Експрес-огляд законотворчої діяльності Верховної Ради України ІХ скликання Огляд № 13 Законопроекти, зареєстровані в парламенті за період 21.10.2019–25.10.2019
Всього за цей тиждень зареєстровані 46 проектів законів і постанов Верховної Ради України, з яких 23 становлять проекти процедурних постанов щодо різних аспектів діяльності парламенту, пов’язаних із прийняттям за основу, відхиленням або поверненням на доопрацювання окремих законопроектів, утворенням тимчасових слідчих комісій, призначенням позачергових виборів, перейменуванням населених пунктів тощо.
Загальні засади, якими керуються автори огляду, див Вступні застереження до постійного моніторингу законопроектної діяльності Верховної Ради України ІХ скликання
Стан проходження проектів у цьому огляді визначається на кінець робочого дня 30.04.2020.
Діяльність Верховної Ради України
та вищих органів влади
Проект 2305 від 23.10.2019 (Кабаченко В. В.) про внесення зміни до Закону України «Про запобігання корупції» (щодо патронатної служби).
Пропонується виключити з під юрисдикції Закону України «Про запобігання корупції» осіб, які займають посади патронатної служби, визначені Законом України «Про державну службу».
У пояснювальній записці зазначається, що обмеження Закону України «Про державну службу» є необґрунтованими для працівників патронатної служби. Однак при докладному розборі в тій же записці видно, що єдина неузгодженість пов’язана з обмеженнями для помічників депутатів щодо сумісництва. Тому пропонується локальне питання вирішити глобальними змінами, що видається недоцільним. Негативний висновок подало і ГНЕУ.
Проект 2313 від 25.10.2019 (Іонушас С. К., Радіна А. О., Монастирський Д. А.) про внесення змін до Закону України «Про запобігання корупції» (щодо питання сумісництва помічників-консультантів народних депутатів України).
Проект фактично альтернативний попередньому. Він має ту саму мету, але запроваджує часткове виключення з під дії Закону України «Про запобігання корупції» лише для помічників-консультантів народного депутата України, які працюють за сумісництвом. Таке виключення поширюється на обмеження щодо сумісництва та суміщення, щодо запобігання конфлікту інтересів у зв’язку з наявністю в особи підприємств чи корпоративних прав і щодо політичної нейтральності.
Проект 2313-1 від 25.10.2019 (Ткаченко О. М., Шикаренко І. А. + 2) про внесення змін до статті 25 Закону України «Про запобігання корупції» щодо помічників-консультантів народних депутатів України.
Альтернативний попереднім. Те саме, що й попередній, але лише у частині непоширення обмежень щодо сумісництва та суміщення.
Втім, 03.12.2019 за основу та в цілому проголосований альтернативний проект 2313-2, який невдовзі підписано Президентом України.
Проект 2307 від 24.10.2019 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до деяких законів України щодо опублікування нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України та розміщення окремої інформації в електронному вигляді.
Передусім пропонується скасувати обов’язкову публікацію в газеті «Урядовий кур’єр». У тих випадках, коли це єдине визначене джерело публікації, зазвичай запроваджується вимога публікації на офіційних веб-ресурсах, але іноді пропонується і замінити іншим друкованим виданням. Самою принциповою є пропозиція визнавати офіційною публікацією оприлюднення на Єдиному веб-порталі органів виконавчої влади України. Це стосується, зокрема, і постанов Уряду та наказів міністерств. Наразі таке оприлюднення є додатковим до офіційного в друкованому джерелі. Також у Прикінцевих положеннях Кабінет Міністрів України у двомісячний строк уповноважується подати на розгляд Верховної Ради України законопроект щодо врегулювання питання офіційного опублікування в електронному вигляді законів України та інших нормативно-правових актів через створення єдиного веб-порталу для розміщення зазначених актів.
Оскільки проект не пропонує жодного засобу контролю, який би унеможливив розміщення на електронну ресурсі інформації заднім числом, застосування дати розміщення на офіційному веб-ресурсі як дати офіційного оприлюднення є недоцільним, адже створює певні можливості для зловживань. Проект викликав принципові заперечення з боку ГНЕУ, але був підтриманий профільним Комітетом з питань цифрової трансформації.
Проект 2308 від 24.10.2019 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до статті 28 Бюджетного кодексу України.
