MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

«Навіть якщо втечеш – сховатися не зможеш»

30.07.2020   
ХПГ-інформ

Поки світ визначає Всесвітній день боротьби з торгівлею людьми, в Україні велика кількість жертв такої торгівлі перебуває за ґратами.

…У родині Дениса Б. сталося лихо: захворіла на рак сестра. Грошей на лікування катастрофічно не вистачало і чоловік був змушений терміново шукати високооплачувану роботу. В інтернеті знайшов оголошення – «шукаємо кур’єра». Що саме доведеться розвозити, в оголошенні не вказували. З роботодавцем необхідно було зустрітися протягом трьох днів у Києві. Три дні – це дуже короткий час. Його замало, щоб оцінити ситуацію і правильно прийняти самостійне рішення. Щоб помітити шахрайство та уникнути небезпечної ситуації. До того ж, часу розбиратися не було – тяжко хворіла рідна людина.

З вербувальником зустрілися в офісі поблизу Центрального залізничного вокзалу в Києві. Весь процес був дуже організованим і чітким. В приміщенні було чимало людей, які приїхали в пошуках роботи. Робітники офісу були доброзичливі, з повагою ставилися до відвідувачів. Один із них пояснив, що на даний момент роботи в Україні, на жаль, немає, треба очікувати, а робота в Росії є. І Денис на неї погодився.

Довелося заповнити анкети з особистими даними: адреса, попереднє місце роботи, склад сім’ї, відомості про батьків, копія паспорта. Вже за кілька днів – виїзд. Чоловіку видали телефон «Samsung» з встановленим мобільним додатком «Coverme». За допомогою смартфонів роботодавці мали можливість відстежували кур’єрів, вимикати телефон було суворо заборонено. Дали гроші на дорогу та їжу, простежили, щоб сів у потяг. З іншими кур’єрами чоловік не бачився і не мав можливості поспілкуватись. Так він опинився в Росії.


Всесвітній день боротьби з торгівлею людьми відзначається, починаючи з 2014 року. Запроваджений Генеральною Асамблеєю ООН «у зв’язку з необхідністю підвищувати обізнаність про становище жертв торгівлі людьми та захистом їхніх прав».

У Протоколі про попередження і припинення торгівлі людьми (до Конвенції ООН проти транснаціональної організованої злочинності) міститься таке визначення:

«Торгівля людьми» означає здійснювані з метою експлуатації вербування, перевезення, передачу, приховування або одержання людей шляхом загрози силою або її застосування або інших форм примусу, викрадення, шахрайства, обману, зловживання владою або уразливістю положення, або шляхом підкупу, у вигляді платежів або вигод, для одержання згоди особи, яка контролює іншу особу. Експлуатація включає, як мінімум, експлуатацію проституції інших осіб або інші форми сексуальної експлуатації, примусову працю або послуги, рабство або звичаї, подібні з рабством, підневільний стан або вилучення органів.

Усі країні світу потерпають від цього ганебного явища. За даними Глобального докладу, присвяченому торгівлі людьми (2018) Управління ООН з наркотиків і злочинності, її жертвами залишаються переважно жінки та дівчатка – частка жінок серед осіб, яких примушують до праці, складає близько 35 %, а в зонах збройних конфліктів ця проблема стоїть найбільш гостро. Організація Об’єднаних Націй пояснює розповсюдження торгівля людьми зокрема тим, що кількість переміщених осіб останніми роками збільшилося майже удвічі.

Утім, будь-хто може постраждати від таких злочинних дій – незалежно від статі й віку. Міністерство соціальної політики називає такі найуразливіші категорії:

• жінки у віці 18–26 років, у першу чергу незаміжні (вразливі до сексуальної експлуатації);

• чоловіки у віці 25–60 років, у першу чергу одружені (вразливі до трудової експлуатації);

• діти у віці 13–18 років, у першу чергу дівчатка з неповних та реструктурованих сімей (коли один із батьків нерідний).

За українським законодавством торгівля людьми визнана злочином (стаття 149 Кримінального кодексу), чинним є й Закон України «Про протидію торгівлі людьми».

Проте, наголошує ООН, попри існування на національному рівні в різних державах законів з протидії цьому негативному явищу, згідно з Протоколом про запобігання та припинення торгівлі людьми (резолюція A/RES/55/25) ця практика триває. Мало того, у багатьох країнах жертви злочинів піддаються кримінальному переслідуванню, а справжні злочинці залишаються на свободі.


…У Москві Денису оператор пояснив, що треба їхати далі, до Пензи. В Пензі зустріла жінка і провела в квартиру. Оренду сплачував роботодавець. Згодом прийшли інструкції від оператора, як працювати з товаром. І тільки тоді Денис зрозумів, у яку халепу потрапив.

