MENU

Експрес-огляд законотворчої діяльності Верховної Ради України ІХ скликання Огляд № 42 Законопроекти, зареєстровані в парламенті за період 18.05.2020–22.05.2020

22.06.2021
Ігор Усенко, Євген Ромінський

Всього за цей тиждень зареєстровані 63 проекти законів і постанов Верховної Ради України, з яких 24 становлять проекти процедурних постанов щодо різних аспектів діяльності парламенту, пов’язаних із прийняттям за основу, відхиленням або поверненням на доопрацювання окремих законопроектів, діяльністю тимчасових слідчих комісій, внесенням змін до парламентських постанов, затвердженням концепцій тощо.

Загальні засади, якими керуються автори огляду, див Вступні застереження до постійного моніторингу законопроектної діяльності Верховної Ради України ІХ скликання

Стан проходження проектів у цьому огляді визначається на кінець робочого дня 17.06.2021.

 

Міжнародні відносини

 

Проект 0039 від 21.05.2020 (Кабінет Міністрів України) про ратифікацію Рамкової угоди між Урядом України та Урядом Королівства Данія (щодо загальних умов та процедур, організаційних заходів та фінансових умов реалізації програми Danida Business Finance в Україні).

Проект є повторним внесенням новим складом уряду однойменного проекту 0019 від 16.12.2019 (див. Огляд № 21), відкликаним через відставку Уряду України 04.03.2020.

Проект 16.06.2020 прийнятий як закон та невдовзі підписаний Президентом України.

Проект Постанови 3529 від 22.05.2020 (Мережко О. О.) про внесення змін до Постанови Верховної Ради України «Про проведення у 2020 році весняної сесії Парламентської асамблеї Організації Північноатлантичного договору».

Проект має загалом технічний характер і передбачає перенесення проведення весняної сесії Парламентської асамблеї Організації Північноатлантичного договору, запланованої з 22 до 25 травня 2020 року в м. Києві, на дату, яку буде додатково узгоджена між Верховною Радою України та Парламентською асамблеєю Організації Північноатлантичного договору.

Проект постанови 02.06.2020 прийнятий та невдовзі підписаний Головою Верховної Ради України.

Проект Постанови 3530 від 22.05.2020 (Яременко Б. В., Безугла М. В. + 2) про перенесення Весняної сесії Парламентської асамблеї Організації Північноатлантичного договору (ПА НАТО) у травні 2020 року та Заяву Верховної Ради України щодо реалізації стратегічного курсу України на євроатлантичну інтеграцію.

Альтернативний попередньому.

Проект постанови 01.09.2020 знятий з розгляду.

 

Законотворчість, парламентаризм та діяльність Верховної Ради України

 

Проект 3485 від 18.05.2020 (Загоруйко А. Л., Корнієнко О. С. + 3) про внесення змін до деяких законів України (щодо вдосконалення виборчого законодавства).

Метою проекту проголошено усунення прогалин та неузгодженостей, кореляція строків, спрощення виборчих процедур та їх уніфікація задля забезпечення дотримання міжнародних стандартів проведення виборів та забезпечення сталості демократичних принципів і процедур в Україні. Передбачалося внесення змін до Виборчого кодексу України, Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України, Законів України «Про Центральну виборчу комісію», «Про Державний реєстр виборців», «Про запобігання корупції», «Про державну службу». У первісному тексті проекту пропонувалося внесення значної кількості змін до Виборчого кодексу України, які стосувалися всіх видів виборів та всіх етапів виборчого процесу і включали коригування більш ніж 200 з 289 статей цього Кодексу. Крім того, частина новел проекту стосувалося питань діяльності Центральної виборчої комісії, функціонування Державного реєстру виборців, притягнення до адміністративної та кримінальної відповідальності за правопорушення під час виборчого процесу.

Проект викликав понад 15 сторінок зауважень ГНЕУ, а перед другим читанням ще 40 сторінок зауважень від ГЮУ. Пропозиції (поправки) народних депутатів у порівняльній таблиці були викладені на 1245 сторінках. Втім більшість цих зауважень і пропозицій була проігнорована, зокрема й думка про необхідність внесенні змін до Кримінального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення окремими законами.

Проект прийнятий 04.06.2020 у першому читанні за основу, а 16.07.2020 – у другому читанні як закон та невдовзі підписаний Президентом України.

Проект 3499 від 18.05.2020 (Железняк Я. І., Совгиря О. В. + 69) про інтерпеляцію.

