РФ: Нові законодавчі ініціативи – загроза неурядовим організаціям, свободі зібрань і не тільки
3 грудня в режимі онлайн відбулася пресконференція «Нові законодавчі ініціативи: загроза неурядовим організаціям, свободі зібрань і не тільки», присвячена кільком законопроєктам, внесеним на розгляд Державної Думи Російської Федерації. Цілком очевидно, що новації, запропоновані цими документами, у разі набуття чинності призведуть до встановлення ще більшого, практично тотального державного контролю над російським громадянським суспільством.
Серед організаторів заходу – Міжнародний Меморіял, Правозахисний центр «Меморіял», Сахаровський центр, Московська Гельсінська група.
До уваги читача – український переклад «пострелізу», підготовленого російськими колегами для журналістів, які не змогли взяти участь у заході.
У листопаді 2020 року в Державну Думу Російської Федерації були внесені кілька законопроєктів (https://sozd.duma.gov.ru/bill/1052523-7; https://sozd.duma.gov.ru/bill/1057914-7; https://sozd.duma.gov.ru/bill/1057230-7; https://sozd.duma.gov.ru/bill/1057895-7), перший вніс Уряд РФ, інші – депутати Державної Думи і члени Ради Федерації. Уже з першого погляду видно: ці документи направлені не тільки на придушення діяльності російських некомерційних організацій (НКО), громадських об’єднань, філій міжнародних неурядових некомерційних організацій і правозахисників, на подальше обмеження прав громадян Росії на свободу асоціацій. Вони також обмежують право на вільне вираження поглядів, на свободу поширення та отримання інформації. Крім того, вони обмежують свободу зібрань, не тільки мітингів, а й будь-яких публічних заходів. Нарешті, законодавці мають намір посилити контроль і регламентацію у сфері освіти та просвітництва в найширшому сенсі.
*****
Норми, запропоновані в цих законопроєктах, істотно погіршують становище некомерційних організацій (НКО), вже заведених Міністерством юстиції РФ до так званого «реєстру НКО, що виконують функції іноземного агента». При введенні в 2012 році «законодавства про іноземних агентів» влада стверджувала, що його мета – не втручання в їх діяльність, не обмеження прав громадян і їхніх асоціацій, а лише підвищення прозорості, «інформування суспільства про джерела фінансування НКО». Опісля Конституційний суд вказував, що заведення до «реєстру агентів» не тягне для НКО будь-якої дискримінації. Правозастосовна практика показує зворотнє. Вже зараз ці організації не тільки зобов’язані маркувати лейблом «іноземний агент» усі поширювані ними матеріали, не тільки обтяжені додатковою, очевидно надмірною звітністю до державних органів. Вони піддаються дискримінації, їм уже заборонено: займатися наглядом на виборах і референдумах; висувати кандидатів у члени громадських спостережних комісій, які контролюють забезпечення прав людини в місцях примусового утримання; проводити експертизи законопроєктів. Крім того, такі організації, незалежно від їхньої реальної діяльності, заборонено заводити до реєстру НКО, «виконавців суспільно корисних послуг», – тим самим їм обмежений доступ до державного фінансування. Крім цього, чиновники різних відомств, що добре вловлюють «сигнали», обмежують свою взаємодію з «іноагентами».
*****
Однак нові законопроєкти передбачають не тільки дискримінацію НКО, а й пряме втручання в їхню діяльність. Законопроект (https://sozd.duma.gov.ru/bill/1052523-7), внесений Урядом РФ, зобов’язує НКО, заведені в «реєстр НКО, що виконують функції іноземного агента», заздалегідь надавати Міністерству юстиції інформацію про плановані і здійснювані програми діяльності та «інші документи» про заплановані заходи, а після – звітувати про їхнє виконання (або надавати інформацію про те, що вони не проводилися, і чому). При цьому міністерство наділяється правом забороняти заведеним до «реєстру» організаціям здійснювати ті чи інші програми; перелік підстав для такої заборони не вказано. Чиновники отримують право в адміністративному порядку довільно, без обґрунтування та без можливості оскарження, забороняти будь-яку діяльність НКО, яка їм не подобається – від боротьби проти тортур у поліції, протидії корупції, допомоги людям, переслідуваним за політичними мотивами, захисту довкілля, до допомоги малозабезпеченим. Забороняти що завгодно, а при невиконанні такої заборони Мін’юст отримує право через суд ліквідувати «неслухняні» організації. В результаті влада зможе поставити НКО-«іноагента» перед вибором: припинення діяльності, яка не сподобалася чиновникам, або ліквідація. Будь-який з варіантів означає фактичне знищення НКО.