Проект пов’язаний з попереднім і стосується порядку оприлюднення інформації про бюджет, передбаченого в кодексі.
Проект 2309 від 24.10.2019 (Кабінет Міністрів України) про внесення зміни до статті 130 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Так само пов’язаний з проектом 2307 і передбачає скасування у частинах п’ятій та шостій згаданої статті положень про обов’язкові публікації в газеті «Урядовий кур’єр» (залишається лише «Голос України»).
04.03.2020 усі три проекти відкликано через відставку уряду.
Соціальний захист та пільги
Проект 2297 від 22.10.2019 (Королевська Н. Ю., Солод Ю. В.) про внесення зміни до статті 7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» щодо щомісячної адресної допомоги.
Проект повторює однойменний проект 10058 від 14.02.2019 від тих же народних обранців (див. Бюлетень № 212). Єдина відмінність стосується докладнішого уточнення того, які саме діти, котрі досягли повноліття, мають право на виплати і за яких умов.
Проект 2301 від 23.10.2019 (Белькова О. В., Шкрум А. І. + 6) про внесення змін до Податкового кодексу України щодо підтримки молоді, яка навчається чи працює, та учасників бойових дій.
Проект містить два окремі блоки змін. Один стосується виключення з загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку заробітної плати, нарахованої (виплаченої) платнику податку: а) особі, вік якої не досяг 27 років; б) особі, яка є учасником бойових дій відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», протягом трьох років після закінчення перебування на військовій службі. Інший блок змін стосується різних аспектів плати за отримання освіти. Зокрема, вдвічі збільшується розмір неоподатковуваної суми, яка сплачена будь-якою юридичною або фізичною особою на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів за здобуття освіти, за підготовку чи перепідготовку платника податку. Перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, доповнюється сумою процентів, сплачених платником податку чи членом його сім’ї першого та другого ступеня споріднення, банківській установі чи небанківській фінансовій установі за користування фінансовим кредитом, який використовується для здобуття освіти, підготовки чи перепідготовки платника податку у вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладах. Відповідно розширюється і коло осіб, які мають право на податкову знижку щодо сум сплачених на отримання освіти.
Мета проекту є цілком слушною, але пропоновані заходи її досягнення видаються доволі дискусійними. Загалом дуже влучно проблему та шляхи її вирішення були окреслені у висновку ГНЕУ: «З нашої точки зору, в Україні давно є назрілою проблема оптимізації фіскального навантаження на доходи громадян, що потребує повної модернізації усієї системи оподаткування доходів фізичних осіб з метою посилення саме її регулюючої та соціальної функцій. Оновлення системи має здійснюватися шляхом перегляду ставок податку, встановлення неоподатковуваного мінімуму на рівні прожиткового мінімуму (його реального значення), розширення переліку та підвищення дієвості податкових знижок, у першу чергу, тих, що пов’язані з інвестуванням у розвиток людського капіталу (отримання освітніх та медичних послуг), запровадження оподаткування сукупних доходів домогосподарств тощо. В кінцевому підсумку оновлена система оподаткування доходів громадян має забезпечити справедливий розподіл податкового навантаження між категоріями громадян з різним рівнем доходів, послабити податковий тиск на громадян з низькими та середніми доходами».
Проект 2250-1 від 24.10.2019 (Королевська Н. Ю., Солод Ю. В.) про внесення змін до Податкового кодексу України щодо сприяння працевлаштуванню молодих спеціалістів та внутрішньо переміщених осіб, зупиненню відтоку українських спеціалістів за кордон.
Альтернативний проекту 2250 від 09.10.2019 (Кучер О. В.) про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо сприяння працевлаштуванню студентів та молодих спеціалістів, детінізації ринку зайнятості та доходів населення, зупинення відтоку українських спеціалістів за кордон) (див. Огляд № 11).
Як і основний проект, пропонує запровадити нульову ставку для працівників, молодших 27 років. Однак також пропонується установити, що звільняється від оподаткування прибуток підприємств та організацій, у яких протягом звітного (податкового) періоду кількість внутрішньо переміщених осіб та/або осіб, які не досягли 27-річного віку, які мають там основне місце роботи, становить не менш як 50 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за умови, що фонд оплати праці таких осіб становить протягом звітного періоду не менш як 25 відсотків суми загальних витрат на оплату праці. Норма цього пункту не поширюється на прибуток підприємств та організацій, отриманий від продажу (постачання) підакцизних товарів, та прибуток, отриманий у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів, що уповноважують такого платника податку здійснювати постачання товарів від імені та за дорученням іншої особи без передачі права власності на такі товари. Також запроваджуються пільги для платників єдиного податку другої – четвертої груп, які або звільняються від сплати податку, або сплачуватимуть лише половину його в залежності від кількості пільговиків серед їх працівників.
