MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Експрес-огляд законотворчої діяльності Верховної Ради України ІХ скликання Огляд № 27 Законопроекти, зареєстровані в парламенті за період 03.02.2020–07.02.2020

15.09.2020   
Ігор Усенко, Євген Ромінський
Всього за цей тиждень зареєстровані 64 проекти законів і постанов Верховної Ради України, з яких 16 становлять проекти процедурних постанов щодо різних аспектів діяльності парламенту, пов’язаних із прийняттям за основу, відхиленням або поверненням на доопрацювання окремих законопроектів, діяльністю тимчасових слідчих комісій, проведенням парламентських слухань, направленням депутатського запиту тощо. Стан проходження проектів у цьому огляді визначається на кінець робочого дня 14.09.2020.

Всього за цей тиждень зареєстровані 64 проекти законів і постанов Верховної Ради України, з яких 16 становлять проекти процедурних постанов щодо різних аспектів діяльності парламенту, пов’язаних із прийняттям за основу, відхиленням або поверненням на доопрацювання окремих законопроектів, діяльністю тимчасових слідчих комісій, проведенням парламентських слухань, направленням депутатського запиту тощо.

Загальні засади, якими керуються автори огляду, див Вступні застереження до постійного моніторингу законопроектної діяльності Верховної Ради України ІХ скликання

На цьому тижні з 04.02.2020 почала роботу чергова третя сесія Верховної Ради України ІХ скликання у зв’язку з чим нумерація проектів була змінена.

Стан проходження проектів у цьому огляді визначається на кінець робочого дня 14.09.2020.

 

Міжнародні відносини

 

Проект 0034 від 04.02.2020 (Президент України) про ратифікацію Угоди про грант Фонду Е5Р (проект «Вища освіта України») між Україною та Європейським інвестиційним банком.

Як зазначається у пояснювальній записці, підписання Угоди про грант Фонду E5P з Європейським інвестиційним банком для реалізації проекту «Вища освіта України» здійснено 17 грудня 2018 року з метою забезпечити співфінансування за рахунок коштів фонду E5P проекту «Вища освіта України», що фінансується за рахунок коштів Європейського інвестиційного банку та Північної екологічної фінансової корпорації.

Проект 16.04.2020 прийнятий за основу та в цілому і невдовзі підписаний Президентом України.

Проект 0035 від 04.02.2020 (Президент України) про приєднання України до Додаткового протоколу до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (КДПВ) про електронну накладну.

Пропонується приєднатися до Додаткового протоколу до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (КДПВ) про електронну накладну, вчиненого 20 лютого 2008 року у м. Женеві, який набирає чинності для України на дев’яностий день після здачі на зберігання документа України про приєднання, з таким застереженням: «Відповідно до пункту 1 статті 12 Додаткового протоколу Україна не вважає себе зобов’язаною за статтею 11 цього Додаткового протоколу». Стаття 11 «Вирішення спорів» має наступний зміст: Будь-який спір між двома чи більше Сторонами стосовно тлумачення або застосування цього Протоколу, який Сторони не можуть вирішити шляхом проведення переговорів чи за допомогою інших способів вирішення спорів, може бути, на прохання будь-якої з заінтересованих Сторін, переданий для вирішення до Міжнародного суду. Очікується, що удосконалення документообігу у сфері міжнародних автомобільних перевезень вантажів знизить фінансове навантаження на логістику та підвищить рентабельність міжнародних перевезень вантажів національними автомобільними операторами. Приєднання до Протоколу має на меті: підвищення конкурентоспроможності українських міжнародних автомобільних перевізників на ринку міжнародних перевезень товарів, що сприятиме створенню нових робочих місць; спрощення процесу міжнародних перевезень товарів; прискорення процедури митного оформлення та перетину кордонів.

Проект 03.06.2020 прийнятий за основу та в цілому і невдовзі підписаний Президентом України..

Проект 0036 від 04.02.2020 (Президент України) про приєднання України до Другого протоколу до Гаазької конвенції про захист культурних цінностей у разі збройного конфлікту 1954 року.

У пояснювальній записці до проекту досить ретельно визначено найважливіші положення протоколу і їх значення для України. Звернемо увагу на одне з положень: Ратифікація зазначеного Протоколу дасть змогу Україні звертатися до ЮНЕСКО з проханнями про надання технічної допомоги в організації належного захисту власних культурних цінностей, підготовчих, профілактичних або організаційних заходів на випадок надзвичайних ситуацій, а також отримати додаткові інструменти в організації здійснення моніторингу та охорони культурних цінностей на тимчасово окупованих територіях.

Проект 30.04.2020 прийнятий за основу та в цілому і невдовзі підписаний Президентом України.

Проект 3003 від 04.02.2020 (Президент України) про схвалення рішення Президента України про допуск підрозділів збройних сил інших держав на територію України у 2020 році для участі у багатонаціональних навчаннях.

Типовий щорічний проект, яким схвалюється рішення Президента України про допуск підрозділів збройних сил інших держав на територію України для участі у багатонаціональних військових навчаннях.

Проект 04.03.2020 прийнятий за основу та в цілому і невдовзі підписаний Президентом України.

 

Проблеми національної безпеки, окупованих територій і ООС

 

Проект 2830 від 03.02.2020 (Горбенко Р. О.) про внесення змін до Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» та інших законів України, щодо узгодження термінів та уточнення окремих норм.

Проект переважно зосереджений на економічних питаннях і може розглядатися як фактично альтернативний проекту 2781 від 17.01.2020 (Наталуха Д. А., Соболєв С. В. + 7) про внесення змін до Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» (див. Огляд № 24). Основні зміни пропонуються до статті 2 «Мораторій на виконання договірних зобов’язань та на застосування фінансових санкцій за кредитними та іншими договірними зобов’язаннями» названого закону. Передбачається також доповнення його новою статтею 2-1 «Звільнення фізичних осіб від негативних наслідків невиконання грошових зобов’язань». З огляду на значний обсяг давати перелік усіх ініціатив щодо різного роду пільг не має сенсу. Водночас прикінцеві положення Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» пропонується уточнити в частині того, що суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганських областях, на період дії наведеного в назві проекту закону звільняються від відповідальності за недотримання строків, передбачених для подання фінансової звітності. Також проект містить ряд термінологічних ініціатив загалом уточнюючого характеру. Важливо назвати одну з них, а саме: усюди по тексту, зокрема і в назві Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», пропонується слова «проведення антитерористичної операції» замінити такими: «проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганських областях».

