MENU

Подібні статті

Крим: Суд припинив провадження проти журналіста Темер’яноваКрим: Справа проти журналіста «за організацію масового заходу»Крим: Пошук дощок, збіглих пацієнтів із COVID-19, вкрадених автоКрим: До активіста прийшла поліція – шукали «нелегалів»Крим: Проти активістів порушено справу «про недоносництво»Крим: Знову обшуки у кримських татарКрим: Обшуки в сімох кримськотатарських господахКрим: Знову трус у кримськотатарській господіКрим: Присуд стосовно Делявера Гафарова залишили чиннимКрим: Повідомлено про засудження кримського татарина за участь у батальйоні ім. Н. ЧелебіджиханаКрим: Підконтрольний Кремлю суд залишив вирок щодо Февзі Саганджі чиннимКрим: Підконтрольний Кремлю суд засудив чоловіка до 10,5 років колоніїКрим останніми днями (19.03.–26.03.2018)Крим останніми днями (08.03.–16.03.2018)Крим останніми днями (01.03.–06.03.2018)Фігуранти ялтинської справи «Хізб ут-Тахрір» – політв’язніКрим останніми днями (14.02.–19.02.2018)Крим останніми днями (07.02–13.02.2018)Крим останніми днями (31.01.–06.02.2018)Крим останніми днями (24.01.–30.01.2018)

Україна передала до МКС інформаційне повідомлення щодо злочинів проти журналістів у Криму

25.02.2021
ХПГ-інформ

Генпрокурор Ірина Венедіктова підписала інформаційне повідомлення до Міжнародного кримінального суду. Це вже десяте повідомлення стосовно Криму і присвячене масштабним і систематичним діям проти українських та іноземних журналістів і працівників медіа на окупованому півострові.

«Сьогодні разом із керівником прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя та виконавчим директором Української Гельсінської спілки з прав людини підписали чергове інформаційне повідомлення до Офісу Прокурора Міжнародного кримінального суду. Це вже 10-те повідомлення щодо Криму і 16-те загалом щодо серйозних порушень посадовцями РФ міжнародного гуманітарного права в Криму та на Донбасі», – написала Венедіктова у фейсбуку.

Як зазначає генпрокурор, переслідування та репресій зазнавали представники ЗМІ, які об’єктивно висвітлювали процес окупації Криму та відверто виступали проти збройної агресії Російської Федерації. Журналістів незаконно затримували, депортували з окупованої території, вони були позбавлені права на справедливий суд, зазнавали нелюдського поводження та посягання на їхнє життя та здоров’я.

Зафіксовано понад 300 випадків переслідування журналістів, кількість ЗМІ зменшено в 13 разів.

Низка представників медіа були внесені окупаційною владою до списку екстремістів (зокрема, співробіники Центру журналістських розслідувань та проєкту «Крим.Реалії»), а кореспондентка France Press отримала від підконтрольної Кремлю прокуратури попередження через критику на своїй сторінці в соцмережі незаконних затримань кримських татар.

«Встановлено, що безпосередніми виконавцями злочинів проти журналістів, були представники незаконно створеного збройного формування „Самооборона Криму“. Зокрема, йдеться про факти незаконних затримань кореспондента польського видання „Gazeta Wyborcza“, оператора французького телеканалу „Canal+“, журналістів ЗМІ кримськотатарського медіахолдингу ATR», – написала генпрокурор.

Серед підозрюваних у скоєнні злочинів проти кримських журналістів, крім «самооборонців», є колишні працівники СБУ, що перейшли на бік окупантів, а також судді підконтрольних московській владі судів, які виносили вироки представникам медіа та блогерам.

Переслідування журналістів відбувалося не тільки на початку окупації, а й триває до сьогодні. Про це повідомив керівник прокурори АРК та міста Севастополя Ігор Поночовний, передає сайт проєкту «Крым.Реалии».

«Переслідування журналістів відбувалося не лише на початку окупації, але й триває, фактично, до теперішнього часу. Ми бачимо багато прикладів переслідування громадських журналістів, блогерів, яких також можна віднести до ЗМІ. Загалом, переслідування можна поділити за такими категоріями: незаконні обшуки в журналістів, затримання та ув’язнення журналістів. За кожним із фактів ми маємо відповідне кримінальне провадження. Разом – 21 кримінальне провадження», – сказав Поночовний.

Він уточнив, що йдеться про 42 факти переслідування журналістів у Криму. У більшості випадків установлені особи, безпосередньо причетні до злочинів.


До складу експертної групи зі збору та систематизації інформації увійшли представники Департаменту щодо злочинів, вчинених в умовах збройного конфлікту Офісу Генерального прокурора, прокуратури АР Крим та міста Севастополя, а також адвокати УГСПЛ.

Окупація Криму

Захоплення Криму російськими військами розпочалося 20 лютого 2014 року. Окупанти, що висадилися на півострові, не мали розпізнавальних знаків і відомі як «зелені чоловічки» (у російському інформаційному просторі їх називають «ввічливими людьми»). «Ввічливі люди» захопили сімферопольський аеропорт, Керченську паромну переправу, інші стратегічні об’єкти.

1 березня самопроголошений глава Ради міністрів АРК С. Аксьонов звернувся до президента РФ В. Путіна про надання сприяння у забезпеченні миру і спокою на території Автономної Республіки Крим. Того ж дня Держдума РФ проголосувала за введення військ на територію України.

16 березня у Криму відбувся «референдум» про статус півострова. За результатами «референдуму», які не визнали ні Україна, ні Європейський Союз, ні США, Росія включила Крим до свого складу – 18 березня Путін оголосив про приєднання Криму до РФ.

Потому почалися репресії російської влади щодо незгодних з окупацією кримчан, людей, які мають проукраїнську позицію, громадських активістів, кримських татар, зокрема за участь в організації «Хізб ут-Тахрір», що заборонена на території РФ, однак легально діє на території України.

Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними та засудили дії Російської Федерації. Країни Заходу запровадили економічні санкції.

Росія заперечує анексію півострова і називає свої дії «відновленням історичної справедливости».


Головне фото: Російські силовики у Криму (ілюстраційне зображення) / © «Кримська солідарність»


Матеріал підготовлено за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного Фонду «Відродження» в межах грантового компоненту проєкту EU4USociety. Матеріал не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження» та Європейського Союзу.

 Поділитися