Білорусь: У суботу та неділю затримано понад 150 людей

У Білорусі тривають акції протесту проти фальсифікації результатів президентських виборів, що відбулися 9 серпня минулого року, поліцейського насилля і влади Олександра Лукашенка. Прихильники змін вимагають його відставки та проведення нових чесних виборів, звільнення політв’язнів, а також притягнення до відповідальности винних у побитті та катуваннях мирних демонстрантів.

Як повідомляє білоруська служба Радіо Свобода, у суботу, 23 січня, у білоруських містах люди ставали в «ланцюги солідарности». Зокрема, протестувальники висловлювали підтримку блогеру Ігорю Лосику – зараз чоловік голодує у Жодинському СІЗО проти політично мотивованого кримінального переслідування.

Того дня, за відомостями волонтерського телеграм-каналу «Списки затриманих», було затримано 156 людей, двох з відділків міліції забрала швидка допомога, чотирьох – відпустили. За інформацією Правозахисного центру «Весна», 10 людей затримали в регіонах – у Молодечні, Бресті та Гродні.

Суботні затримання були наймасовішими після 20 грудня 2020 року. Як пише Свобода, уперше за останні кілька тижнів у центрі Мінська помітили спецтехніку силовиків. Також уперше з 6 грудня в телеграм-каналах був запропонований єдиний час виходу на вулиці для утворення «ланцюгів солідарности». Радіо Свобода звертає увагу на те, що це було ініційовано у суботу, а не в неділю, як зазвичай.

24 січня традиційні недільні акції протесту відбувалися децентралізовано. У різний час протягом дня люди виходили на вулиці білоруської столиці та інших міст країни. Найбільшим був вечірній похід у Мінську – у заході взяли участь близько 100 людей.

У неділю, згідно з волонтерською інформацією, затримали щонайменше трьох людей – двох чоловіків і жінку.

На думку доктора політичних наук Андрія Казакевича, спад протестної активности пов’язаний з несприятливою погодою та посиленням репресій. Однак протестний потенціял залишається дуже високим – протести активізуватимуться, також і на регіональному рівні. Будуть спроби організувати великі марші.

«Усе ж восени акції розганяли, коли людей було не досить багато. Успіхи міліції у справі перешкоджань демонстрантам і розгону маршів були значно менші, коли людей було справді дуже багато», – сказав політолог в інтерв’ю Радіо Свобода.

Він робить такий висновок, міркуючи за аналогією з подіями попередніх років.

«Ми пам’ятаємо 1996 рік, коли відбулася мобілізація, яка тривала до 1999 року. Кількість людей зменшувалася, але акції тривали. Правда, дії міліції були менш брутальні, а проте, і тоді не всім було ходити на акції комфортно», – каже А. Казакевич.

Він вважає, що дещо у країні таки відбуватиметься, адже економічна та політична ситуація жодним чином не вирішується.

«Але казати наперед складно. Як ніхто не міг сказати наперед, що станеться ця масштабна, епохальна подія у білоруській історії – протести 2020 року, що тривали три місяці у дуже широкому масштабі», – каже політолог.

У оприлюдненій 13 січня щорічній доповіді міжнародна правозахисна організація Human Rights Watch у розділі, присвяченім Білорусі, зазначає, що після проблематичних президентських виборів 9 серпня, за результатами яких переможцем був оголошений Олександр Лукашенко, що незмінно керує країною з 1994 року, Білорусь охопили масові й переважно мирні протести. Влада відповіла довільними затриманнями тисяч демонстрантів, сотні з яких були піддані тортурам та недозволеному поводженню з боку співробітників силових структур.

Читайте також:

• Ольгерд Бахаревич. Останнє слово дитинства. Фашизм як спогад

• Валерій Карбалевич. Білорусь може перетворитися на один великий концтабір. Що чекає країну у випадку поразки протестів