Щодо проекту 10.09.2020 надано подання Комітету з питань економічного розвитку про доопрацювання.

Проект 3005 від 04.02.2020 (Василевська-Смаглюк О. М.) про «Військово-консалтингову діяльність».

Проектом пропонується запровадити в Україні діяльність приватних військових компаній. Проект за виключенням певних редакційних та уточнюючих змін повторює однойменний проект 8093 від 05.03.2018 (Карпунцов В. В.) про військово-консалтингову діяльність (див. Бюлетень № 166). Серед відмінностей між проектами слід відзначити значне посилення ролі Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері військово-консалтингової діяльності, зокрема і в частині контролю за приватними військовими кампаніями.

Загалом до проекту можна висунути ті ж зауваження, що й до попередника. Він видається доволі дискусійним.

Проект 3015 від 05.02.2020 (Президент України) про внесення змін до розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про національну безпеку України» щодо набрання чинності положеннями стосовно Головнокомандувача Збройних Сил України, Генерального штабу Збройних Сил України, видів і окремих родів військ (сил). Визначений Президентом України як невідкладний

Пропонується установити, що ряд положень щодо компетенції Президента України як Головнокомандувача Збройних Сил України, а також пов’язані норми названого закону набирають чинності з 1 березня 2020 року, а не з 1 січня 2021 року, як передбачено чинною редакцією.

Проект 04.03.2020 прийнятий за основу та в цілому і невдовзі підписаний Президентом України.

Проект 2786-1 від 05.02.2020 (Павлюк М. В.) про внесення змін до Кодексу України з процедур банкрутства, щодо вдосконалення процедур банкрутства державних підприємств оборонно-промислового комплексу.

Альтернативний проекту 2786 від 20.01.2020 (Підпаса Р. А.) про внесення змін до Кодексу України з процедур банкрутства (щодо вдосконалення процедур банкрутства державних підприємств оборонно-промислового комплексу) (див. Огляд № 25). Проекти тотожні, окрім двох положень. По-перше, передбачається, що керівник підприємства оборонно-промислового комплексу не може, а зобов’язаний подати в порядку, встановленому Кодексом України з процедур банкрутства, заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство з метою проведення керівником процедури санації. По-друге, пропонується запровадити таке застереження: Невиконання плану санації боржника є підставою для обов’язкової субсидіарної відповідальності Державного концерну «Укроборонпром» за всіма вимогами кредиторів до підприємства оборонно-промислового комплексу. Кредитори мають право заявити вимоги до Державного концерну «Укроборонпром» за умови недостатності майна боржника для задоволення вимог всіх кредиторів, що підлягали задоволенню за умовами плану санації. Розмір субсидіарної відповідальності Державного концерну «Укроборонпром» визначається з різниці між сумою визнаних вимог кредиторів, що підлягали задоволенню за умовами плану санації і ліквідаційною масою. Вимоги кредиторів до Державного концерну «Укроборонпром» підлягають розгляду господарським судом під час здійснення провадження у справі. Грошові кошти отримані від Державного концерну «Укроборонпром» включаються до ліквідаційної маси боржника підприємства оборонно-промислового комплексу та розподіляються між кредиторами у порядку, встановленому цим Кодексом. Остання ініціатива видається доволі сумнівною, особливо за існуючих обставин.

Проект 01.09.2020 включений до порядку денного.

 

Законотворчість, парламентаризм

та діяльність Верховної Ради України

 

Проект 2796-1 від 05.02.2020 (Папієв М. М., Колтунович О. С. + 2) про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України щодо особливості розгляду законопроектів, визначених як невідкладні.

Альтернативний проекту 2796 від 22.01.2020 (Фролов П. В.) про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України (щодо розгляду невідкладних законопроектів) (див. Огляд № 25). Порівняно з основним проектом уточнюється назва, посилання на публікацію Регламенту в Відомостях Верховної Ради України і суб’єкт підтримки законопроекту, визначеного як невідкладний. Так, для розгляду такого проекту в окремому поряду необхідно, щоб його підтримали не більшість народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради (пропозиція основного проекту), а більшість депутатських фракцій (депутатських груп). Інші положення є тотожними в обох проектах.

Проект покликаний запобігти встановленню зазначеного вище окремого порядку розгляду конкретного проекту голосами лише депутатів монобільшості, але, так само як і в основному проекті, не усуває недоліків самого цього особливого порядку, який загалом не відповідає природі, правовому статусу та принципам діяльності парламенту. Показово, що основний проект відкликаний 11.02.2020.

Проект 01.09.2020 включений до порядку денного.

Проект 2832 від 02.02.2020 (Стріхарський А. П.) про внесення змін до статті 34 Закону України «Про статус народного депутата України», щодо вимог до помічників-консультантів.

Черговий проект, який торкається питань освіти помічників-консультантів народного депутата України. Пропонується установити таке: Помічником-консультантом народного депутата може бути лише громадянин України, який вільно володіє державною мовою. Помічником-консультантом народного депутата за строковим трудовим договором на постійній основі чи за сумісництвом може бути особа, яка має вищу освіту. Помічником-консультантом народного депутата на громадських засадах може бути особа, яка не має вищої освіти.

Проект знятий з розгляду 01.09.2020.

Проект Постанови 2833 від 02.02.2020 (Стріхарський А. П.) про внесення зміни до статті 1.1. Положення про помічника-консультанта народного депутата України.

Проект передбачає внесення до підзаконного акта змін, відповідних до тих, що запроваджуються попереднім проектом.

Проект знятий з розгляду 01.09.2020.

Проект 3004 від 04.02.2020 (Тимошенко Ю. В., Пузійчук А. В.) про внесення змін до Закону України «Про комітети Верховної Ради України», щодо забезпечення особистого голосування на засіданнях комітетів Верховної Ради України.