Підкреслимо, що основний проект не містить таких дещо дискусійних ініціатив щодо квотування чисельності штатних працівників (збільшення молоді одночасно зменшує чисельність старших віком працівників), зосереджуючись на податкових пільгах для молодих робітників.
Судочинство і адвокатура
Проект 2303 від 23.10.2019 (Вольможний С. А., Сухов О. С.) про внесення змін до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» щодо удосконалення окремих питань організації адвокатської діяльності.
Проект різносторонній і, зокрема, включає в себе положення проекту 10299 від 16.05.2019 (Демчак Р. Є.) про внесення змін до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» щодо забезпечення прав адвокатів у дисциплінарних провадженнях (див. Бюлетень № 224). Серед інших ініціатив проекту слід назвати доволі дискусійні пропозиції скоротити весь обсяг приписів про несумісність до такого: несумісною з діяльністю адвоката є робота або діяльність, яка унеможливлює дотримання адвокатом принципу професійної незалежності. Пропонується надати адвокатам право самостійно обирати систему обліку, звітності та оподаткування результатів професійної діяльності і водночас вилучити положення про віднесення індивідуально працюючих адвокатів до числа самозайнятих осіб. Ряд змін стосується помічників адвокатів та особливостей ведення Єдиного реєстру адвокатів. Також пропонується замінити слова «правова допомога» словами «професійна правнича допомога».
Окремі ініціативи видаються цілком зрозумілими, викликаними практичними труднощами через суперечності у чинному законодавстві, інші – викладені, на нашу думку, доволі непослідовно.
Проект 2304 від 23.10.2019 (Вольможний С. А., Сухов О. С.) про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України (щодо приведення процесуальної процедури до міжнародних зобов’язань України у сфері кримінальної юстиції).
Як і попередній проект, містить ініціативи щодо заміни слів «правова допомога» словами «професійна правнича допомога». Водночас розширюються можливості щодо самозахисту. Положення щодо захисника виносяться в перші статті з відповідної частини кодексу. Серед доволі важливих ініціатив слід назвати пряму вказівку на те, що забороняється збирання доказів через отримання інформації щодо спілкування адвоката з його клієнтом. Пропонується розслідування злочинів, вчинених адвокатом, віднести до підслідності Державного бюро розслідувань. Проект містить чимало інших, часто вельми дискусійних уточнень.
Проект видається доволі непослідовним, вступає в конфлікт з логікою викладу положень кодексу, і хоча містить окремі цікаві ініціативи, загалом вимагає радикального переосмислення і переформулювання приписів.
Проект 04.02.2020 повернутий на доопрацювання ініціатору внесення.
Проект 2314 від 25.10.2019 (Президент України) про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо удосконалення перегляду судових рішень в апеляційному та касаційному порядку. Визначений Президентом як невідкладний.
Метою і завданням проекту проголошено врегулювання питань організації діяльності Верховного Суду задля виконання останнім основного свого завдання – забезпечення єдності та сталості судової практики. Ініціатор проекту відповідно вважав за доцільне запровадити систему допуску та фільтрів для касаційного оскарження, передбачити, що таке оскарження може мати місце у виключних випадках, коли потребує вирішення саме питання застосування норми матеріального та/або процесуального права, а не можливість проведення «розгляду заради розгляду». Крім того, малося на меті збалансувати навантаження справами між різними юрисдикціями та сприяти швидкому розгляду справ. Проект передбачав занадто багато ініціатив, щоб належно висвітлити їх у цьому короткому огляді. Зауважимо, що після критики ГНЕУ назву проекту викладено в адекватнішій до його змісту редакції: «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ». Попри заперечення ГНЕУ і ГЮУ в усіх кодексах суттєво скоротили види забезпечення позову. Основною ж новелою слід вважати жорстке обмеження можливості подання касаційних скарг, яке на думку багатьох експертів, може розглядатися як обмеження конституційного права особи на оскарження судового рішення. Зауваження ГНЕУ до проекту викладені на 7 сторінках, зауваження ГЮУ до редакції, винесеної на друге читання, – на 13 сторінках. Законодавець взяв до уваги їх лише дуже вибірково.
