MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Подібні статті

Крим: З 2014 року до російського війська призвано 28 тисяч жителів півостроваРФ: Трьох кримчан засудили до тривалих строків позбавлення воліРФ: оголошено вирок кримським татарам – фігурантам «справи Хізб ут-Тахрір»Крим: Підконтрольний Кремлю суд заарештував затриманих напередодні кримських татарКрим: Затримано трьох кримських татарКрим: Підконтрольний Кремлю суд засудив чоловіка до 10,5 років колоніїКрим останніми днями (19.03.–26.03.2018)Крим останніми днями (08.03.–16.03.2018)Крим останніми днями (01.03.–06.03.2018)Фігуранти ялтинської справи «Хізб ут-Тахрір» – політв’язніКрим останніми днями (14.02.–19.02.2018)Крим останніми днями (07.02–13.02.2018)Крим останніми днями (31.01.–06.02.2018)Крим останніми днями (24.01.–30.01.2018)У Криму відбулися хатні труси у двох кримських татар (ОНОВЛЕНО)Володимирові Балуху не надають медичної допомогиОприлюднена нова доповідь Генсекретаря ООН про порушення прав людини у КримуРезолюція ПАРЄ щодо прав кримських татар: документ змінив тональність

Крим: Найбільш жорстокі тортури щодо ув’язнених застосовують співробітники ФСБ

28.01.2021   
ХПГ-інформ
За даними Кримської правозахисної групи, минулого року на окупованому півострові найжорстокіші тортури щодо ув’язнених застосовували співробітники ФСБ, проте жодна справа щодо катувань до суду не потрапила.

В окупованому Росією Криму минулого року найбільш жорстокі тортури щодо ув’язнених застосовували співробітники ФСБ, проте жодна справа щодо катувань до суду не потрапила. Про це заявив аналітик Кримської правозахисної групи Олександр Сєдов під час пресконференції в Укрінформі.

«Саме співробітники ФСБ використовують найжорстокіші тортури під час допитів, проте, жодна справа не дійшла до суду, і всі справи, що були порушені, слідчі органи окупаційної влади закрили через так звану „відсутність складу злочину“», – сказав Сєдов.

За його словами, навіть коли порушується кримінальна справа, застосовується стаття «перевищення службових повноважень» і суд призначає умовний строк – це менше за мінімальний, передбачений цією статтею.

Експерт також зауважив, що через нелюдські умови тримання в сімферопольському СІЗО перебування там можна розглядати як катування.

«Слід визнати, що умови, у яких перебувають у СІЗО Сімферополя, нелюдські і також можуть розглядатися як катування. Це підвищена вологість у приміщеннях, відсутність опалення, іноді відсутність вікон у камерах, відсутність гігієнічних умов, перевищення кількости людей у камерах та відсутність медичної допомоги», – зазначив аналітик.


Нагадаємо, на початку липня 2020 року Генеральний секретар ООН Антоніу Ґутерреш опублікував другу доповідь про ситуацію з правами людини у Криму за період з 1 липня по 31 грудня 2019 року. У доповіді, зокрема, йшлося про тортури та жорстоке поводження з боку ФСБ РФ та інших правоохоронних органів, включаючи побиття, застосування електричного струму та задушення; про порушення прав затриманих, у тому числі систематичні побиття, безпідставні особисті обшукування, відмови у побаченнях із родичами та адвокатами.

Раніше Верховний комісар ООН з прав людини Мішель Бачелет, презентуючи доповідь, що стосувалася Венесуели, Нікарагуа та Криму, заявила, що порушення людських прав у Криму, анексованому Російською Федерацією, тривають. Зокрема йдеться про тортури та обмеження свободи слова.


За даними Кримської правозахисної групи, з початку окупації на службу до російського війська було призвано понад 28 тисяч кримчан. Окрім посилення мілітаризації півострова не припиняються й інші протиправні дії окупаційної влади. Так, через пандемію COVID-19 окупанти сильніше обмежують пересування громадян, почастішали політичні переслідування. За даними організації, 109 осіб є політичними в’язнями, з них 69 – кримські мусульмани, обвинувачені в участі в «Хізб ут-Тахрір» та інших мусульманських організаціях.


Окупація Криму

Захоплення Криму російськими військами розпочалося 20 лютого 2014 року. Окупанти, що висадилися на півострові, не мали розпізнавальних знаків і відомі як «зелені чоловічки» (у російському інформаційному просторі їх називають «ввічливими людьми»). «Ввічливі люди» захопили сімферопольський аеропорт, Керченську паромну переправу, інші стратегічні об’єкти.

1 березня самопроголошений глава Ради міністрів АРК С. Аксьонов звернувся до президента РФ В. Путіна про надання сприяння у забезпеченні миру і спокою на території Автономної Республіки Крим. Того ж дня Держдума РФ проголосувала за введення військ на територію України.

16 березня у Криму відбувся «референдум» про статус півострова. За результатами «референдуму», які не визнали ні Україна, ні Європейський Союз, ні США, Росія включила Крим до свого складу – 18 березня Путін оголосив про приєднання Криму до РФ.

Потому почалися репресії російської влади щодо незгодних з окупацією кримчан, людей, які мають проукраїнську позицію, громадських активістів, кримських татар, зокрема за участь в організації «Хізб ут-Тахрір», що заборонена на території РФ, однак легально діє на території України.

Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними та засудили дії Російської Федерації. Країни Заходу запровадили економічні санкції.

Росія заперечує анексію півострова і називає свої дії «відновленням історичної справедливости».

 Поділитися