Експрес-огляд законотворчої діяльності Верховної Ради України ІХ скликання Огляд № 16 Законопроекти, зареєстровані в парламенті за період 11.11.2019–15.11.2019

Всього за цей тиждень зареєстровані 87 проектів законів і постанов Верховної Ради України, з яких 35 становлять проекти процедурних постанов щодо різних аспектів діяльності парламенту, пов’язаних із прийняттям за основу, відхиленням або поверненням на доопрацювання окремих законопроектів, діяльністю тимчасових слідчих комісій, проведенням парламентських слухань, призначенням високопосадовців, призначенням позачергових виборів тощо.

Загальні засади, якими керуються автори огляду, див Вступні застереження до постійного моніторингу законопроектної діяльності Верховної Ради України ІХ скликання

Стан проходження проектів у цьому огляді визначається на кінець робочого дня 29.05.2020.

Міжнародні відносини

Проект 0007 від 13.11.2019 (Президент України) про ратифікацію Угоди (у формі обміну нотами) між Україною та Королівством Нідерланди про продовження до 1 серпня 2020 року строку дії Угоди між Україною та Королівством Нідерланди про Міжнародну місію захисту розслідування від 28 липня 2014 року. 12.12.2019 визначено Президентом України як невідкладний.

Вже п’ятий поспіль ідентичний проект, який зумовлений потребами розслідування та притягнення до відповідальності осіб, винних у загибелі пасажирів літака рейсу МН17.

Проект 19.12.2019 прийнятий як закон за основу та в цілому і невдовзі підписаний Президентом України.

Проект 0008 від 13.11.2019 (Президент України) про ратифікацію Фінансової угоди (Проект «Розширення харківського метрополітену» – Проект «Подовження третьої лінії метрополітену у місті Харків») між Україною та Європейським інвестиційним банком.

Загальний обсяг угоди становить з додатками понад 60 сторінок. Реалізація названого Проекту здійснюватиметься за рахунок коштів позики Європейського інвестиційного банку на таких умовах: сума позики – 160 млн євро; ставка відсотків – Euribor + спред; кількість траншів – 20; мінімальна сума одного траншу – 5 млн євро; загальний період погашення позики – 25 років, включаючи пільговий період – 4 роки; перша дата погашення позики – 20.04.2022; остання дата погашення позики – 20.10.2042; позика погашатиметься піврічними платежами; комісія за резервування коштів не нараховуватиметься.

Проект 05.12.2019 прийнятий за основу та в цілому як закон і невдовзі підписаний Президентом України.

Проект 0009 від 15.11.2019 (Президент України) про ратифікацію Угоди у формі обміну листами між Україною та Європейським Союзом про внесення змін до торговельних преференцій щодо м’яса  птиці та переробленого м’яса птиці, передбачених Угодою про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони.

Угоду укладено 30 липня 2019 року. За її результатами Україна отримає додаткові преференції щодо експорту м’яса птиці та переробленого м’яса птиці.

Проект 05.12.2019 прийнятий за основу та в цілому як закон і невдовзі підписаний Президентом України.

Проблеми національної безпеки, окупованих територій і ООС

Проект 2412 від 11.11.2019 (Президент України) про розвідку. Визначений Президентом України як невідкладний.

Метою проекту проголошені вдосконалення правових та організаційних засад функціонування розвідки, діяльності розвідувальних органів України та інших суб’єктів розвідувального співтовариства, підвищення ефективності їхньої взаємодії, а також забезпечення соціального та правового захисту співробітників розвідувальних органів і осіб, залучених до конфіденційного співробітництва з цими органами. Для цього замість чинного закону «Про розвідувальні органи України» пропонується прийняти майже вчетверо більший закон про розвідку. Багато пропозицій видаються уточнюючими (редакційними), термінологічними тощо. Але є і суттєві новели. Зокрема, на додаток до поняття «розвідувальні органи» вводиться поняття «розвідувальне співтовариство», яке, крім власне розвідувальних органів, охоплює визначені Радою національної безпеки і оборони України інші складові сектору безпеки і оборони, які залучаються розвідувальними органами до виконання окремих розвідувальних завдань, а також координаційний орган з питань розвідки, який може утворюватися Президентом України. Ініціатори проекту вважають своїм здобутком вдосконалення розмежування повноважень розвідувальних органів України та сфер їхньої відповідальності, що унеможливить дублювання функцій цих органів і Служби безпеки України під час здійснення розвідувальної діяльності. У проекті також «розвідувальні органи» відмежовуються від «правоохоронних органів», «розвідувальна діяльність» – від «оперативно-розшукової діяльності», а «розвідувальна таємниця» – від «державної таємниці». Пропонується ряд приписів, які мають посилити соціальній і правовий захист співробітників розвідувальних органів та осіб, залучених до виконання окремих розвідувальних завдань. У змінах до інших законів України передбачається встановити адміністративну відповідальність за «перешкоджання здійсненню розвідувальними органами визначених законом повноважень, а так само відмову від надання цим органам сприяння в забезпеченні їх реалізації»; додати розвідувальні органи України до числа суб’єктів, перешкоджання законній діяльності яких в особливий період, може мати наслідком кримінальну відповідальність; визнати обставиною, яка може виключити кримінальну відповідальність, «виконання розвідувального (спеціального) завдання в інтересах забезпечення національної безпеки і оборони держави, заздалегідь затвердженого керівником розвідувального органу України»; прирівняти працівників розвідувальних органів до працівників правоохоронних органів в аспекті кримінально-правового захисту їх особи і майна. Також пропонується закріпити в КПК України, що не можуть бути допитані як свідки особи, які обізнані у відомостях, що належить до розвідувальної таємниці, – щодо таких відомостей. А до категорії учасників бойових дій передбачається включити «співробітників розвідувальних органів України під прикриттям та осіб, які конфіденційно співробітничають з цими органами і виконували розвідувальні завдання в районі проведення антитерористичної операції або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії або на територіях, де в період виконання цих завдань велися бойові дії».

