MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Експрес-огляд законотворчої діяльності Верховної Ради України ІХ скликання Огляд № 14 Законопроекти, зареєстровані в парламенті за період 28.10.2019–01.11.2019

22.05.2020   
Ігор Усенко, Євген Ромінський
Всього за цей тиждень зареєстровані 82 проекти законів і постанов Верховної Ради України, з яких 28 становлять проекти процедурних постанов щодо різних аспектів діяльності парламенту, пов’язаних із прийняттям за основу, відхиленням або поверненням на доопрацювання окремих законопроектів, утворенням тимчасових слідчих комісій, звільненням високопосадовців, зміною меж населених пунктів, наданням згоди на притягнення до кримінальної відповідальності народного депутата тощо. Стан проходження проектів у цьому огляді визначається на кінець робочого дня 22.05.2020.

Всього за цей тиждень зареєстровані 82 проекти законів і постанов Верховної Ради України, з яких 28 становлять проекти процедурних постанов щодо різних аспектів діяльності парламенту, пов’язаних із прийняттям за основу, відхиленням або поверненням на доопрацювання окремих законопроектів, утворенням тимчасових слідчих комісій, звільненням високопосадовців, зміною меж населених пунктів, наданням згоди на притягнення до кримінальної відповідальності народного депутата тощо.

Загальні засади, якими керуються автори огляду, див Вступні застереження до постійного моніторингу законопроектної діяльності Верховної Ради України ІХ скликання

Стан проходження проектів у цьому огляді визначається на кінець робочого дня 22.05.2020.

 

Проблеми національної безпеки, окупованих територій і ООС

 

Проект Постанови 2327 від 29.10.2019 (Порошенко П. О., Федина С. Р. + 13) про Заяву Верховної Ради України «Щодо першочергових кроків забезпечення євроатлантичної інтеграції України – набуття повноправного членства України в Організації Північноатлантичного договору».

У Заяві, зокрема, йдеться про те, що Верховна Рада України заявляє: Сьогодні Україна фактично є східним кордоном Північноатлантичного альянсу, і своєю самовідданістю у відсічі російській агресії робить значний внесок у гарантування миру і безпеки у всьому трансатлантичному просторі. Після Бухарестського Саміту Північноатлантичного альянсу у 2008 році Україна сумлінно виконувала Річні національні програми Україна – НАТО, які станом на сьогодні вже не відповідають рішучості держави і рівню амбіцій української влади на шляху євроатлантичної інтеграції України. Безальтернативність вступу України до Організації Північноатлантичного договору встановлена у Конституції України, що також широко підтримується громадянами України, і це має отримати достойну відповідь на рівні довгоочікуваних рішень Альянсу про новий етап зближення між Україною та НАТО. Майбутнє безпеки трансатлантичного простору нині вирішується в Україні, і надання нашій державі Плану дій щодо членства – це найбільш ефективна та вивірена інвестиція у мир і безпеку нашого спільного майбутнього. Перспективна інтеграція України у Північноатлантичний альянс гарантуватиме незалежність, безпеку і суверенітет України, розбудову її як демократичної правової держави, добробут та процвітання громадян України. Таке рішення відповідає інтересам громадян України та стане ще одним кроком до побудови дієвої системи міжнародної безпеки.

У зв’язку з цим, Верховна Рада України постановляє: Закликати Президента України забезпечити підготовку та подання у грудні 2019 року до Північноатлантичної ради НАТО та Генерального секретаря НАТО звернення про підтвердження наміру України отримати План дій щодо членства в НАТО; Уповноважити Голову Верховної Ради України на підписання документів, спільно із Президентом України та Прем’єр-міністром України, необхідних для підтвердження наміру України отримати План дій щодо членства в НАТО; Звернутися до парламентів країн-членів НАТО із закликом сприяти отриманню Україною Плану дій щодо членства у НАТО.

Постанова прийнята 03.12.2019 і невдовзі підписана Головою Верховної Ради України.

Проект 2341 від 29.10.2019 (Василевська-Смаглюк О. М.) про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щодо надання статусу учасника бойових дій медичним працівникам.

Пропонується поширити на медичних працівників пункт 19 частини першої статті 6 «Особи, які належать до учасників бойових дій» Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Проект 2343 від 29.10.2019 (Березін М. Ю., Безугла М. В. + 9) про внесення змін до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Зміни в проекті дуже різнопланові, від уточнення назв законодавчих актів чи назв установ (наприклад, заміни «Навчальний заклад» на «Заклад освіти») і до скасування чи запровадження окремих приписів. Зокрема, пропонується визначити, що дружині (чоловіку) військовослужбовця щорічна основна відпустка за її (його) бажанням надається у зручний для неї (нього) час одночасно із щорічною основною відпусткою військовослужбовця. Визначається мінімальний розмір посадового окладу військовослужбовця (крім військовослужбовця строкової служби), який не може бути меншим від розміру двох прожиткових мінімумів для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року, а мінімальний розмір окладу за військовим званням – одного розміру такого прожиткового мінімуму. Уточнюються положення щодо відпусток, щодо порядку проживання офіцерів тощо.

Проект 14.01.2020 прийнятий у першому читанні за основу із скороченням строку підготовки до другого читання.

 

Законотворчість, парламентаризм

та діяльність Верховної Ради України

 

Проект 2326 від 28.10.2019 (Качура О. А.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо проведення добровільного попереднього психіатричного, наркологічного огляду та психофізіологічного опитування із застосуванням поліграфа кандидатів у народні депутати України).

Проект розвиває ініціативи проекту 9450 від 27.12.2018 (Ляшко О. В.) про внесення змін до Закону України «Про вибори народних депутатів України» (щодо проведення обов’язкового попереднього психіатричного та наркологічного огляду кандидатів у народні депутати України) (див. Бюлетень № 206). Приписи іноді повторюються майже дослівно. Головні відмінності стосуються того, що 1) пропонується проводити не лише попередній психіатричний та наркологічний огляд кандидатів, а й психофізіологічного опитування із застосуванням поліграфа, а також 2) проходження цих процедур є добровільним, а не обов’язковим. Останнє пов’язується з доброчесністю кандидатів у народні депутати України.

