Білорусь: «У рік бика без пацюка!»

Учора, 10 грудня, у Білорусі був 155-й день протестів проти сфальсифікованих результатів президентських виборів і міліцейського насилля. Традиційні недільні акції пройшли у білоруській столиці та інших населених пунктах країни. Найбільш масовими протести були в Мінську. Про це повідомляє білоруська служба Радіо Свобода.

У столиці акції протесту розпочалися в різних районах міста від самого ранку. Загалом таких акцій було не менше десятка, у них взяли участь близько тисячі людей. Люди з національною біло-червоно-білою символікою скандували під час походів: «У рік бика без пацюка!», «Віримо! Можемо! Переможемо!», «Хай живе Білорусь!».

Танець-протест у Мінську, 10 січня 2021 року (фото: belsat.eu)

Марші, пікети, «ланцюги солідарности» та флешмоби відбулися також у Бресті, Вітебську, Гродні, Могильові, Молодечні, Новогрудку, інших містах і селищах Білорусі.

Згідно з інформацією волонтерського телеграм-каналу «Списки затриманих», у неділю затримали не менш ніж 19 людей (усіх – у Мінську), у тому числі 10 жінок. 18 з них доставили в Центр ізоляції правопорушників. Правозахисний центр «Весна» доповнює ці відомості інформацією про затримання в Мінську ще 4 людей.

Як нагадує Свобода, з міркувань безпеки вже понад місяць у Мінську не відбувалося єдиної масової акції. У силовиків не вистачає ресурсів, щоб розганяти численні дворові мітинги, що не керуються з єдиного центру. Затриманих тепер небагато, станції метро не зачиняються, мобільний інтернет не відключають.

Прихильники змін вимагають відставки Олександра Лукашенка і проведення нових чесних виборів, звільнення політв’язнів, а також притягнення до відповідальности винних у побитті та катуваннях мирних демонстрантів.

Політичний оглядач Радіо Свобода Валерій Карбалеич написав 7 січня у своєму телеграм-каналі: «Якщо дивитися на офіційний білоруський інформаційний екран, то чомусь одразу пригадується Орвелл: „Війна – це мир, свобода – це рабство“ і таке інше. На тлі облав по мінських дворах, погромів демократичних організацій та активістів у країні оголошений рік народної єдности. Але на цьому знущання зі здорового глузду не скінчилося. Виступаючи у храмі у свято Різдва, Лукашенко заявив: „Ми для всієї планети, для всіх країн за приклад правимо. Немає ніде такого миру й спокою, як у Білорусі“. Це мовиться про країну, де кілька місяців вирувала народна революція, яка з літа була в топі світових новин, про державу з найбільшими соціяльно-політичними збуреннями. Для того, щоб описати білоруську трагікомічну дійсність, потрібний дослідник масштабу Орвелла».

Нагадаємо, 9 серпня 2020 року, після закінчення голосування на президентських виборах, у Білорусі розпочалися масові протести – люди були незадоволені нечесною виборчою кампанією. Повідомлялося про масові фальсифікації, деякі люди не могли проголосувати, бо через рекордну явку виборців на багатьох виборчих дільницях не вистачало бюлетенів.

Офіційно було оголошено, що на виборах переміг Олександр Лукашенко, який керує державою 25 років. Жодні вибори президента (2001, 2006, 2010, 2015 років), окрім перших (1994 року) не визнані вільними та справедливими на міжнародному рівні.

Кандидатка у президенти Світлана Тихоновська, за даними незалежних екзитполів, а також чесних учасників виборчих комісій, на багатьох дільницях перемогла Лукашенка. Під час виборчої кампанії Тихоновська отримала широку підтримку, збираючи багатотисячні мітинги, яких Білорусь не бачила протягом багатьох років. Проте після виборів під тиском Тихоновська була вимушена залишити Білорусь.

У серпні була створена Координаційна рада – громадське об’єднання, засноване для подолання політичної кризи та забезпечення злагоди у суспільстві, а також для захисту суверенітету й незалежности Білорусі. Члени ради зазнають репресій з боку білоруської влади: тиск, примусове видворення за межі країни, тримання під вартою.

Читайте також:

• Ольгерд Бахаревич. Останнє слово дитинства. Фашизм як спогад

• Валерій Карбалевич. Білорусь може перетворитися на один великий концтабір. Що чекає країну у випадку поразки протестів