Проект не справляє враження революційного, здебільшого його ініціативи цілком вкладаються в чинну парадигму діяльності вітчизняних спецслужб. Ряд положень заслуговують на підтримку. Водночас у проекті безпідставно, на нашу думку, відмовилися від формулювання загальних принципів діяльності розвідувальних органів. Статус суб’єктів «розвідувального співтовариства» виписаний доволі розмито, що вже викликало певні дискусії в експертному середовищі. Відмежування розвідувальної таємниці від державної таємниці видається штучним. Формулювання змін в адміністративному і кримінальному законодавстві не відповідає принципу юридичної визначеності. Викликають сумніви і пропозиції щодо зміни кримінального процесуального законодавство. У висновку ГНЕУ міститься і ряд інших суттєвих зауважень.

Проект 12.12.2019 спрямований на повторне перше читання. Профільним комітетом з питань національної безпеки, оборони та розвідки підготовлений проект 2412-д від 15.01.2020, який плануємо розглянути у подальших оглядах відповідно до хронології подання.

Проект 2413 від 11.11.2019 (Президент України) про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо фінансування розвідувальної діяльності. Визначено Президентом України як невідкладний.

Доповнює попередній проект. Пропонується через зміни до статей 29 та 30 Бюджетного кодексу України закріпити, що джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України можуть бути кошти від реалізації розвідувальними органами України майна, у тому числі нерухомого, з метою спрямування таких коштів на забезпечення виключно розвідувальної діяльності розвідувальних органів України.

Проект не викликає принципових заперечень, проте варто врахувати пропозицію ГНЕУ про уточнення того, яке саме майно може бути відчужене розвідувальними органами.

Проект 2414 від 11.11.2019 (Президент України) про внесення змін до Закону України «Про Службу зовнішньої розвідки» щодо діяльності Служби зовнішньої розвідки України. Визначений Президентом України як невідкладний.

Проект поданий в одному пакеті з проектом 2412, являє собою нову редакцію Закону України «Про Службу зовнішньої розвідки» і, відповідно, містить у своєму тексті посилання на ще не прийнятий закон «Про розвідку». Текст вражає своєю лаконічністю (5 коротких статей замість 11 у чинному законі). Вилучені, зокрема, статті про правову основу, завдання, фінансування діяльності Служби зовнішньої розвідки; соціальний захист співробітників Служби зовнішньої розвідки України та членів їхніх сімей; зарахування у запас військовослужбовців Служби зовнішньої розвідки; контроль і нагляд за діяльністю Служби зовнішньої розвідки України. Пропонується визначити, що Служба зовнішньої розвідки України є розвідувальним органом України, який здійснює свою діяльність під загальним керівництвом Президента України відповідно до Закону України «Про розвідку». Водночас вилучається вказівка на підконтрольність Служби Верховній Раді України.

Слушну критику ГНЕУ викликало пропозиція вилучити зі статті про правовий статус Службу вказівку на те, що вона є військовим формуванням. Також висловлена думка, що у проекті Президент України наділяється повноваженнями, які виходять за межі його компетенції, визначені у ст. 106 Конституції України.

Проект 12.12.2019 проект спрямований на повторне перше читання. Профільним комітетом з питань національної безпеки, оборони та розвідки підготовлений проект 2414-д від 15.01.2020, який плануємо розглянути у подальших оглядах відповідно до хронології подання.

Проект 2415 від 11.11.2019 (Президент України) про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у зв’язку з прийняттям Закону України «Про розвідку». Визначений Президентом України як невідкладний.

У проекті йдеться про створення правових засад для розгляду судом клопотань про надання дозволу на проведення розвідувальних заходів. Передбачається уточнити, що при розгляді справ перебіг судового процесу фіксується технічними засобами в порядку, встановленому законом, крім випадків, установлених законом (пропоновані зміни до частини шостої статті 11), а також віднести до повноважень голови апеляційного суду здійснення повноважень уповноваженого судді та призначення з числа суддів апеляційного суду суддів (судді) для здійснення таких повноважень у випадках, визначених Законом України «Про розвідку» (пропоновані зміни до пункту 9 частини першої статті 29).

Проект викликав слушні заперечення ГНЕУ щодо відсутності зв’язку із законодавством про розвідку у першій пропозиції і щодо юридичної невизначеності поняття «уповноважений суддя» у другій.

Законотворчість, парламентаризм

та діяльність Верховної Ради України

Проект 2460 від 15.11.2019 (Дубінський О. А.) про внесення змін до Закону України «Про статус народного депутата України» (щодо проходження перевірки на поліграфі).

Перелік обов’язків народного депутата пропонується доповнити таким. За підсумками календарної сесії проходити перевірку на  поліграфі стосовно можливого вчинення корупційних правопорушень у зв’язку із здійсненням депутатських повноважень. Перелік обов’язкових для проходження перевірки питань затверджується Національним агентством з питань запобігання корупції. Зазначена перевірка проводиться співробітниками відповідного структурного підрозділу Ради національної безпеки та оборони або Міністерства оборони України, які мають документ, що засвідчує проходження відповідної підготовки, володіє навичками роботи з поліграфом і методиками проведення дослідження. Перевірка на поліграфі має проводиться з обов’язковою відеофіксацією психофізіологічних реакцій на певні психологічні стимули особи, що проходить перевірку, та показників графіків фізіологічних реакцій відповідної апаратури поліграфу.

Оскільки проект не містить жодних засобів громадського контролю за діями перевіряючих установ, він фактично запроваджує засоби тиску на депутатів з боку органів виконавчої влади та президента.

Проект 03.03.2020 повернутий суб’єкту ініціативи.

Діяльність вищих органів влади

Проект 2313-3 від 12.11.2019 (Заблоцький М. Б., Неклюдов В. М. + 31) про внесення змін до Закону України «Про запобігання корупції» (щодо врегулювання правового статусу працівників патронатної служби).

Альтернативний проектам 2305 від 23.10.2019 (Кабаченко В. В.) про внесення зміни до Закону України «Про запобігання корупції» (щодо патронатної служби), 2313 від 25.10.2019 (Іонушас С. К., Радіна А. О., Монастирський Д. А.) про внесення змін до Закону України «Про запобігання корупції» (щодо питання сумісництва помічників-консультантів народних депутатів України), 2313-1 від 25.10.2019 (Ткаченко О. М., Шикаренко І. А. + 2) про внесення змін до статті 25 Закону України «Про запобігання корупції» щодо помічників-консультантів народних депутатів України (усі див. Огляд № 13) та 2313-2 від 05.11.2019 (Іонушас С. К., Радіна А. О. + 9) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо питання сумісництва працівників патронатної служби Верховної Ради України (див. Огляд № 15).

