Сьогодні – 35-а річниця аварії на Чорнобильській АЕС
35 років тому, у 1986-му, вночі проти 26 квітня, сталася аварія на Чорнобильській АЕС. На четвертому енергоблоці станції відбулися два теплові вибухи, які повністю зруйнували реактор, у результаті чого стався радіоактивний викид.
Пожежа, що тривала не один день, призвела до виверження зі зруйнованого реактора радіоактивних речовин і зараження ними великих територій – в Україні, Білорусі та Росії. Лише наприкінці травня це вдалося припинити ціною масового опромінення тисяч ліквідаторів.
Як розповіла сьогодні під час брифінгу заступниця міністра охорони здоров’я Ірина Микичак, жодна статистика точно не знає, скільки людей постраждали внаслідок Чорнобильської аварії, передає УНІАН. Навіть після десятків років люди продовжують страждати від хвороб, спричинених радіацією.
«Станом на початок 2021 року кількість потерпілих внаслідок аварії на Чорнобильській атомній станції, які перебувають під наглядом у закладах охорони здоров’я сфери управління МОЗ України, становить 1,6 мільйона осіб. З яких 317 тисяч 769 дітей», – повідомила Микичак. Водночас, зазначила вона, за даними держреєстру України, станом на 1 квітня 2021 року кількість постраждалих становить 2,5 мільйони осіб.
Трохи історії
Чорнобильська катастрофа стала перевіркою політики «гласності» в СРСР, оголошеної у лютому 1986 року Генеральним секретарем ЦК КПРС Михайлом Горбачовим на XXVII з’їзді партії. Гласність перевірки не витримала – про події вперше повідомили 28 квітня у вечірньому випуску новин радянського телебачення під тиском з-за кордону, бо там виявили підвищений рівень радіації, а також з’ясували, що джерело розташоване на території Радянського Союзу.
Наступного дня в газетах з’явилося повідомлення – кілька рядків аж ніяк не на перших шпальтах:
«Від Ради міністрів СРСР. На Чорнобильській атомній електростанції сталась аварія, пошкоджений один з атомних реакторів. Вживається заходів для ліквідації наслідків аварії. Потерпілим надається допомога. Створено урядову комісію».
Якби люди були вчасно повідомлені про засоби захисту, це, напевно, дало б їм можливість уникнути впливу деяких радіонуклідів, що мають короткий період напіврозпаду, як от йод-131, який викликає рак щитовидної залози і протягом 8–16 днів після викиду становить найбільшу небезпеку.
Аварію на ЧАЕС називають масштабнішою техногенною катастрофою в історії. Згідно з офіційними даними, радіоактивного випромінювання зазнали майже 8 400 000 жителів України, Білорусі та Росії.
1986 року після евакуації населення навколо станції встановлено 30-кілометрову зону відчуження – це заборонена для вільного доступу територія, що зазнала інтенсивного забруднення радіонуклідами з тривалим періодом напіврозпаду.
За даними МАГАТЕ, з зони забруднення евакуйовано не менше ніж 250 тисяч людей, підтверджено 31 смертельний випадок серед пожежників і ліквідаторів, не підтверджено – тисячі.
Обнадійливі наукові дані
Як повідомило Суспільне, посилаючись, зокрема, на журнал Science, діти ліквідаторів Чорнобильської катастрофи не мають жодних мутацій. Іншими словами, у дітей, народжених від батьків, які зазнали опромінення від вибуху в Чорнобилі до зачаття, немає «додаткових ушкоджень ДНК».
Всі учасники дослідження, які були зачаті після катастрофи й народилися у період з 1987 по 2002 рік, пройшли скринінг усіх геномів. Професорка Джеррі Томас з Імперського коледжу Лондона пояснила, що нове дослідження вперше продемонструвало, що «навіть коли люди піддавалися відносно високим дозам радіації – у порівнянні з фоновою радіацією – це не впливало на їхніх майбутніх дітей».
Інші науковці, як зазначено в публікації, дійшли подібних висновків: вплив радіації на організм батьків не вплине на дітей, яких вони збираються зачати у майбутньому. Вчені зазначили, що багато людей боялися мати дітей після вибухів атомних бомб у Нагасакі та Хіросімі, тому що думали, що їхня дитина постраждає від радіації, якої вони зазнали. Науковці сподіваються, що зможуть показати, що такі впливи не мають жодного ефекту і, таким чином, полегшити цей страх.
Головне – готовність
Міністерство охорони здоров’я розробило регламент щодо проведення йодної профілактики у разі виникнення радіаційної аварії. Відповідний наказ МОЗ 16 квітня зареєстровано в Мінюсті. Про це повідомив головний санітарний лікар України Віктор Ляшко.
У повідомленні, зокрема, сказано, що йодна профілактика належить до термінових заходів, спрямованих на запобігання негативного впливу ранньої фази радіаційної аварії. Вона полягає в застосуванні препаратів стабільного йоду впродовж перших 6 годин після поглинання радіоактивних ізотопів йоду щитоподібною залозою.
«Головне готовність. Це показала нам трагедія на Чорнобильській АЕС 35 років тому. Це показує нам і коронавірус», – наголосив головний санлікар.
26 квітня оголошене Генеральною Асамблеєю ООН Міжнародним днем пам’яті про чорнобильську катастрофу.
Використано інформацію з відкритих джерел, зокрема, фото з сайту memory.gov.ua, Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського. Головне зображення – з сайту білоруської служби Радіо Свобода.
Матеріал підготовлено за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного Фонду «Відродження» в межах грантового компоненту проєкту EU4USociety. Матеріал не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження» та Європейського Союзу.