MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Визнати Медведчука не шісткою комуністичної системи. Адвокат Вахтанга Кіпіані розповідає про суд через книжку про Стуса

13.08.2020   
Денис Волоха

Книга «Справа Василя Стуса. Збірка документів з архіву колишнього КДБ УРСР» була видана істориком та головредом «Історичної правди» Вахтангом Кіпіані в травні минулого року. Невдовзі після того вона стала причиною судового позову від Віктора Медведчука.

Завтра, майже через рік після подання позову, має відбутися останнє засідання в суді першої інстанції. За підтримки Харківської правозахисної групи Вахтанга Кіпіані представляє адвокат В’ячеслав Якубенко, який і розповідає про деталі справи.

 — Розкажіть, чого вимагає пан Медведчук. Що його так обурило в цій книжці?

 — Там є 9 фрагментів, які, на думку позивача, є недостовірними та ображають його честь, гідність та ділову репутацію. Хоча, за нашою оцінкою — за оцінкою представників відповідачів, — ідеться більшою мірою не про факти, які можуть бути визнані достовірними або недостовірними, а про оціночні судження. Деякі фрагменти, що оскаржуються, просто вирвані з контексту. В окремих випадках просто Вахтанг Кіпіані використовує лексику не юридичну, не специфічну, і на думку Медведчука, в цьому полягає образа його честі й гідності, а також недостовірність.

 — Наскільки ця лексика — ці оціночні судження, — можуть бути такими, які визнають незаконними в Україні, а потім у ЄСПЛ?

 — Найбільш вразливим, на мою думку, є останній фрагмент, який говорить, що «злочин перед поетом юрист Медведчук здійснив ще й тим, що не повідомив родині про початок розгляду справи». Слово ‘злочин’, з точки зору професійного юриста, це дуже чітко визначена в Кримінальному кодексі категорія. Але в даному разі Кіпіані використав більш образний вислів. ‘Злочин’ — мається на увазі моральний злочин, на нашу думку. Адже Кіпіані не пише: ‘злочин перед державою’; — тут злочин перед поетом. Не факт, що суд першої інстанції зрозуміє цей намір, але в нас є надія, що суди, якщо знадобиться — апеляційної, касаційної інстанції, — мають більше досвіду в таких справах. Ну й, безперечно, якщо раптом справа дійде до ЄСПЛ — немає сумніву, що суд стане на бік журналіста і тепер уже письменника Кіпіані, тому що в даному разі він використав образний вислів, який будь-якому творцю і будь-якому автору не заборонений — це не є підставою для притягнення до відповідальності.

Суддя, яка через тиждень розглядатиме нашу справу, сьогодні розглядає справу про поділ майна подружжя, адміністративну справу про порушення ПДР, про стягнення заборгованості за договором позики. Але саме дифамаційні справи вимагають певної спеціалізації. Я займаюсь як адвокат цими справами вже близько 15-ти років, але я не можу стверджувати, що я є особою, яка все знає про цю категорію справ — кожного тижня з’являється нова практика ЄСПЛ на цю тему, якісь зміни правозастосовчої практики в Україні. Тобто, щоб розглядати зважено та об’єктивно такі справи, потрібна спеціалізація, а цього, на жаль, немає; і не факт, що це взагалі можливо на рівні судів першої інстанції — навряд чи економічно доцільно тримати окремого суддю для таких видів справ. Тому практика судів першої інстанції дещо непередбачувана в такій категорій справ. Спасибі хоча б за те, що останні роки більшість суддів розглядають або лише цивільні, або лише кримінальні справи, — це вже великий плюс.

 — Я так розумію, Медведчук вимагає спростувати інформацію та ще зняти наклад книги?

 — Він вимагає зупинити друк і поширення на всій території світу…

 — Це цікаво, наскільки українські суди в принципі уповноважені зупинити поширення в усьому світі…

 — Безперечно, юрисдикція українського суду не поширюється на інші країни, але Кіпіані тут уже кепкує — він досить часто буває у США і Канаді — що йому робити там із цим рішенням, якщо воно буде прийнято. Так от, він (Медведчук, — авт.) вимагає заборонити поширення цієї книги саме в частині дев’яти фрагментів. На мою думку, тут є певне лукавство, бо фактично йдеться про повну заборону книги. Це як — взяти друкований наклад і вирізати ножицями ці 9 фраз, і тоді можна поширювати?