Пропонується установити таке: Головуючий на засіданні комітету оголошує результати голосування щодо кожного з питань порядку денного та результати поіменного голосування кожного члена комітету із зазначенням його прізвища, імені, по-батькові (за наявності). Дані щодо поіменних голосувань члена комітету із зазначенням результатів його голосування щодо кожного з питань порядку денного оприлюднюються за кожне засідання комітету на особистій сторінці народного депутата, розміщеній на офіційному вебсайті Верховної Ради. У протоколі засідання комітету зазначаються результати поіменного голосування з питань порядку денного із зазначенням прізвища, імені, по-батькові (за наявності) кожного члена комітету та результатів його поіменного голосування щодо кожного з питань порядку денного. Протокол і стенограма засідання комітету до їх редагування розміщуються на офіційному веб-сайті комітету не пізніше наступного дня після засідання комітету, після редакційного опрацювання оформляються в тижневий строк і підписуються головуючим на засіданні комітету та секретарем комітету. Протягом цього часу член комітету може подати свої зауваження щодо неточностей, допущених у стенограмі або протоколі засідання комітету.

Проект знятий з розгляду 01.09.2020.

Проект 3018 від 05.02.2020 (Фролов В. П., Підпаса Р. А. + 62) про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України щодо оптимізації роботи Верховної Ради.

Практично усі ініціативи проекту вже вносилися в тих чи інших варіантах до парламенту VII та / або ІХ скликань. Більшість пропозицій становлять зміни щодо порядку денного роботи парламенту. Серед ініціатив, які потребують уваги, слід назвати такі. Пропонується установити, що проект постанови Верховної Ради про скасування рішення Верховної Ради про прийняття закону, постанови чи іншого акта Верховної Ради в цілому можуть вносити не один народний депутат, а депутати у кількості, що складає не менше чисельності найменшої зареєстрованої на першій сесії Верховної Ради відповідно до цього Регламенту депутатської фракції. Також право вносити проект такої постанови пропонується надати Кабінету Міністрів України та Президенту України. Пропонується скоротити з 7 до 5 діб строк, за який до моменту розгляду на пленарному засіданні депутатам надаються висновок, підготовлений головним комітетом до першого читання проекту, висновки відповідних комітетів та інші супровідні документи до, а також законопроект, підготовлений до другого чи повторного другого читання, висновок головного комітету та інші супровідні документи до нього. Ця норма не поширюється на проекти, визначені як невідкладні. Однак строк не може бути скорочений, якщо визначений як невідкладний законопроект містить понад 100 статей, пунктів або є проектом кодексу. Також передбачається ряд зміно щодо порядку підготовки та розгляду проекту до другого читання. Зокрема, пропонується установити, що розгляд пропозицій, поправок розпочинається з обговорення врахованих головним комітетом пропозицій, поправок, з наступним голосуванням щодо її прийняття, виключення в цілому чи її частини. За наполяганням ініціатора внесення ‒ суб’єкта права законодавчої ініціативи може бути проведено обговорення відхилених головним комітетом пропозицій, поправок, але після завершення розгляду врахованих головним комітетом пропозицій та поправок. У разі, якщо за результатами голосування на пленарному засіданні відхилена пропозиція, поправка буде підтримана (врахована) більшістю від конституційного складу Верховної Ради, за пропозицією представника головного комітету Верховна Рада може повернутися до розгляду відповідних врахованих головним комітетом пропозицій, поправок з метою усунення суперечностей у законопроекті.

Загалом проект містить ряд дуже сумнівних положень, зокрема цілковито неприпустимим видається скорочення строків для розгляду законопроектів комітетами та подання відповідних висновків та текстів проектів парламентаріям. Існуюча практика дає змогу стверджувати, що такі скорочення потрібні лише для того, аби проекти проходили без належної уваги з боку депутатів та громадськості, які просто не встигатимуть на них реагувати. Навпаки, явно назрілим є запровадження мінімального строку в кілька тижнів, який за жодних умов, окрім випадків, що стосуються державної та суспільної безпеки, запровадження військового чи надзвичайного стану тощо, не може бути скороченим. Це має зробити і парламентський нагляд за виконавчою владою, і нагляд суспільства за владою більш дієвим. Дискусійною є й ініціатива щодо суб’єктів внесення проекту постанови Верховної Ради про скасування рішення Верховної Ради про прийняття закону, постанови чи іншого акта Верховної Ради. Знову таки пропонована ініціатива обмежує свободу парламенту і парламентарів, натомість посилює позиції органів виконавчої влади. За таких обставин пропоновані зміни видаються вкрай дискусійними та сумнівними.

Проект 01.09.2020 знятий з розгляду.

Проект 3029 від 06.02.2020 (Мінько С. А., Мезенцева М. С. +2) про внесення змін до «Виборчого кодексу України» щодо уточнення вимог до подання кандидатами на виборні посади декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Пропонується установити таке: кандидат на пост Президента України, у народні депутати України, у депутати місцевих рад, кандидат на посаду сільського, селищного, міського голови, старости села, селища, зареєстрований у порядку, встановленому цим кодексом, подає декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за рік, що передує року початку виборчого процесу, протягом десяти календарних днів з дня прийняття рішення про його реєстрацію

Проект опрацьовується в профільному Комітеті.

Проект 3036 від 07.02.2020 (Качура О. А.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо здійснення ефективного парламентського контролю та забезпечення членства народного депутата України у двох Тимчасових слідчих комісіях Верховної Ради України).

Основна ініціатива зводиться до такого: народний депутат за погодженням з відповідною депутатською фракцією (групою) може бути обраний членом одного комітету Верховної Ради України і бути одночасно членом двох тимчасових слідчих комісій та однієї тимчасової спеціальної комісії.

Проект 01.09.2020 знятий з розгляду.

 

Діяльність вищих органів влади

 

Проект 2831 від 03.02.2020 (Кабінет Міністрів України) про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації.

Проект зумовлений тим, що наприкінці минулого року у зв’язку з прийняттям Законом України «Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації"» від 02.10.2019 згаданий у законі акт втратив чинність.

У двох статтях проекту затверджуються переліки об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, а саме: перелік акціонерних товариств, у статутних капіталах яких частка корпоративних прав, що належать державі, не може бути меншою ніж 50 відсотків + 1 акція та не підлягає приватизації (додаток 1) – 9 об’єктів; перелік акціонерних товариств, у статутних капіталах яких частка корпоративних прав, що належать державі, становить 100 відсотків, державних унітарних та казенних підприємств, що не підлягають приватизації (додаток 2) – 101 об’єкт; перелік об’єктів культури та спорту, що не підлягають приватизації (додаток 3) – 109 об’єктів. Також зазначається, що у разі прийняття рішення про зменшення в установленому законодавством порядку частки корпоративних прав, що належать державі у статутному капіталі акціонерних товариств, зазначених у додатку 2 до цього Закону, а також про перетворення державних унітарних підприємств, зазначених у цьому додатку, в акціонерні товариства частка корпоративних прав, що належать державі у статутному капіталі таких товариств, не може бути меншою ніж 50 відсотків + 1 акція та не підлягає приватизації. Передбачені і зміни до прикінцевих і перехідних положень названого Закону України «Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації"».

