Моніторинговий візит до Хролівського виправного центру № 140

І. Загальна інформація

25 травня 2021 року моніторингова група ХПГ у складі Максима Ревякіна, Тамари Горбачевської та Павла Шваба здійснила моніторинговий візит до Державної установи «Хролівський виправний центр № 140».

Хролівський виправний центр розташований у селі Хроли Харківського району Харківської області. Треба зазначити, що знайти центр було доволі складно, адже він не має жодних розпізнавальних знаків і назви на огорожі при вході на територію.

Для того, щоб побачити назву установи, потрібно зайти на територію центру, до якого необхідно отримати пропуск. Моніторів не пустили на територію одразу, мотивувавши це тим, що в центрі проходив візит прокурора. Проте на території дозволена присутність сторонніх осіб у кількості до 10. Тому трьом моніторам безпідставно не надали доступ на територію центру, адже там перебував лише 1 прокурор.

На момент візиту в центрі відбувало покарання 158 засуджених, що перевищує максимальну наповненість центру (122 особи). За поточний рік умовно-достроково було звільнено 10 засуджених. Чисельність адміністрації становить 79 осіб фактично, за штатом – 88,5 осіб.

По прибуттю до установи моніторам провели температурний скринінг. На КПП були наявні дезінфікуючі бар’єри.

ІІ. Житлові приміщення

Житлові приміщення розміщені в двох будівлях на перших поверхах, третє житлове приміщення законсервоване. Монітори відмічають, що ремонт у приміщеннях застарілий, на стінах у спальних кімнатах проявляється пліснява, в усіх приміщеннях відчувається специфічний запах каналізації. У житлових приміщеннях встановлені металопластикові вікна. Довгострокові побачення фактично не проводяться через карантин, а також засудженим через карантинні обмеження не дозволяється ходити у щотижневі відпустки на вихідні, що було стандартною практикою до введення карантинних обмежень.

Кімнати прийому їжі оснащенні кухонним начинням, наявні баки з питною водою. Санітарні вузли оснащенні справною сантехнікою, яка відгороджена високими перегородками та дверима, що забезпечують приватність. Проте деінде присутня пліснява. Подекуди в туалетних кімнатах стоять тази з замоченим для прання одягу, що викликає сумнів у тому, що потужності пральні відповідають потребі установи.

Основною проблемою житлових приміщень центру є перенаповненість кімнат для проживання, бо через декриміналізацію деяких статей Кримінального кодексу України велика кількість засуджених переводиться до виправних центрів, зокрема до Хролівського. Ліжка розташовані навіть у кімнатах для відпочинку, де засуджені збираються подивитися телебачення. Представники адміністрації також пояснюють це ліквідацією інших виправних центрів та переведенням засуджених до цієї установи.

III. Лазне-пральний комбінат

У лазне-пральному комбінаті встановлені побутові водонагрівачі, виконаний капітальний ремонт. Душ розділений перегородками та килимками, присутні шторки. Є перукарня, проте у ній ніхто не працює і засуджені виходять до міста, щоб підстригтися. В пральні є три справні побутові пральні машинки, потужність яких, на думку моніторів, не задовольняє потреб засуджених. За словами адміністрації центру, засуджені проводять банні процедури щодня.

IV. Їдальня

На кухні та у залі їдальні виконано ремонт. При вході до їдальні є рукомийники. Є дезінфектори та мило. На інформаційному стенді меню вказане відварне м’ясо, проте в установі наявні лише рибні (кілька) та м’ясні консерви в банках, свіже м’ясо відсутнє. Органолептичні якості каші й супу задовільні. Деякі засуджені скаржились, що їм на кожен прийом їж дають одну й ту ж саму кашу. Зі слів засуджених, практично половина з них не харчується в їдальні – їм передають їжу родичі. Проте адміністрація центру все рівно списує кошти за харчування з особового рахунку всіх засуджених і не приймає офіційні відмови від харчування. Також засуджені повідомили, що якість консервів є достатньо низькою і їсти їх майже неможливо, тому засуджені забирають з їдальні свою добову норму консервів та згодовують її котам.