Метою проекту проголошено забезпечення здійснення парламентського контролю за діяльністю Кабінету Міністрів України шляхом встановлення права народних депутатів України ініціювати проведення обов’язкового розгляду питання діяльності окремого члена Кабінету Міністрів України та вирішення питання про задовільність його роботи. Проектом передбачається прийняття нового Закону України та внесення змін до Законів України: «Про регламент Верховної Ради України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про комітети Верховної Ради України». У проекті пропонується таке визначення: інтерпеляція – ініціативне проведення обов’язкового розгляду Верховною Радою України питання про діяльність окремого члена Кабінету Міністрів України з вимогою дати пояснення стосовно питань, які належать до його повноважень, та вирішення питання про задовільність його роботи. Пропонується визначити правові основи та принципи інтерпеляції; гарантії діяльності народних депутатів України у зв’язку із прийняттям рішення про підписання депутатської вимоги; підстави застосування інституту інтерпеляції, процедуру іі здійснення, а також наслідки її застосування. Підставами інтерпеляції є рішення, дії чи бездіяльність окремих членів Кабінету Міністрів України у відповідних сферах діяльності, внаслідок яких може бути: порушено права та інтереси України, іноземних держав або інших суб'єктів міжнародного права, територіальних громад, фізичних і юридичних осіб; створено перешкоди для реалізації суб'єктами правовідносин законних інтересів чи свобод; неправомірно покладено на суб’єктів правовідносин будь-які обов'язки; не виконано, виконано у неповному обсязі міжнародні договори України, які укладені від імені Уряду України чи від імені міністерств, або укладено такі договори з порушенням національних інтересів України. Водночас підставою для здійснення інтерпеляції має бути депутатська вимога, сформована згідно з цим Законом.

Сама ідея проекту загалом заслуговує на підтримку. Водночас ГНЕУ зазначило, що процедурні питання щодо звільнення парламентом окремих членів Кабінету Міністрів України, запропоновані у законопроекті, коректныше було б вирішувати через внесення необхідних для цього змін до Регламенту Верховної Ради України та до інших законів, які стосуються, зокрема, статусу Уряду України та його окремих членів, а не через прийняття окремого закону. Покладення ж на Голову Верховної Ради України низки процесуальних повноважень щодо здійснення інтерпеляції, як запропоновано у проекті, на думку ГНЕУ, суперечить принципу колегіальності в діяльності парламенту та не випливає зі змісту конституційних повноважень Голови Верховної Ради України. Також ГНЕУ висловило низку зауважень щодо змістовних та редакційних недоліків проекту. Міністерство юстиції України зазначило, що проект у запропонованій редакції не може бути підтриманий, оскільки його прийняттю має передувати внесення відповідних змін до Конституції України. До того ж, на думку Мін’юсту, передбачені підстави інтерпеляції не забезпечують дотримання принципу юридичної визначеності, а сама процедура індивідуальної відповідальності членів Уряду України не відповідає основним засадам діяльності Кабінету Міністрів України як колегіального органу виконавчої влади, члени якого несуть солідарну відповідальність за результати його діяльності. Враховуючи ці зауваження профільний парламентський Комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування запропонував за наслідками розгляду в першому читанні повернути проект суб'єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання.

Проект 01.09.2020 знятий з розгляду.

 

Діяльність вищих органів влади

 

Проект 3491 від 18.05.2020 (Клочко А. А., Корнієнко О. С., Безгін В. Ю., Шкрум А. І.) про внесення змін до Закону України «Про державну службу» (щодо кандидатського резерву).

Згідно з пояснювальною запискою розроблення проекту зумовлено необхідністю використання професійного потенціалу кандидатів на посади державної служби, які набрали найбільшу загальну кількість балів за результатами складання загального рейтингу кандидатів, що взяли участь у конкурсі, але не визначені суб’єктом призначення або керівником державної служби переможцями конкурсу. Так, крім кандидата на посаду, який визначений переможцем за результатами конкурсу, інші особи, які включені до загального рейтингу кандидатів, також вважаються такими, що відповідають вимогам до професійної компетентності кандидата на зайняття відповідної вакантної посади державної служби, хоча і не визначаються переможцями конкурсу. Для того, щоб була можливість використовувати професійний потенціал таких кандидатів, проектом пропонується формувати з їх числа кандидатський резерв. Базу кандидатського резерву доцільно створити на Єдиному порталі вакансій державної служби, здійснення адміністрування якого належить до повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби. Пропонується встановити можливість автоматичного запрошення через особистий кабінет на Єдиному порталі вакансій державної служби кандидата, інформація про якого міститься в базі кандидатського резерву, до участі у конкурсах на інші посади державної служби, якщо його професійна компетентність відповідає вимогам до таких посад. Інформація щодо таких кандидатів також може надаватися на відповідні запити державних органів. Пропонується встановити однорічний строк перебування в базі кандидатського резерву інформації щодо зазначених кандидатів (з дати оприлюднення інформації про переможця конкурсу або про відсутність переможця конкурсу). Порядок ведення та застосування даних бази кандидатського резерву, а також використання попередніх результатів оцінювання вимог таких кандидатів пропонується передбачити в Положенні про базу кандидатського резерву, яке затверджується Кабінетом Міністрів України. Зазначені пропозиції знайшли відбиття у тексті нової статті 25-1 Закону України «Про державну службу».

