MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Подібні статті

Українського журналіста побили в МінськуУ Білорусі відбулися сутички з силовиками. Є затримані та пораненіСпільна заява Міжнародного ПЕН-клубу та Білоруського ПЕН-центруБілорусь: Слідчий комітет зв’язав справи опозиціонерів та затриманих бойовиківЧастина затриманих у Білорусі бойовиків воювала на ДонбасіБілорусь: Під час протестів затримали більше ніж 300 людейНа святкуванні Дня Волі в Білорусі затримали більш ніж 120 людейПрипинити поліцейське насильство в Білорусі! (Заява УГСПЛ і ХПГ)Білорусь: Третій день протестівВідкрита заява правозахисних та громадських організацій України щодо затримання українських громадян в МінськуБілорусь: Четвертий день протестів. Ще один загиблий. Затримано українських правозахисниківБілорусь: Протести триваютьБілорусь: Головні події 14 серпняЗатриманих у Білорусі українських правозахисників звільнили

Білорусь: Стрілянина, вибухи, барикади. Загинув протестувальник

11.08.2020   
ХПГ-інформ
Протягом вечора 10 серпня та вночі проти 11 серпня по всій Білорусі продовжилися масові протести, пов’язані з виборами президента. Брутальні розгони демонстрантів відбувалися у багатьох містах країни.

Протягом вечора 10 серпня та вночі проти 11 серпня по всій Білорусі продовжилися масові протести, пов’язані з виборами президента. Брутальні розгони демонстрантів відбувалися у багатьох містах країни, зокрема в Мінську, Бобруйську, Бресті, Вітебську, Гомелю, Гродні, Могильові, Мозирі, – передає білоруська редакція Радіо Свобода.

Найбільше було повідомлень про протести й затримання в Мінську. Біля універсаму «Рига» силовики розбирали барикади принаймні чотири рази – протестувальники відходили, потім поверталися й будували нові.

Барикади біля універсаму «Рига» (фото: Радіо Свобода)


Проти людей використовували палиці, світлошумові гранати, водомети, ґумові кулі. Вибухи було чути до другої ночі в різних районах міста.

МВС Білорусі визнала смерть одного з протестувальників – близько 23-ої години 10 серпня на вулиці Притицького в Мінську чоловік загинув від вибуху. МВС стверджує, що це вибухнув саморобний пристрій, який чоловік хотів кинути в силовиків. Проте журналісти, що були присутні на місці, кажуть, що того часу силовики стріляли у бік демонстрантів шумовими гранатами.

Журналісти стверджують, що люди у військовій формі стріляли прицільно по них, хоча вони були в жилетах «Преса», найсильніше поранення отримала кореспондентка видання «Наша Ніва» Наталя Лубнівська – пробито ногу, але кістка ціла.

Фото: Влад Гридін (Радіо Свобода)


Дії силовиків щодо демонстрантів стали більш агресивними, спецзасоби стали застосовуватися більш часто, але й демонстранти стали більш часто зводити барикади, кидати різні предмети в силовиків, – передає Радіо Свобода.

Самовидці бачили, як у Бресті в силовиків пустили феєрверк, у Мінську бачили принаймні один «коктейль Молотова», який протестувальники кинули в силовиків. Також повідомлялося про саморобну піротехніку, яку кидали в автомобилі-водомети. Щодо цього демонстранти казали, що «це відповідь на те, що в них кидали гранати».


Масові протести у Білорусі розпочалися ввечері, 9 серпня, після закінчення голосування на президентських виборах – люди були незадоволені нечесною виборчою кампанією. Повідомлялося про масові фальсифікації, деякі люди не могли проголосувати, бо через рекордну явку виборців на багатьох виборчих дільницях не вистачало бюлетенів.

За попередніми результатами, оголошеними вчора ЦВК, чинний президент Олександр Лукашенко набрав близько 80 % відсотків голосів, а його головна конкурентка Світлана Тихоновська – близько 10 %. Проте, за даними незалежних екзитполів, а також чесних учасників виборчих комісій, на багатьох дільницях Тихоновська перемогла Лукашенка.

Під час виборчої кампанії Світлана Тихоновська отримала широку підтримку, збираючи багатотисячні мітинги, яких Білорусь не бачила протягом багатьох років.

Світлана Тихоновська – дружина Сергія Тихоновського, відеоблогера, автора Youtube-каналу «Страна для жизни», на якім він критикує владу та розповідає про проблеми жителів різних регіонів Білорусі. Збирався балотуватися у президенти на виборах цього року, але його ініціативній групі відмовили в реєстрації, коли він був під арештом. Проте зареєстрували групу його дружини Світлани Тихоновської, а Сергій став керівником цієї групи. Тихоновський неодноразово брав участь у політичних акціях протесту, за що не раз був заарештований, зокрема зустрів Новий рік за ґратами за участь в акціях проти «поглиблення інтеграції» Білорусі та Росії. Зараз перебуває під арештом.

Коротко про вибори президента Білорусі 2020 року

9 серпня 2020 року відбулися шості в історії незалежної Білорусі президентські вибори.

Теперішній президент О. Лукашенко керує державою 25 років. Жодні вибори президента (2001, 2006, 2010, 2015 років), окрім перших (1994 року) не визнані вільними та справедливими на міжнароднному рівні.

ЦВК відхилила пропозицію правозахисників про дистанційні вибори під час епідемії COVID-19, пославшись на нестачу для цього часу. Лукашенко не бачив підстав переносити вибори через пандемію.

18 червня Віктора Бабарика (колишнього керівника «Білгазпромбанку» і головного суперника Лукашенка) та його сина, керівника ініціятивної групи, Едуарда Бабарика затримали. 29 червня Amnesty International визнала їх в’язнями сумління.

14 липня ЦВК зареєструвала кандидатами у президенти Олександра Лукашенка, Світлану Тихановську, Ганну Конопацьку, Андрія Дмитрієва та Сергія Чераченя.

Бабарику у реєстрації відмовили – голова ЦВК Лідія Єрмошина пропонувала відмовити в реєстрації у зв’язку з невідповідністю декларації фактичним доходам та участі іноземної організації в його компанії.

Також відмовили в реєстрації колишньому керівникові Парку високих технологій Валерію Цепкалу – Єрмошина пропонувала не реєструвати Цепкала через (нібито) недостатню кількість підписів, необхідних для висування, а також неточні відомості в декларації дружини.

За відмову в реєстрації Бабарику та Цепкалу проголосували одноголосно.

 Поділитися