Чи повинен ВАКС розглядати видіння НАБУ як докази?
Ох, не дарма згадав я в попередній статті салемських відьом та Інкріса Мазера. Процес над салемськими відьмами розвалився після того, як Інкріс Мазер заявив, що не можна приймати видіння як доказ, і суд вирішив, що це слушно. Це і стало головним прецедентом.
Сумнозвісна та висміяна всіма експертами справа «Золотого мандарина», в якій у слідчих НАБУ було видіння, що диявол поплутав Європейський суд з Міністерством юстиції, ставить Вищий антикорупційний суд в непросте становище.
Наразі апеляційна палата Вищого антикорупційного суду розглядає питання про запобіжні заходи підозрюваним. Наприкінці кожної ухвали суддя напише: «оскарженню не підлягає». Але особа, якщо вважатиме, що її права порушено, піде до Європейського суду. Перше питання, яке вивчає ЄСПЛ, отримавши скаргу за ст. 5 Конвенції (а вона, до речі, покриває не тільки фізичне позбавлення волі, але й надмірні розміри застави), це – чи мав суд обґрунтовану підозру, що злочин було скоєно? І тут НАБУ ставить ВАКС «на розтяжку»: вже неодноразово писалося про те, що в цій справі вся підозра побудована на незнанні детективами НАБУ процедур і практики ЄСПЛ. Навіть сам ЄСПЛ був змушений надати роз’яснення. Це роз’яснення знаходиться в матеріалах справи. Чи наважиться ВАКС пояснити, що підозра обґрунтована, а ЄСПЛ нічого не тямить у юриспруденції ЄСПЛ, чим поставить державу в ганебне становище? Чи все ж таки набереться сміливості вказати НАБУ на безпідставність їхніх обвинувачень?
Хоча, чому тільки право на свободу та особисту недоторканість (ст. 5 ЄКПЛ)? У цій унікальній за своїм мракобіссям справі ЄСПЛ буде розглядати і перешкоджання доступу до правосуддя Європейського суду (ст. 34), і політичні мотиви (ст. 18), і порушення права на приватність (ст. 8), і даний перелік статей ЄКПЛ не є вичерпним.
Зараз це іспит для Вищого антикорупційного суду. Чи є він справді незалежним, або є гвинтиком в репресивній машині антикорупційних органів?
Вищий антикорупційний суд опинився між Сціллою і Харибдою. Що він обере – право і здоровий глузд (попри тиск НАБУ і цькування певних кіл «активістів»), чи позицію обвинувачення і, зрештою, визнання в майбутньому Європейським судом протиправності його рішень, що поставить під сумнів всю антикорупційну реформу?
Слідчі НАБУ потім скажуть, що це їх поплутав диявол, наславши химерні видіння, але імена суддів і всіх учасників процесу вже назавжди будуть викарбувані в анналах права.