У процесі подальшого опрацювання проекту його прикінцеві положення були доповнені нормами щодо долі контрактів про проходження державної служби на період дії карантину, установленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19. Ці контракти укладалися після так званого добору державних службовців без конкурсу.

Проект 17.06.2020 прийнятий у першому читанні за основу зі скороченням строку підготовки, а 03.07.2020 – у другому читанні як закон. Проте Президент України не підписав закон, а 27.07.2020 повернув його з відповідними пропозиціями.

У цих пропозиціях слушно відзначається, що у прийнятому законі «пропонується змінити істотну умову контрактів про проходження державної служби на період дії карантину, а саме: скоротити граничний строк дії таких контрактів – до двох місяців із дня набрання чинності Законом, а за чинними нормами граничний строк дії контрактів мав би становити увесь час дії карантину та не більше двох місяців із дня його відміни». Також пропонувалося виключити статтю 87-1 Закону України «Про державну службу», яка встановлює додаткові підстави припинення державної служби окремих державних службовців за ініціативою суб’єкта призначення. В інших пропозиціях фактично передбачалося надати низці державних службовців можливість бути призначеними на посади без проведення конкурсу.

Позитивно оцінюючи деякі згадані пропозиції, ГНЕУ звернуло увагу, що низка пропозицій Президента України передбачає зміни до положень Закону України «Про державну службу», які не є предметом регулювання Закону, щодо якого Президентом України застосовано вето, і взагалі не згадувались у цьому Законі. Тому усі пропозиції Президента України щодо цих положень фактично є новою законодавчою ініціативою, а не пропозиціями до повернутого на повторний розгляд Закону. Як наслідок закон 03.09.2020 був направлений на доопрацювання у профільний Комітет, який підготував нову редакцію закону.

Проте 16.12.2020 Верховна Рада України розглянула і відхилила цю доопрацьовану з врахуванням пропозицій Президента України редакцію.

 

Діяльність правоохоронних органів

 

Проект 3513 від 20.05.2020 (Дубінський О. А., Ткаченко О. М., Бужанський М. А., Поялков А. Е.) про внесення змін до Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України» (щодо вимог до кандидата на посаду Директора Національного антикорупційного бюро України).

Проект продовжує довгий перелік подібних проектів, але його важко розглядати як цілковито серйозний. Справа в тому, що серед вимог до кандидата на посаду Директора Національного антикорупційного бюро України пропонується визначити наявність адміністративного стягнення за вчинення правопорушення, пов’язаного з корупцією. Власне і пояснювальна записка має дещо саркастичний характер.

Проект 02.02.2021 включений до порядку денного.

Проект 3517 від 20.05.2020 (Петруняк Є. В.) про внесення змін до розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо першочергових заходів із реформ органів прокуратури)».

Проект передбачав спрощення поряду проведення атестації прокурорів.

Проект 02.02.2021 знятий з розгляду.

 

Соціальний захист та пільги

 

Проект 3515 від 20.05.2020 (Третьякова Г. М., Струневич В. О. + 21) про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо врегулювання питань формування прожиткового мінімуму та створення передумов для його підвищення).

Значний за обсягом проект, в якому на 36 сторінках пропонуються зміни до 46 законодавчих актів. Майже цілковито повторює вкрай резонансний урядовий проект 2720 від 13.01.2020 про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення передумов для підвищення прожиткового мінімуму (див. Огляд № 24). Деякі уточнення стосуються оплати праці правоохоронних структур та суддівського корпусу.

Проект є дуже дискусійним з багатьох точок зору. Фактично щорічно змінюватимуться розміри ставок штрафів. Відверто занижуються розміри мінімальної оплати праці тощо.

Проект 02.06.2021 прийнятий у першому читанні.

 

Кримінальне та кримінальне процесуальне законодавство, законодавство в сфері адміністративних правопорушень

 

Проект 3500 від 18.05.2020 (Монастирський Д. А., Медяник В. А., Неклюдов В. М.) про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо відповідальності за постановлення суддею (суддями) упередженого судового рішення).

Метою проекту проголошено удосконалення правових норм щодо відповідальності за постановлення суддею (суддями) упередженого судового рішення (вироку, ухвали або постанови) та забезпечення дотримання принципу правової визначеності. Пропонується у статті 375 Кримінального кодексу України замінити слова «Постановлення суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови» замінити на «Постановлення суддею (суддями) упередженого судового рішення (вироку, ухвали або постанови), в якому завідомо неправильно застосовано норму матеріального права, або яке постановлено з грубим порушенням норм процесуального права, або в якому завідомо є невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи». Для досягнення зазначеної мети у проекті пропонується викласти в новій редакції статтю 375 Кримінального кодексу України та встановити відповідальність за постановлення суддею (суддями) упередженого судового рішення (вироку, ухвали або постанови), в якому завідомо неправильно застосовано норму матеріального права, або яке постановлено з грубим порушенням норм процесуального права, або в якому завідомо є невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи. Водночас у примітці до цієї статті пропонується зазначити, що судове рішення (вирок, ухвала або постанова) вважається постановленим з моменту складення суддею його повного тексту та проголошення або надіслання чи вручення хоча б одному учаснику судового провадження чи заявнику, за заявою якого було ухвалено відповідне судове рішення, його належним чином завіреної копії. У разі ненадсилання судового рішення жодній особі – з моменту приєднання до матеріалів справи належним чином оформленого оригіналу судового рішення.