Проект короткий, але доволі радикальний. Пропонується не поширювати дію Закону України «Про запобігання корупції» на осіб, які займають посади патронатної служби, визначені Законом України «Про державну службу».

Парламентарі віддали перевагу проект 2313-2, який був 03.12.2019 прийнятий за основу та в цілому як закон і невдовзі підписаний Президентом України.

Проект 2318-1 від (Гетманцев Д. О., Ковальчук О. В. + 2) про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законів України у зв’язку з проведенням адміністративної реформи.

Формально альтернативний урядовому проекту 2318 від 28.10.2019 про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо удосконалення структури управління у сфері державної митної та податкової політики (див. Огляд № 14).

Великий за обсягом проект, на 64 сторінках якого містяться зміни до 124 законодавчих актів, що унеможливлює його належну оцінку в межах цього огляду. Основна кількість змін пов’язана із перейменуванням фіскальних, податкових і митних органів та перерозподілом повноважень.

Проект 03.12.2019 прийнятий у першому читанні, а 14.01.2020 ‒ у другому як закон та невдовзі підписаний Президентом України.

Права громадян та громадських об’єднань

Проект 2442 від 14.11.2019 (Шахов С. В.) про внесення змін до Закону України «Про громадські об’єднання».

Пропонується ряд змін, серед яких слід особливо підкреслити ініціативи дозволити бути учасниками громадських об’єднань юридичним особам приватного права, у тому числі громадським організаціям зі статусом юридичної особи; запровадити модельний статут, який затверджується Кабінетом Міністрів України; перейменувати громадські спілки на громадські об’єднання; виключити з Закону України «Про громадські об’єднання» згадки про реєстрацію громадських об’єднань.

Проект 2450 від 15.11.2019 (Ватрас В. А., Божик В. І. + ) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо права фізичної особи на зміну по батькові.

В основі нового проекту проект 0938 від 29.08.2019, який являє собою прийнятий в першому читанні 01.06.2016 проект 2018 від 04.02.2015 (Горват Р. І.) про внесення змін до Цивільного кодексу України (щодо права на зміну по батькові) (див. Бюлетень № 8) і який рішенням чинного парламенту 29.10.2019 було відхилено. Відмінності стосуються деякого уточнення запропонованих у названому проекті положень, запровадження порядку вирішення ситуації, коли один з батьків проти зміни по батькові, а також дублювання цих приписів у Сімейному кодексі України.

Соціальний захист та пільги

Проект 2430 від 13.11.2019 (Пушкаренко А. М., Лубінець Д. В.) про внесення змін до статей 5 і 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» щодо пільг та соціальної підтримки.

У названій статті 5 «Пільги дітям війни» пропонується передбачені пільги поширити і на «дітей військових конфліктів і АТО», а також доповнити перелік пільг правом на безкоштовний проїзд усіма видами міського пасажирського транспорту, автомобільним транспортом загального користування в сільській місцевості, залізничним і водним транспортом приміського сполучення та автобусами приміських маршрутів у межах області (Автономної Республіки Крим) за місцем проживання. У статті 6 «Державна соціальна підтримка дітей війни» пропонується закріпити, що дітям війни, військових конфліктів, АТО, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Окрім відсутності належного фінансового обґрунтування проекту, не дуже вдалим видається запропоноване поняття «діти військових конфліктів, АТО».

Проект 04.02.2020 повернутий на доопрацювання ініціатору внесення.

Проект 2438 від 14.11.2019 (Тимошенко Ю. В., Волинець М. Я. + 6) про внесення змін до Закону України «Про ратифікацію Європейської соціальної хартії (переглянутої)».

Пропонується додати до числа приписів Хартії, які Україна бере на себе зобов’язання вважати обов’язковими, такий: з метою забезпечення ефективного здійснення права на справедливу винагороду Сторони зобов’язуються визнати право працівників на таку винагороду, яка забезпечує їм i їхнім сім’ям достатній життєвий рівень.

Проект 2440 від 14.11.2019 (Діденко Ю. О., Марченко Л. І. + 7) про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (щодо забезпечення принципу рівноправності застрахованих осіб).

Пропонується установити, що звільняються від сплати за себе єдиного внеску також і особи, які отримують пенсію за вислугу років.

Проект 2441 від 14.11.2019 (Діденко Ю. О., Марченко Л. І. + 10) про внесення змін до Податкового кодексу України щодо неконституційності оподаткування пенсій.

Пропонується скасувати положення кодексу щодо оподаткування пенсій.

Проект 2443 від 14.11.2019 (Літвінов О. М., Здебський Ю. В. + 7) про внесення змін до статті 46 Житлового кодексу Української РСР щодо позачергового забезпечення житлом осіб, які взяті на облік до 1 січня 1993 року та проживають у житлі тимчасового призначення.

Пропонується закріпити, що поза чергою жиле приміщення надається, зокрема, особам, які до 1 січня 1993 року взяті на облік осіб, які потребують поліпшення житлових умов, власного житла не мають та жилі приміщення у постійне користування відповідно до цього Кодексу їм не надавалися, які з незалежних від них причин не використали право приватизації житла з державного житлового фонду та проживають у житлі тимчасового призначення. Ці ініціативи проекту за змістом відповідають аналогічним ініціативам проекту 10338 від 28.05.2019 (Бабак А. В.) про доповнення Житлового кодексу Української РСР статтею 46-2 щодо позачергового забезпечення житлом осіб, які тривалий час проживають у житлі тимчасового призначення (див. Бюлетень № 226).

Проект 2444 від 14.11.2019 (Колтунович О. С., Медведчук В. В., Шуфрич Н. І.) про внесення змін до Податкового кодексу України щодо установлення розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян та ставки на пасивні доходи (дивіденди по акціях).

