Знову побиття в колонії
До громадської приймальні ХПГ надійшла інформація, що 2 червня 2020 року в Городищенській виправної колонії № 96 представниками адміністрації був побитий ув’язнений. Теперішній карантин тільки сприяє приховуванню фактів беззаконня.
Харківська правозахисна група протягом багатьох років проводить моніторинг дотримання прав людини в місцях позбавлення волі – фіксує факти катувань, жорстокого, нелюдського та такого, що принижує честь і гідність, поводження чи покарання.
Згадати нещодавні гучні події в Олексіївській виправній колонії № 25 у Харкові, коли монітори та адвокати ХПГ виявили брутальні порушення прав в’язнів, а також фактичну бездіяльність агентів держави, уповноважених здійснювати нагляд за дотриманням законності і адекватно реагувати.
Мало того, ми спостерігали недопуск до колонії моніторів і адвокатів, а також спроби звинуватити співробітників ХПГ в неправомірних діях і фабрикації для цього відповідних матеріалів.
Теперішній карантин тільки сприяє приховуванню фактів беззаконня.
З Городищенської виправної колонії № 96 (ГВК-96) до громадської приймальні ХПГ надійшла інформація: 2 червня 2020 року був побитий засуджений Б. (1986 р. н.).
За даними джерела, в’язня били начальник оперативної частини Н., черговий помічник начальника колонії К. та працівник режимної частини Б.
«Після відбою людина пішла в туалет, де на нього в прямому сенсі цього слова було вчинено напад вищезазначеними співробітниками адміністрації за те, що засуджений скаржився на дії (бездіяльність) персоналу ГВК-96. Під час побиття Б. почав гучно кричати. Після застосування фізичної сили дані співробітники зрозуміли, що це було занадто, тому почали будувати свою версію подій, що нібито вони побачили у засудженого телефон і намагалися його вилучити», – каже джерело.
Зазначимо, що коли засуджений навіть і користувався телефоном без дозволу адміністрації, це не є виправданням його побиття.
«…згадані вище співробітники колонії поводяться подібним чином систематично, але щоб нападати вночі на людину і бити при людях – це в перше, адже всі подібні тортури, які вони влаштовують, відбуваються в оперативній частині або в черговій частині, без свідків, – каже далі джерело. – На ранок 3 червня Б. звернувся в медичну частину, щоб зняти побої. На подив доктор зняв побої і зробив запис у журнал реєстрації прийому засуджених. Після того, як адміністрація дізналася, що Б. ходив знімати побої, вони його викликали в оперативну частину, де винесли йому покарання у вигляді 15 діб карцеру, потім Б. з незрозумілих причин стало погано, як сказала адміністрація, і його на ношах доправили до медичної частини. Приїхав прокурор, допитали Б., внесли відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, Б. залишився перебувати в санітарній частини, але 5 червня (п’ятниця) саме ці згадані співробітники дочекалися, коли начальник Л. залишить установу в зв’язку з коротким днем, і на чолі з Н. – начальником оперативної частини, Б. з сан частини відправили знову в карцер. На те, що у Б. поганий стан здоров’я, їм плювати, їм треба приховати свій злочин, після того як Б. закрили в карцер, через хвилин 30–40, Б. порізав собі вени, але йому не було надане медичної допомоги, швидку не викликали, в поліцію не повідомили, все приховують. Все це прикриває заступник начальника установи Б. Це тільки один з випадків за останній тиждень, а так це систематично відбувається в даній установі, місяць тому дані співробітники так само побили і закрили засудженого в карцер, де той повісився. Ми просимо всі інстанції звернути увагу на дану установу, бо на скарги засуджених відбуваються тільки формальні відписки, „перевірку провели, порушень не знайдено“».
Маємо констатувати незалежну роботу лікаря К., завідувача медичною частиною, якій, після звернення засудженого, зафіксував тілесні ушкодження і відомості про них записав до журналу реєстрації тілесних ушкоджень.
Ми сподіваємося, що компетентні органи – Міністерство юстиції та Офіс Генерального прокурора – проведуть якісну перевірку дотримання прав людини в ГВК-96. Просимо також звернути увагу, щоб лікар, який не побоявся зафіксувати тілесні ушкодження, раптом не написав заяву про звільнення з роботи за «власним бажанням».
Проєкт ЄС «Чинимо опір катуванням, жорстокому поводженню та безкарності в Україні»