Проект 2328 від 29.10.2019 (Качура О. А., Шуфрич Н. Г.) про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України щодо підстав для відсутності народного депутата на пленарних засіданнях Верховної Ради України або засіданнях комітетів Верховної Ради України. 13.11.2019 подано проект на заміну, який далі і розглядається.

До числа поважних причин, через які народний депутат України може бути відсутній на пленарних засіданнях Верховної Ради України або засіданнях комітетів Верховної Ради України пропонується додати такі: участь в роботі національних спортивних федерацій, участь в офіційних фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходах, спортивних змаганнях – спортивних заходах, включених до Єдиного календарного плану фізкультурно-оздоровчих і спортивних заходів; участь в роботі громадських організацій фізкультурно-спортивної спрямованості;  участь в організації фізкультурно-оздоровчих або спортивних заходів як особи, яка ініціювала та проводить  фізкультурно-оздоровчі або спортивні заходи та здійснює організаційне, фінансове та інше забезпечення підготовки і проведення цих заходів.

 

Діяльність вищих органів влади

 

Проект 2318 від 28.10.2019 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо удосконалення структури управління у сфері державної митної та податкової політики.

Комплексний проект, який охоплює широке коло відносин від регулювання окремих аспектів роботи органів доходів і зборів (право підпису документів органів, порядок отримання електронного цифрового підпису тощо) і до певних аспектів розуміння категорії інформація з обмеженим доступом та уточнення порядку розгляду звернень громадян і скарг на рішення, дії або бездіяльність органів. Чимало уваги приділено порядку роботи автоматизованої системи митного оформлення. Проект насичений доволі неоднозначними формулюваннями. Так, пропонується установити, що «Посадові особи органів доходів і зборів не несуть відповідальності за порушення законодавства, які можуть бути виявлені після випуску товарів, транспортних засобів, якщо такий випуск здійснено після проведення визначених відповідно до законодавства з питань митної справи обов’язкових митних формальностей, у тому числі автоматизованою системою митного оформлення». З числа загальних питань слід звернути увагу на закріплення в цивільному та господарському процесуальних кодексах та Кодексу адміністративного суочинства України положення щодо «відокремленого підрозділу органу державної влади без статусу юридичної особи».

Проект містить чимало технічних положень, потреба у закріпленні яких на рівні кодексу, а не підзаконного акта є доволі сумнівною. Також деякі формулювання проекту є не чіткими і допускають різне їх тлумачення.

03.12.2019 у першому читанні прийнято альтернативний проект.

 

Місцеве самоврядування

 

Проект 2353 від 31.10.2019 (Мінько С. А.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань здійснення габаритно-вагового контролю на вулицях і дорогах міст та інших населених пунктів

Ключові зміни зводяться до такого: Габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на вулицях і дорогах міст та інших населених пунктів здійснюється виконавчими органами міських рад у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Органи місцевого самоврядування мають право обмежувати або забороняти рух транспортних засобів у разі відмови водія від проходження габаритно-вагового контролю.

 

Громадянські права та право на приватність

 

Проект 2333 від 29.10.2019 (Третьякова Г. М., Струневич В. О. + 4) про внесення змін до деяких законів України щодо обробки та оприлюднення персональних даних.

Проект стосується лише певних аспектів зазначеної у назві проблеми. Зокрема, пропонується установити таке. Вважати, що фізичними особами, які відповідно до закону, звернулися до суб’єкта владних повноважень з приводу призначення, зміни чи припинення соціальних виплат, що здійснюються за рахунок публічних фінансів, а також при здійсненні верифікації та моніторингу таких виплат, згода на оброблення персональних даних надається автоматично, що засвідчується фактом такого звернення або фактом отримання зазначених виплат. Підлягає оприлюдненню у формі відкритих даних інформація про осіб, які отримують соціальні виплати, що здійснюються за рахунок публічних фінансів (за виключенням пенсії за віком). Така інформація має містити: прізвище, ім’я, по-батькові фізичної особи; місце проживання (населений пункт); підстави отримання соціальних виплат, що здійснюються за рахунок публічних фінансів; дата набуття права на отримання соціальної виплати; найменування установи, що здійснює облік, нарахування та виплату коштів такій особі. Заборонено оприлюднювати у формі відкритих даних інші персональні дані таких фізичних осіб, а також дані, оприлюднення яких прямо заборонено законом.

Проект є дискусійним в контексті мети оприлюднення таких даних.

Проект 2336 від 29.10.2019 (Рахманін С. І., Соболєв С. В. + 2) про внесення змін до деяких законів України щодо запобігання і протидії політичній корупції.

Пропонується уточнити положення щодо фінансування політичних партій. Загалом новел чимало, деякі спрощують вимоги до фінансування, а деякі посилюють контроль. Дуже сумнівними є ініціативи щодо збільшення повноважень НАБ України в цій частині.

Проект 05.12.2019 прийнятий у першому читанні за основу із скороченням строку підготовки до другого читання, а вже 27.12.2019 прийнятий у другому читанні та невдовзі підписаний Президентом України.

 

Соціальний захист, соціальний діалог та пільги

 

Проект 2323 від 28.10.2019 (Плачкова Т. М.) про внесення змін до Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» щодо пільг на оплату житлово-комунальних послуг.

Пропонується закріпити, що пільги на оплату житлово-комунальних послуг є одним з видів матеріального, соціально-побутового і медичного забезпечення осіб з інвалідністю.

Проект 13.12.2019 повернутий суб’єкту ініціативи.

Проект 2329 від 29.10.2019 (Ткаченко М. М., Аллахвердієва І. В. + 2) про внесення змін до Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» щодо звільнення внутрішньо переміщених осіб від негативних наслідків невиконання грошових зобов’язань.