Пропонується дві цілковито окремі зміни. Перша – збільшити неоподатковуваний мінімум доходів громадян до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на поточний рік. Друга – скасувати пільгові ставки податку для доходів у вигляді дивідендів по акціях та корпоративних правах, нарахованих резидентами – платниками податку на прибуток підприємств (крім доходів у вигляді дивідендів по акціях, інвестиційних сертифікатах, які виплачуються інститутами спільного інвестування) та для доходів у вигляді дивідендів по акціях та/або інвестиційних сертифікатах, корпоративних правах, нарахованих нерезидентами, інститутами спільного інвестування та суб’єктами господарювання, які не є платниками податку на прибуток.

Якщо друга з ініціатив потребує насамперед оцінки спеціалістів, то перша, видається неприпустимою в такій формі, оскільки саме залежно від неоподатковуваного мінімуму доходів громадян у багатьох випадках розраховуються різні величини в законодавстві (пільги, штрафи тощо). Відповідно,  просте збільшення неоподатковуваного мінімум доходів громадян призведе до збільшення таких сум у більш ніж 250 раз! Тому така ініціатива може бути здійснена лише з одночасним внесенням змін до багатьох законодавчих актів.

Кримінальне і кримінальне процесуальне законодавство

Проект 2411 від 11.11.2019 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України.

Згідно з пояснювальною запискою у проекті пропонується організацію здійснення досудового розслідування проступків та злочинів віднести до повноважень керівника органу досудового розслідування, а отже, відмовитися від створення двох структур, на одну з яких покладатиметься здійснення досудового розслідування злочинів, а на другу – проступків. Крім того, з тексту Кодексу пропонується виключити положення щодо отримання експертних висновків, взяття та оформлення різних форм записів та вилучення засобів вчинення правопорушення з метою з’ясування обставин кримінального проступку, отримання пояснень, проведення медичних оглядів тощо до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, а також положення щодо розгляду справи у суді без участі обвинуваченого, який визнав себе винним у вчиненні кримінального проступку.

Водночас пояснення в порівняльній таблиці свідчать про ще одну мету проекту – максимально зрівняти процесуальний статус дізнавача і слідчого, керівника органу досудового розслідування і керівника органу дізнання, що загалом видається щонайменше дискусійним. У проекті також дещо, на нашу думку, передчасно пропонується відмовитися від ряду новел Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22 листопада 2018 р., які ще навіть не набрали чинності.

Проект відкликаний 04.03.2020 у зв’язку з відставкою уряду.

Проект 2456 від 15.11.2019 (Яцик Ю. Г., Бакумов О. С. + 15) про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо здійснення кримінального провадження в суді першої інстанції колегією суддів.

Пропонується установити, що кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк більше дванадцяти років, за клопотанням обвинуваченого здійснюється колегіально судом у складі трьох професійних суддів. Наразі колегією мають розглядатися усі провадження, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років.

На нашу думку, аргументи ініціаторів проекту не виглядають переконливими. Колегіальний розгляд кримінальних справ має бути правилом, а не винятком.

Проект 14.01.2020 прийнятий у першому читанні.

Судочинство і адвокатура

Проект 2427 від 13.11.2019 (Горбенко Р. О., Аллахвердієва І. В.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору.

Здебільшого містить ініціативи щодо перегляду розміру ставок судового збору в залежності від суб’єкту та предмету справи. Особливий інтерес викликають пропозиції розраховувати ставки судового збору за подання апеляційних та касаційних скарг із оспорюваної частини вимог (наразі ставка визначається, виходячи зі ставки, що підлягала сплаті до суду першої інстанції за всі позовні вимоги);  встановити максимальний розмір судового збору для фізичних осіб за подання до судів загальної юрисдикції та адміністративного суду апеляційних та касаційних скарг не більше 7,5 та 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно;  встановити  ставку судового збору за подання апеляційних та касаційних скарг на ухвали у порядку адміністративного судочинства для  фізичних осіб 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (наразі 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб) тощо. Також пропонується чимало редакційних уточнень.

ГНЕУ звернуло увагу на те, що ряд пропозицій через зміни законодавства вже не є актуальними. Крім того, у пояснювальній записці доцільно було б надати обґрунтування запропонованих у проекті розмірів ставок судового збору, їх впливу на стан здійснення правосуддя, фінансування органів судової влади.

Охорона здоров’я

Проект 2428 від 13.11.2019 (Радуцький М. Б., Клочко А. А. + 19) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо невідкладних заходів у сфері охорони здоров’я.

Ініціатори проекту вбачають одну з найнагальніших проблем в тому, що на законодавчому рівні заблоковано можливість реорганізації державних і комунальних закладів охорони здоров’я шляхом перетворення. Тому проектом пропонується внести зміни до частини четвертої статті 104 Цивільного кодексу України, якою встановлено заборону на перетворення установ, доповнивши її словами «крім випадків, передбачених законом». Крім того, в Основах законодавства про охорону здоров’я України та Законі України «Про екстрену медичну допомогу» уточняються повноваження органів місцевого самоврядування в частині управління закладами охорони здоров’я, які належать відповідним територіальним громадам або є об’єктами права спільної власності територіальних громад. Також передбачено поширити на водіїв бригад екстреної медичної допомоги умови оплати праці та заходи соціального захисту, передбачені для медичних працівники системи екстреної медичної допомоги частиною 4 статті 11 Закону України «Про екстрену медичну допомогу».

Проект 04.12.2019 прийнятий у перщому читанні за основу із скороченням строку підготовки до другого читання, 20.12.2019 прийнятий у другому читанні як закон і на початку січня 2020 року підписаний  Президентом України.

Проект 2429 від 13.11.2019 (Радуцький М. Б., Клочко А. А. + 19) про внесення змін до деяких законів України щодо ліквідації штучних бюрократичних бар’єрів та корупціогенних чинників у сфері охорони здоров’я.