Водночас ГНЕУ зауважило, що відсутність у чинному процесуальному законодавстві України визначення поняття «грубе порушення норм процесуального права» неминуче призведе до визнання останнього оціночним, тобто, таким, наповнення змісту якого буде залежати від розуміння (тлумачення) даного терміну відповідним суб’єктом правозастосування. Практичне застосування пропонованого складу злочину буде ускладнене також відсутністю вказівки на «завідомість» вчинення відповідного діяння. Окрім цього, питання про те, з якого моменту судове рішення вважається постановленим, об’єктивно не входить до предмета кримінального права. Тому це питання має вирішуватись не у кримінальному кодексі, а у відповідних процесуальних кодексах з урахуванням особливостей окремих видів таких рішень.

Проект включений до порядку денного 18.05.2020 і повторно 02.02.2021.

Проект 3503 від 19.05.2020 (Кузьміних С. В.) про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо особливостей складення протоколу про адміністративне правопорушення стосовно недодержання встановлених законом строків (термінів) надання відповіді на звернення або запит народного депутата України.

Кодекс України про адміністративні правопорушення пропонується доповнити статтею 256-1 «Особливості складення протоколу про адміністративне правопорушення щодо недодержання встановлених законом строків (термінів) надання відповіді на звернення або запит народного депутата України» в якій зазначається таке: У справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в частинах першої-четвертої статті 188-19 цього Кодексу, протоколи про правопорушення складаються та підписуються без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. У цьому разі, права і обов'язки такої особи, передбачені статтею 268 цього Кодексу, зазначаються в протоколі, який надсилається зазначеній особі за її місцем роботи, служби. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право впродовж трьох робочих днів з моменту отримання протоколу про адміністративне правопорушення подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу.

Проект видається сумнівним, оскільки не передбачає належного порядку розгляду проблеми до судового розгляду і накладення штрафу. До того ж дискусійним є сам припис про відповідальність за порушення строків надання відповіді на звернення або запит народного депутата України.

Проект 17.02.2021 прийнятий у першому читанні.

Проект 3528 від 22.05.2020 (Василевська-Смаглюк О. М.) про внесення змін до Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» та деяких інших актів щодо усунення технічних неузгодженостей.

Метою проекту проголошено усунення колізій у законодавстві, зокрема, викликаних змінами у сфері функціонування національного оператора поштового зв’язку. Йдеться насамперед про передбачуване проектом 2788-д від 04.05.2020 (Василевська-Смаглюк О. М., Железняк Я. І., Ковальчук О. В.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо фінансових послуг у галузі поштового зв'язку право національного оператора поштового зв’язку надавати окремі фінансові послуги та можливість існування та території України нового типу рахунків – поштових рахунків (див. Огляд № 40).

У проекті пропонується усунення технічних неузгодженостей між окремими нормами зазначеного Закону (зокрема щодо: обсягу кримінальних та адміністративних правопорушень, вчинення яких впливає на бездоганність ділової репутації особи; порядку подання інформації на запит спеціально уповноваженого органу; назви єдиної державної інформаційної системи у сфері запобігання та протидії); запровадження механізмів запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення у сфері надання фінансових послуг національним оператором поштового зв’язку. Також пропонуються кореспондуючі зміни до Закону України «Про Національний банк України».

Проект 02.02.2021 включений до порядку денного.

 

 

 

Проект 3504 від 19.05.2020 (Кабінет Міністрів України) про медіацію.

Проект є дещо вдосконаленою версією однойменного урядового проекту 2706 від 28.12.2019, відкликаного 04.03.2020 у зв’язку з відставкою Кабінету Міністрів України (див. Огляд № 22).

Метою проекту проголошено визначити правові засади та порядок проведення медіації в Україні. Проектом передбачається прийняття нового закону та внесення змін до Кодексу законів про працю України, Кримінального процесуального кодексу України, Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та Законів України: «Про соціальну роботу з сім’ями, дітьми та молоддю», «Про судовий збір».

Проект 15.07.2020 прийнятий у першому читанні.

 

Господарська діяльність та ринковий нагляд

 

Проект 3496 від 18.05.2020 (Буймістер Л. А., Кисилевський Д. Д. + 3) про внесення змін до деяких Законів України (щодо виконавчих органів юридичних осіб та покращення інвестиційної політики).