Проектом пропонується доповнити названий закон новою статтею 9-2 «Звільнення внутрішньо переміщених осіб від негативних наслідків невиконання грошових зобов’язань». Пропонуються закріпити, що загальна сума процентів за договорами кредиту та договорами позики, боржниками у яких є внутрішньо переміщені особи, не може перевищувати суму процентів, нарахованих до настання терміну виконання основного зобов’язання. За невиконання чи неналежне виконання внутрішньо переміщеними особами зобов’язань за договорами кредиту та договорами позики не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов’язання та проценти річних від простроченої суми, інші фінансові санкції. Уступка (продаж, передання) прав вимоги за кредитними договорами та договорами позики із внутрішньо переміщеними особами без згоди боржника забороняється. Правила цієї статті не поширюються на внутрішньо переміщених осіб, кредитори яких доведуть наявність у таких осіб станом на 14 квітня 2014 року прострочення сплати основного боргу та/або процентів, а також внутрішньо переміщених осіб, що отримали кредит, позику після 14 квітня 2014 року та не приступили до виконання зобов’язань за ними станом на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» щодо звільнення внутрішньо переміщених осіб від негативних наслідків невиконання грошових зобов’язань».

Проект видається доволі неоднозначним у частині прив’язки виключно до статусу особи, а не фактичного стану її доходів і місця перебування пов’язаного із борговими зобов’язаннями майна.

Незважаючи на зауваження з боку ГНЕУ, профільний Комітет Верховної Ради України з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин пропонує прийняти проект за основу.

Проект 2330 від 29.10.2019 (Ткаченко М. М., Аллахвердієва І. В. + 2) про внесення змін до підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексу України у зв’язку із прийняттям Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» щодо звільнення внутрішньо переміщених осіб від негативних наслідків невиконання грошових зобов’язань».

Похідний від попереднього. Пропонується установити, що не вважається додатковим благом платника податку та не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу сума прощена (анульована) кредитором у зв’язку із перерахунком, проведеним кредитором відповідно до статті 92 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб».

Проект 2332 від 29.10.2019 (Третьякова Г. М., Струневич В. О. + 5) про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо порядку визначення репрезентативності організацій профспілок та роботодавців в органах соціального діалогу.

У статті 7 «Оцінка відповідності критеріям репрезентативності та її підтвердження» Закону України «Про соціальний діалог в Україні» пропонується посилання на Національну службу посередництва і примирення замінити згадками про Мінюст. Відповідно в статті 15 «Національна служба посередництва і примирення» Закону України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)» виключити положення щодо того, що Національна служба посередництва і примирення та її відділення проводять оцінку відповідності критеріям репрезентативності, підтвердження репрезентативності профспілок, їх організацій та об’єднань, організацій роботодавців та їх об’єднань для участі в колективних переговорах з укладення генеральної, галузевих (міжгалузевих), територіальних угод, обрання (делегування) представників до тристоронніх або двосторонніх органів соціального діалогу, участі в міжнародних заходах, а також усі положення пов’язані з цим.

Проект 2365 від 31.10.2019 (Третьякова Г. М., Струневич В. О. + 6) про захист трудових мігрантів та боротьбу з шахрайством у працевлаштуванні за кордон.

Проектом пропонується скасувати ліцензування діяльності з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, натомість запровадити декларування початку такої діяльності. Визначаються вимоги до декларацій, а також певні вимоги до такого виду діяльності. Зокрема, пропонується заборонити суб’єктам господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, отримувати від громадян, яким надано зазначені послуги, гонорари, комісійні та інші винагороди. Оплата послуг з працевлаштування здійснюється виключно роботодавцем, якому надано такі послуги. Запроваджується адміністративна відповідальність за діяльність з порушенням зазначених у проекті вимог.

Слід зазначити, що назва проекту оманлива, оскільки це проект не нового закону, а про внесення змін до старих. Проект продовжує довгий перелік подібних, що вносилися до парламенту і частково були прийняті упродовж останніх 6 років.

 

Питання права інтелектуальної власності

 

Проект 2255-1 від 29.10.2019 (Тарасенко Т. П., Яковлєва Н. І. + 20) про удосконалення державної системи правової охорони інтелектуальної власності.

Альтернативний проекту 2255 від 10.10.2019 (Стефанчук Р. О., Бабак С. В. + 7) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення національного органу інтелектуальної власності (див. Огляд № 11).

Проект ще більший від основного (понад 60 сторінок), що унеможливлює їх належне порівняння в межах цього огляду.

04.02.2020 основний проект прийнятий у першому читанні, а альтернативний доручено використати при його опрацюванні.

 

Питання сільського господарства та земельних справ

 

Проект 2339 від 29.10.2019 (Бондаренко О. В., Якименко П. В. + 9) про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою збереження довкілля (щодо посилення відповідальності за дії, спрямовані на забруднення атмосферного повітря та знищення або пошкодження об’єктів рослинного світу).

Типовий проект про посилення відповідальності, коли збільшуються розміри штрафів. Так, пропонується обмежитися цим заходом у статтях 241 «Забруднення атмосферного повітря» та 245 «Знищення або пошкодження об’єктів рослинного світу» Кримінального кодексу України та статті 77 «Порушення вимог пожежної безпеки в лісах» Кодексу України про адміністративні правопорушення. А у статті 77-1 «Самовільне випалювання рослинності або її залишків», окрім таких самих змін, пропонується замінити чинну вимогу щодо наявності дозволу органів державного контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища на вимогу дотримання порядку, встановленого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища».

Проект 13.04.2020 прийнятий за основну та в цілому та невдовзі підписаний Президентом України.

Проект 2339-1 від 29.10.2019 (Василевська-Смаглюк О. М., Матусевич О. Б., Овчинникова Ю. Ю.) про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України (щодо збільшення розмірів штрафів за забруднення атмосферного повітря).

Головні відмінності від основного проекту стосуються більшого числа статей, до яких пропонується внести зміни в частині збільшення розмірів штрафів.

Проект втратив значення у зв’язку з прийняттям основного проекту.

 

Освіта, наука і культура

 

Проект 2340 від 29.10.2019 (Борзова І. Н.) про українську жестову мову.

Метою і завданням проекту проголошені визначення статусу, засад та порядку застосування української жестової мови в Україні, створення необхідних умов, які дають жестомовним особам можливість нарівні з іншими реалізовувати всі права й основоположні свободи людини і громадянина у політичній, економічній, соціальній, культурній чи будь-якій іншій сфері.