Проект 04.03.2020 відкликаний через відставку Уряду, але повторно внесений новим складом Уряду під тією ж назвою як проект 4020 від 02.09.2020. Новий проект передбачає дещо видозмінений розподіл на групи об’єктів, що не підлягають приватизації, зокрема, окрім наведених, це перелік об’єктів культури та спорту, що не підлягають приватизації; перелік державних підприємств, що не підлягають приватизації, але можуть бути перетворені в господарські товариства; та перелік об’єктів лісового господарства, що не підлягають приватизації.

Проект 3017 від 05.02.2020 (Холодов А. І.) про внесення змін до Закону України «Про Національний банк України».

Як зазначається у пояснювальній записці, проект розроблений з метою удосконалення процесу управління капіталом Національного банку, оптимізації та економічної обґрунтованості формування резервів і розрахунків з Бюджетом, а також для усунення неоднозначності тлумачень норм Закону та посилення контролю за системою внутрішнього контролю Національного банку. Фактично ж проект передбачає посилення ролі Ради Національного банку, яка в проекті визначається як один з керівних органів Національного банку. До компетенції Ради пропонується віднести затвердження критеріїв віднесення прогнозованих витрат до кошторису адміністративних витрат і політики управління капіталом Національного банку, а також погоджує організаційну структуру підрозділу внутрішнього аудиту, чисельність працівників та витрати на оплату праці. Одночасно скасовуються положення про порядок і розміри винагороди членам Ради Національного банку. Окремо слід зазначити ще дві ініціативи. Пропонується скасувати визначення:  «грошово-кредитні зобов’язання, валюта в обігу, фінансові вимоги до Національного банку України, за винятком зобов’язань Національного банку України перед Кабінетом Міністрів України та міжнародними фінансовими організаціями». Також у чинній нормі про те, що «Національний банк після підтвердження зовнішнім аудитом та затвердження Радою Національного банку річної фінансової звітності за рахунок прибутку до розподілу забезпечує формування загальних резервів у розмірі 10 відсотків від обсягу грошово-кредитних зобов’язань Національного банку», пропонується зменшити вимоги резервів, формування яких має забезпечуватися у розмірі «від 5 до 10 відсотків від обсягу готівкових коштів, випущених Національним банком в обіг, та коштів на кореспондентських рахунках банків у національній валюті у порядку, визначеному політикою управління капіталом Національного банку, яка затверджується Радою Національного банку».

Усі ці ініціативи видаються доволі сумнівними і такими, що зменшують свободу діяльності Правління Національного банку та впливають на його незалежність. Також вельми загрозливими пропоновані ініціативи видаються в частині економічних перспектив та фінансової політики.

Проект 09.2020 включений до порядку денного.

 

Соціальний захист

 

Проект 3025 від 06.02.2020 (Шевченко Є. В.) про внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» щодо підвищення рівня соціального захисту дітей війни.

Пропонується відновити ряд пільг, раніше обмежених чи скасованих. Зокрема, беззастережне незалежно від рівня доходів право на 25-відсоткову знижку при платі за користування житлово-комунальними послугами у межах середніх норм споживання; право на безоплатний проїзд усіма видами міського пасажирського транспорту, автомобільним транспортом загального користування в сільській місцевості, залізничним і водним транспортом приміського 
сполучення та автобусами приміських маршрутів у межах області за місцем проживання; право на безоплатне першочергове зубопротезування (за винятком протезування з дорогоцінних металів); право на забезпечення санаторно-курортним лікуванням на пільгових умовах в порядку і розмірах, що визначаються Кабінетом Міністрів України; право на отримання до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Проект 20.05.2020 повернутий суб’єкту ініціативи.

 

Трудові відносини

 

Проект 3034 від 07.02.2020 (Кулініч О. І., Лунченко В. В. + 11) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення розміру заробітної плати посадовим особам органів державної влади, місцевого самоврядування та державних підприємств.

Черговий проект подібного спрямування. Фактично є альтернативним проектам 2750 від 16.01.2020 (Геращенко І. В., Павленко Р. М. + 13) про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо упорядкування умов грошового забезпечення окремих категорій осіб) (див. Огляд № 24), 2795 від 22.01.2020 (Колтунович О. С., Медведчук В. В. + 6) про внесення змін до деяких законодавчих актів у сфері державного регулювання оплати праці в публічному секторі, 2798 від 23.01.2020 (Тимошенко Ю. В., Цимбалюк М. М. + 3) про внесення змін до Закону України «Про оплату праці» (щодо обмеження максимального розміру заробітної плати керівників і працівників підприємств державного сектору економіки, державних службовців і працівників установ та організацій, що фінансуються чи дотуються з бюджету) (обидва див. Огляд № 25), 2820 від 30.01.2020 (Королевська Н. Ю., Солод Ю. В. + 9) про внесення зміни до деяких законодавчих актів України щодо обмеження розміру заробітної плати у державному секторі, 2828 від 31.01.2020 (Третьякова Г. М., Струневич В. О. + 3) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення обмежень в оплаті праці та відпусток осіб, які займають політичні посади, і відповідальності за отримання ними доходів не за основним місцем роботи (обидва див. Огляд № 26).

Закон України «Про оплату праці» пропонується доповнити новою статтею 13-2 «Обмеження розміру заробітної плати керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності, працівників підприємств, установ та організацій, що фінансуються чи дотуються з бюджету, державних службовців і службовців органів місцевого самоврядування», якою запровадити такі вимоги: Максимальний розмір місячної заробітної плати керівних працівників органів державної влади та інших державних органів, утворених органами державної влади підприємств, установ та організацій (у тому числі, що працюють на основі комерційного розрахунку, національних акціонерних компаній та державних акціонерних товариств), народних депутатів України, державних службовців та посадових осіб органів місцевого самоврядування, не може перевищувати п’ятнадцяти мінімальних заробітних плат, крім тих місяців, у яких виплачується допомога для оздоровлення та надається оплачувана відпустка. Така допомога не може перевищувати розмір заробітної плати. Відповідні зміни вносяться до Законів України «Про державну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування» та «Про статус народного депутата України».