V. ДІЗО

На момент візиту до установи у дисциплінарному ізоляторі не було жодного порушника режиму. З початку року до дисциплінарного стягнення було притягнуто 16 засуджених. Спеціальні засоби з початку року були застосовані до 2 засуджених. Камери відремонтовані, встановлені маленькі металопластикові вікна, крізь які майже не потрапляє денне світло. Засуджені можуть самостійно регулювати подачу свіжого повітря до камери. Туалет розділений низькою стінкою та не має дверцят. Є декілька прогулянкових двориків.

VІ. Майстерня

В центрі функціонує майстерня, також деякі засуджені виїжджають на роботу за територію центру. В майстерні вироблять пластилін, фарбу гуаш, сміттєві мішки, залізні дроти, пластикові запчастини, збивають труни.

Також є невелика кількість свійських тварин. На території центру також присутній власний млин, де засуджені переробляють пшеницю.

84 засуджених не працює. Моніторингова група отримала скарги від багатьох засуджених, що на їхнє прохання працювати адміністрація центру відповідає відмовами або зовсім ігнорує такі прохання. Також засуджені скаржаться, що зароблені ними гроші неможливо отримати готівкою, вони зберігаються на особових рахунках засуджених, які ті можуть потратити виключно в крамниці установи, де ціни перевищують середньоринкові. Вони вказують, що разом із відрахуваннями з заробітної плати, передбаченими у статті 60 Кримінально-виконавчого кодексу України, із заробітних плат засуджених також відраховують кошти на комунально-побутові послуги та харчування. З методикою розрахунку таких відрахувань ознайомитись неможливо. Залишок коштів на особовому рахунку в деяких засуджених складає лише 20 відсотків від їхньої зарплатні, хоча стаття 60 Кримінально-виконавчого кодексу України забороняє виплачувати засудженим менше 75 відсотків заробітку, а за наявності виконавчих документів – менше 50 відсотків.

Засуджені, які працюють із токсичними матеріалами, роблять це без жодних захисних засобів (маски, респіратори, рукавиці). Також на складах центру більше року зберігається декілька тон палет, які мали використовувати в центрі для опалення, проте прокуратура заарештувала їх через підозру адміністрації центру у купуванні їх за завищеною ціною. Через довге розслідування, матеріал прийшов у непридатність.

VІІ. Медичне забезпечення

В установі відсутня медична частина. Немає фельдшера, також відсутні будь-які медичні препарати. У разі необхідності медичної допомоги засудженні повинні написати заяву на відвідування місцевої лікарні у супроводі представника адміністрації. Також є проблема надання медичних послуг засудженим без паспорта, адже вони не можуть оформити декларацію з лікарем. За поточний рік до засуджених викликали швидку допомогу 18 разів, було здійснено 89 виїздів на консультацію лікаря та 8 госпіталізацій засуджених. 5 представників адміністрації центру хворіли або хворіють на коронавірус.

VІІІ. Право на свободу релігії в установі

У центрі засуджені сповідують такі релігії, як православне християнство, греко-католицизм та баптизм. Щотижня у засуджених відбуваються зустрічі із представниками Української православної церкви Московського Патріархату, Греко-Католицької церкви та Церкви Євангелістів-Баптистів. Засуджені мають власну релігійну літературу. На території установи функціонує каплиця. Ніхто із засуджених не робить запитів про отримання харчування відповідно до релігійних переконань.

Окремо монітори були вражені тим, що перед початком проведення особистих юридичних консультацій із засудженим у кабінеті начальника установи, представники адміністрації принесли окремий стілець для засуджених, бо, за їхньою аргументацією, засудженим «не положено» сидіти на загальних для всіх стільцях. Це є проявом ставлення до засуджених як до людей нижчого класу.

Перед початком особистих юридичних консультацій у кабінеті у начальника установи, представники адміністрації принесли окремий стілець для засуджених, аргументуючи це тим, що засудженим «не положено» сидіти на загальних для всіх стільцях. Це є проявом ставлення до засуджених як до людей нижчого класу.

Проєкт «Сприяння здійсненню свободи від катувань та права в’язнів на медичну допомогу в Україні на основі міжнародних стандартів прав людини», фінансований Посольством Федеративної Республіки Німеччина в Україні.

Проєкт «Сприяння здійсненню свободи від катувань та права в’язнів на медичну допомогу в Україні на основі міжнародних стандартів прав людини», фінансований Посольством Федеративної Республіки Німеччина в Україні

---

Проєкт ЄС «Боротьба проти катувань, поганого поводження та безкарності в Україні»