MENU
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Доступ до інформації: правова перемога в Європейському суді з прав людини

19.03.2021
Юрій Чумак

Минуло вже 3 президенти з того часу, як я подав скаргу до Європейського суду з прав людини. І от нарешті – гарна новина прийшла зі Страсбурга.

18 березня ЄСПЛ у справі «YURIY CHUMAK v. UKRAINE» виніс рішення на мою користь: http://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-208598. Але, певен, що й на користь всієї України!

Нагадаю, що в 2005 році я як журналіст видання «Права людини в Україні» Харківської правозахисної групи  звертався до Президента України (тоді ще – Віктора Ющенка) із запитом щодо надання назв «закритих» незаконними грифами «опублікуванню не підлягає» та «не для друку» указів. На що НЕ отримав жодної відповіді.

Вже під час судового оскарження мені надійшов лист із Секретаріату Президента про те, що з відповіддю вони забарилися понад рік – «з технічних причин». Але назви указів так і не було надано. Вітчизняний суд визнав незаконною бездіяльність Президента, втім, не зобов’язав його надати запитувану інформацію.

Пішовши «по другому колу», я оскаржував відмову у наданні інформації, проте суди відмовляли у задоволенні вимог з посиланням на те, що «інформація, запитана скаржником, не стосувалась його особисто, а тому її ненадання не порушувало його прав». Маячня повна! Тому, пройшовши всі судові щаблі – аж до Вищого адміністративного суду, та не отримавши справедливого судового рішення в Україні, я вимушений був поскаржитися до Європейського суду з прав людини.

ЄСПЛ погодився, що інформація про нормативно-правові акти є такою, що становить суспільний інтерес, оскільки зачіпає велику категорію осіб. По суті спору ЄСПЛ відзначив, що жоден український орган (ані під час відмови у наданні інформації, ані суди, ані Уряд вже під час провадження в ЄСПЛ) не навів будь-якої правової підстави, яка б дозволяла не надавати запитану інформацію. Тобто Уряд не обґрунтував законність обмеження.

Тому було порушення статті 10 Європейської Конвенції.

P.S. Красно дякую Харківській правозахисній групі та моєму адвокатові в ЄСПЛ Аркадію Бущенку – за правову допомогу!

 

Див. також: Журналіст виграв суд у Президента


Матеріал підготовлено за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного Фонду «Відродження» в межах грантового компоненту проєкту EU4USociety. Матеріал не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження» та Європейського Союзу.

 Поділитися