Проектом пропонувалося вирішити чотири нагальні, на думку ініціаторів проекту, проблеми у сфері охорони здоров’я. По-перше, вирішити питання щодо можливості запровадження в Україні так званого положення Болар, відповідно до якого компаніям дозволено подавати заявку на державну реєстрацію ґенеричного лікарського засобу до закінчення строку дії патенту на оригінальний лікарський засіб. Для цього пропонується не вважати розголошенням та недобросовісним комерційним використанням реєстраційної інформації референтного лікарського засобу посилання заявником на неї та використання її у реєстраційних матеріалах, що подаються на реєстрацію іншого лікарського засобу, що містить ту саму діючу речовину, що й референтний/оригінальний лікарський засіб (зміни до статті 9 Закону України «Про лікарські засоби»); не визнавати порушенням прав, що випливають із патенту на винахід (корисну модель), ввезення в установленому законом порядку товарів, виготовлених із використанням винаходу (корисної моделі), для досліджень та/або використання винаходу (корисної моделі) у дослідженнях, що проводяться з метою підготовки та подання інформації для реєстрації лікарського засобу (зміни до статті 31 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі»). По-друге, тривалий час залишається невирішеним питанням належного медичного забезпечення громадян України, які включаються до складу національного контингенту або направляються для участі в міжнародній операції з підтримання миру і безпеки як національний персонал. Тому передбачається дозволити за окремим рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, ввезення незареєстрованих в Україні лікарських засобів іноземних держав з метою медичного забезпечення (медичного застосування) військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу, які направляються для участі в міжнародній операції з підтримання миру і безпеки у складі національного контингенту чи національного персоналу (зміни до статті 17 Закону України «Про лікарські засоби»). По-третє, на законодавчому рівні відсутні правові гарантії здійснення вітчизняними суб’єктами підприємництва діяльності із взяття плазми для фракціонування для виробництва препаратів крові на території України. Відповідно пропонується удосконалити заборону вивезення донорської крові та її компонентів за межі України (за виключенням прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про надання гуманітарної допомоги за умови повного забезпечення потреб закладів охорони здоров’я населення України у донорській крові та її компонентах), скасувати застаріле регулювання експорту препаратів крові, а також дозволити взяття плазми для фракціонування, за умови її перероблення та використання для виробництва препаратів крові на території України, суб’єктам підприємницької діяльності (зміни до Закону України «Про донорство крові та її компонентів»). По-четверте, існує проблема з якістю наркотичних засобів, психотропних речовин або прекурсорів наркотичних засобів і психотропних речовин, які ввозяться на територію України. У проекті пропонується замінити вимогу про надання сертифіката якості наркотичного засобу або психотропної речовини вимогою про надання засвідчених заявником відомостей про кількісний хімічний склад наркотичного засобу або психотропної речовини за показниками специфікації або відповідної технічної документації виробника (експортера або імпортера) (зміни до Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори»).

ГНЕУ загалом підтримало проект з тим зауваженням, що питання ввезення товарів, виготовлених із використанням винаходу (корисної моделі), має регулюватися іншим законодавством. Водночас ГЮУ доволі критично поставилося до редакції проекту від 20.05.2020, підготовленої до другого читання.

Проект 20.12.2019 прийнятий у першому читанні і зараз очікує на друге читання.

Проект 2445 від 14.11.2019 (Дубнов А. В., Радуцький М. Б. + 18) про самоврядування медичних професій в Україні.

Проект розвиває ініціативи, які започаткували в минулу каденцію нереалізовані проекти 8250 від 06.04.2018 (Богомолець О. В., Мусій О. С. + 10) про лікарське самоврядування, 8250-1 від 24.04.2018 (Юринець О. В., Черненко О. М. + 1) про професійне самоврядування медичних професій в Україні і 8250-2 від 24.04.2018 (Сисоєнко І. В., Корчинська О. А. + 7) про основи професійного самоврядування у сфері охорони здоров’я (див. Бюлетені № 170, 173). Найбільш подібним до нового проекту видається проект 8250-1, але використані положення й інших проектів.

Не видається потрібним аналізувати окремі, загалом не оригінальні положення проекту, тим паче, що вже з’явилися й альтернативні проекти, а отже, неминуче постане питання про їх узгодження і створення доопрацьованого тексту. Проте маємо повторити принципове застереження, яке ми висловили два роки тому. Повальне тяжіння до створення самоврядних і безальтернативних професійних організацій вимагає певного загального підходу до таких спроб, широкої дискусії щодо доцільності їх існування. Досі більш-менш чітко витримувався поділ на державні самоврядні організації (фактично, здається, лише в сфері науки) та недержавні самоврядні організації, тобто об’єднання громадян, які не претендують на жодні державні функції. Тепер же дедалі більше пропонується, щоб держава передала функції управління в певних галузях або сферах «самоврядним» корпораціям монопольного характеру. Складається враження, що ми повертаємося до ремісничих цехів доби феодалізму або до одержавленої кооперації часів воєнного комунізму.

Проект 2457 від 14.11.2019 (Дмитрієва О. О., Радуцький М. Б. + 19) про внесення змін до деяких законодавчих актів України, що регулюють питання трансплантації анатомічних матеріалів людині.

Необхідність прийняття проекту обґрунтовується в пояснювальній записці насамперед практичними проблемами у сфері застосування трансплантації анатомічних матеріалів людині, які виникли, зокрема, у зв’язку з відсутністю Єдиної державної інформаційної системи трансплантації (ЄДІСТ) та низки підзаконних актів, що регламентують діяльність, пов’язану з трансплантацією. Відповідно, у проекті пропонується визначити, що до початку роботи ЄДІСТ, але не пізніше 1 січня 2021 року положення Закону України «Про застосування трансплантації анатомічних матеріалів людині» щодо використання зазначеної системи для організація надання медичної допомоги із застосуванням трансплантації не застосовуються. Натомість організація трансплантації здійснюється на основі інформації, що міститься на паперових носіях. Уточнюється, що Державна інформаційна система супроводу трансплантації складається з Єдиної державної інформаційної система трансплантації та Державної інформаційної системи трансплантації гемопоетичних стовбурових клітин. Пропонуються зміни в частині регулювання трансплантації гемопоетичних стовбурових клітин, які дадуть змогу налагодити ефективний механізм взаємодії з реєстрами гемопоетичних стовбурових клітин за кордоном та використовувати недержавні реєстри для наповнення національної бази даних донорів гемопоетичних стовбурових клітин. Передбачений чинним Законом центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері надання медичної допомоги із застосуванням трансплантації та здійснення діяльності, пов’язаної з трансплантацією, пропонується замінити на координаційний центр з питань трансплантації – спеціалізовану державну установу, яка виконує функції у сфері надання медичної допомоги із застосуванням трансплантації та здійснення діяльності, пов’язаної з трансплантацією, яка утворюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я. Також пропонуються деякі зміни до Кримінального кодексу України, Кодексу України про адміністративні правопорушення, Основ законодавства України про охорону здоров’я, Закону України «Про поховання та похоронну справу».

