MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Установлення миру в Україні: де-ескалація, стале перемир’я та відновлення регіону

09.07.2021   
Програмний документ платформи CivilMPlus, підготовлений у зв’язку із візитом Президента України Володимира Зеленського до Німеччини та зустріччю з Федеральним канцлером ФРН Ангелою Меркель 12 липня 2021 року.

Програмний документ платформи CivilMPlus,
підготовлений у зв’язку із візитом Президента України Володимира Зеленського до Німеччини та зустріччю з Федеральним канцлером ФРН Ангелою Меркель 12 липня 2021 року.

Європейські НПО, об’єднані в рамках міжнародної платформи CivilMPlus, звертають увагу на вкрай напружене та нестабільне становище в зоні конфлікту в східній Україні та за її межами. Російське керівництво безперешкодно продовжує антиукраїнську політику відчуження в контрольованих ним і сепаратистами областях східної України. На західному кордоні Росії уряд РФ, незважаючи на раніше зроблені заяви, досі не припинило розпочатого навесні масового розгортання військ. Таким чином військова ескалація можлива в будь-який момент. У той же час є підстави вважати, що після саміту Байдена-Путіна 16 червня цього року намічається зближення між російським керівництвом і західним співтовариством, що має правити за якусь «геополітичну стабілізацію». Як громадянська платформа, яка виступає за стійкий мир і безпечну реінтеграцію окупованих територій України, ми хотіли б звернути увагу уряду Німеччини та президента України на наступні моменти.

Ι. Розміщення російських військ на західному кордоні Росії продовжує створювати гостру загрозу безпеці, а блокування переговорів із боку РФ у Мінській Тристоронній контактній групі залишається незмінним і навмисним.

1. Заява російської сторони про припинення розгортання військ навесні було занадто рано сприйнято всерйоз на міжнародному рівні. Триваюче скупчення військ і стабільно небезпечна ситуація відсуває роботу мирних ініціатив громадянського суспільства на задній план та ускладнює будь-який діалог між людьми на лінії зіткнення.

2. У зв’язку з цим руйнуються плани з проведення саміту між ЄС та Росією. Згідно з ініціативою, що походить від Німеччини та Франції і не узгодженою з партнерами по ЄС, немає чітких сигналів про готовність зробити кроки до де-ескалації конфлікту на Донбасі з боку Москви. Взаємодія на вищому політичному рівні вітається, але за певних умов. Зокрема необхідно отримати чіткі відповіді на наступні питання: коли Росія відреагує на механізм консультацій і співпраці, ініційований Україною та узгоджений у Віденському документі ОБСЄ, і забезпечить прозорість щодо пересування та чисельності військ? Яких заходів вживається для відводу військ від російсько-українського кордону? Якими будуть санкції з боку західної спільноти, якщо Росія не дотримуватиметься заходів, узгоджених на такому саміті?

3. На нашу думку, до порядку денного такого саміту повинні бути внесені конкретні питання, а саме: дедалі агресивніші та такі, що суперечать міжнародному морському праву воєнні дії російських збройних сил у Чорному морі та триваюча політика де-факто відокремлення окупованих українських територій, яку Кремль проводить, наприклад, за допомогою видачі російських паспортів, русифікацією навчальних закладів на окупованих територіях і масштабним формуванням інформаційного простору своєю пропагандою.

ΙΙ. Необхідно закріпити існуючий режим припинення вогню на лінії зіткнення.

1. Діючий режим припинення вогню є необхідною умовою для ведення діалогу в рамках мирних громадянських ініціатив, таких як CivilMPlus, спрямованих на підтримку політичних процесів вирішення конфліктів і безпечної реінтеграції регіону. Це створить передумови для комунікації між сторонами на окупованих і неокупованих територіях, а гуманітарні та громадські теми зможуть визначати програму дій. Тому необхідно зміцнити нинішній, знову дуже крихкий, режим припинення вогню. З цією метою винні у провокаціях і порушенні режиму припинення вогню мають бути встановлені та понести відповідальність. Також необхідно забезпечити безперешкодне пересування цивільних осіб через лінію зіткнення.

2. Необхідно докласти всіх зусиль, щоб наділити Спеціальну моніторингову місію (СММ) ОБСЄ більш надійним мандатом. Спостерігачі як і раніше не мають доступу до кордону між Україною та Росією і не можуть працювати в нічний час. Закликаємо країни-члени ЄС одноголосно вимагати в Постійній раді ОБСЄ більш ефективного механізму відновлення повноцінної діяльності СММ. Крім того, необхідно деполітизувати роботу Тристоронньої контактної групи (ТКГ) і місце Росії в ній, щоб ТКГ могла знову ефективно вирішувати нагальні та конкретні питання реалізації угод про де-ескалацію і примирення.

3. Закликаємо уряд Німеччини разом із партнерами в ЄС вимагати від російського керівництва негайно розблокувати існуючі та відкрити нові пункти пропуску між окупованими та неокупованими територіями. На теперішній час ані ситуація з пандемією, ні ситуація з безпекою на місцях не є достатніми аргументами для обмеження свободи пересування цивільного населення.

4. Закликаємо Федеральний уряд Німеччини активно підтримувати боротьбу з безкарністю та розслідування воєнних злочинів (особливо тих, що були скоєні у 2014–2015 рр.) відповідно до міжнародних норм. Важливі кроки, які має зробити Україна у зв’язку з цим – гармонізувати Кримінальний кодекс із міжнародним кримінальним та міжнародним гуманітарним правом, а також – ратифікувати Римський статут Міжнародного кримінального суду.

ΙΙΙ. Нормалізація ситуації в підконтрольних уряду районах сходу України та розвиток регіону створять позитивну мотивацію для реінтеграції населення окупованих територій, з урахуванням наступних факторів:

1. Політична та економічна ситуація в підконтрольних уряду областях сходу України не відповідає стандартам мирного демократичного розвитку. Крім питань безпеки, розвиток регіону обумовлений наявністю політичної волі, ефективною роботою адміністрацій, залученістю місцевого громадянського суспільства до процесу ухвалення рішень. З нашого погляду, ситуація в цих районах відіграє надзвичайно важливу роль для врегулювання конфлікту та майбутнього регіону в цілому. Український уряд має потребу в підтримці міжнародної спільноти та українського громадянського суспільства для подальшого позитивного суспільно-політичного та економічного розвитку. Тому дуже важливо надати підтримку та сприяти залученню громадянського суспільства до розвитку регіону. Це стане важливим сигналом для громадян на іншій стороні і протидіятиме російській пропаганді.

2. Закликаємо український уряд всіляко сприяти реформі децентралізації в підконтрольних уряду районах сходу України та розвивати структури громадянського самоврядування та контролю. Це єдиний спосіб створити активний середній клас. Такі завдання центрального уряду, як відновлення та будівництво сучасної інфраструктури, а також економічний розвиток, включно із залученням інвестицій, повинні, нарешті, стати пріоритетними.

3. Заходи, орієнтовані на зниження рівня небезпеки в регіоні, є вельми виправданими у складних політичних обставинах. Проте повноваження, передбачені Законом України про статус військово-цивільних адміністрацій, не повинні перешкоджати діяльності громадянського суспільства. Необхідно мінімізувати негативний вплив норм Закону 2015 року на активність громадянського суспільства або місцеву політичну динаміку. Необхідно прагнути до максимально можливої ​​нормалізації демократичного та безпечного життя в регіоні конфлікту, що сприятиме більш глибокому закріпленню та інтеграції контрольованих урядом територій у межах української держави та міцній ідентифікації з нею.

 Поділитися