Як і в попередніх проектах, обмеження видається занадто абстрактним.

 

Кримінальне і кримінальне процесуальне законодавство

 

Проект 3007 від 04.02.2020 (Кабаченко В. В.) про внесення зміни до статті 368-5 Кримінального кодексу України щодо відповідальності за незаконне збагачення.

Проектом передбачається запровадити посилену відповідальність за набуття особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, активів, вартість яких більше ніж на двадцять п’ять тисяч неоподатковуваних мінімумів дохід громадян перевищує її законні доходи. Слід зазначити, що сама стаття 368-5 «Незаконне збагачення» є новою, запровадженою після тривалого обговорення різних альтернатив Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо конфіскації незаконних активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і покарання за набуття таких активів» від 31.10.2019 № 263-IX (проект 1031 від 29.08.2019, див. Огляд № 1).

Як видається, проект мав би передбачати і зміни до КК України в частині максимальних строків накладення додаткових санкцій, оскільки заборона обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до п’яти років при передбаченій відповідальності у формі позбавленням волі на строк від десяти до п’ятнадцяти років видається сумнівною. Крім того, проект технічно є недосконалим і потребує уточнення формулювань для уникнення двозначності трактування.

Проект 01.09.2020 включений до порядку денного.

Проект 3010 від 04.02.2020 (Галушко М. Л., Медяник В. А.) про приватну детективну діяльність.

Черговий проект на дану тему. На цей час найбільш далеко просунувся проект 3726 від 28.12.2015 (Паламарчук М. П.) про приватну детективну (розшукову) діяльність (див. Бюлетень № 55), який був прийнятий парламентом, але на нього було накладене вето Президентом України і у подальшому парламент не зміг це вето подолати. Також вносилися й інші проекти, зокрема, під час роботи парламенту чинного скликання, а саме проекти: 1228 від 02.09.2019 (Кожем’якін А. А.) про приватну детективну (розшукову) діяльність (див. Огляд № 3) та 1228-1 від 20.09.2019 (Галушко М. Л., Медяник В. А.) про приватну детективну діяльність (див. Огляд № 8), які також є варіантами більш ранніх проектів. Новий проект містить у собі певні ініціативи усіх трьох названих проектів, переважно 3726 та 1228. Втім, чимало і нових пропозицій. Загалом проект лишається дуже дискусійним, зокрема в частині захисту права на приватність.

Проект 16.06.2020 включений до порядку денного, однак не був розглянутий протягом третьої сесії і повторно включений 01.09.2020 до порядку денного четвертої сесії.

Проект 2530-1 від 06.02.2020 (Дирдін М. Є.) про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України (щодо посилення гарантій потерпілих осіб на збирання доказів у кримінальному провадженні).

Альтернативний проекту 2530 від 04.12.2019 (Качура О. А.) про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України (щодо посилення гарантій потерпілих осіб на збирання доказів у кримінальному провадженні) (див. Огляд № 19).

Проекти відрізняються виключно редакційно.

Проект 01.09.2020 включений до порядку денного, а 10.09.2020 надано подання Комітету з питань правоохоронної діяльності про доопрацювання.

 

Судочинство і адвокатура

 

Проект 3013 від 02.02.2020 (Аллахвердієва І. В., Горбенко Р. О.+1) про внесення змін до Закону України «Про судовий збір» (щодо сплати судового збору при захисті прав малолітніх та неповнолітніх осіб). 02.03.2020 надано доопрацьовану редакцію на заміну, яка далі і розглядається.

Пропонується скасувати сплату судового збору за подання позовної заяви, апеляційної і касаційної скарг, заяви про перегляд судового рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду, заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом, а також іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством, поданої про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб або в їх інтересах. Одночасно чинне положення про те, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, якщо позивачем є особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, пропонується змінити так, що воно поширювалося лише на справи, де позивачем є особи, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Проект 01.09.2020 включений до порядку денного.

Проект 3026 від 06.02.2020 (Ткаченко О. М., Стернійчук В. О. +3) про внесення зміни до статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України (щодо можливості вжиття судом заходів забезпечення позову).

Пропонується у нормі про те, що не допускається забезпечення позову через зупинення актів Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, органів, що здійснюють дисциплінарне провадження щодо прокурорів, та встановлення для них заборони або обов’язку вчиняти певні дії зробити такі уточнення: 1) обмежити її дію з усіх актів Кабінету Міністрів України лише нормативно-правовими; 2) виключити з числа названих органів «Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії органів, що здійснюють дисциплінарне провадження щодо прокурорів». Також пропонується радикально скоротити частину шосту названої статті, зазначити, що не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які мають своїм наслідком припинення відкладення чи зупинення процедур публічних закупівель.

Проект є технічно вкрай недосконалим і потребує значного уточнення, а також редакційних виправлень. Місцями проект цілковито незрозумілий через пропущення слів і розділових знаків.

Проект 3032 від 07.02.2020 (Павліш П. П., Божик В. І. + 9) про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо місячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Проект є розширеною редакцією проекту 2626 від 19.12.2019 (Павліш П. В., Новіков М. М. + 7) про внесення зміни до статті 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо пенсійного забезпечення та щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (див. Огляд № 21), відкликаного 24.01.2020. Окрім положень проекту 2626, новий проект також містить такі новели: Суддям ліквідованих або реорганізованих Верховного Суду України, Вищого господарського суду України, Вищого адміністративного суду України, Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ, які вийшли у відставку, довідка щодо перерахунку грошових сум на утримання їх у відставці видається з урахуванням розміру суддівської винагороди суддів відповідних касаційних судів, які діють у складі Верховного Суду. Судді, яким призначено розмір щомісячного довічного грошового утримання відповідно до положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів», мають право на здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання.

Проект 01.09.2020 включений до порядку денного.

 

Безпека дорожнього руху

 

Проект 3006 від 04.02.2020 (В’ятровіч В. М., Бобровська С. А. + 14) про внесення змін до статті 40 Закону України «Про автомобільний транспорт» (щодо заборони акустичного насильства).