Згідно з пояснювальною запискою проектом пропонується: дати визначення та закріпити у законодавстві терміни: «жестомовна особа», «спільнота жестомовних осіб», «перекладач української жестової мови», «бімодально-білінгвальне навчання» та інші; визначити статус української жестової мови та мовні права жестомовних осіб; надати можливість використання української жестової мови в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, державних та комунальних підприємствах, установах та організаціях, а також у кримінальному провадженні, в судочинстві та в нотаріаті; передбачити реалізацію політичних і виборчих прав жестомовних осіб; запровадити Єдиний реєстр перекладачів української жестової мови, що вестиметься всеукраїнським громадським об’єднанням тощо.

Маємо зауважити, що ні текст проекту, ні супровідні документи до нього не переконують, що відповідні правовідносини потребують регулювання саме на рівні закону, а не постанови Кабінету Міністрів України чи іншого нормативно-правового акта. Викликає сумнів авторський підхід щодо регулювання в запропонованому акті лише питань застосування української жестової мови, залишаючи на невизначений строк регулювання усіх інших питань, пов’язаних із застосуванням жестової мови. Навіть невеликий досвід дії чинного Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» наглядно продемонстрував ті проблеми, які виникають, якщо не вирішувати в комплексі в одному акті основні питання застосування усіх мов, відділяючи норми щодо української мови від норм щодо інших мов. Це повною мірою, як видається, стосується і проблем застосування жестових мов. Положення проекту значною мірою мають декларативний характер, закріплюють очевидні норми-принципи, які не викликають якихось заперечень і фактично нічого не змінюють у ставленні суспільства до жестових мов. Проект також закріплює певні обов’язки держави і юридичних осіб стосовно жестомовних осіб, але практично жодного разу не визначає межі цих обов’язків, механізми їх виконання і джерела фінансування (див. наприклад, статті 6–18). У проекті, на нашу думку, йдеться не стільки про підтримку громадських об’єднань осіб з порушеннями слуху та/або мовлення, скільки про створення певної групи привілейованих громадських об’єднань-монополістів. Цій меті, зокрема, як видається, підпорядкована одна з ключових ідей проекту про створення Єдиного реєстру перекладачів української жестової мови. Проект, на жаль, відредагований не задовільно. Потребує вдосконалення і його фінансове обґрунтування. На багато як концептуальних, так і суто технічних недоліків проекту, зокрема, на численні дублювання положень чинного законодавства, звернули увагу і фахівці ГНЕУ. Наявність значних концептуальних недоліків проекту зумовлює необхідність його докорінного перероблення (можливо, навіть зі зміною форми нормативно-правового акта).

Проект 2349 від 30.10.2019 (Бакумов О. С., Кінзбурська В. О. + 15) про внесення змін до Закону України «Про Національну поліцію» щодо удосконалення діяльності закладів вищої освіти зі специфічними умовами навчання.

Метою проекту проголошується удосконалення правового статусу та нормативно-правового забезпечення проходження служби постійним та перемінним складом закладів вищої освіти, які готують поліцейських та належать до сфери управління Міністерства внутрішніх справ України. Як слушно зауважують ініціатори проекту, прийняття базового Закону України «Про Національну поліцію» спричинило багато правових колізій та суперечностей, оскільки діяльність закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, які готують поліцейських та належать до сфери управління МВС України, опинилася поза сферою правового регулювання. Відповідно у проекті пропонується уточнення терміну «поліцейський» родовими ознаками, які охоплюватимуть, зокрема, зарахування  до закладу вищої освіти зі  специфічними умовами навчання, що здійснює  підготовку поліцейських,  курсантом, слухачем денної форми навчання, або за умови відрядження для проходження служби у закладах вищої освіти зі специфічними умовами навчання. Запропоновано уточнення до процедури присвоєння спеціальних звань цим категоріям поліцейських. Крім того, запропоновані норми щодо затвердження Кабінетом Міністрів України переліку посад, які можуть бути заміщені поліцейськими та граничних спеціальних звань за цими посадами в державних органах, підприємствах, установах, організаціях. При цьому, перелік посад які можуть бути заміщені поліцейськими та граничних спеціальних звань за цими посадами у закладах вищої освіти зі специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, пропонується затверджувати  Міністерством внутрішніх справ України. Водночас проект передбачає заміну в багатьох статтях терміносполучення «вищий навчальний заклад» на «заклад вищої освіти». Є також доволі сумнівна пропозиція виключити норму про неможливість перебування в статусі поліцейського особи, щодо якої було припинено кримінальне провадження з нереабілітуючих підстав.

Попри гідні підтримки добрі наміри ініціаторів проекту, запропоновані ними юридичні конструкції не завжди витримують критику, що добре проілюстровано у відповідному висновку ГНЕУ. В ряді аспектів ініціативи проекту виходять за межі його предмету, визначеного у назві. Сумнівними є розміркування ініціаторів проекту щодо відсутності в законодавстві поняття «нереабілітуючі підстави», оскільки це поняття добре опрацьоване в юридичній доктрині і його практичне застосування не викликає проблем.

Проект 2362 від 31.10.2019 (Бужанський М. А.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо навчання державою мовою в закладах освіти.

Проект передбачає однотипні (фактично ідентичні) зміни в Законі України «Про освіту» та Законі України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», якими пропонується подовжити з 1 вересня 2020 р. до 1 вересня 2023 р. строк чинності права здобуття освіти мовою національної меншини, яка не належить до мов країн Європейського Союзу. У чинному законодавстві такий подовжений перехідний період поширювався лише на мови національних меншин, які належать до мов країн Європейського Союзу. Відповідно з обох законів пропонується виключити дискримінаційну норму, яка надає привілейований стан мовам національних меншин, які належать до мов країн Європейського Союзу.

Слід погодитися з висновком ГНЕУ, що встановлення єдиного перехідного періоду щодо учнів усіх корінних народів або національних меншин України відповідатиме положенням Конституції України щодо проголошення України правовою державою (ст. 1), забезпечення відповідності законів Основному Закону України (ст. 8), гарантування рівності конституційних прав і свобод громадян України (ст. 24).

Проект Постанови 2364 від 31.10.2019 (Ткаченко О. В., Констанкевич І. М. + 16) про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2020 році.

