MENU

«Українська демократія є напівосвіченою, розгнузданою, недисциплінованою й нетрадиційною…»

16.06.2021
Євген Захаров

Depositphotos

Указ Президента України №203/2021 від 21 травня 2021 року, який вводить у дію рішення Ради національної безпеки і оборони України (РНБО) від 14 травня 2021 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» підриває фундаментальні принципи права, грубо порушує Конституцію і міжнародні угоди, ратифіковані Україною, несе серйозні загрози правам людини і основоположним свободам, а також має ознаки узурпації влади в державі. 

Санкції є міжнародно-правовим механізмом політичного характеру, який застосовує одна держава проти іншої держави, її фізичних та юридичних осіб, оскільки іншого способу боротьби з їх ворожим впливом на суверенітет та територіальну цілісність, загрозу національній безпеці просто немає. Ворожа діяльність осіб, які перебувають під юрисдикцією держави, має бути предметом розгляду правоохоронних і потім судових органів. Застосування санкцій до таких осіб фактично означає підміну діяльності цих органів директивним управлінням, тобто узурпацію влади. У цьому випадку принципи правосуддя будуть знівельовані політичною доцільністю, якою керуються органи виконавчої влади. Використання санкцій замість справедливого судового процесу означатиме руйнування демократичних засад нашого суспільства. 

Санкційний список у рішенні РНБО від 14 травня складає 674 позиції й містить групу осіб, до яких санкції застосовані обґрунтовано: голів так званих ДНР та ЛНР Дениса Пушиліна та Леоніда Пасічника, громадян РФ, які в тій чи іншій формі беруть участь в агресії РФ проти України. Проте ця група в списку малочисельна, 11-12%. Водночас повідомлялося, що Президентом це рішення подавалось як спрямоване проти 557 «крадіїв в законі», більшість яких знаходиться поза Україною, та до 111 іноземців – «кримінальних авторитетів». «Тим, хто не в Україні – нема чого сюди приїжджати, тим, хто в Україні – нема чого тут затримуватися», – сказав Президент. Санкції до 671 особи застосовувалися безстроково, і тільки до трьох осіб – на три роки, для всіх передбачалися «відмова в оформленні посвідки на тимчасове проживання, скасування посвідки на тимчасове проживання; відмова у наданні дозволу на імміграцію, скасування дозволу на імміграцію, скасування посвідки на постійне проживання; відмова в продовженні строку перебування в Україні; відмова в задоволенні заяви про прийняття до громадянства України; примусове видворення за межі України».

4 червня міністр внутрішніх справ Арсен Аваков звітував на засіданні РНБО про виконання рішення про санкції від 14 травня. Ось пряма цитата: «З початку року на території України знаходилося 34 людини, які мали статус «злодіїв у законі», на сьогоднішній день у нас таких людей нуль. Після рішення Ради нацбезпеки їх було 17, сьогодні жодного злочинця, який є під цими атрибутами у нашій країні немає (...). У нас було 111 «кримінальних авторитетів», які знаходилися на території України і попали під наші санкції. На сьогоднішній день зі 111-ти лишилися 42, відносно яких сьогодні триває процедура видворення з нашої країни, 36 уже відправилися за місцем свого бажання і 33 перебувають під слідством…». Аваков запевнив, що найближчим часом буде закінчено з цими 42 іноземцями, і «у нас так само тут буде нуль».

34 «злодія в законі» на початок 2021 року в Україні – це правдоподібна чисельність, якщо згадати нещодавні численні публікації в медіа про «злодіїв в законі». 557 «злодіїв в законі» – безглузді дані. Припустимо, що в Україні справді було 111 іноземців-кримінальників. Припустимо також, що кількість громадян Російської Федерації, до яких санкції у цьому рішенні РНБО застосовані обґрунтовано, складає 75-79 осіб. Зрозуміло, що ця цифра не може бути точною: приблизно стільки в списку уродженців Російської Федерації (майже всі – громадяни РФ) зі слов’янськими іменами та прізвищами. Я припустив що всі вони в певній формі брали участь в агресії проти України. Тоді підстави для застосування санкцій щодо решти осіб в списку: 674-34-111-79 = 450 геть незрозумілі!

Уважний розгляд санкційного списку приводить до висновку, що левова більшість осіб у ньому – вихідці з Кавказу чи Закавказзя. Справді, уродженців Грузії в списку – 367, Азербайджану – 48, Вірменії – 37, Чечні – 36, Дагестану – 15, разом – 503. Цікаво подивитися також на громадянство осіб, які потрапили під санкції. Громадян України – 15, РФ – 282, Грузії – 263, Азербайджану – 44, Вірменії – 31, Молдови – 5, Білорусі, Казахстану та Киргизстану – по 3, Узбекистану та Австрії  – по 2. В списку 15 осіб без громадянства, у 6 осіб громадянство не вказане (зокрема, у Пушиліна та Пасічника), також мали місце помилки, коли громадян України вказували як російських громадян.

Отже, щонайменше 450 осіб із санкційного списку просто приписали до «злодіїв в законі» та кримінальних авторитетів»? Адже секретар РНБО Олексій Данилов заявив з приводу цього рішення РНБО, що в Україні існує етнічна злочинність! Чи ми дожили до етнічної чистки? За понад 50 років з діяльності у правозахисті я такого в Україні не бачив!