У проекті пропонується запровадити такі вимоги. Водій автобуса перевозячи пасажирів автомобільним транспортом має право не допускати до поїздки пасажира, який створює шум у салоні, зокрема, за допомогою технічних пристроїв. Водію автобуса забороняється транслювати в салоні автобуса музику, звук фільмів чи інші звукові сигнали, крім інформації про поїздку (передача звуку може здійснюватися на індивідуальні навушники пасажирів, а на салон – лише під час нерегулярних перевезень за згодою всіх пасажирів). Водію таксі забороняється транслювати в салоні музику чи інші звукові сигнали без згоди всіх пасажирів.

Проект 30.06.2020 включений до порядку денного, однак не був розглянутий протягом третьої сесії і повторно включений 01.09.2020 до порядку денного четвертої сесії.

Проект 3009 від 04.02.2020 (Бондарєв К. А.) про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності за порушення правил перевезення дітей легковими автомобілями (крім таксі).

Суть проекту повністю визначена в його назві. Пропонується не поширювати на таксі чинні вимоги щодо перевезення дітей легковими автомобілями. Ініціатива зрозуміла і має підтримку в суспільстві, однак викладена вона цілковито некоректно. Адже слід не скасовувати відповідальність, а належним чином прописати особливі правила, щодо перевезення дітей саме в таксі, які не обладнані спеціальними засобами для перевезення дітей. В пропонованій же редакції скасування відповідальності є загальним, що видається неналежним.

Проект 01.09.2020 включений до порядку денного.

Проект 3023 від 06.02.2020 (Клименко Ю. Л., Горенюк О. О. + 5) про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки окремих категорій учасників дорожнього руху (користувачів персонального легкого електротранспорту, велосипедистів та пішоходів).

Пропонований проект Закону, передусім, запроваджує правове регулювання нової категорії учасників дорожнього руху – користувачів персонального легкого електротранспорту. Здебільшого вони прирівнюються до велосипедистів та погоничів тварин. Закон України «Про дорожній рух» пропонується доповнити новою статтею 19-1 «Правовий статус, основні права і обов’язки користувачів персонального легкого електротранспорту», в якій до числа користувачів персонального легкого електротранспорту пропонується віднести осіб, які пересуваються з використанням одно-, дво- або триколесного механічного транспортного засобу, що приводиться в рух за допомогою електричного двигуна (електричні скутери, cігвеї, гіроборди, гіроскутери тощо), окрім інвалідних колясок та велосипедів, обладнаних електродвигунами. Особи, які керують персональним легким електротранспортом, мають право їздити по спеціальних велосипедних доріжках, а в разі їх відсутності ‒ по краю проїзної частини дороги, вулиці чи узбіччю. Вони зобов’язані: використовувати технічно справний та належним чином обладнаний персональний легкий електротранспорт; рухатися по дорогах і спеціальних велосипедних доріжках попутно із загальним потоком транспортних засобів; керувати персональним легким електротранспортом, що обладнаний звуковим сигналом та світлоповертачами (ця вимога не поширюється на випадки, коли можливість такого обладнання не передбачена конструктивним рішенням виробника); під час руху у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості незалежно від ступеня освітлення дороги мати увімкнений ліхтар (фару) та позначати себе за допомогою світлоповертальних елементів, що закріплюються на зовнішньому одязі або в інший спосіб; не перевозити пасажирів, окрім випадків, коли їх перевезення прямо передбачено конструктивним рішенням виробника персонального легкого електротранспорту; не користуватися під час руху засобами зв’язку, тримаючи їх у руці; не допускати випадків керування персональним легким електротранспортом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Водночас проект посилює і вимоги до велосипедистів, які зобов’язуються: не користуватися під час руху засобами зв’язку, тримаючи їх у руці; під час руху у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості, або під час руху за межами населеного пункту, вирізнити себе за допомогою світлоповертальних елементів, що закріплюються на зовнішньому одязі або в інший спосіб; не допускати випадків керування велосипедом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Проект вже викликав здебільшого негативну реакцію громадськості, особливо в частині віднесення до числа персонального легкого електротранспорту гіробордів.

Проект 04.09.2020 прийнятий у першому читанні.

 

Охорона здоров’я

 

Проект 3011 від 05.02.2020 (Саладуха О. В., Костюх А. В. + 5) про внесення змін до Закону України «Про фізичну культуру і спорт» (щодо впорядкування проведення спортивних заходів та занять фізичною культурою та спортом).

Проект передбачає ряд різносторонніх змін. Зокрема, пропонується установити, що організатори масових спортивних заходів зобов’язані забезпечувати медичні послуги на спортивно-масових заходах у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, органами місцевого самоврядування та/або відповідними місцевими адміністраціями. Інший блок змін стосується акцентовано спортивної медицини: Держава забезпечує створення умов для медичного огляду лікарями спортивної медицини осіб, які займаються фізичною фізкультурою і спортом, та надання медичних послуг на спортивно-масових заходах. Рішення про допуск осіб, що самостійно займаються фізичною культурою та спортом та беруть участь у змаганнях, що не внесені до календарних планів відповідних територіально-адміністративних одиниць, приймається особами самостійно на підставі власного усвідомлення усіх ризиків та наслідків. Допуск осіб, що систематично займаються фізичною культурою та спортом, беруть участь у змаганнях, що внесені до календарних планів відповідних територіально-адміністративних одиниць, здійснюється на підставі Регламентів (Правил) організаторів відповідних заходів. Особи, які займаються фізичною фізкультурою і спортом, самостійно несуть відповідальність за стан свого здоров’я та за медичний контроль свого здоров’я.

Проект 16.06.2020 включений до порядку денного, однак не був розглянутий протягом третьої сесії і повторно включений 01.09.2020 до порядку денного четвертої сесії.

 

Земельні та лісові справи.

 

Проект 3012 від 05.02.2020 (Мінько С. А.) про внесення змін до Земельного кодексу України щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій.

Проект є загалом дещо розвиненою редакцією проектів 6269 від 31.03.2017 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій (див. Бюлетень № 118) та 9120 від 21.09.2018 (Яценко А. В.) про внесення змін до Земельного кодексу України щодо порядку приватизації земель колективних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, утворених в результаті перетворення державних підприємств (див. Бюлетень № 192). Фактично усі три проекти мають однакову мету і спрямованість, та загалом передбачають однакові механізми, головні ж відмінності в підходах до порядку здійснення земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, а також у більшій чи меншій увазі до викладу процедурних аспектів.

Проект відхилений на користь альтернативного проекту 3012-2 від 29.05.2020, прийнятого в першому читанні 13.07.2020.