Проект є редакцією давнього проекту 1526 від 22.12.2014 (Воропаєв Ю. М.) про внесення змін до деяких Законів України (щодо виконавчих органів юридичних осіб та покращення інвестиційної політики). Метою проекту проголошено вдосконалення національного законодавства, яке регулює відносини корпоративного управління шляхом впровадження механізму передачі повноважень виконавчих органів підприємств сторонній організації, який використовується у світовій практиці. Загалом передбачені зміни до більш ніж десяти законодавчих актів. Головні відмінності з більш раннім проектом полягають у обмеженні положень щодо керуючих підприємств.

Проект 02.02.2021 включений до порядку денного.

Проект 3497 від 18.05.2020 (Макаров О. А., Рущишин Я. І. + 9) про внесення змін до Господарського кодексу України (щодо усунення правових колізій у вимогах до статуту товариств з обмеженою та додатковою відповідальністю).

Пропонується установити, що перелік відомостей, які мають міститись у статуті товариства з обмеженою відповідальністю і товариства з додатковою відповідальністю, визначається виключно Законом України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю». Водночас виключаються положення щодо того, що статут товариства з обмеженою відповідальністю мусить також містити відомості про розмір часток кожного з учасників, розмір, склад та порядок внесення ними вкладів.

Проект 01.12.2020 прийнятий за основу із скороченням строку підготовки до другого читання, а 03.02.2021 прийнятий як закон та невдовзі підписаний.

Проекти 3498, 3470-1 і 3471-1 від 18.05.2020 (Кожем’якін А. А., Суркіс Г. М. + 5) про внесення змін до деяких законів України щодо меценатської діяльності у сфері спорту, про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо меценатської діяльності у сфері спорту) і про внесення змін до Митного кодексу України щодо меценатської діяльності у сфері спорту.

Фактично альтернативні проектам 3469, 3470 та 3471 від 13.05.2020 (Єфімов М. В., Величкович М. Р. + 5) про меценатство у фізичній культурі і спорті, про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо меценатства у фізичній культурі та спорті) і про внесення змін до статті 287 Митного кодексу України (щодо меценатства у фізичній культурі і спорті) (див. Огляд № 41).

Пропонується визначити меценатську діяльність у сфері спорту, як добровільне безоплатне надання фізичними та юридичними особами (меценатами спорту) матеріальної, грошової або іншої підтримки спорту набувачам меценатської допомоги. Закон України «Про фізичну культуру і спорт» відповідно, окрім іншого, доповнюється двома новими статтями: 51-1 «Меценатська діяльність у сфері спорту» та 51-2 «Державна підтримка і гарантії меценатської діяльності у сфері спорту». Серед ключових положень проекту слід відзначити поширення на меценатську діяльність у сфері спорту положень Закон України «Про благодійну діяльність та благодійні організації», а також закріплення положення про те, що державна підтримка діяльності меценатів у сфері спорту може здійснюватися і шляхом надання пільг та іншого сприяння меценатам спорту.

Загалом проект видається доволі неоднозначним як з технічної, так і з сутнісної точки зору. Так, проект містить чимало нових термінів і понять, однак вони закріплюються переважно не змінами до статті 1 «Основні терміни та їх визначення» Закону України «Про фізичну культуру і спорт», а безпосередньо в текстах спеціальних статей. Крім того, проект, закріплюючи права сторін, цілковито ігнорує той факт, що спорт є як любительським, так і професійним. При чому діяльність із фінансової підтримки спортсменів у професійному спорті часто обмежується і загалом розглядається скоріше як вид комерційної діяльності (сплата податків, відповідне нормативне господарче регулювання тощо). У пропонованій же редакції фактично усе це ігнорується.

Проект 3498 14.07.2020 прийнятий у першому читанні, а 02.06.2021 ‒ у другому і невдовзі підписаний Президентом Україні. Інші два проекти включені до порядку денного і досі не розглянуті.

Проект 3501 від 19.05.2020 (Тарута С. О., Наталуха Д. А. + 6) про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо удосконалення законодавства стосовно ведення господарської діяльності).

Проектом передбачається внесення змін до Господарського кодексу України, Земельного кодексу України. Метою проекту проголошено встановлення чіткої класифікації суб’єктів господарювання на мікропідприємництва, малі, середні та великі підприємництва. Зокрема, дається чітке визначення суб’єктів середнього підприємництва, які визначаються як юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 250 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 50 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України. Водночас віднесення різних видів суб’єктів господарювання до тієї чи іншої категорії залежно від цілей різних галузей законодавства видається дуже сумнівним. Також передбачається внесення доповнень до Господарського кодексу України в частині вдосконалення основних напрямів економічної політики держави та забезпечення розвитку інноваційної складової, законодавчо закріпити обов’язок учасників (акціонерів) суб’єктів господарювання розкривати інформацію про кінцевих власників, уточнити положення щодо обрання (призначення) керівників господарських товариств, функціонального призначення ревізійної комісії господарського товариства тощо. Зміни ж до Земельного кодексу України стосуються механізму процедури укладання договору сервітуту на земельну ділянку. Зазначається, що оператори телекомунікацій, власники спеціальних дозволів на користування нафтогазоносними надрами, підприємства, які здійснюють будівництво, капітальний ремонт, реконструкцію, експлуатацію об'єктів транспортної та енергетичної інфраструктури, сейсморозвідувальні роботи, мають право вимагати встановлення строкового оплатного земельного сервітуту,  без зміни цільового призначення відповідних земельних ділянок (крім земель природно-заповідного фонду, оздоровчого призначення, рекреаційного призначення, історико-культурного призначення та водного фонду) в межах, необхідних для розміщення лінійних об'єктів та об'єктів, необхідних для їх експлуатації, будівництва та обслуговування об’єктів нафтогазовидобування, здійснення сейсморозвідувальних робіт, прокладання кабельних підземних ліній телекомунікацій та/або усунення їх пошкоджень, із обов’язковим відшкодування повного розміру втрат і збитків, завданих власникам і землекористувачам відповідних земельних ділянок внаслідок встановлення земельного сервітуту.