Він зв’язався з оператором і пояснив, що не хоче працювати з наркотиками і збирається повернутися в Україну. Оператор наполягав: треба відпрацювати величезні кошти, які вже було витрачено на Дениса: дорога, оренда квартири, аванс. До того ж, у них є всі документи з адресою рідних. Навіть якщо втече, сховатися Денис не зможе від ні в Україні, ні в Росії. Невдовзі чоловіка затримала російська поліція.


За даними ХПГ, як мінімум з 2015 року в Україні діє транснаціональне злочинне угруповання, члени якого обманом вивозять громадян України до Російської Федерації. У дію йдуть примус, погрози, шантаж. Очевидно, російські правоохоронні органи «співпрацюють» із злочинцями, тож діяльність мережі практично не розслідують. За ґратами опиняються не організатори, а безправні кур’єри.

ХПГ неодноразово повідомляла про деталі кримінального переслідування більше ніж трьох сотень громадян України, які стали жертвами діяльності цього транснаціонального злочинного угрупування. Більшість з них уже засуджені в Росії за незаконний обіг наркотиків і отримали покарання в діапазоні від 5 до 20 років позбавлення волі. Міністерство юстиції Росії дає згоду на передачу засудженого в Україну для відбування покарання після приведення вироку у відповідність до Кримінального кодексу України. Але строки позбавлення волі мають точно співпадати зі строками, призначеними в Росії. Переведення можливе тільки після повної сплати штрафу, який може сягати 200 000 грн.

Втім, навіть повернення в Україну не гарантує швидкого звільнення для таких людей. Більшість із них попри офіційний статус жертв торгівлі людьми продовжують перебувати за ґратами вже вдома.

Змінити ситуацію могло б рішення суду щодо вербувальників.

Наприкінці 2016 року поліція затримала чотирьох вербувальників із міжнародного злочинного угрупування. Хоча на той період було відомо про 25 постраждалих від дій злочинців, правоохоронці припускали, що кількість їхніх жертв може сягати тисяч осіб. Наразі 162 людини визнані поліцією потерпілими у цьому кримінальному провадженні. Втім, суд затягнувся, у вересні підсудних перевели з-під варти під домашній арешт. В той час як їх жертви перебувають у місцях позбавлення волі

– Важливою гарантією для жертв торгівлі людьми є визнання Конвенцією Ради Європи про заходи щодо протидії торгівлі людьми їх уразливого стану і розуміння того, що вони не є злочинцями у звичайному сенсі цього терміну. Злочини, вчинені жертвами торгівлі людьми, не можуть кваліфікуватись за загальними правилами кримінального закону, – розповідає адвокат Харківської правозахисної групи Дмитро Мазурок. – Кожен випадок злочинної діяльності жертви торгівлі людьми має розглядатись в аспекті примусу та зловживання її безпорадним станом. Саме тому стаття 26 вказаної Конвенції встановлює обов’язок держави передбачити можливість не призначати покарання жертвам за участь у протиправній діяльності в тій частині, у якій вони були примушені так учиняти. Однак, дане положення не імплементоване в наше національне законодавство.

Звільнити хоч когось із жертв вербувальників можна було б за процедурою помилування. Втім, вона є екстраординарною та застосовується вкрай рідко.

– Харківська правозахисна група здійснила декілька спроб допомогти жертвам торгівлі людьми отримати помилування. В результаті задоволено лише три клопотання. – продовжує Дмитро Мазурок. – Звісно, можна казати про певний успіх, але всі інші, яким відмовлено у помилуванні, такі ж самі жертви торгівлі людьми. Тому відсутність стовідсоткового успіху засмучує і правозахисників, і потерпілих, і їхніх родичів.

Тож, єдиною надією для жертв торгівлі людьми залишається амністія. Харківська правозахисна група пропонує застосувати щодо 73 жертв торгівлі людьми в Росії цей захід гуманістичної спрямованості.

На початку червня під стінами Офісу президента відбулася акція «Стоп торгівлі людьми». Протестувальники вимагали від президента Володимира Зеленського звернути увагу на законопроєкт 3397, за яким могли бути амністовані постраждалі від транснаціонального злочинного угрупування, що зараз перебувають в українських тюрмах.

Використані матеріалі сайту ООН, а також з інших відкритих джерел


Дана публікація була профінансована грантом від Бюро з міжнародних питань у сфері боротьби з незаконним обігом наркотиків та правоохоронних питань (INL) Державного департаменту США. Думки, результати та висновки, викладені в цій публікації, є авторськими і не обов’язково відображають позицію Державного департаменту США.

This publication was funded by a grant from the Bureau of International Narcotics and Law Enforcement Affairs (INL) United States Department of State. The opinions, findings and conclusions stated herein are those of the authors and do not necessarily reflect those of the United States Department of State.

 Поділитися