Проект 3022 від 06.02.2020 (Дмитрук А. Г., Леонов О. О. + 3) про мораторій на забудову та зміну цільового призначення земель природно-заповідного фонду, іншого природоохоронного призначення, а також земель оздоровчого та рекреаційного призначення в місті Одеса.

Власне суть проекту викладена в його назві і не потребує уточнень. Водночас слід зупинитися на тому, що сама по собі ситуація, коли парламент своїми актами запроваджує обмеження в діяльності конкретних органів місцевого самоврядування, є цілковито ненормальною.

Проект 01.09.2020 знятий з розгляду.

 

Господарська діяльність та ринковий нагляд

 

Проект 2758-1 від 06.02.2020 (Діденко Ю. С.) про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо запровадження справедливого прогресивного оподаткування доходів фізичних осіб).

Альтернативний проекту 2758 від 16.01.2020 (Дубінський О. А.) про внесення змін до статті 167 Податкового кодексу України (щодо запровадження справедливої прогресивної шкали податку на доходи фізичних осіб) (див. Огляд № 24). Відрізняється від основного проекту значно нижчими розмірами ставок податку (10, 15 та 20%), а рівно і менш комплексним підходом до визначення груп оподаткування (1 мінімальна з/п, більше 1 і до 5 мінімальних з/п, і більше 5). У пропонованій формі проект видається засобом зниження податкового тиску, а не власне спробою реального реформування.

Проект 01.09.2020 включений до порядку денного.

Проект 2778-1 від 04.02.2020 (Яцик Ю. Г.) про внесення змін до деяких законів України щодо ціноутворення та тарифів на електричну енергію для споживачів, які постійно проживають у зоні спостереження атомних електростанцій.

Альтернативний проекту 2778 від 17.01.2020 (М’ялик В. Н., Копанчук О. Є. + 3) про внесення змін до деяких законів України щодо ціноутворення та тарифів на електричну енергію для споживачів, які постійно проживають в 30-кілометровій зоні атомних електростанцій (див. Огляд № 24).

Повторює основний проект, але відстань, на яку поширюються пільги, визначає інакше: «у зоні спостереження, проте не менше ніж 30-кілометровій зоні атомних станцій».

Проект 2788-1 від 05.02.2020 (Мусіяк О. Р.) про внесення змін до деяких законів України щодо залучення операторів поштового зв’язку до надання фінансових послуг.

Завданнями проекту проголошені: 1) забезпечення доступу населення до фінансових послуг на всій території держави, збільшення ступеню фінансової інклюзії населення; 2) збільшення кількості безготівкових розрахунків; 3) створення банкам та операторам поштового зв’язку можливостей для розширення клієнтської бази, сприяння конкуренції у банківській сфері та сфері поштового зв’язку.

Альтернативний проекту 2786 від 20.01.2020 (Клочко А. А., Негулевський І. П. + 54) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо фінансових послуг у галузі поштового зв’язку (див. Огляд № 25).

На відміну від основного проекту пропонується надати можливість операторам поштового зв’язку укладати агентські договори з банками і виступати як комерційні агенти. Зазначається, що Національний банк України здійснює державне регулювання надання операторами поштового зв’язку фінансових послуг від імені банків на агентських умовах.

І основний, і альтернативний проекти відхилені на користь доопрацьованого проекту 2788-д від 04.05.2020, який 19.05.2020 був прийнятий у першому читанні.

Проект 3021 від 06.02.2020 (Дубінський О. А.) про внесення змін до Закону України «Про ринок природного газу» щодо врегулювання порядку здійснення розрахунків за спожитий природний газ».

Проект містить дві основні ініціативи. По-перше, пропонується відновити лише один рахунок за спожитий газ, зазначивши, що вартість послуг із транспортування та розподілу природного газу входить до складу вартості спожитого природного газу споживачами. Наразі вартість транспортування та розподілу природного газу сплачується окремо. Інша ініціатива стосується віднесення до числа споживачів осіб, з якими укладено договір розподілу природного газу.

Загалом проект, як і значна кількість внесених останніми роками подібних ініціатив, спрямований на обмеження ринку газу та відновлення ситуації, яка існувала до його впровадження. Що, зокрема, містить в собі значні корупційні ризики.

Проект 3028 від 06.02.2020 (Мінько С. А., Рубльов В. В., Яцик Г. Г.) про внесення змін до Закону України «Про ринок природного газу» щодо запровадження єдиного рахунку (квитанції) за сплату послуги з постачання та розподілу природного газу.

Проект частково присвячений тим же питанням, що й попередній проект. Зміни стосуються того, що оплата за послуги з постачання та розподілу природного газу має здійснюватися одному суб’єкту господарювання на один рахунок. Ініціатива є зрозумілою, однак жодним чином не врегульовані ситуації, коли йдеться про різні суб’єкти господарювання. Відповідно, проект видається занадто загальним і таким, що не охоплює усі можливі ситуації у сфері постачання та розподілу природного газу.

Проект опрацьовується в профільному Комітеті.

Проект 3024 від 06.02.2020 (Устенко О. О.) про внесення змін до Закону України «Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон».

Пропонується надати право ініціювати створення та ліквідацію спеціальних (вільних) економічних зон народним депутатам України.

Проект 01.09.2020 включений до порядку денного.

 

Інші питання

Проект Постанови 3001 від 04.02.2020 (Пузійчук А. В.) про внесення змін до додатка до Постанови Верховної Ради України «Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2020 році».

Пропонується до переліку пам’ятних дат і ювілеїв, що припадають на 2020 рік, додати також і відзначення 100-річчя з часу заснування Державного університету «Житомирська політехніка» (1920).

Проект знятий з розгляду 01.09.2020.

Проект 3014 від 05.02.2020 (Федієнко О. П., Крячко М. В. + 12) про електронні комунікації.

Це вже третє внесенням до парламенту ІХ скликання цього проекту після однойменних проектів 1083 від 29.08.2019 (Федієнко О. П., Крячко М. В. + 4), знятого з розгляду в перші ж дні після внесення через негативну реакцію громадськості (див. Огляд № 1) та 2264 від 15.10.2019 (Федієнко О. П., Крячко М. В. + 8), знятого з розгляду  04.02.2020 (див. Огляд № 12). У поданій редакції проект є здебільшого компіляцією проекту 2264 та проектів 2316 від 25.10.2019 (Федієнко О. П., Крячко М. В.) про радіочастотний ресурс України (див. Огляд № 13)та 2320 від 28.10.2019 (Крячко М. В., Соха Р. В. + 3) про розвиток інфраструктури для цифрової трансформації економіки і суспільства (див. Огляд № 14) зі значною долею останнього.

