Деякі кримські події
Фігурантам третьої бахчисарайської «справи Хізб ут-Тахрір» Осману Сейтумерову, його брату Сейтумеру Сейтумерову та Рустему Сейтмеметову російське слідство призначило стаціонарну психіятричну експертизу, – повідомляє «Кримська солідарність», посилаючись на захисників кримських татар.
«Вивозили до слідчого управління ФСБ на бульвар Франка 13, там проходили слідчі дії. Ознайомили з результатами амбулаторної експертизи, яка відбулася на початку квітня, і ознайомили з постановою про призначення вже стаціонарної психіятричної експертизи», – розповіла адвокатка Еміне Авамілєва.
Фото: «Кримська солідарність»
Адвокат Назім Шеїхмамбетов, який заступає інтереси Рустема Сейтмеметова, повідомив, що фігуранти справи незгодні з постановою.
«Мій підзахисний перечив направленню його на таку експертизу. Він повідомив слідчому і про це зробив позначку у відповідному протоколі, що вважає направлення його на експертизу незаконним, таким, що принижує його людську гідність. Він пояснив, що він ніколи не мав травм голови, не слабував на психічний розлад, на обліку в лікаря-психіятра чи нарколога ніколи не стояв. Цими обставинами та фактами він обґрунтовував свою незгоду», – розповів адвокат.
Адвокат Назім Шеїхмамбетов (кадр з відео «Крым.Реалии»)
Нагадаємо, 11 березня 2020 року у Бахчисарайському районі окупованого Російською Федерацією Криму відбилися сім хатніх трусів, за фактом яких були затримані п’ятеро людей: Енвер Мустафаєв, Сейтумер Сейтумеров, Осман Сейтумеров, Амет Сулейманов і Рустем Сейтмеметов. Затриманих повезли до відділення ФСБ.
Після допиту відпустили Енвера Мустафаєва, батька громадського журналіста «Кримської солідарности» Сейдамета Мустафаєва.
Активісти «Кримської солідарности» повідомляли, що під час трусів «вилучають телефони та підкидують літературу».
Пресслужба ФСБ повідомила тоді, що затримані кримчани «вели активне вербування кримських мусульман і поширювали терористичну ідеологію». Також у ФСБ відзвітували, що «припинили діяльність осередку „Хізб ут-Тахрір“».
12 березня підконтрольний московській владі Київський районний суд Сімферополя арештував на два місяці Османа Сейтумерова, Сейтумера Сейтумерова та Рустема Сейтмеметова. Того ж дня той самий суд призначив Амету Сулейманову домовий арешт.
Російська прокуратура Сєвєтського району порушила адміністративну справу проти імама Длявера Халілова за обвинуваченням у проведенні публічного заходу за читання п’ятничного намазу в мечеті, – передає сайт проєкту «Крым.Реалии» з посиланням на адвоката Еміля Курбедінова.
Длявер Халілов (фото: «Кримська солідарність»)
22 квітня Халілову вручили постанову про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 20.2.КоАП РФ (проведення публічного заходу без подачі в установленому порядку повідомлення).
«Прокурор визнає, що люди прийшли в мечеть молитися і що імам проводив релігійний обряд. Але так само прокурор вважає, що коли будівля мечети колись була спорткомплексом, тоді й дії імама Длявера Халілова можна кваліфікувати як незаконні збори. Це два висновки, що прямо суперечать один одному і логіці, і, тим не менш, ми маємо на руках протокол про адміністративне правопорушення», – розповів адвокат.
Адвокат Еміль Курбедінов (фото: Аліна Смутко, RFE/RL)
Будівля, у якій тепер міститься мечеть, справді була шкільним спорткомплексом, проте у 2004 році сільрада передала будівлю для обладнання мечети.
Нагадаємо, цими днями імама Халілова викликали до прокуратури для надання пояснень і вручення постанови про адміністративне правопорушення за ч. 4 ст. 5.26 КоАП РФ (незаконна місіонерська діяльність).
Адвокатка Ліля Гемеджі відвідала фігуранта бахчисарайської «справи Хізб ут-Тахрір» Сервера Мустафаєва, якого тримають у СІЗО-1 Ростова-на-Дону (РФ). Зустріч відбулася 17 квітня, – передає громадське об’єднання «Кримська солідарність».
Сервер Мустафаєв у суді, березень 2020 (фото: «Кримська солідарність»)
Адвокатка повідомила, що спілкувалися вдалося лише протягом 15–20 хвилин. Під час візиту проінспектовані умови тримання, наявність чи відсутність у камері антисептичних засобів. Також обговорили стан здоров’я після хвороби. Ліля Гемеджи сказала, що у Мустафаєва нарешті взяли аналізи, але результатів на момент візиту ще не було.
«Після тривалої хвороби він видавався блідим і схудлим, але в цілому – стан задовільний. Я думаю, що його блідість і схудлість пов’язані з відсутністю адекватної медичної допомоги, ослабленим імунітетом та відсутністю можливости передати йому вітаміни для підтримання здоров’я», – каже адвокатка.
Ліля Гемеджі зазначила, що в СІЗО-1 працює інтернет-крамниця, у якій арештовані можуть робити покупки.
Адвокатка також повідомила, що на рахунок Мустафаєва та інших в’язнів українське консульство в Ростові-на-Дону перерахувало кошти, що є підтримкою Україною своїх громадян у російському ув’язненні. Мустафаєв переказав подяку консулу і всій консульській службі за матеріяльну та психологічну допомогу.
Як повідомлялося раніше, попри погіршення стану здоров’я, Мустафаєва наприкінці березня залишили під вартою до 15 травня. Захист тоді клопотав про неможливість продовження арешту, указуючи на те, що згідно з рекомендаціями ВООЗ через пандемію COVID-19 необхідно групу ризику утримувати в окремих умовах.
«І Сервер, який перебув ГРВІ, який з 3 березня був з підвищеною температурою тіла і щодо якого не проведений тест на коронавірус, не поставлений точний діягноз, саме потрапляв до цієї уразливої категорії», – розповіла тоді адвокатка.
Адвокатка Ліля Гемеджі (фото: Олександра Сурган, RFE/RL)
Нагадаємо, координатора «Кримської солідарности» Сервера Мустафаєва затримали 21 травня 2018 року. Обвинувачення проти нього долучили до другої бахчисарайської «справи Хізб ут-Тахрір».
У грудні 2018 року Мустафаєва помістили до Кримської республіканської клінічної психіатричної лікарні № 1, щоби «дати висновок про його осудність чи неосудність», де він перебував близько місяця.
15 листопада 2019 року Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону розпочав розгляд справи по суті.
У листопаді 2019 року «Amnesty International» визнала Сервера Мустафаєва в’язнем сумління.
Міжнародна ісламська політична організація «Хізб ут-Тахрір» називає своєю місією об’єднання всіх мусульманських країн у ісламськім халіфаті, але відкидає терористичні засоби досягнення цього. Верховний суд Російської Федерації заборонив «Хізб ут-Тахрір» у 2003 році, занісши до списку з 15 об’єднань, названих «терористичними».
Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їхнє переслідування мотивованим за релігійною ознакою.