Крим: До активіста прийшла поліція – шукали «нелегалів»
У Судаку до активіста Рефата Камілова прийшла поліція – шукали «нелегалів». Про це громадському об’єднанню «Кримська солідарність» розповів сам Камілов.
Рефат Камілов (архівне фото з сайту «Кримської солідарности»)
«21 грудня до мене приходили співробітники поліції. Занотували мої дані і сказали, що шукають нелегалів. Цікавилися тим, які в мого сусіда нелегали працюють і живуть. Чому вони прийшли з цим до мене – незрозуміло», – каже активіст.
У липні 2019 року Камілов їздив у Москву на засідання суду, що розглядав апеляцію на вирок у справі кримських татар, і був затриманий московськими поліціянтами. На активіста склали адмінпротокол, а потому суд оштрафував Камілова.
Цього разу місцева поліція завітала до активіста вдруге.
«Вперше, коли я їздив у Москву на суд на підтримку своїх співвітчизників і був затриманий. Приходили нібито до злочинця. Це моє право – поїхати й висловити мирний протест. Я, звісно, обурений цим. Навіщо вони приходять і розпитують, мені поки що неясно. Словом, здійснюють своєрідний психологічний вплив», – розповів Камілов.
Нагадаємо, 11 липня 2019 року під будівлею Верховного суду РФ були затримані 46 людей, які приїхали підтримати фігурантів першої бахчисарайської «справи Хізб ут-Тахрір». Того дня розглядалася апеляція на вирок Зеврі Абсеїтову, Ремзі Меметову, Рустему Абільтарову та Енверу Мамутову, засуджених у грудні 2018 року до тривалих строків позбавлення волі за обвинуваченням у тероризмі. Щодо всіх затриманих 11 липня були складені адмінпротоколи за ст. 20.2 ч. 5 КоАП РФ (порушення учасником публічного заходу заведеного порядку проведення збору, мітингу, демонстрації, походу або пікетування).
Фото: «Кримська солідарність»
Міжнародна ісламська політична організація «Хізб ут-Тахрір» називає своєю місією об’єднання всіх мусульманських країн у ісламськім халіфаті, але відкидає терористичні засоби досягнення цього. Верховний суд Російської Федерації заборонив «Хізб ут-Тахрір» у 2003 році, занісши до списку з 15 об’єднань, названих «терористичними».
Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їхнє переслідування мотивованим за релігійною ознакою.