.
Під час візиту монітори поспілкувалися із засудженими, які проходили лікування у міжобласній лікарні. Загалом на якість надання медичної допомоги вони не скаржилися. У жіночому відділенні монітори зустріли пацієнтку, хвору на рак матки. Вона нещодавно прибула до установи та, за словами співробітників лікарні, потребує додаткового обстеження. Таке дообстеження має проводитися за допомогою комп’ютерної томографії. При цьому, якщо організувати комп’ютерну томографію ще можливо, то закупівля контрастуючої речовини для неї законодавством не передбачено. Пошук ресурсів для купівлі такої речовини лягає на плечі співробітників медичної частини, інколи вони навіть купують її власним коштом.
Монітори ХПГ вирішили допомогти в пошуку ліків. Був опублікований допис на сторінці організації у соціальній мережі. У відповідь на заклик допомогти із купівлею ліків відгукнулася громадська організація «Комплексна психологічна допомога», яка придбала препарат «Ультравіст-350» у об’ємі 150 мл за активної співпраці очільниці міжобласної лікарні Єлізєєвої О. М.
Відзначимо також, що умови тримання в лікарні – на доброму рівні. Засуджені розміщуються в палатах на 2–8 осіб, перенаселення у приміщеннях немає. Однак палати замикаються, тому самостійно залишити їх засуджені не можуть. На нашу думку, такі заходи є зайвими, адже по суті, лікарня є камерною системою тримання під вартою, тоді як засуджені мали б утримуватися в умовах установи середнього рівня безпеки – з можливістю вільно пересуватися територією житлового сектору.
У більшості палат зроблений косметичний ремонт, у кожній є окремий санвузол з унітазом та рукомийником. В усіх палатах є водопостачання. Вікна – металопластикові. У приміщеннях тепло, на стінах грибка немає. Ліжка у палатах старі, але справні та охайні. В одній із камер засуджені лежали на матрацах, що не були застелені постільною білизною, але, за словами адміністрації та самих засуджених, постіль забрали на прання та обіцяли повернути ввечері.
Звертає на себе також увагу відсутність обладнання у неврологічному відділенні установи. Немає спеціалізованого обладнання для проведення досліджень головного мозку, зокрема для проведення електроенцефалограми. Тому проведення якісної діагностики неврологічних захворювань в умовах установи неможливе. У разі необхідності, однак, засуджених вивозять до інших спеціалізованих закладів охорони здоров’я.
У хірургічному відділенні установи не має можливості проводити оперативні втручання.
Проект ЄС «Боротьба проти катувань, поганого поводження та безкарності в Україні»