Проект 03.12.2019 прийнятий у першому читанні за основу із скороченням строку підготовки до другого читання, а 15.01.2020 – у другому читанні як закон та невдовзі підписаний Президентом України.
Проект 2315 від 25.10.2019 (Монастирський Д. А., Мінько С. А. + 6) про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо забезпечення виконання рішення Конституційного Суду України стосовно оскарження ухвали суду про продовження строку тримання під вартою.
Зміни стосуються порядку оскарження ухвали суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою. Так, зазначається, що ухвала суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, може бути оскаржена в апеляційному порядку. Підкреслюється, що подання апеляційної скарги не зупиняє судовий розгляд в суді першої інстанції. Ухвала суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою може бути оскаржена в апеляційному порядку обвинуваченим, його захисником, законним представником. Така скарга подається протягом лише п’яти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Зазначається, що постановляючи ухвалу за наслідками апеляційного розгляду таких скарг, апеляційний суд вирішує питання щодо запобіжного заходу. КПК України також пропонується доповнити новою статтею 422-1 «Порядок перевірки ухвал суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою, які було постановлено під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті». Серед іншого визначено, що розгляд такої апеляційної скарги здійснюється без участі сторін кримінального провадження, а ухвала апеляційного суду за результатами розгляду такої апеляційної скарги набирає законної сили після її проголошення та не може бути оскаржена у касаційному порядку. Окремо слід зазначити, що проект пропонує надати судді, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, право брати участь у апеляційному розгляді зазначених скарг.
Рішення Конституційного Суду України слід безумовно виконати. Але в частині тих новел, які виходять за межі прямих правових позицій органу конституційної юрисдикції, проект є вельми дискусійним. Йдеться, зокрема, про сумнівні приписи щодо участі в апеляційному розгляді судді, який брав участь у кримінальному провадженні та про ряд безпідставних обмежень прав учасників кримінального провадження.
Проект 04.02.2020 прийнятий за основу із скороченням строку підготовки до другого читання.
Освіта і наука
Проект 2299 від 22.10.2019 (Бабак С. В., Гришина Ю. М. + 2) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення освітньої діяльності у сфері вищої освіти.
Метою законопроекту проголошено врегулювання таких сфер, як ліцензування освітньої діяльності, вступ для навчання для здобуття вищої освіти, реалізація міждисциплінарних освітніх програм, а також окремих питань, що стосуються забезпечення якості вищої освіти, студентоцентрованого навчання, форм здобуття освіти, вимог до керівника закладу, Національної рамки кваліфікацій тощо. Зокрема, відповідно до Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» суттєво спрощена процедури ліцензування (скасовується ліцензування близько 100 спеціальностей, залишається ліцензування лише рівнів вищої освіти) та підвищення вимог до ліцензіатів в окремих випадках (підготовка фахівців з так званих регульованих професій). Нові ініціативи, пов’язані зі вступом на навчання до закладів вищої освіти, спрямовані на підвищення рівня свідомого вибору закладів та спеціальностей вступниками, розширення доступу до вищої освіти для мешканців тимчасово окупованої території, запровадження мотиваційного листа при вступі, врахування здобутків на міжнародних олімпіадах, збільшення питомої ваги творчих конкурсів у конкурсних балах, врегулювання питання про прийом іноземних громадян, встановлення обов’язковості єдиного вступного іспиту з іноземної мови. Водночас скасовані пільги призерам IV етапу Всеукраїнських учнівських олімпіад з базових предметів; призерам III етапу Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів - членів Малої академії наук України. Передбачено створення умов для розвитку міждисциплінарних освітніх програм, освітніх програм спільного та подвійного диплому. Знято ряд положень щодо Національної рамки кваліфікацій, які у майбутньому могли б завадити її узгодженню з Європейською рамкою кваліфікацій. Серед інших суттєвих уточнень відзначимо відмову від диплому державного зразка, запровадження дуальної форми здобуття освіти, поширення значної частини повноважень національного та дослідницького університетів на усі заклади вищої освіти.
