MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Крим: З 2014 року до російського війська призвано 28 тисяч жителів півострова

26.01.2021   
ХПГ-інформ
Мілітаризація Криму посилюється, також не припиняються інші протиправні дії окупаційної влади, каже Володимир Чекригін з Кримської правозахисної групи.

З початку окупації Криму на службу до російського війська було призвано понад 28 тисяч кримчан. Таку цифру озвучив заступник керівника Кримської правозахисної групи Володимир Чекригін.

«Паралельно з цим окупанти переслідують тих, хто не хоче служити в їхньому війську, порушують проти них кримінальні справи», – зазначив правозахисник.

Кримські призовники (архівне фото Міноборони РФ)


Проведення призову жителів окупованих територій до війська держави-окупанта, а також пропаганда служби у ЗС РФ, що не припиняється на території Криму, порушує ст. 51 Конвенції про захист цивільного населення під час війни (Четвертої Женевської Конвенції), а переміщення призваних громадян України з окупованої території на територію РФ порушує ст. 49 цієї Конвенції.


Зазначимо, що протягом десяти місяців 2020 року в Севастополі до лав російських Збройних сил через пункт відбору громадян на службу за контрактом призвано 250 людей, аналогічний пункт відбору в Сімферополі направив до російського війська 500 жителів півострова. Такі дані Міноборони РФ наводить проєкт «Крым.Реалии».

Мілітаризація Криму посилюється, каже Володимир Чекригін, не припиняються інші протиправні дії окупаційної влади. Так, через пандемію COVID-19 окупанти сильніше обмежують пересування громадян, почастішали політичні переслідування. За даними організації, 109 осіб є політичними в’язнями, з них 69 – кримські мусульмани, обвинувачені в участі в «Хізб ут-Тахрір» та інших мусульманських організаціях.

Як зазначає правозахисник, число звернень жителів окупованого півострова до правозахисних організацій останнім часом збільшилося.

Нагадаємо, міжнародна правозахисна організація Human Rights Watch в оприлюдненій нещодавно щорічній доповіді, зазначає, що 2020 року й далі тривали переслідування окупаційною владою у Криму кримськотатарських активістів, яких безпідставно обвинувачували в терористичній діяльності. Йдеться про засудження до тривалих строків позбавлення волі за нібито причетність до ісламського руху «Хізб ут-Тахрір», що заборонений у Російській Федерації як терористичний, проте цілком легально діє на території України. Сказано і про призов кримчан до російського війська, що порушує норми міжнародного гуманітарного права, а також про кримінальні покарання для тих, хто ухиляється від призову.


14 січня 2021 року під час відкритих слухань Велика палата Європейського суду з прав людини ухвалила рішення про прийнятність міждержавної справи за позовом України проти Російської Федерації № 20958/14 щодо Криму. У справі йдеться про систематичні порушення прав людини на окупованому Росією півострові. Український уряд наполягає, що Російська Федерація з 27 лютого 2014 року здійснювала ефективний контроль над Автономною Республікою Крим та містом Севастополем, невід’ємними частинами України, і здійснювала юрисдикцію в ситуації, яка призвела до численних порушень Конвенції з прав людини. Зокрема, були порушені права на життя, справедливий суд, свободу віросповідання, вираження поглядів, освіту, свободу пересування, повагу до приватного життя тощо. Люди зазнавали нелюдського поводження та катувань.


Окупація Криму

Захоплення Криму російськими військами розпочалося 20 лютого 2014 року. Окупанти, що висадилися на півострові, не мали розпізнавальних знаків і відомі як «зелені чоловічки» (у російському інформаційному просторі їх називають «ввічливими людьми»). «Ввічливі люди» захопили сімферопольський аеропорт, Керченську паромну переправу, інші стратегічні об’єкти.

1 березня самопроголошений глава Ради міністрів АРК С. Аксьонов звернувся до президента РФ В. Путіна про надання сприяння у забезпеченні миру і спокою на території Автономної Республіки Крим. Того ж дня Держдума РФ проголосувала за введення військ на територію України.

16 березня у Криму відбувся «референдум» про статус півострова. За результатами «референдуму», які не визнали ні Україна, ні Європейський Союз, ні США, Росія включила Крим до свого складу – 18 березня Путін оголосив про приєднання Криму до РФ.

Потому почалися репресії російської влади щодо незгодних з окупацією кримчан, людей, які мають проукраїнську позицію, громадських активістів, кримських татар, зокрема за участь в організації «Хізб ут-Тахрір», що заборонена на території РФ, однак легально діє на території України.

Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними та засудили дії Російської Федерації. Країни Заходу запровадили економічні санкції.

Росія заперечує анексію півострова і називає свої дії «відновленням історичної справедливости».

 Поділитися