 — Зважаючи на цю вимогу спростувати інформацію, ви можете описати, як має виглядати таке спростування, якщо гіпотетично український суд ухвалює рішення на користь Медведчука?

 — Це питання логічніше ставити адвокату Медведчука, який вже років 6-7 захищає його честь/гідність у подібних справах. Згідно з Цивільним кодексом, спростування має бути здійснено в тій формі, як і було поширено інформацію. Тобто, якщо в книзі стверджується, що ‘Медведчук — шістка комуністичної системи’, то буквальне виконання цього рішення буде означати видати нову книжку, де буде написано: ‘Медведчук — не шістка комуністичної системи’.

 — Наскільки жваво рухається ця справа? Наскільки амбіційні представники позивача, інші відповідачі?

 — Там три відповідачі: Кіпіані, видавництво і навіть друкарня. Грубо кажучи, принтер, який роздрукував книжку, як вважають, теж має бути відповідачем у цій справі. Я не бачу якогось навмисного затягування — була лише одна-дві неявки представника Медведчука. Зараз у мене в роботі 13 чи 14 дифамаційних справ у різних судах міста Києва, і ось ця справа рухалася найбільш жваво, доки не настав карантин — тоді десь три засідання не відбулися, бо було закрито міжобласне сполучення. Зараз усе досить швидко.

 — Ви згадали про інших відповідачів. Наскільки, з вашого погляду, позовні вимоги до видавництва і друкарні мають перспективу в судах?

 — Щодо друкарні — це нонсенс, на цьому наполягають усі, і я, як адвокат Вахтанга Кіпіані. Друкарня за договором, який є в матеріалах справи, зобов’язана взяти готовий текст і надрукувати його в певній якості й певній кількості, і все. Чітко зазначено, що жодних змін у текст  вони не мають права вносити. У цій частині адвокати Медведчука явно вже перестарались — зрозуміло, що друкарня жодної шкоди честі й гідності не може завдати. Щодо видавництва і Вахтанга Кіпіані, тут немає сумнівів, що це належні відповідачі.

 — Чим можна пояснити ці фейли в позовних вимогах? Це цілеспрямований хайп?

 — Я думаю, що це така масована психологічна атака, щоб на майбутнє, наприклад, жодна інша друкарня не хотіла зв’язуватись. Оскільки справа резонансна, багато видавців в курсі. Після такої атаки, очевидно, інші друкарні мають задуматися. Я не бачу тут ніяких суттєвих недоліків і ляпів адвокатів тієї сторони. Є лише певний момент розслабленості — у 90% попередніх справ адвокати Медведчука не зустрічали якоїсь серйозної юридичної відповіді в судах — це були дрібні газети, телеканали. Їхні представники якщо й були присутні, то це здебільшого штатні юристи, які спеціалізуються лише на якихось господарських правовідносинах і жодною мірою на дифамаційних. Там сторона Медведчука вигравала легкою кров’ю, і в них уже є певний накатаний шаблон — наскільки я міг ознайомитись, позовні заяви всі абсолютно однакові за аргументацією. Навіть у цій справі іноді адвокат Медведчука захоплюється і починає розповідати якісь звинувачення не щодо Кіпіані, а щодо осіб, які були відповідачами в інших справах. Тобто з одного боку в них є насичена практика щодо захисту честі й гідності Медведчука, але з іншого боку, у багатьох інших справах у них не було належного опору в судах.

 — Медведчук приходить на суди?

 — Ні, він у жодній справі, не тільки в цій, але й в усіх попередніх, про які мені відомо, — не з’являвся на судові засідання.

 — Він свою позицію особисто озвучував?

 — Представники видавництва намагалися викликати його, щоб він чіткіше пояснив, у чому полягає порушення його особистих немайнових прав; очевидно, він би краще міг це пояснити, ніж його адвокат. Але він, на жаль, не з’явився. Йому надсилали письмові запитання, але відповідь була суто формальною і, на жаль, не допомогла зрозуміти, які його особисті переживання, страждання через поширення інформації, про яку йдеться.

 — Коли можна очікувати на рішення?

 — Є така вірогідність, що резолютивна частина буде проголошена вже в п’ятницю. Не можна давати якихось гарантій. Може в п’ятницю, може в якийсь інший день — тобто суддя піде в нарадчу кімнату і буде призначено в якийсь інший день з’явитися сторонам для оголошення рішення.

 Поділитися