8 липня – головне за день

• Центр досліджень визвольного руху спільно з Архівом Служби безпеки України, за підтримки Українського культурного фонду, виклав у вільний доступ 53 документи архівно-кримінальної справи Юрія Тютюнника, повідомляє Радіо Свобода. «Що пише батько своїй доньці, знаючи, що його розстріляють? Як імперські риси побачив Юрій Тютюнник у більшовиках та радянській владі? Чому більшовики так нещадно покарали Тютюнника, попри те, що певний час він їх підтримував? Про це і більше можна дізнатися, прочитавши оцифровані матеріали архівно-кримінальної справи генерала-хорунжого Армії УНР Юрія Тютюнника», – йдеться в анотації на сайті видання.

• З 1 жовтня 2021 року пацієнти з розладами психіки та поведінки, з епілепсією, зможуть отримувати ліки безоплатно або з незначною доплатою за програмою «Доступні ліки», лікуючись в амбулаторних умовах, повідомляє Національна служба здоров’я України. Також НСЗУ адмініструватиме програму реімбурсації лікарських засобів для лікування цукрового та нецукрового діабету. Мова йде про інсуліни та десмопресин. Зараз триває підготовка нормативно-правових актів для включення інсулінів у програму.

• Президентка Європейської комісії Урсула ван дер Ляєн назвала під час виступу 7 липня «ганебним» угорський закон, який забороняє «демонструвати або пропагувати» гомосексуальність або зміну статі в телевізійних шоу, фільмах та програмах сексуального виховання для дітей у школах, передає Радіо Свобода. «Європа не дозволить, щоб частина її спільноти була стигматизована: чи це через те, кого вони люблять, через їхній вік, національність, політичні переконання чи релігійні вірування», – заявила фон дер Ляєн. Вона додала, що тут йдеться і про бюджет ЄС, тобто гроші європейських платників податків. Закон набрав чинності 7 липня. Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан стверджує, що цей закон не спрямований проти гомосексуалів, а необхідний для забезпечення сексуального виховання дітей у віці до 18 років.

• Генпрокуратура Латвії відмовила Білорусі в екстрадиції колишнього претендента на посаду президента, ексдипломата та директора Парку високих технологій Валерія Цапкала, передає білоруська служба Радіо Свобода. У середині лютого Генпрокуратура Білорусі повідомила, що скерувала латвійським колегам прохання про видачу Цапкала для притягнення його до кримінальної відповідальності. «Розглядаю прохання режиму Лукашенка про екстрадицію білоруського опозиційного політика Валерія Цапкала як неприховану спробу помсти, вимога має бути відхилена», – написав раніше у твітері міністр закордонних справ Латвії Едгарс Ринкевичс. Цапкала, не зареєстрований кандидатом у президенти, залишив разом із дітьми Білорусь 23 липня 2020 року через загрозу арешту.