Загалом маємо констатувати високу і, можливо, не завжди виправдану активність законодавця в регулюванні питань застосування трансплантації анатомічних матеріалів людині. Так, у проекті переглядаються положення не лише Закону України «Про застосування трансплантації анатомічних матеріалів людині» від 17 травня 2018 р., а й щойно прийнятого Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо застосування трансплантації анатомічних матеріалів людині» від 28 лютого 2019 р. Чимало слушних зауважень до проекту зробили ГНЕУ і ГЮУ. Звернемо також увагу на щонайменше дискусійну пропозицію ініціаторів проекту «положення, закріплення яких на рівні Закону є недостатньо обґрунтованим з точки зору практики та ефективності нормативного врегулювання, визначати підзаконними нормативно-правовими актами».

Проект 04.12.2019 прийнятий у першому читанні за основу із скороченням строку підготовки до другого читання, а 20.12.2019 прийнятий у другому читанні як закон та невдовзі підписаний Президентом України.

Азартні ігри та лотереї

Проект 2331-1 від (Заблоцький М. Б.) про внесення змін до Закону України «Про державні лотереї в Україні» та інших законів України щодо посилення державного регулювання лотерейної сфери в Україні.

Альтернативний урядовому проекту 2331 від 29.10.2019 (Литвиненко С. А.) про внесення зміни до статті 5 Закону України «Про державні лотереї в Україні» (див. Огляд № 14).

Проект значно ширший за основний і, крім таких самих положень, містить чимало нових. Так, вік гравців пропонується підняти до 21 року. Запроваджуються нові заборони, зокрема, використання гральних автоматів як лотерейного обладнання, а також відтворення в будь-якій формі процесу прокручування барабанів, який зовнішньо імітує процес розіграшу на гральному автоматі. Кожна операція з прийняття ставки, повернення ставки або виплати виграшу має фіксуватися (в режимі реального часу) в електронній системі прийняття ставок оператора державних лотерей. Прийняття ставок та виплата виграшів без реєстрації в електронній системі забороняється. Встановлюється, що не можуть бути спонсорами особи, що виробляють чи розповсюджують товари, виробництво та/або обіг яких заборонено законом, та особи, що здійснюють заборонену в Україні діяльність. У теле-, радіопередачах, матеріалах в інших засобах масової інформації, видовищних, спортивних та інших заходах, які створені та/або проводяться за участю спонсорів, забороняється наводити знаки для товарів і послуг, що використовуються (використовувалися) в діяльності, здійснення якої в Україні заборонено.

Проект, як вже зазначалося, є значно ширшим за основний. Загальним його спрямуванням є посилення заборон і в цьому контексті він перебуває у конфлікті з ініціативами щодо легалізації грального бізнесу, які також розглядаються парламентом. Особливо дискусійними є приписи щодо спонсорів.

Господарська діяльність та ринковий нагляд

Проект 1067-д від 13.11.2019 (Наталуха Д. А., Підласа Р. А.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо прискорення дерегуляції у сфері господарської діяльності.

Проект є доопрацьованою редакцією направленого на повторне перше читання проекту 1067 від 29.08.2019 (Безгін В. Ю., Фролов П. В. + 1) про внесення змін до деяких законодавчих актів України та визнання таким, що втратив чинність Закону України «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності» щодо прискорення дерегуляції у сфері господарської діяльності (див. Огляд № 1).

Загалом більшість найбільш резонансних і спірних ініціатив збережені. Так само, як і не були враховані більшість зауважень ГНЕУ.

Проект 04.12.2019 прийнятий у першому читанні.

Інші питання

Проект 2418 від 11.11.2019 (Кабінет Міністрів України) про Загальнодержавну цільову програму передачі гуртожитків у власність територіальних громад на 2020‒2021 роки.

Передбачається, що у результаті виконання Програми у власність територіальних громад буде передано 490 гуртожитків, загальною площею 1 141,035 тис. кв. метрів. Ці ініціативи не поширюються на гуртожитки, що перебувають у господарському віданні чи в оперативному управлінні військових частин, закладів, установ та організацій Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції України, Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій (крім тих, що розміщуються поза межами військових частин, закладів, установ, організацій), державних закладів освіти (крім тих, яким надано статус гуртожитків сімейного типу та призначених для проживання сімей викладачів і працівників), Національної академії наук України (крім тих, яким надано статус гуртожитків сімейного типу та призначених для проживання сімей), Служби безпеки України, Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, державних закладів культури. Втім найцікавішим, як видається, пунктом цієї програми є розподіл фінансування: Загальний обсяг фінансування, передбачений регіональними програмами передачі гуртожитків у власність територіальних громад, становить 1 271 664 тис. гривень, з них: з державного бюджету ‒ 244 732,5 тис. гривень, з місцевих бюджетів ‒ 1 026 931,5 тис. гривень. Від проекту створюється стійке враження, що Уряд має на меті в примусовому порядку перекласти на місцеві громади проблему утримання та капітального ремонту гуртожитків.

Проект відкликаний 04.03.2020.

Проект 2419 від 11.11.2019 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення структури управління у сфері державної податкової та митної політики.

Проект доволі значний за обсягом і далеко не повною мірою відповідає своїй назві. Так, більшість положень стосуються уточнення структурних питань, функцій та розподілу повноважень між податковими та митними органами тощо. Однак чимало і загальних змін, що впливають на інтереси та права громадян. Зокрема, пропонується збільшити до 30 днів строки надання відповіді щодо індивідуальної податкової консультації; збільшується централізація, оскільки скарги на рішення територіальних органів незалежно від їх рівня пропонується подавати лише до центрального органу (митного та податкового відповідно); знову запроваджується окрема структура оплати праці працівників податкових контролюючих органів; з числа повноважень податкової міліції виключається запобігання і протидія корупції у контролюючих органах та виявлення її фактів; податкові контролюючі органи дістають право звертатися до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу або його частини за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі; тощо.