Зведений проект має обсяг у 225 сторінок і його належний огляд просто неможливий у межах цього короткого огляду. Загалом слід зазначити, що проекту притаманні як позитивні, так і доволі дискусійні положення. Найрадикальніші ініціативи проекту 1083 були відхилені. Втім, чимало спеціалістів та активістів звертають увагу на те, що і в пропонованій редакції проект лишається дуже неоднозначним як стосовно захисту прав особи (зокрема, дуже невдалою є стаття 124 «Умови надання доступу до інформації у передбачених законом випадках»), так і в частині потенційних корупційних ризиків. Чимало запитань до проекту має і бізнес. Водночас до позитивів проекту слід віднести термінологічну уніфікацію, бодай і часто-густо досить дискусійну, а також спробу запровадження ідеї універсальної послуги із доступу до Інтернету. Загалом потреба у подібному законі є нагальною через необхідність уніфікації законодавства України та ЄС, що однак не виключає необхідність підготовки дійсно якісного акта.

Проект 16.06.2020 прийнятий у першому читанні.

Проект 3030 від 07.02.2020 (Косиюх А. В., Борзова І. А.+5) про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо підтримки дитячо-юнацького спорту.

Проект значною мірою спрямований на відновлення тих норм, які діяли до вступу в силу Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо підтримки дитячо-юнацького спорту та фізичного виховання дітей» від 19 травня 2015 року (проект 2067 від 06.02.2015 про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підтримки дитячо-юнацького спорту та фізичного виховання дітей, див. Бюлетень № 8) в частині можливості платного навчання, розмір якого має визначатися Кабінетом Міністрів України. Крім того, якщо наразі спортивні клуби створюються та діють у загальному порядку залежно від виду своєї діяльності та вільні у визначенні порядку своєї діяльності, то проект передбачає установити, що спортивні клуби створюються та діють відповідно до положення про спортивні клуби, затвердженого Кабінетом Міністрів України. Також пропонується фактично виключити з числа осіб, які можуть бути засновниками спортивних клубів, іноземців та апатридів, а також громадські об’єднання, окрім об’єднань фізкультурно-спортивної спрямованості. На превеликий жаль, пояснювальна записка до проекту не містить пояснень, чому запроваджуються такі жорсткі обмеження, зосереджуючись виключно на тому, що у місцевої влади не вистачає грошей на безоплатне функціонування дитячо-юнацьких спортивних закладів.

Проект відкликаний 11.03.2020.

Проект 3031 від 07.02.2020 (Шевченеко Є. В.) про внесення змін до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» щодо надання можливості приватизації житлового фонду, що перебуває в комунальній власності.

Пропонується установити, що вимога про те, що не підлягають приватизації житлові приміщення у гуртожитках, розташовані на територіях закритих військових поселень, підприємств, установ та організацій, природних та біосферних заповідників, національних парків, ботанічних садів, дендрологічних, зоологічних, регіональних ландшафтних парків, парків-пам’яток садово-паркового мистецтва та історико-культурних заповідників, не поширюється на приміщення житлового фонду, що перебувають у комунальній власності. У пояснювальній записці зазначається, що проблема пов’язана із конкретною ситуацією, що сталася із квартирами в будинках комунальної форми власності, що розташовані на території острова Хортиця, який цілком є частиною Національного заповіднику «Хортиця».

Як видається, логічнішим було б зупинитися на конкретних ініціативах, пов’язаних з проблемою Національного заповіднику «Хортиця» і розміщеного на його території житлового фонду, а не створювати загальну норму, перспектива беззастережного використання якої вбачається неоднозначною.

Проект 02.06.2020 включений до порядку денного.

 

Проекти, які подаються без коментарів

 

Проект 3008 від 04.02.2020 (Костюх А. В., Крівошєв І. С. + 4) про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо особливостей формування місцевих бюджетів у зв’язку із прийняттям Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор».

Проект 01.09.2020 включений до порядку денного.

Проект 2785-1 від 05.02.2020 (Марусяк О. Р.) про внесення змін до Закону України «Про статус гірських населених пунктів в Україні» щодо розвитку гірських та високогірних населених пунктів.

Альтернативний проекту 2785 від 20.01.2020 (Андрійович З. М.) про внесення змін до Закону України «Про статус гірських населених пунктів в Україні» (щодо розвитку гірських та високогірних населених пунктів) див. Огляд № 25).

Фактично проект є поєднанням з незначними доповненнями основного проекту і проекту 2003-1 від 16.09.2019 (Лопушанський А. Я., Княжицький М. Л.) про внесення змін до деяких законів України щодо стимулювання економічного розвитку та забезпечення соціальної стабільності гірських та високогірних населених пунктів (див. Огляд № 8).

Проект 01.09.2020 включений до порядку денного.

Проект 3016 від 05.02.2020 (Холодов А. І.) про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо удосконалення механізму справляння акцизного податку при реалізації тютюнових виробів).

Проект 30.06.2020 включений до порядку денного, однак не був розглянутий протягом третьої сесії і повторно включений 01.09.2020 до порядку денного четвертої сесії.

Проект 3020 від 06.02.2020 (Скорик М. Л.) про визнання таким, що втратив чинність, Закону України № 348-IX від 05.12.2019 «Про внесення змін до Закону України "Про добровільне об’єднання територіальних громад" щодо спрощення процедури затвердження перспективних планів формування територій громад Автономної Республіки Крим, областей».

Проект опрацьовується в профільному Комітеті.

Проект 3037 від 07.02.2020 (Діденко Ю. А.) про внесення змін до Митного кодексу України щодо удосконалення функціонування авторизованих економічних операторів, інституту фінансових гарантій та зменшення тиску правоохоронних органів.

Проект 01.09.2020 включений до порядку денного.

Проект 3038 від 07.02.2020 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до статті 452 Митного кодексу України.

Проект 04.03.2020 відкликаний через відставку уряду, повторно внесений під тією ж назвою новим складом уряду як проект 3962 від 06.08.2020 і наразі опрацьовується в профільному Комітеті.

 Поділитися