Підкреслимо, що така доля може спіткати не лише ті НКО, які вже заведені до «реєстру іноземних агентів», а будь-яку невгодну владі НКО, оскільки підстави і процедури заведення до цього реєстру відкривають широкі можливості для адміністративного свавілля. Формально, щоб потрапити до такого реєстру, організація має отримувати іноземне фінансування і при цьому займатися «політичною діяльністю». Однак відповідно до чинного закону, «політичною діяльністю» вважається будь-яке публічне висловлювання, в якому дається оцінка поведінки будь-якої влади, ситуації у сфері дотримання соціальних, громадянських, політичних прав, екологічного стану, положенню в галузі освіти, медицини і все таке інше. Таке «каучукове» трактування «політичної діяльності» було підтверджено Конституційним судом, і санкціонувало довільне правозастосування. Те ж саме і з другою умовою, другою «ознакою агента»: чинне визначення «іноземного фінансування» є вкрай розпливчастим, але у внесених до Державної Думи нових законопроєктах це формулювання робиться ще більш невизначеним, розширюється та доповнюється. Тепер, якщо влада захоче, фактично будь-яку НКО, яка одержує кошти не від російської держави, можна буде звинуватити в іноземному фінансуванні.
*****
Другий законопроєкт (https://sozd.duma.gov.ru/bill/1057914-7), внесений групою депутатів Державної Думи і членів Ради Федерації, ще більш розширює коло потенційних «іноагентів», оскільки не тільки передбачає поширити цей статус на незареєстровані громадські об’єднання, але радикально розширює його застосування стосовно фізичних осіб. Такі особи не зможуть обіймати посади на державній та муніципальної службі, і не можуть бути допущені до держтаємниці. І незареєстровані об’єднання, і фізичних осіб, оголошених «іноагентами» зобов’язують маркувати лейблом «іноагент» будь-які поширювані ними матеріали, і регулярно направляти в держоргани «звіти про свою діяльність, пов’язану з виконанням функцій іноземного агента, включаючи відомості про цілі витрачання грошових коштів і використання іншого майна, отриманих від іноземних джерел, і про їхнє фактичне витрачання та використання». Розмиті і невизначені формулювання, використовані в цьому законопроєкті, відкривають можливість для сваволі і для заведення до «реєстру іноземних агентів» будь-якого неформального об’єднання громадян і будь-яких невгодних владі громадських діячів, блогерів або журналістів.
Крім того, згідно з цим законопроєктом, обов’язок маркувати не тільки будь-які оприлюднювальні матеріали, але навіть і будь-які звернення до державних органів, освітніх та інших організацій, поширюється на засновників, членів, учасників і співробітників НКО і громадських об’єднань, заведених у «реєстр іноагетів». Таким чином, будь-яка стаття на суспільно значиму тему, блог, інтерв’ю, звернення і заява такої людини повинні будуть супроводжуватися словами про участь їх автора в діяльності «іноземного агента». Засобам масової інформації буде заборонено публікувати будь-яку інформацію про такі НКО і громадські об’єднання без позначки про те, що вони заведені в «реєстри іноземних агентів».
*****
Третій законопроєкт (https://sozd.duma.gov.ru/bill/1057230-7, вводить практично заборонні обмеження для організації будь-якого публічного заходу. Ним встановлено вимогу вказувати в повідомленні про проведення такого заходу реквізити банківського рахунку, виключно через який дозволяється збирати й витрачати кошти на його проведення, а після проведення мітингу, демонстрації або пікету – здавати фінансовий звіт. Внесення коштів на цей рахунок вимагає таких же зусиль і такої ж точності, як внесення коштів на виборчий рахунок кандидата на виборах. Такі зміни перетворюють проведення будь-якого публічного заходу на суттєво більш складну бюрократичну процедуру, ніж та, якою вона вже є. Законопроєкт пропонує геть заборонити фінансування публічних заходів з боку НКО, «що виконують функції іноземного агента». Одним із наслідків такої заборони може стати, наприклад, неможливість для Міжнародного товариства «Меморіал» збирати від громадян кошти для проведення в Москві біля Соловецького каменя акції «Повернення імен», куди вже багато років приходять тисячі людей у день Пам’яті жертв політичних репресій.
*****
Четвертий законопроєкт (https://sozd.duma.gov.ru/bill/1057895-7) пропонує поправки до Федерального закону «Про освіту в РФ», які вводять контроль і регламентацію з боку Уряду над будь-якою просвітницькою діяльністю, і різко обмежують свободу освітніх організацій у галузі міжнародного співробітництва.
Запропоноване в цьому законопроєкті визначення «просвітницької діяльності» зовсім не обмежується системою освіти і навіть освітнім дискурсом, але охоплює будь-які форми й види поширення інформації. У закон «Про освіту» хочуть включити предмети, що далеко виходять за межі цієї сфери, тим самим відкриваючи широкі можливості для довільного й неправомірного обмеження свободи отримання і поширення інформації.
*****
Новації, запропоновані в перелічених законопроєктах, у разі набуття чинності призведуть до встановлення ще більшого, практично тотального державного контролю над російським громадянським суспільством. Демократична дискусія в Росії у суспільно значущих питаннях, давно вже маргіналізована, буде тепер зведена до мінімуму. Чиновники отримають «законне» право заборонити будь-яку ініціативу, яка здасться їм критичною або навіть недостатньо лояльною по відношенню до влади. Ухвалення цих законопроєктів означало б, що багато громадян нашої країни та іноземців, що в ній проживають, а також осіб без громадянства будуть позбавлені кваліфікованої допомоги в захисті їхніх громадянських, політичних, соціальних прав, права на середовище проживання, в отриманні послуг у галузі освіти, медицини та інших напрямках роботи російського громадянського суспільства.