Кожного дня щодо осіб із санкційного списку якісь новини. Все більше відомостей про іноземців, які захищали Україну від держави-агресора на сході. Підтверджено такі дані щодо 7 громадян РФ, 6 чеченців і одного дагестанця. Це Мансур Мовсаров, дагестанець, № 618 в списку, боєць батальйону «Крим»; чотири добровольця з батальйону імені Шейха Мансура – Муслім Чеберлоєвський, командир батальйону, № 632 в списку під іменем Умхан Автаєв, це один з його псевдонімів, Алві Вутсаєв, № 635, який обвинувачується у вчиненні злочину, знаходиться в СІЗО, але не визнає своєї вини і стверджує, що має алібі, Муслім Идрісов (псевдо), № 646, начальник штабу батальйона; Салман Сайнароєв, № 659, якого обвинувачують у вбивстві (але він на свободі і стверджує, що це звинувачення сфабриковане); Різван Магамадов, № 253, та Ражабдибир Гусинов, № 641, волонтери і бійці «Добровольчого Українського Корпусу». Твердження щодо інших фігурантів списку відносно їх участі у бойових діях на сході поки що не підтверджено. Такі дії держави щодо своїх захисників є просто аморальними! До того ж, куди поїдуть громадяни РФ, які захищали Україну від агресора зі зброєю в руках? До Росії вони вочевидь повернутися не можуть, їх там очікують катування і смерть, а виїхати до іншої країни і одержати там притулок з отриманим за рішенням РНБО статусом вони не зможуть. Отже, щодо цієї групи осіб порушуються статті 3 та 5 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод (ЄКПЛ).

В списку чимало осіб, які не скоювали злочинів і навіть адміністративних правопорушень. Багато іноземців, щодо яких застосовані санкції за рішенням РНБО від 14 травня, мають родини в Україні, їхні дружини та діти є громадянами України, а їх примушують назавжди покинути Україну. Багато хто має посвідку на постійне чи тимчасове проживання в Україні, або має дозвіл на імміграцію, або має статус біженця чи є шукачами притулку. Їм скасовують усі дозвільні документи, видавлюють з України, а якщо вони під час ухвалення рішення були за кордоном – не дозволяють в’їхати.

Вчинення таких дій державою є типовим політичним переслідуванням.

Звертають на себе увагу стереотипні обґрунтування в необхідності застосування санкцій, написані для різних людей ніби під копірку, які переходять із одного подання Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України в інше: «За період свого перебування на території України систематично порушує правила перебування в Україні, а саме: не має постійного місця проживання та з метою конспірації постійно його змінює, чим порушує встановлений порядок пересування та зміну місця проживання; з метою незаконної легалізації свого знаходження на території України може використовувати підроблені документи; не будучи працевлаштованим має постійні не встановлені джерела доходів, займається налагодженням корумпованих зв’язків з метою легалізації свого перебування на території України та на даний час є підстави вважати, що його перебування на території України суперечить інтересам національної безпеки або охорони громадського порядку, а також охорони здоров’я, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, що проживають в Україні.» І немає жодного доказу на підтвердження цих обвинувачень!

Суворі та репресивні заходи, спрямовані на обмеження прав людини, будуть прирівняні до покарання за змістом ЄКПЛ, тому що санкції застосовуються безстроково і вочевидь є не обмежувальними, а каральними заходами. Отже, в ситуації застосування таких заходів держава має забезпечити дотримання низки гарантій, зокрема, ніякого покарання без закону, право на справедливий судовий розгляд судом, що встановлений законом, дотримання принципу презумпції невинуватості, право бути негайно і детально проінформованим про характер і причини обвинувачення, право на ефективний засіб правового захисту, право на повагу до приватного і сімейного життя, право мирно розпоряджатися власним майном тощо. Проте в ситуації із застосуванням цих санкцій жодна з цих гарантій не була дотримана. Таким чином, застосовані санкції грубо порушують ст. 6, 7, 8, 13 ЄКПЛ, а також статтю 1 Протоколу 1 до Конвенції.

Санкції передбачають видворення сотень іноземців до декількох країн походження. Це брутальне порушення ст.4 протоколу 4 до ЄКПЛ: «Колективне вислання іноземців заборонено». Такі дії держави є не просто порушенням міжнародних зобов’язань, а й спричинять міжнародний скандал з великою шкодою для репутації України.

За законом «Про санкції», державний орган, який застосував санкції, може їх скасувати. І ми бачимо, як РНБО постійно видаляє людей із санкційних списків за своїми рішеннями минулих років. Чому б їй не зробити те саме зараз: якщо людей помилково включили в список для санкцій, виправьте свою помилку! Проте віра в те, що «лица кавказской национальности» – злочинці, сильніше почуття сорому і справедливості.

Коли я обговорював цю історію з товаришем, він нагадав мені стару тезу Данила Скоропадського: «українська демократія є напівосвіченою, розгнузданою, недисциплінованою й нетрадиційною». Ми жахнулись: ця теза залишається, на превеликий жаль, актуальною й сьогодні.

Висловлюю подяку адвокатам осіб, до яких застосовані санкції, за можливість ознайомлення з документами.

 Поділитися