Проект 02.02.2021 включений до порядку денного.

Проект 3516 від 20.05.2020 (Тарасов О. С., Юрчишин П. В. + 15) про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо харчових продуктів, що імітують молоко та молочні продукти).

Ініціатори проекту зазначають, що з розвитком сучасних технологій виробництва харчової продукції поряд із традиційними молочними продуктами на полицях торгових мереж з’явилися дуже схожі з ними продукти, які, однак, не мають відповідної харчової цінності – продукти з невластивими раніше добавками: рослинними (пальмовими) жирами, білками, замінниками лактози, штучними барвниками та іншими інгредієнтами і складниками, що додаються для зменшення собівартості продукції. Такі продукти реалізуються разом зі звичайними молочними продуктами та мають маркетингові назви-запозичення типу: «молочний продукт», «сирний продукт», «сметанка», «сирочок», і незначно відрізняються за ціною. Метою проекту проголошено упорядкування сфери маркування і реалізації харчових продуктів, які імітують молоко і молочні продукти, що забезпечить право споживачів на отримання повної та достовірної інформації про якість харчових продуктів, дасть змогу запобігти недобросовісній конкуренції на ринку молока та молочних продуктів, матиме позитивний соціальний та економічний ефект. Проектом передбачається внесення змін до Законів України: «Про молоко та молочні продукти», «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів», «Про дитяче харчування», якими пропонується ввести поняття «харчові продукти, що імітують молоко і молочні продукти», встановити особливі вимоги щодо маркування і реалізації таких продуктів, а також передбачити відповідальність за порушення цих вимог суб’єктами господарювання, які здійснюють виробництво та реалізацію відповідних продуктів. Названі новації спрямовані на надання споживачу інформацію про споживчі якості відповідних продуктів у доступній формі, щоб запобігати введенню його в оману. Крім того, окремі положення Закону України «Про молоко та молочні продукти» потребують приведення у відповідність із Законом України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», який набрав чинності 20 вересня 2015 року, зокрема в частині термінології, повноважень центральних органів виконавчої влади, порядку здійснення державного контролю та відповідальності за порушення вимог законодавства. Зокрема, у проекті запроваджується термін «харчові продукти, що імітують молоко і молочні продукти», під яким пропонується розуміти усі харчові продукти, які вироблені з молока або молочної сировини, з повною або частковою заміною складових молока (молочного жиру, молочного білка, лактози), з використанням або без використання харчових добавок, та які можуть сприйматися споживачем як продукти, аналогічні молочним, і вживатися замість таких продуктів. Пропонується закріпити, що не допускається використання у власних назвах та торговельних марках харчових продуктів, що імітують молоко і молочні продукти, слів «молоко» та будь-яких похідних (однокореневих) від нього, назв молочних продуктів та тварин (корів, овець, кіз, буйволиць, кобил) та зображень молока, молочних продуктів, корів, овець, кіз, буйволиць, кобил. Ці вимоги не поширюватимуться на маркування харчових продуктів, які не є молочним продуктом, та які не можуть сприйматися споживачем як молочні продукти та/або мають усталене використання певних назв при їх маркуванні (зокрема, молочна ковбаса, молочний шоколад, молочне печиво тощо). Також передбачається встановити, що на етикетці, упаковці, інших видах маркування під основною назвою харчового продукту, що імітує молоко і молочні продукти, та знаком для товарів і послуг має бути розміщено текст такого змісту: «Імітаційний продукт. Містить замінники складових молока», розміром шрифту для першого речення не менше 75%, а для другого - 40% від найбільшого напису на упаковці. Також встановлено вимоги щодо розміщення відповідних написів на упаковці харчових продуктів, що імітують молоко і молочні продукти.

Проект викликав певні суто юридичні зауваження ГНЕУ, але враховуючи специфічний предмет регулювання, хотілося б насамперед почути думку фахівців харчової промисловості.

Проект 02.02.2021 включений до порядку денного.