Типова щорічна постанова. Містить великий перелік ювілеїв, які пропонується відзначити на державному рівні. Як завжди, є як безспірні і важливі дати, так і дискусійні (особливо щодо давніх історичних подій, датування яких є неоднозначним), або і відверто сумнівні, які порушують існуючі правила святкування на державному рівні (115, 135, 155 і подібні річниці).

Постанова прийнята 03.12.2019.

 

Господарська діяльність та ринковий нагляд

 

Проект 2047-д від 31.10.2019 (Гетманцев Д. О.) про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ліквідації корупційної схеми у сфері реєстрації інформації зі звітів про оцінку об’єктів нерухомості та прозорості реалізації майна.

Підготовлений у профільному Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики зведений проект на основі проектів 2047 від 04.09.2019 (Фролов П. В. + 30) про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ліквідації корупційної схеми у сфері реєстрації інформації зі звітів про оцінку об’єктів нерухомості (див. Огляд № 5) та 2047-1 від 13.09.2019 (Качура О. А., Кицак Б. В. + 7) про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ліквідації корупційних схем у сфері оцінки об’єктів нерухомості шляхом діджиталізації розрахунку податкової вартості нерухомості (див. Огляд № 7). Згадані проекти є дуже подібними за змістом. Вони відрізняються положеннями щодо функціонування Єдиної бази даних звітів про оцінку та порядку електронного визначення оціночної вартості на основі названої Єдиної бази.

Проект 12.11.2019 прийнятий у першому читанні за основу із скороченням строку підготовки до другого читання, 05.12.2019 прийнятий як закон та невдовзі підписаний Президентом України.

Проект 2334 від 29.10.2019 (Третьякова Г. М., Струневич В. О. + 3) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності пов’язаних  із фінансовою установою осіб.

Проект містить дві великі складові: розширення положень щодо пов’язаних з фінансовою установою осіб, а також визнання певних дій кримінально караними. Перша частина змін запроваджується до Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг». Зокрема, йдеться про те, що пов’язаними з фінансовою установою особами є – контролери; особи, які мають істотну участь у фінансовій установі, та особи, через яких ці особи здійснюють опосередковане володіння істотною участю у фінансовій установі; керівники  фінансової установи, керівник служби внутрішнього аудиту; споріднені та афілійовані особи фінансової установи, у тому числі учасники небанківської фінансової групи; особи, які мають істотну участь у споріднених та афілійованих особах фінансової установи; керівники юридичних осіб та керівники фінансових установ, які є спорідненими та афілійованими особами фінансової установи, керівник служби внутрішнього аудиту; асоційовані особи фізичних осіб, зазначених у цьому пункті; юридичні особи, в яких фізичні особи, зазначені в цьому пункті, є керівниками або власниками істотної участі; будь-яка особа, через яку проводиться операція в інтересах осіб, зазначених у цьому пункті, та на яку здійснюють вплив під час проведення такої операції особи, зазначені в цьому пункті, через трудові, цивільні та інші відносини. Зазначається, що керівниками фінансової установи є: голова, його заступники та члени наглядової ради фінансової установи, голова, його заступники та члени правління фінансової установи, головний бухгалтер фінансової установи та його заступники; а асоційованими особами: чоловік або дружина, прямі родичі цієї особи (батько, мати, діти, рідні брати та сестри, дід, баба, онуки), прямі родичі чоловіка або дружини цієї особи, чоловік або дружина прямого родича. Фінансова установа зобов’язана подавати органу, що здійснює державне регулювання відповідного ринку фінансових послуг, інформацію про пов’язаних із фінансовою установою осіб у порядку, встановленому нормативно-правовими актами такого органу. Відповідно, Кримінальний кодекс України пропонується доповнити двома новими статтями: 218-2 «Доведення фінансової установи, окрім банку, до неплатоспроможності» та 220-3 «Порушення порядку формування звітності». Караними визнаються «Доведення фінансової установи, окрім банку, до неплатоспроможності, тобто умисне, з корисливих мотивів, іншої особистої заінтересованості або в інтересах третіх осіб вчинення пов’язаною з такою фінансовою особою будь-яких дій, що призвели до завдання великої матеріальної шкоди державі або клієнту» та «Внесення керівником або іншою службовою особою фінансової установи, окрім банку, у звітність, яка подається до Національного банку України та/або Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку та/або національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, завідомо неправдивих відомостей».

Проект видається доволі неоднозначним. Запровадження кримінальної відповідальності за сам факт порушення виглядає щонайменше спірним. Та й порядок визначення пов’язаних з фінансовою установою осіб є дискусійним. Загалом ініціативі можливі як частина великого кола пропозицій із боротьби з корупцією, але самі собою вони є вельми сумнівними та видаються такими, що не будуть належним чином працювати у разі прийняття даного проекту як закону.

Проект 04.02.2020 повернутий на доопрацювання ініціатору внесення.

Проект 2373 від 01.11.2019 (Ківа І. В.) про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо недопущення знищення підприємництва). 08.11.2019 надано редакцію на заміну, яка далі і розглядається.

Пропонується фактично вдвічі збільшити граничні межі доходів для платників єдиного податку першої ‒ третьої групи. Також зазначається, що реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками єдиного податку другої ‒ четвертої груп (фізичними особами ‒ підприємцями), дохід яких протягом календарного року не перевищує визначений обсяг доходу. У разі ж перевищення цього обсягу застосування реєстратора розрахункових операцій та/або програмного реєстратора розрахункових операцій для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування реєстратора починається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується в усіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку. Платник податків, що використовує в своїй діяльності реєстратор розрахункових операцій та/або програмний реєстратор розрахункових операцій, має право зменшити нарахований податок на прибуток підприємств або єдиний податок на суму понесених протягом звітного періоду витрат на придбання та/або застосування реєстратора розрахункових операцій та/або програмного реєстратора розрахункових операцій, що застосовується таким платником податків. У разі, якщо платник податків реалізує зазначене право, до обрахунку фінансового результату не враховуються понесені витрати на придбання та/або застосування реєстратора розрахункових операцій та/або програмного реєстратора розрахункових операцій не більше, ніж 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за один реєстратор розрахункових операцій на календарний місяць та/або 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за один програмний реєстратор розрахункових операцій на календарний місяць.

