Білорусь: Недільні «Марші народного обвинувачення» – близько 200 затриманих

У неділю 13 грудня у Білорусі відбулися акції протесту проти влади Олександра Лукашенка – такі мирні недільні демонстрації проходили вже увісімнадцяте і вчетверте – у локальному форматі. Про це повідомляє білоруська служба Радіо Свобода.

У різних районах білоруської столиці відбулися десятки «Маршів народного обвинувачення», у найбільших з них узяли участь по кілька сотень людей. Мінчани збиралися у дворах і далі йшли колонами до визначеного в кожнім мікрорайоні пункту.

За відомостями видання «Наша Ніва», у різних районах Мінська, селищах Мінського району, а також у містах-супутниках відбулося більш ніж 120 місцевих акцій і походів. Участь у них брали від кількох десятків до кількох сотень людей. Кількість учасників ніде не сягнула тисячі.

Як повідомляє Радіо Свобода, у столиці вперше протягом тривалого часу не закривали станцій метрополітену та не відключали мобільного інтернету. Силовики дороги не перекривали. Були помічені водомети (у Мінську було –3 °C), однак проти демонстрантів спецзасоби не застосовували.

Правоохоронці здійснювали локальні затримання та нападали на протестувальників на вулицях і у дворах. Затриманих били.

Правозахисний центр «Весна» зафіксував близько 200 затриманих на недільних акціях 13 грудня, передає Свобода.

Протестні акції відбулися також у Бресті, Гродні, Новогрудкові, інших містах і селищах країни.

Гродно, 13 грудня 2020 року (фото: «Наша Ніва»)

Також Свобода повідомила, що напередодні, у суботу 12 грудня, неочікувані акції протесту – без анонсів и попереджень у соцмережах та месенджерах – відбулися в Мінську і столичних передмістях, а також у Гродні. Скидається на те, що після того, як протести перемістилися з центру у двори, люди взялися самі вирішувати, коли їм проводити акції, зазначає Радіо Свобода.

Під Мінськом, 12 грудня 2020 року (фото: «Наша Ніва»)

Масові протести у Білорусі розпочалися ввечері, 9 серпня, після закінчення голосування на президентських виборах – люди були незадоволені нечесною виборчою кампанією. Повідомлялося про масові фальсифікації, деякі люди не могли проголосувати, бо через рекордну явку виборців на багатьох виборчих дільницях не вистачало бюлетенів.

Офіційно було оголошено, що на виборах переміг Олександр Лукашенко, який керує державою 25 років. Жодні вибори президента (2001, 2006, 2010, 2015 років), окрім перших (1994 року) не визнані вільними та справедливими на міжнародному рівні.

Кандидатка у президенти Світлана Тихоновська, за даними незалежних екзитполів, а також чесних учасників виборчих комісій, на багатьох дільницях перемогла Лукашенка. Під час виборчої кампанії Тихоновська отримала широку підтримку, збираючи багатотисячні мітинги, яких Білорусь не бачила протягом багатьох років. Проте після виборів під тиском Тихоновська була вимушена залишити Білорусь.

У серпні була створена Координаційна рада – громадське об’єднання, засноване для подолання політичної кризи та забезпечення злагоди у суспільстві, а також для захисту суверенітету й незалежности Білорусі. Члени ради зазнають репресій з боку білоруської влади: тиск, примусове видворення за межі країни, тримання під вартою.

1 вересня цього року експерти ООН з прав людини опублікували заяву, у якій закликали Білорусь припинити тортури щодо затриманих і притягнути до відповідальности правоохоронців, які безкарно принижували та били демонстрантів у місцях тримання під вартою. Експертам відомо про 450 задокументованих випадків тортур та жорстокого поводження з людьми, позбавленими волі після президентських виборів.

14 вересня Міжнародна правозахисна організація Human Rights Watch заявила про систематичні побиття та катування демонстрантів, затриманих після президентських виборів 9 серпня цього року у Білорусі. Правозахисники наголошують на необхідності розслідування з боку ОБСЄ та Ради з прав людини ООН.

На початку грудня Міжнародний комітет з розслідування тортур у Білорусі підготував другий проміжний звіт щодо застосування катувань та негуманного поводження стосовно затриманих громадян у період з вересня по листопад 2020 року. У звіті зазначено, що задокументовані в серпні цього року основні тенденції в поводженні із затриманими та ув’язненими, не змінилися. Також у документі наголошено про цілеспрямоване й навмисне створення негуманних умов утримання в місцях несвободи для покарання затриманих. Державні органи навмисне не вживають жодних заходів для захисту затриманих від зараження COVID-19, а також для ізоляції та лікування осіб, що мають симптоми захворювання. У результаті місця несвободи стали місцями масового зараження коронавірусом.

Нагадаємо, наприкінці жовтня Світлана Тихановська оголосила загальнонаціональний страйк і закликала білорусів не виходити на роботу, нічого не купувати в державних магазинах, не знімати коштів з банківських рахунків тощо. Страйк буде припинено, коли Олександр Лукашенко піде з поста президента, а всіх політв’язнів буде звільнено.

Прихильники змін протягом 128 днів вимагають відставки Лукашенка і проведення нових чесних виборів, звільнення політв’язнів, а також притягнення до відповідальности винних у побитті та катуваннях мирних демонстрантів.

Читайте також:

• Валерій Карбалевич. Білорусь може перетворитися на один великий концтабір. Що чекає країну у випадку поразки протестів

• Валерій Карбалевич. 100 днів білоруської революції. 20 висновків