 

Земельні та лісові справи

 

Проект 3518 від 20.05.2020 (Рубльов В. В., Лаба М. М. + 10) про внесення змін до Закону України «Про природно-заповідний фонд України».

Метою проекту проголошено вдосконалення заходів щодо ефективного та раціонального використання природних ресурсів в межах господарської зони національних природних парків. Пропонується абзац п’ятий статті 21 названого Закону після слів «у її межах» доповнити словами «забороняються рубки головного користування на гірських схилах в ялицево-букових лісах, будь-які інші суцільні рубки у високогірних лісах, у лісах у лавинонебезпечних та селенебезпечних басейнах, в берегозахисних ділянках лісу в Карпатському регіоні України, крім розробки суцільних вітровалів і буреломів, а також пошкоджених хворобами і шкідниками насаджень».

Втім, на думку ГНЕУ, зазначене доповнення звужує сферу дії чинного припису цього абзацу, згідно з яким «забороняються рубки головного користування» у межах усієї господарської зони національних природних парків, а не лише на територіях та об’єктах, запропонованих у проекті. Фактично йдеться про відновлення рубки головного користування.

Профільний Комітет Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування 30.09.2020 рекомендував Верховній Раді України повернути проект суб’єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання, однак 02.02.2021 проект був включений до порядку денного.

Проект 3523 від 21.05.2020 (Королевська Н. Ю., Солод Ю. В.) про внесення змін до Земельного кодексу України (щодо запровадження обігу земель сільськогосподарського призначення за результатами Всеукраїнського референдуму).

Дослівно повторює проект 2178-1 від 27.09.2019 (Королевська Н. Ю., Солод Ю. В.) про внесення змін до Земельного кодексу України (щодо запровадження обігу земель сільськогосподарського призначення за результатами Всеукраїнського референдуму) (див. Огляд № 9). Єдиною новелою є ініціатива визнати таким, що втратив чинність, Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення».

Проект 01.09.2020 знятий з розгляду.

Проект 3442-1 від 22.05.2020 (Королевська Н. Ю., Солод Ю. В.) про внесення змін до розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України (щодо заборони відчуження земель сільськогосподарського призначення).

Формально альтернативний проекту 3442 від 06.05.2020 (Грищенко Т. М.) про внесення змін до розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України (щодо заборони відчуження земель сільськогосподарського призначення) (див. Огляд № 40). Фактично ж цей проект є частиною ініціатив, запроваджених згаданим проектом 3523, з яким і ув’язує ініціативи основного проекту.

Проект 01.09.2020 знятий з розгляду.

Проект 3526 від 22.05.2020 (Бондаренко О. В., Криворучкіна О. В. + 67) про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо посилення захисту лісів, запобігання пожежам на землях лісового та водного фонду, торфовищах та на землях інших категорій).

Доволі значний за обсягом проект, який спрямований на посилення захисту земель від пожеж. Більшість пропонованих приписів, окрім тих, що вносяться до Кодексу України про адміністративні правопорушення, пов’язані з посиленням вимог до захисту від пожеж, зокрема, запровадженням заборони знищення або пошкодження рослинності, випалювання сухої рослинності або її залишків на землях водного фонду, у тому числі в прибережних захисних смугах та на островах, зайнятих лісами, смугах відведення, берегових смугах водних шляхів.  Серед змін же до КУпАП значна частина є або технічними, пов’язаними з іншими, або передбачають збільшення розмірів штрафів. З числа новел слід назвати статті 65-2 «Знищення або пошкодження рослинності, випалювання сухої рослинності або її залишків на землях водного фонду, у тому числі у прибережних захисних смугах та на островах, зайнятих лісами, смугах відведення, берегових смугах водних шляхів», 65-3 «Випалювання торфовищ, у тому числі осушених, торфовищ у складі водно-болотних угідь міжнародного значення» і 188-56 «Невиконання законних розпоряджень чи приписів посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства». Також слід назвати доповнення статті 77 приписом щодо посиленої відповідальності за порушення вимог пожежної безпеки в лісах на територій та об'єктів природно-заповідного фонду, в зоні відчуження, зони безумовного (обов’язкового) відселення на території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Проект відзначається типовою для даного типу проектів помилкою, а саме запровадження відповідальності за сам факт випалювання, без врахування, чи є таке випалювання законним, чи ні. Що, відповідно, створює конфлікт між приписами різних законодавчих актів.

Проект 01.09.2020 прийнятий у першому читанні, а 19.02.2021 – у другому як закон та невдовзі підписаний Президентом України.

 

Інші питання

 

Проект 3430-1 від 21.05.2020 (Королевська Н. Ю., Солод Ю. В.) про внесення змін до Закону України «Про повну загальну середню освіту» (щодо відновлення прав учасників освітнього процесу).

Альтернативний проекту 3430 від 05.05.2020 (Тимошенко Ю. В., Цимбалюк М. М. + 2) про внесення змін до Закону України «Про повну загальну середню освіту» (щодо відновлення прав учасників освітнього процесу) (див. Огляд № 39).