Проект, звісно, дискусійний, однак в умовах економічної кризи, що вирує в Україні, він дійсно може сприяти малому бізнесу. Внаслідок же пандемії потреба у подібному законі лише зросла.

 

Інші питання

 

Проект 2320 від 28.10.2019 (Крячко М. В., Соха Р. В. + 3) про розвиток інфраструктури для цифрової трансформації економіки і суспільства.

Великий за обсягом 165-сторінковий проект, ініціатори якого намагалися охопити усі види електронних комунікацій, управління ними, надання послуг тощо. Навіть не аналізуючи зміст проекту, слід зазначити, що такий обсяг є вкрай великим навіть для більшості кодексів, що спричинило дуже складну внутрішню структуру проекту. Користуватися таким «законом» у разі його прийняття буде дуже складно. Тому, на нашу думку, доцільніше було б подати певну структуровану групу проектів, об’єднаних спільною метою. Також проект занадто насичений спеціальними технічними поняттями і пов’язаними з ними приписами, яким, як видається, взагалі не має місця в законодавстві.

Проект 04.02.2020 знятий з розгляду.

Проект 2321 від 28.10.2019 (Крячко М. В., Соха Р. В. + 3) про внесення змін до Податкового кодексу України та Проект 2322 від 28.10.2019 (Крячко М. В., Соха Р. В. + 3) про внесення змін до Бюджетного кодексу України.

Обидва проекти є похідними від попереднього і самостійного значення не мають, а їх окреме подання спричинене вимогами самих кодексів.

Проект 2325 від 28.10.2019 (Бардіна М. О.) про внесення змін до статті 73 Кодексу законів про працю України.

Пропонується державне свято День захисника України перейменувати на День захисників України. Проект має логічне пояснення в контексті запровадження фемінітивів і таким чином має уникнути неоднозначності його вживання. Слід однак зазначити, що хоча технічно назва є загалом коректною, їй, на нашу думку, не вистачає вказівки на сутність ініціатив.

Проект 19.05.2020 прийнятий у першому читанні.

Проект 2342 від 29.10.2019 (Ковальов О. І.) про внесення змін до Податкового кодексу України щодо спрощення умов ввезення на митну територію України транспортних засобів та приведення умов оподаткування до загального режиму акцизних зборів Європейського Союзу.

Проект дуже насичений змінами. Пропонується скасувати ряд позицій як щодо товарів, що обкладаються податком, так і тих, які є пільговими (наприклад щодо легкових авто для пільговиків). Водночас проект містить лише положення про скасування певних чинних норм і не містить майже ніяких пояснень, як має бути далі. Оподатковувати такі товари за загальним порядком? Взагалі не оподатковувати? Загалом пропонується скасувати від 2021 року акцизний збір з «автомобілів легкових, кузовів до них, причепів та напівпричепів, мотоциклів, транспортних засобів, призначених для перевезення 10 осіб i більше, транспортних засобів для перевезення вантажів». Також пропонується скасувати оподаткування транспортних засобів, що використовувалися понад 30 років, або належать до предметів колекціонування або антикваріату. Інші вкрай принципові зміни стосуються того, що пропонується скасувати норму про те, що можуть не відповідати стандартам «ЄВРО-2 – ЄВРО-6» автомобілі швидкої медичної допомоги, транспортні засоби спеціального призначення ‒ пересувні медичні клініки та пожежні машини, які визнані гуманітарною допомогою згідно із Законом України «Про гуманітарну допомогу». Згідно з проектом подібне виключення діє лише, якщо замовником (отримувачем) такої продукції є держава, і вже жодної згадки про гуманітарну допомогу.

Проект доволі радикальний, однак він погано прописаний і його приписи викликають чимало питань, містять небезпеку неоднозначного застосування. Окремо слід зупинитися на проблемі спеціального транспорту. Пропонований підхід видається щонайменше сумнівним.

Проект 2345 від 30.10.2019 (Ковальов О. І.) про внесення змін до Митного кодексу України щодо тимчасового зупинення застосування штрафних санкцій за порушення порядку ввезення транспортних засобів на митну територію України.

Проект повністю повторює ініціативи попереднього у відповідній частині і самостійного значення не має.

Проект 2350 від 30.10.2019 (Маріковський О. В., Бондаренко О. В. + 10) про відходи електричного та електронного обладнання.

Досить великий 44-сторінковий проект. У преамбулі зазначається, що він визначає правові, економічні і організаційні засади у сфері управління відходами електричного та електронного обладнання для забезпечення екологічної безпеки, запобігання їх негативному впливу на здоров’я людей та навколишнє природне середовище шляхом запровадження системи розширеної відповідальності виробника, встановлення вимоги високого рівня збору та рециклінгу відходів електричного та електронного обладнання, контролю за їх утворенням і обробленням, та повернення в економічний обіг вторинної сировини. У додатку зазначається, що проект поширюється на: теплообмінне обладнання; екрани, монітори і обладнання з екранами, поверхня яких перевищує 100 кв. cм; лампи; велике обладнання  (вимір будь-якої сторони якого перевищує 50 см ), в тому числі, але не обмежуючись, таким: побутова техніка; обладнання в сфері інформаційних технологій та телекомунікацій; споживче обладнання; світильники; обладнання, що відтворює звук чи зображення, музичні інструменти; електричні та електронні інструменти; іграшки, обладнання для дозвілля та спорту; медичні вироби; інструменти для моніторингу та контролю; торговельні автомати; обладнання для генерації електричного струму; мале обладнання (вимір будь-якої сторони якого не перевищує 50 см) в тому числі, але не обмежуючись таким: побутова техніка; споживче обладнання; світильники; обладнання, що відтворює звук чи зображення, музичні інструменти; електричні та електронні інструменти; іграшки, обладнання для дозвілля та спорту; медичні вироби; інструменти для моніторингу та контролю; торговельні автомати; обладнання для генерації електричного струму; мале обладнання в сфері інформаційних технологій та телекомунікацій  (вимір будь-якої сторони якого не перевищує 50 см).

