MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Білорусь: У 99-й день протестів затримали більш ніж 1000 людей

16.11.2020   
ХПГ-інформ
У неділю 15 листопада в Мінську та інших містах Білорусі проходили акції пам’яти вбитого активіста Романа Бондаренка.

Учора, 15 листопада, у 99-й день протестів проти сфальшованих виборів президента, у Мінську та інших містах Білорусі проходили акції пам’яти вбитого активіста Романа Бондаренка, повідомляє білоруська служба Радіо Свобода.

За відомостями правозахисного центру «Весна», було затримано не менш ніж 1100 людей.

На відміну від декількох попередніх недільних маршів, коли на активний протест виходили тільки у столиці, цього разу акції відбулися й у регіонах.

Силовики діяли так само, як і під час попередніх маршів – не давали людям збиратися, формувати колони, використовували світлошумові гранати, били й затримували учасників протесту.

У Мінську правоохоронці розігнали марш «Я виходжу» пам’яти Романа Бондаренка.


Що відомо про смерть Романа Бондаренка

11 листопада ввечері невідомі в масках почали зрізати біло-червоно-білі стрічки в одному з дворів Мінська. Після словесного конфлікту з місцевими жителями невідомі стали нападати на них і бити. Потім кількох людей забрали й вивезли на автобусах, подібних до тих, які використовують силовики.

Згідно з непідтвердженою інформацією, 31-річний Роман Бондаренко перебував у Центральному РУВС Мінська. Близько півночі Бондаренка доправили до лікарні швидкої медичної допомоги з великим набряком мозку, закритою черепно-мозковою травмою, субдуральними гематомами, саднами. За відомостями лікарів, він був у загальмованому стані, але в операційну його вже привезли непритомного. Операція тривала кілька годин. Увечері 12 листопада помер у лікарні.

Прощання з Романом Бондаренком (фото: Радіо Свобода)


Слідчий комітет Білорусі заявив, що чоловік був п’яний. Однак медики цю заяву спростували – у крові Бондаренка алкоголю не було.


У Мінську люди почали збиратися о 12 годині на місці, де 10 серпня загинув Олександр Тарайковський. Це місце було заблоковане силовиками. Також з ранку закрили рекордну кількість станцій метро – 15, і вимкнули мобільний інтернет.

Силовики почали хапати людей одразу, не даючи їм зібратися. Лише один раз удалося сформувати колону в кілька тисяч людей. Проти неї відразу застосували світлошумові гранати, під час вибуху яких постраждала принаймні одна жінка. Ще один чоловік знепритомнів під час розгону, його рятували військові медики.

Вибухи було чути час від часу ще більш за годину, люди тікали від нападів силовиків і не змогли об’єднатися.

Мирні демонстранти збиралися в різних місцях білоруської столиці, зокрема біля меморіялу вбитому активісту зібралося близько тисячі людей.

Затримання тривали й далі, хапали і чоловіків, і жінок. У автозаках не вистачало місця.

Акції пам’яти відбулися у Бресті, Вітебську, Гродні, Гомелю, Могильові, Бобруйську, Барановичах, Березі, Жлобині, Жодино, Ліді, Мозирю, Молодечні, Пінську, Полоцьку, Пружанах, Солігорську, Смолевичах та інших містах Білорусі.

Акція пам’яти Романа Бондаренка у Гомелю (фото: Радіо Свобода)


Скрізь силовики перешкоджали акціям, руйнували меморіяли Бондаренка, затримували активних учасників.

Серед затриманих – не менше ніж 25 журналістів, повідомляє Радіо Свобода.


Масові протести у Білорусі розпочалися ввечері, 9 серпня, після закінчення голосування на президентських виборах – люди були незадоволені нечесною виборчою кампанією. Повідомлялося про масові фальсифікації, деякі люди не могли проголосувати, бо через рекордну явку виборців на багатьох виборчих дільницях не вистачало бюлетенів.

Офіційно було оголошено, що на виборах переміг Олександр Лукашенко, який керує державою 25 років. Жодні вибори президента (2001, 2006, 2010, 2015 років), окрім перших (1994 року) не визнані вільними та справедливими на міжнародному рівні.

Кандидатка у президенти Світлана Тихоновська, за даними незалежних екзитполів, а також чесних учасників виборчих комісій, на багатьох дільницях перемогла Лукашенка. Під час виборчої кампанії Тихоновська отримала широку підтримку, збираючи багатотисячні мітинги, яких Білорусь не бачила протягом багатьох років. Проте після виборів під тиском Тихоновська була вимушена залишити Білорусь.

У серпні була створена Координаційна рада – громадське об’єднання, засноване для подолання політичної кризи та забезпечення злагоди у суспільстві, а також для захисту суверенітету й незалежности Білорусі. Члени ради зазнають репресій з боку білоруської влади: тиск, примусове видворення за межі країни, тримання під вартою.

1 вересня цього року експерти ООН з прав людини опублікували заяву, у якій закликали Білорусь припинити тортури щодо затриманих і притягнути до відповідальности правоохоронців, які безкарно принижували та били демонстрантів у місцях тримання під вартою. Експертам відомо про 450 задокументованих випадків тортур та жорстокого поводження з людьми, позбавленими волі після президентських виборів.

14 вересня Міжнародна правозахисна організація Human Rights Watch заявила про систематичні побиття та катування демонстрантів, затриманих після президентських виборів 9 серпня цього року у Білорусі. Правозахисники наголошують на необхідності розслідування з боку ОБСЄ та Ради з прав людини ООН.

Нагадаємо, наприкінці жовтня Світлана Тихановська оголосила загальнонаціональний страйк і закликала білорусів не виходити на роботу, нічого не купувати в державних магазинах, не знімати коштів з банківських рахунків тощо. Страйк буде припинено, коли Олександр Лукашенко піде з поста президента, а всіх політв’язнів буде звільнено.

Акції протесту тривають уже 100 днів.

 Поділитися