MENU

Подібні статті

Невирішене питання десятиріччяТюремні проблеми. Давні справи довічно ув’язнених і рудимент радянського минулогоЛюди з «різних планет». Чи може пастор бути вбивцею?Шлях в один кінецьМистецько-науково-практичний проєкт «Довічно важливо»«Довічно важливо». Загальна ситуаціяСтрата в розстрочку. Необхідна процедура виправлення судових помилокЗвернення Української Гельсінської Спілки з прав людини та Харківської правозахисної групи щодо звільнення Володимира ПанасенкаЧому Україна рухається в ЄС, а судді і прокурори залишаються в радянському минулому?!Панельна дискусія «Право на справедливий суд» у рамках Docudays UAРешение ЕСПЧ по делу Петухова против Украины (№ 2)ЄСПЛ: система довічного покарання в Україні порушує права людиниДовічні вироки: Україна має повернути свободу несправедливо засудженим (ПРЕС-РЕЛІЗ)«Цирк на дроті» триває

Звернення Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій щодо розв’язання проблеми невинно засуджених

10.06.2021 | vrciro.org.ua

Всеукраїнська Рада Церков і релігійних організацій як одна з найбільших інституцій громадянського суспільства України, турбуючись про справедливість – основу громадянської злагоди на землі України, висловлює своє занепокоєння щодо стану захисту прав людини українськими судами загалом та проблем права на справедливий суд у кримінальному судочинстві зокрема.

Більшість філософсько-правових концепцій розглядають справедливість як найвищу правову цінність. Правова справедливість є моральним обов’язком державної влади – вищим від будь-яких інших її намірів та устремлінь.

Останнім часом в Україні вкотре активно обговорюються питання відсутності справедливого судочинства, недовіри до судової влади, необхідності проведення реальної судової реформи, боротьби з корупцією в правоохоронній та судовій системі. Однак при цьому майже не згадується про жертв правосуддя, права яких були порушені цією несправедливою системою.

Про катастрофічний стан кримінального судочинства широкому загалу стало відомо в контексті справи Сергія Ткача, відомого як «пологівський маніяк». Суспільству заразом відкрилася шокуюча правда про сучасне українське правосуддя. Як з’ясувалося, за злочини Ткача було засуджено щонайменше 17 НЕВИННИХ осіб, одному чоловікові навіть було присуджено смертну кару.

Частина жертв правосуддя, які були засуджені до строкових покарань і вижили у в’язницях, відбувши терміни, вийшли на свободу. Однак багато надалі залишається за ґратами, адже засуджені вони до довічного позбавлення волі. За даними правозахисників, серед усіх ув’язнених, які відбувають покарання у вигляді довічного позбавлення волі (а це 1 541 особа станом на 1 січня 2021 року), приблизно 3–4 відсотки засуджені незаконно.

Протягом тривалого часу відомі та авторитетні правозахисні організації України – Харківська правозахисна група та Українська Гельсінська спілка з прав людини наполягають на необхідності звільнення та перегляду справ засуджених до довічного позбавлення волі, присуди щодо яких не мають жодного об’єктивного обґрунтування доведеності провини. Обвинувальні вироки в багатьох таких справах не містять нічого, окрім вибитих під катуванням «зізнань», зроблених за відсутності захисника. Таким був вирок стосовно Олександра Рафальського, який не пережив свавілля української судової системи та помер у в’язниці раніше, ніж Європейський суд із прав людини прийняв рішення на його користь і підтвердив факти катувань, які вчинялися з метою фальсифікації справи.

Характерними для таких справ є обвинувальний нахил, неповнота судового розгляду, ознаки штучно створених речових доказів, свідомо неправдивих свідчень, сфальшованих висновків експерта тощо. Висновки суду часто ґрунтувалися на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи майже ніколи не тлумачилися на її користь. Внаслідок цього із судової практики, фактично, зникли виправдувальні вироки.

Проблема реабілітації жертв правосуддя аж ніяк не абстрактно-філософська. Доки безневинна особа карається в несправедливій неволі, доти множиться і повсякчас відтворюється позаправове свавілля держави.

Саме тому ми, члени Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій, не можемо стояти осторонь такого болючого та ганебного явища, наслідком якого є скалічені долі та життя безневинних громадян, і звертаємося до Президента України, як гаранта додержання Конституції України, прав і свобод людини та громадянина, та до Верховної Ради України, як єдиного органу законодавчої влади, із проханням негайно припинити найгірший із проявів беззаконня, а саме – ухвалити законодавчі зміни, що відкриють можливість для перегляду вироків, стосовно яких існують сумніви щодо їхньої справедливості, обґрунтованості чи які містять факти незаконного збору доказів, зокрема катування.

Оскільки в Україні не залишилося жодної правової процедури, передбаченої для виправлення судових помилок, закликаємо Президента України та Верховну Раду України якнайшвидше прийняти законопроєкт, який дасть можливість звільнити невинно засуджених громадян України з несправедливої неволі та виконати найважливіше завдання – повернути надію та віру у справедливість для громадян України!

+ СВЯТОСЛАВ

Головуючий у Всеукраїнській раді Церков і релігійних організацій,
Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви,
Верховний Архиєпископ Києво-Галицький

Київ, 9 червня 2021 року

 Поділитися