Проект викликав низку зауважень ГНЕУ і ГЮУ, кілька разів перероблявся до другого читання, однак повною мірою недоліки, зазначені експертами, так і не були усунуті. Проект 12.11.2019 прийнятий у першому читанні за основу із скороченням строку підготовки до другого читання, а 18.12.2019 – у другому читанні як закон і невдовзі підписаний Президентом України.
Охорона здоров’я
Проект 2199-2 від 21.10.2019 (Павловський П. І.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за правопорушення у сфері обігу та вживання тютюнових виробів.
Альтернативний проектам 2199 від 02.10.2019 (Неклюдов В. М., Медяник В. А.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за правопорушення у сфері обігу та вживання тютюнових виробів (див. Огляд № 10) та 2199-1 від 17.10.2019 (Тарасенко Т. П.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за правопорушення у сфері обігу та вживання тютюнових виробів, новітніх виробів з тютюну та електронних сигарет (див. Огляд № 12).
Загалом проект містить певні ініціативи обох попередників, однак помітно відрізняється від них термінологічно. Також передбачає чимало нових ініціатив. Зокрема, забороняється виробництво, продаж та імпорт з метою продажу на території України тютюнових виробів, тютюнових виробів для електричного нагрівання (ТВЕН), рідин чи будь-яких інших наповнювачі для електронних сигарет, інших тютюнових виробів чи будь-яких інших нікотиновмісних виробів, до складу яких додається амоній, аміак чи сечовина самостійно чи в будь-яких сполуках чи поєднаннях. Водночас Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» пропонується доповнити новою статтею 15-4 «Обмеження щодо здійснення діяльності, пов’язаної з виробництвом, оптовою та роздрібною торгівлею, експортом і імпортом тютюнових виробів, електронних сигарет та заправних контейнерів». Також пропонується цілковито заборонити рекламу алкогольних напоїв та тютюнових виробів, знаків для товарів і послуг, інших об’єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються алкогольні напої та тютюнові вироби в мережі Інтернет.
Проект відзначається більшим радикалізмом порівняно із попередниками, але багато в чому слідує їм. Загалом зрозуміло, що потрібно не стільки обирати один з пропонованих проектів, а готувати зведений, в якому врахувати кращі риси кожного. Зазначимо також, що проект не позбавлений технічних вад.
Проект 2296 від 21.10.2019 (Радуцький М. Б., Зінкевич Я. Б. + 17) про внесення змін до деяких законів України щодо запобігання несприятливому впливу забруднення повітряного середовища на здоров’я населення.
Провідна ініціатива проекту така. У містах з чисельністю населення 250 і більше тисяч осіб з 6 до 11 години та з 17 до 21 години забороняється рух вантажних автомобілів (у тому числі в’їзд на територію міст), повна маса яких перевищує 8 тон. Більшість інших змін спрямовані виключно на імплементацію цього припису. Окремо слід зазначити ініціативу замінити в статтях 19 і 24 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» слова «відповідати санітарним нормам» на «відповідати державним санітарним нормам і правилам» у відповідних відмінках.
Сама ініціатива видається цілком слушною, але реальні часові обмеження, на нашу думку, не слід так жорстко прописувати на законодавчому рівні, оскільки в окремих населених пунктах вони можуть дещо різнитися в залежності від традиційних місцевих «годин пік», часу відкриття і закриття магазинів. Також такі норми мають бути динамічними з огляду на можливість запровадження календарних обмежень чи обмежень щодо певного тимчасового стану. За таких обставин єдиними органам, які мають можливість більш-менш оперативно запроваджувати такі часові обмеження, є органи місцевої влади відповідного населеного пункту.
Проект 12.12.2019 прийнятий у першому читанні за основу із скороченням строку підготовки, але за більш ніж 4 місяці жодного руху у просуванні проекту не було і текст до другого читання досі не розміщений на Інтернет-порталі Верховної Ради України.
Господарська діяльність та ринковий нагляд
Проект 2300 від 23.10.2019 (Президент України) про внесення змін до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» щодо лібералізації діяльності у сфері виробництва спирту етилового. Проект визначений Президентом України як невідкладний.