Проект 18.12.2019 прийнятий у першому читанні.

Проект 2420 від 12.11.2019 (Козак Т. Р.) про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо автоматичного повернення надміру сплачених сум з бюджетів та цільових фондів платникам податків).

Проектом пропонується запровадити новий порядок повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та/або пені. Не викликає сумнівів, що чинний порядок, який передбачає чимало обтяжливих умов та строк для повернення до 1095 днів, є вкрай складним і невдалим. Проте у пропонованій новій редакції зовсім не визначається, в які строки мають бути повернуті названі суми. Спрощення положень, на нашу думку, призводить у проекті до їх декларативності, а не до реального вирішення існуючої проблеми.

Проект 2422 від 12.11.2019 (Штепа С. С.) про внесення змін до Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування депозитних вкладів населення.

Пропонується установити, що ставка податку на пасивні доходи до бази оподаткування для процентів на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок, на вклад (депозит) у кредитних спілках та процентного або дисконтного доходу за іменним ощадним (депозитним) сертифікатом встановлюється у розмірі 0 відсотків.

Проект 2424 від 12.11.2019 (Павловський П. І., Скічко О. О. + 6) про внесення змін до Повітряного кодексу України щодо удосконалення механізму справляння державних зборів за кожного пасажира, який відлітає з аеропорту України, та за кожну тонну вантажу, що відправляється чи прибуває до аеропорту України.

Пропонується положення про державний збір за кожного пасажира, який відлітає з аеропорту України, та за кожну тонну вантажу, що відправляється чи прибуває до аеропорту України, перенести з Положення про Державний спеціалізований фонд фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях до Повітряного кодексу України. При цьому самі ставки збору не змінюються. Названий збір визначається як обов’язковий неподатковий платіж до Державного спеціалізованого фонду фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях, що справляється з авіаперевізників. Державний збір не справляється у разі виконання: 1) перевезень вищих посадових осіб та офіційних делегацій держав; 2) перевезень гуманітарної допомоги з/до України згідно з актами Кабінету Міністрів України; 3) польотів, пов’язаних із забезпеченням проведення робіт з ліквідації наслідків стихійного лиха, авіаційних та інших подій, санітарних авіарейсів (у тому числі перевезень тіла (останків, праху) померлого); 4) перевезень пасажирів, що належать до категорії осіб, які звільняються від сплати зборів згідно із законом; 5) перевезень дітей віком до двох років; 6) перевезень транзитних пасажирів; 7) перевезень пасажирів із сервісними квитками; 8) перевезень менше десяти пасажирів одним нерегулярним рейсом. Визначається в кодексі і порядок розрахунку збору та вимоги до його сплати, а також санкції за прострочення збору. Зокрема, визначається, що у разі виникнення у авіаперевізника простроченої заборгованості перед Державним спеціалізованим фондом фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях передбачені законодавством України процедури сертифікації, реєстрації, перереєстрації об’єктів та суб’єктів авіаційної діяльності, супроводження його діяльності та надання йому прав на експлуатацію повітряних ліній, уповноваженим органом з питань цивільної авіації не здійснюються.

Головне питання до проекту полягає в тому, що з підзаконного акта до кодексу переноситься лише одна з його частин, хоча там передбачені й інші збори. Також проект неоднозначно визначає саму назву збору, що призводить до певної плутанини. Ці та інші зауваження були висловлені і у висновку ГНЕУ.

Проект 19.05.2020 прийнятий у першому читанні.

Проект 2425 від 12.11.2019 (Павловський П. І., Скічко О. О. + 6) про внесення змін до Податкового кодексу України щодо сприяння розвитку ринку внутрішніх перевезень авіаційним транспортом.

Пропонується прирівняти внутрішні та міжнародні авіаперевезення та установити, що за нульовою ставкою оподатковуються операції з постачання товарів та послуг: для заправки або забезпечення повітряних суден, що виконують внутрішні рейси для навігаційної діяльності чи перевезення пасажирів та/або вантажу за плату; внутрішні перевезення пасажирів та/або вантажу авіаційним транспортом; послуги з обслуговування повітряних суден, що виконують внутрішні перевезення пасажирів та/або вантажу; оренда аеропортових приміщень у частині використання для обслуговування внутрішніх рейсів (офіси, стійки реєстрації та інші службові приміщення, які орендуються авіаперевізниками, що виконують внутрішні рейси).

Проект 2371-1 від 14.11.2019 (Підласа Р. А., Наталуха Д. А.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо скасування відповідальності виготовлення алкогольних напоїв в домашніх умовах для власного споживання.

Альтернативний проекту 2371 від 01.11.2019 (Ватрас В. А., Федієнко П. О. + 4) про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо скасування правової норми, яка передбачає відповідальність за самогоноваріння) (див. Огляд № 14). Пропонуються ще ліберальніші вимоги до впорядкування домашнього виробництва алкоголю. Зокрема, пропонується скасувати також і статтю 177 «Придбання самогону та інших міцних спиртних напоїв домашнього вироблення» Кодексу України про адміністративні правопорушення, а також вивести з під дії Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» виробництво слабоалкогольних та алкогольних напоїв, виготовлених громадянами в домашніх умовах для власного споживання.

Профільний Комітет висловився за відхилення проекту.

Проект 2455 від 15.11.2019 (Павліш П. В., Новіков М. М. + 2) про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо зміни строків накладення адміністративних стягнень за керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Пропонується установити, що адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого статтею 130 «Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції» Кодексу України про адміністративні правопорушення, може бути накладено протягом одного року з дня його вчинення.

На нашу думку, немає достатніх підстав для запровадження такого виключення із загального 6-місячного строку.

Проекти, які подаються без коментарів

Проект 2426 від 12.11.2019 (Кисилевський Д. Д., Наталуха Д. А. + 20) про внесення змін до деяких законодавчих актів (щодо детінізації ринку металургійної сировини та операцій з металобрухтом).