Проекти загалом доволі різнопланові, окрім спільної ініціативи виключити з чинного закону таке положення: «Педагогічні працівники державних і комунальних закладів загальної середньої освіти, які досягли пенсійного віку та яким виплачується пенсія за віком, працюють на основі трудових договорів, що укладаються строком від одного до трьох років». У альтернативному проекті увага акцентована на вимогах збільшення посадового окладу педагогічного працівника найнижчої кваліфікаційної категорії до розміру трьох мінімальних заробітних плат. Також пропонується скасувати вимогу про припинення безстрокових трудових договорів з керівниками державних і комунальних закладів загальної середньої освіти, а також з педагогічними працівниками державних і комунальних закладів загальної середньої освіти, яким виплачується пенсія за віком.

Проект 02.02.2021 включений до порядку денного з попередньою рекомендацією . Комітету про повернення на доопрацювання.

Проект 3527 від 22.05.2020 (Лаба М. М.) про внесення змін до статті 5 Закону України «Про гуманітарну допомогу».

Пропонується дозволити Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міських державних адміністрацій визначати гуманітарною допомогою вантажі до 12 тон (наразі – до 3 тон).

Проект 01.12.2020 прийнятий у першому читанні.

 

Проекти, які подаються без коментарів

 

Проект 3502 від 19.05.2020 (Петруняк Є. В.) про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України (щодо гармонізації політики оподаткування в Україні з країнами ЄС для покращення інвестицій та добросовісної конкуренції). 09.06.2020 подано доопрацьовану редакцію.

Зміни стосуються визначення розміру ставок податків і зборів.

Проект 02.02.2021 включений до порядку денного.

Проект 3505 від 19.05.2020 (Клименко Ю. Л., Бобровська С. А. + 13) про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (щодо фінансування заходів із збереження культурної спадщини).

Проект 02.02.2021 знятий з розгляду.

Проект 3506 від 20.05.2020 (Алєєксев С. О., Ар’єв В. І. + 14) про внесення змін до пункту 8 розділу ІI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік».

Проект 01.09.2020 знятий з розгляду.

Проект 3507 від 20.05.2020 (Василенко Л. В., Бобровська С. А. + 19) про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (щодо збільшення видатків на природоохоронні заходи та Державне агентство України з управління зоною відчуження).

Проект 02.07.2020 повернутий суб’єкту ініціативи.

Проект 3508 від 20.05.2020 (Пивоваров Є. П., Семінський О. В. + 9) про внесення змін до деяких законів України (щодо забезпечення врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання і водовідведення).

Метою проекту проголошено оновлення механізму врегулювання кредиторської заборгованості (реструктуризація, списання пені/штрафів) підприємств тепло-, водопостачання та водовідведення за енергоносії, яке забезпечить їх сталу роботу та отримання споживачами своєчасних та якісних комунальних послуг.

Проект відхилено на користь альтернативного проекту 3508-д від 04.06.2021.

Проект 3509 від 20.05.2020 (Арістов Ю. Ю., Кравчук Є. М. + 6) про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік».

Проект 18.06.2020 прийнятий як закон та невдовзі підписаний Президентом України.

Проект 3510 від 20.05.2020 (Трухін О. М., Шуляк О. О., Скічко О. О.+1) про внесення змін до Бюджетного кодексу України.

Проект 04.06.2020 прийнятий за основу та в цілому як закон і невдовзі підписаний Президентом України.

Проект 3519 від 21.05.2020 (Тимошенко Ю. В., Крулько І. І. + 2) про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (щодо державної підтримки сільгосптоваровиробників, які постраждали від засухи).

Проект 02.02.2021 знятий з розгляду.

Проект 3522 від 21.05.2020 (Скорик М. Л.) про внесення змін до Закону України «Про зайнятість населення» (щодо часткового безробіття).

Проект 27.08.2020 повернутий суб’єкту ініціативи.

Проект 3524 від 21.05.2020 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до Податкового кодексу України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про запобігання корупції».

Є повторним внесенням під тією ж назвою урядового проекту 2816 від 28.01.2020, відкликаним через відставку Уряду України 04.03.2020 (див. Огляд № 26).

Проект 02.02.2021 включений до порядку денного.

Проект 3525 від 21.05.2020 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до Митного кодексу України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про запобігання корупції».

Є повторним внесенням під тією ж назвою урядового проекту 2817 від 28.01.2020, відкликаним через відставку Уряду України 04.03.2020 (див. Огляд № 26).

Проект 02.02.2021 включений до порядку денного.

Проект 3531 від 22.05.2020 (Колихаєв І. В.) про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо рентної плати за транзитне транспортування трубопроводами природного газу територією України).

Проект 02.02.2021 включений до порядку денного.

Проект 3532 від 22.05.2020 (Колихаєв І. В.) про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо додаткових джерел доходів державного та місцевих бюджетів).

Проект 01.09.2020 знятий з розгляду.

 Поділитися