Проект 2352 від 30.10.2019 (Маріковський О. В., Бондаренко О. В. + 10) про батареї і акумулятори.

Аналогічний попередньому, але стосується спеціальних типів електричного обладнання. Подібним є й обсяг проекту – 37 сторінок. У преамбулі проекту зазначається, що він визначає правові, економічні та організаційні засади щодо введення в обіг та надання на ринку батарей і акумуляторів, управління відходами батарей і акумуляторів для забезпечення екологічної безпеки, запобігання негативного впливу цих відходів на здоров’я людей та навколишнє природне середовище шляхом запровадження системи розширеної відповідальності виробника та вимог високого рівня збору та рециклінгу відходів батарей та акумуляторів, повернення в економічний обіг вторинної сировини для переробної промисловості. З тексту преамбули пов’язаність проектів також помітна.

Проект 2351 від 30.10.2019 (Маріковський О. В., Овчинникова Ю. Ю. + 8) про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо імплементації положень деяких міжнародних угод та директив ЄС у сфері охорони тваринного та рослинного світу).

Різносторонні зміни пропонуються до 12 законодавчих актів. Їх предметом є захист тварин від жорсткого поводження, врегулювання створення в лісах охоронних ділянок навколо середовищ існування та розмноження рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу, збільшення заповідних зон національних парків, обмеження чи заборона суцільних рубок лісу, проведення експертизи причин смерті тварини, процес тимчасового вилучення тварин тощо. Також чимало приписів стосуються органів влади, які можуть регулювати ці та інші питання.

Незважаючи на те, що змін багато, говорити про їх досконалість та повноту не доводиться. Те ж питання із проведенням обов’язкової експертизи померлої тварини, адже ніде не зазначено, за яких обставин слідчий має звертатися до цього заходу.

Проект 05.02.2020 прийнятий у першому читанні.

Проект 2354 від 31.10.2019 (Новинський В. В., Магера С. В. + 3) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав власників квартир у багатоквартирному будинку.

Пропонується установити, що використання житлового будинку, приміщень у житлових будинках для промислового виробництва, а також використання квартири у багатоквартирному будинку для надання готельних послуг, у тому числі, аналогічних засобів розміщення, забороняється. Допускається використання квартир в багатоквартирних будинках для здійснення господарської діяльності (без використання найманої праці) лише особами, які є їх власниками або місце проживання яких зареєстроване в даній квартирі, за умови, що така діяльність не порушує прав та інтересів  інших власників (користувачів) приміщень у відповідному багатоквартирному будинку, здійснюється за їх попередньою згодою (не менш ніж 75 відсотків від загальної кількості власників (користувачів), а також не суперечить встановленим правилам користування житловими будинками і жилими приміщеннями. При здачі квартири в оренду (найм) орендодавець (наймодавець) повинен забезпечити кожного мешканця житлом, площею не менше 8 кв. метрів загальної площі квартири на одну особу. Уточнюється і визначення «аналогічні засоби розміщення» ‒ підприємства будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, що складаються з п’яти і менше номерів різної місткості, але з розміщенням не більше шести осіб в одному номері, містять не менш як два санвузли та приміщення (зону) для спілкування гостей і надають обмежені готельні послуги, включно з щоденним заправлянням ліжок, прибиранням кімнат та санвузлів. Такі підприємства можуть розміщуватись в окремо розташованих будівлях або в приміщеннях з окремим входом у житлових багатоквартирних будинках з дотриманням встановлених норм. Відповідно, Кодекс України про адміністративні правопорушення пропонується доповнити новою статтею 150-1 «Використання жилих будинків та жилих приміщень (квартир) в багатоквартирних будинках не за призначенням».

Проект доволі типовий. Подібних проектів чимало було внесено до парламенту у попередню каденцію. Проблема проекту, як і його попередників, у додержанні належного балансу прав власника майна та інших мешканців багатоквартирного будинку.

Проект 2359 від 31.10.2019 (Гетманцев Д. О.) про внесення змін до розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо створення умов для забезпечення виконання зобов’язань України з відокремлення діяльності з транспортування природного газу за Протоколом про приєднання України до Договору про заснування Енергетичного Співтовариства, та з урахуванням відповідних положень Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої.

Проект пов’язаний з вимогами розподілу між окремими суб’єктами добування, продажу та транспортування газу. Відповідно, слід впорядкувати податковий статус структури, яка буде забезпечувати транспортування природного газу через територію України. На час внесення питання було вкрай актуальним і вимагало негайного вирішення.

14.11.2019 прийнятий за основу альтернативний проект 2359-1 від 05.11.2019.

Проект 2370 від 01.11.2019 (Кабінет Міністрів України) про національну інфраструктуру геопросторових даних.

Проект є розвитком однойменного урядового проекту 7523 від 23.01.2018 (див. Бюлетень № 160). Порівняно з попередньою редакцією враховані ряд зауважень та дещо спрощена бюрократична складова. Тим не менш, проект все одно лишається вельми дискусійним.

Проект  05.12.2019 прийнятий у першому читанні, 13.04.2020 – у другому читанні як закон та невдовзі підписаний Президентом України.

Проект 2371 від 01.11.2019 (Ватрас В. А., Федієнко П. О. + 4) про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо скасування правової норми, яка передбачає відповідальність за самогоноваріння).

Короткий проект, яким пропонується виключити статтю 176 «Виготовлення, зберігання самогону та апаратів для його вироблення» та посилання на неї в інших статтях кодексу. У пояснювальній записці висловлюється думка, що якщо людина виключно для власного споживання виготовляє з продуктів своєї праці міцні алкогольні напої, то це її природнє право, яке не може бути обмежене державою. Зазначається, що «кожна людина має право користуватись плодами своєї праці для задоволення власних потреб». Підкреслено, що дана стаття підлягає скасуванню, оскільки норма має дискримінаційний характер стосовно саме міцних спиртних напоїв домашнього виготовлення, оскільки відповідальність за виготовлення вина, пива чи інших крафтових напоїв для власного споживання відсутня, а тому виготовлення алкогольного напою з метою особистого споживання та/або виготовлення або зберігання без мети збуту апаратів для їх вироблення не потребує законодавчого обмеження.