Повністю повторює проект 7497 від 17.01.2018 (Ляшко О. В.) про детінізацію ринку металургійної сировини (про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо операцій з металобрухтом) (див. Бюлетень № 159).

Проект 14.01.2020 прийнятий у першому читанні.

Проект 2431 від 13.11.2019 (Гетманцев Д. О., Каптєлов Р. В. + 4) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо використання вітчизняної сировини.

З певними уточненнями деяких процедурних питань, але здебільшого дослівно повторює проект 9439 від 20.12.2018 (Куліченко І. І.) про внесення змін до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» та Закону України «Про виноград та виноградне вино» (щодо використання вітчизняної сировини) (див. Бюлетень № 205). Аналогічні положення наявні і в більш ранніх проектах 5501 – 5501-3, що були внесені до парламенту у грудні 2016 р. (див. Бюлетені № 103–105).

Проект 2432 від 13.11.2019 (Жупанин А. В., Шипайло О. І. + 3) про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо подовження заходів, пов’язаних з відновленням діяльності Державного акціонерного товариства «Чорноморнафтогаз».

Проект 19.12.2019 прийнятий за основу та в цілому як закон і невдовзі підписаний Президентом України.

Проект 2338-1 від 14.11.2019 (Васильченко Г. І., Клименко Ю. Л. + 10) про внесення змін до Податкового кодексу України щодо розвитку малого бізнесу та заходів з детінізації обігу товарів і послуг.

Альтернативний проекту 2338 від 29.10.2019 (Підласа Р. А., Дубінський О. А., Діденко Ю. О.) про внесення змін до Податкового кодексу України щодо заходів з детінізації обігу товарів і послуг (див. Огляд № 14).

Проект 2360-1 від 14.11.2019 (Тарасов О. С., Давиденко В. М. + 3) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення правового регулювання виробництва хутра в Україні.

Альтернативний проекту 2360 від 31.10.2019 (Литвиненко С. А.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення правового регулювання хутрового виробництва в Україні (див. Огляд № 14).

Проект загалом повторює ініціативи основного проекту в частині посилення відповідальності, а також вимог до виробників, однак не містить заборони такого виду діяльності.

Проект 2435 від 14.11.2019 (Чорний Д. С., Поляков А. Е., Нестеренко К. О.) про державну підтримку жінок, яким присвоєно почесне звання України «Мати-героїня».

Повністю повторює однойменний проект 4185 від 10.03.2016 (Писаренко В. В.) (див. Бюлетень № 64).

Проект 2436 від 14.11.2019 (Чорний Д. С., Поляков А. Е., Нестеренко К. О.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відпустки при народженні дитини.

З незначними уточненнями повторює однойменний проект 6460 від 17.05.2017 (Писаренко В. В.) (див. Бюлетень № 125).

Проект 05.03.2020 повернутий суб’єкту ініціативи.

Проект 2437 від 14.11.2019 (Поляков А. Е., Нестеренко К. О.) про внесення змін до Податкового кодексу України щодо збільшення граничного обсягу доходу, передбаченого для платників єдиного податку другої та третьої групи.

Проект 2439 від 14.11.2019 (Діденко Ю. О., Марченко Л. І., Гетманцев Д. О.) про внесення змін до Податкового кодексу України щодо створення сприятливих умов діяльності для підприємств та організацій, які засновані громадськими об’єднаннями осіб з інвалідністю.

Окрім суто термінологічних змін, містить ініціативи щодо подовження періоду пільгових податкових умов діяльності означених в назві проекту організацій.

Проект 05.12.2019 прийнятий за основу та в цілому як закон і невдовзі підписаний Президентом України..

Проект 2446 від 14.11.2019 (Тарасов О. С., Сольський М. Т. + 12) про внесення зміни до Податкового кодексу України щодо деяких питань оподаткування податком на додану вартість операцій з вивезення за межі митної території України олійних культур.

Проект 2447 від 14.11.2019 (Качура О. А.) про внесення змін до Закону України «Про Регламент Верховної Ради України» (щодо ефективного парламентського контролю, підготовки, доопрацювання проектів законодавчих актів Верховної Ради України та забезпечення членства народного депутата України у трьох Тимчасових спеціальних комісіях і Тимчасових слідчих комісіях Верховної Ради України).

Проект відкликаний 19.12.2019.

Проект 2448 від 14.11.2019 (Качура О. А.) про внесення змін до Закону України «Про мисливське господарство та полювання» (щодо зміни порядку обліку тварин, які віднесені до державного мисливського фонду).

Загалом повторює однойменний проект 10265 від 26.04.2019 (Сугоняко О. Л.) (див. Бюлетень № 222).

Проект був включений до порядку денного, але 02.03.2020 одержано заяву про його відкликання.

Проект 2449 від 15.11.2019 (Соболєв С. В., Князевич Р. П. + 5) про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» щодо спрощення процедури державної реєстрації змін до відомостей про структурні утворення політичної партії.

Проект 2453 від 15.11.2019 (Васильченко Г. І., Клименко Ю. Л. + 9) про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо розвитку малого бізнесу та заходів з детінізації обігу товарів і послуг.

Проект 2458 від 15.11.2019 (Пивоваров Є. П., Герус А. М. + 10) про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання окремих питань у сфері надання житлово-комунальних послуг.

Майже повністю повторює однойменний проект 10228 від 12.04.2019 (Андрієвський Д. Й.) (див. Бюлетень № 220).

Проект 20.05.2020 прийнятий у першому читанні.

Проект 2459 від 15.11.2019 (Дубінський О. А.) про внесення змін до Розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» щодо сприяння виконанню Національним банком України функцій із захисту інтересів вкладників і кредиторів неплатоспроможних банків.

Повністю повторює однойменний проект 10285 від 14.05.2019 (Поляков М. А.) (див. Бюлетень № 224).

Проект 2461 від 15.11.2019 (Жмеренецький О. С., Чернєв Є. В. + 11) про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо оподаткування операцій з криптоактивами.

Проект здебільшого є поєднанням ініціатив більш ранніх проектів і насамперед проекту 9083-1 від 27.09.2018 (Дерев’янко Ю. Б.) про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування операцій з віртуальними активами в Україні (див. Бюлетень № 193) з яким має більше 80% спільних положень.