Основні пропозиції спрямовані на лібералізацію відносин у царині виготовлення спиртів. Скасовується державна монополія на виробництво, імпорт, експорт і оптову продаж спирту етилового (у тому числі як лікарського засобу), спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового та зернового дистиляту. Також пропонується скасувати вимогу про те, що виробництво алкогольних напоїв для реалізації на території України здійснюється з використанням спирту етилового ректифікованого, коньячного і плодового та зернового дистиляту, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового та виноградного дистиляту спиртового, що мають статус українських товарів відповідно до Митного кодексу України. Відповідно скасовуються і вимоги щодо розподілу такого спирту. Для поступовості переходу до запропонованих норм визначається, що до 1 січня 2022 року імпорт спирту етилового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового здійснюється лише державними підприємствами (організаціями), спеціально уповноваженими на це Кабінетом Міністрів України.
Питання є політичним і економічним. Утім, йдеться по суті про два різні моменти: питання лібералізації ринку та про підтримку вітчизняного виробника. Саме зміни в другій частині є більш дискусійними, що було слушно відзначено ГНЕУ.
Проект 15.11.2019 прийнятий у першому читанні за основу із скороченням строку підготовки до другого читання, а 03.12.2019 – у другому читанні як закон і невдовзі підписаний Президентом України.
Проект 2248-1 від 24.10.2019 (Тарасов О. С., Сольський М. Т. + 3) про внесення змін до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» щодо ліцензування зберігання пального.
Альтернативний проекту 2248 від 09.10.2019 (Кальцев В. Ф., Яцик Ю. Г., Алєксєєв С. О.) про внесення змін до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (щодо уточнення порядку отримання ліцензій на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального) (див. Огляд № 11).
Проект повторює всі положення основного. Окрім того, ним запроваджується декларація про зберігання пального у разі, якщо пальне зберігається без потреби отримання ліцензії. І загалом запроваджуються додаткові вимоги до місць зберігання пального, а також санкції в залежності від розміру таких місць. Змін чимало і не всі вони належно аргументовані чи випливають з суті ініціативи. Так, пропонується не відносити до роздрібної торгівлі пальним реалізацію скрапленого вуглеводневого газу в балонах для побутових потреб населення та інших споживачів.
Проект доволі цікавий, але містить багато дискусійних положень. Особливо несприйняття викликає пропозиція одну бюрократичну процедуру замінити іншою. Загалом основний проект видається адекватнішим.
Інші питання
Проект 2252-1 від 25.10.2019 (Савчук О. В.) про внесення змін до Податкового кодексу України щодо диференціації ставки військового збору.
Альтернативний проекту 2252 від 10.10.2019 (Дубінський О. А.) про внесення змін до Податкового кодексу України щодо скасування військового збору та (див. Огляд № 11). Пропонується запровадити прогресивну ставку військового збору в залежності від доходу від 0,5 до 10 відсотків (всього 10 категорій), де, зокрема, ставка в 0,5 відсотка запроваджується до доходів, що не перевищують обсяг (розмір) мінімальної заробітної плати, чинна ставка в 1,5 відсотки – до доходів, в обсязі від 15 000 грн. до 40 000 грн., а найбільша ставка в 10 відсотків – до доходів, від 100 000 000 грн. і більше.
Ініціатива цікава, хоча обрані розміри доходів для категорій видаються дискусійними. Загалом ідея прогресивної ставки податків заслуговує на увагу.
Проект 2252-2 від 25.10.2019 (Королевська Н. Ю., Солод Ю. В.) про внесення зміни до під розділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо скасування військового збору.
Проект, як і основний, пропонує скасувати зазначений податок з 1 січня 2020 року, а відмінності між ними технічного порядку.
Проекти, які подаються без коментарів
Проект 2316 від 25.10.2019 (Федієнко О. П., Крячко М. В.) про радіочастотний ресурс України.
Проект мінімально відрізняється від однойменного проекту 1086 від 29.08.2019 (Федієнко О. П., Крячко М. В. + 4), відкликаного 04.09.2019 (див. Огляд № 1), який, в свою чергу, загалом повторює однойменний проект 5051 від 30.08.2016 (Данченко О. І.) (див. Бюлетень № 89), зареєстрований, але не розглянутий упродовж попередньої парламентської каденції.
Проект 04.02.2020 знятий з розгляду.
Проект 2317 від 25.10.2019 (Гетманцев Д. О., Устенко О. О. + 3) про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України (щодо покращення адміністрування акцизного податку).
Проект 03.12.2019 прийнятий у першому читанні за основу із скороченням строку підготовки до другого читання, 18.12.2019 – у другому читанні як закон та невдовзі підписаний Президентом України.