Проект видається доволі сумнівним, а посилання на факт розгляду у 2018 році майже 200 справ про самогоноваріння скоріше свідчить про реальність проблеми. Водночас законодавець, на нашу думку, має зосередити увагу на посиленні ефективності боротьби з низькоякісним і тим небезпечним для суспільства самогоноварінням. Елементом такої боротьби може бути і легалізація певної категорії міцних алкогольних напоїв (традиційних тощо) та апаратів для їх вироблення, але тотальне скасування видається наразі скоріше небезпечним, ніж прогресивним.

 

Проекти, які подаються без коментарів

 

Проект 2253-1 від 28.10.2019 (Королевська Н. Ю., Солод Ю. В.) про внесення зміни до статті 29 Бюджетного кодексу України щодо скасування військового збору.

Альтернативний проекту 2253 від 10.10.2019 (Дубінський О. А.) про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо скасування військового збору (див. Огляд № 11). Проект не має самостійного значення і є похідним від проекту 2252-2 від 25.10.2019 (Королевська Н. Ю., Солод Ю. В.) про внесення зміни до під розділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо скасування військового збору (див. Огляд № 13), який своєю чергу є альтернативним проекту 2252 від 10.10.2019 (Дубінський О. А.) про внесення змін до Податкового кодексу України щодо скасування військового збору (див. Огляд № 11). Різниця між основним та альтернативним проектами лише в механізмі змін.

Проект 2331 від 29.10.2019 (Литвиненко С. А.) про внесення зміни до статті 5 Закону України «Про державні лотереї в Україні».

Проект 2335 від 29.10.2019 (Лубінець Д. В., Яковлєва Н. І. + 8) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визнання особою без громадянства.

Проект повністю повторює однойменний проект 9123 від 21.09.2018 (Суслова І. М.) (див. Бюлетень № 192).

Проект 05.12.2019 прийнятий у першому читанні за основу із скороченням строку підготовки до другого читання, яке проте досі не відбулося.

Проект 2337 від 29.10.2019 (Чорний Д. С., Копанчук О. Є. + 18) про внесення змін до Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» щодо відмови від комерційного обліку природного газу за встановленими загальнобудинковими лічильниками газу.

Проект повністю повторює однойменний проект 8092-д від 11.03.2019 (Домбровський О. Г.) (див. Бюлетень № 216).

Проект 2338 від 29.10.2019 (Підласа Р. А., Дубінський О. А., Діденко Ю. О.) про внесення змін до Податкового кодексу України щодо заходів з детінізації обігу товарів і послуг.

Проект 2347 від 30.10.2019 (Лопушанський А. Я.) про внесення змін до статті 87 Бюджетного кодексу України (щодо фінансування проектів (програм) транскордонного співробітництва в Україні).

Проект 2348 від 30.10.2019 (Костюк Д. С.) про видобуток бурштину-сирцю та тих корисних копалин, які економічно невигідно розробляти промисловими методами.

Проект 12.11.2019 втратив значення у зв’язку з прийняттям у першому читанні урядового проекту 2240 від 08.10.2019 про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо урегулювання питання видобутку бурштину.

Проект 2257-1 від 31.10.2019 (Королевська Н. Ю., Солод Ю. В.) про внесення змін до деяких законів України щодо перерахунку пенсій науковим працівникам, державним службовцям, працівникам органів місцевого самоврядування та журналістам.

Альтернативний проекту 2257 від 10.10.2019 (Шенцев Д. О., Шпенов Д. Ю.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо перерахунку пенсій державним службовцям, працівникам органів місцевого самоврядування та іншим). Відмінності між проектами переважно редакційні.

Проект 2358 від 31.10.2019 (Гетманцев Д. О.) про внесення змін до Податкового кодексу України у зв’язку із вдосконаленням процедури проведення фінансової реструктуризації та щодо вдосконалення оподаткування операцій фінансового лізингу.

Проект 04.12.2019 прийнятий у першому читанні, 20.12.2019  у другому читанні як закон та невдовзі підписаний Президентом України.

Проект 2360 від 31.10.2019 (Литвиненко С. А.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення правового регулювання хутрового виробництва в Україні.

Проект ідентичний однойменному проекту 10019 від 07.02.2019 (Помазанов А. В.) (див. Бюлетень № 211).

Проект 2361 від 31.10.2019 (Бондар М. Л., Сюмар В. П. + 10) про внесення змін до Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» (щодо виконання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом в енергетичній сфері).

Проект 04.02.2020 повернутий на доопрацювання ініціатору внесення.

Проект 2363 від 31.10.2019 (Констанкевич І. М., Палиця І. П. + 12) про внесення змін до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» щодо обов’язковості будівництва об’єктів громадського обслуговування населення соціальної сфери.

Проект ідентичний однойменному проекту 9118 від 21.09.2018 (Суслова І. М.) (див. Бюлетень № 192).

Проект 2366 від 31.10.2019 (Іванісов Р. В., Литвиненко С. А.) про рекультивацію порушених земель лісогосподарського призначення.

Проект відкликаний 16.01.2020.

Проект 2367 від 01.11.2019 (Шевченко Є. В., Гетманцев Д. О. + 7) про внесення змін до Податкового кодексу України щодо збільшення ставок екологічного податку з метою проведення додаткових заходів, що сприятимуть зміцненню здоров’я та покращенню медико-санітарного забезпечення громадян України.

Проект 2368 від 01.11.2019 (Требушкін Р. В.) про внесення змін до статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» щодо пайової участі.

Проект відкликаний 29.01.2020.

Проект 2369 від 01.11.2019 (Требушкін Р. В.) про внесення змін до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» щодо повноважень місцевих рад.

Проект 2372 від 01.11.2019 (Шипайло О. І., Припутень Д. С. + 3) про внесення змін до деяких законів України щодо безпеки використання ядерної енергії.

Проект 24.04.2020 прийнятий у першому читанні за основу із скороченням строку підготовки до другого читання, а 19.05.2020 прийнятий у другому читанні як закон та невдовзі підписаний Президентом України.

 Поділитися