Батько травмованого на перерві хлопчика виграв касацію проти школи та відсудив 220 тисяч гривень

Суд визнав відповідальність школи за каліцтво дитини, яка впала під час перерви та пошкодила ногу. Навчальний заклад заплатить батьку 200 000 гривень моральної шкоди.

Верховний Суд поставив крапку в справі за позовом батька проти школи на Чернігівщині, де під час перерви його малолітній син отримав тяжку травму ноги.

6-го вересня 2016-го року в початковій школі міста Мена стався нещасний випадок: під час перерви учень другого класу, перечепившись через іншу ученицю, упав, травмувавши ногу. Діагноз, який поставили лікарі, — закритий патологічний підвертальний перелом лівої стегнової кістки зі зміщенням, солітарна кіста лівої стегнової кістки.

Через отримані ушкодження дитині довелося провеси кілька операцій і встановити імпланти. Зараз у хлопчика одна нога коротша за іншу, він шкутильгає та має інвалідність до 18-ти років.

Місцевий відділ освіти оголосив вчительці, яка була черговим учителем під час інциденту, догану за неналежне виконання посадових обов’язків.

Батько вирішив звернутися до суду, вимагаючи стягнути з міської влади Мени 22 846,63 гривень матеріальної та 200 000 гривень моральної шкоди. Школу та відділ освіти залучили до справи як співвідповідачів.

Представники міської ради в суді стверджували, що вимоги батька безпідставні, оскільки його син сам винен у травмуванні, бо порушив правила поведінки, а міська рада через рік після інциденту надала його батьку «посильну матеріальну допомогу» в розмірі 500 та 4025 гривень.

Менський районний суд Чернігівської області, пославшись на чинне на той час положення Міністерства освіти, зазначив, що відповідальність за а збереження життя і здоров’я дітей у школі несе вчитель, а директор відповідає за створення безпечних умов навчально-виховного процесу.

«Отже, відповідальність за життя і здоров’я учнів під час їх перебування в стінах школи, незалежно від того, чи це урок чи перерва, несе освітня установа», — ідеться в рішенні суду першої інстанції.

Місцевий суд постановив стягнути зі школи 20 271,20 гривні матеріальної та 200 000 гривень моральної шкоди.

Проте апеляційний суд вирішив зменшити розмір моральної шкоди в десять разів — до двадцяти тисяч гривень. Суд мотивував таке рішення тим, що позивач вимагав відшкодування шкоди за свої страждання через травму сина, а вимог щодо матеріальної шкоди за страждання самого сина батько не заявляв.

З таким висновком апеляції не погодився Верховний Суд, який 18-го березня 2020-го року скасував постанову Чернігівського апеляційного суду в частині зменшення моральної шкоди.

Касаційний цивільний суд у своєму рішенні визнав, що апеляційний суд неправильно застосував норми матеріального права й не в повній мірі врахував глибину фізичних та душевних страждань позивача.