MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Дитина – свідок домашнього насильства – має бути почутою та захищеною

15.07.2021   
Юрій Чумак
Досить часто дитина є свідком домашнього насильства, що є травмуючою ситуацією. Але не завжди поліція та інші інституції звертають на це належну увагу. Громадська ініціатива «DOCU ДІЄ проти психологічного насильства щодо дитини» у Чугуєві сприяла вирішенню цього питання на локальному рівні.

На жаль, досить часто дитина є свідком домашнього насильства, що є травмуючою ситуацією. Але не завжди поліція та інші інституції звертають на це належну увагу. Громадська ініціатива «DOCU ДІЄ проти психологічного насильства щодо дитини» у Чугуєві сприяла вирішенню цього питання на локальному рівні.

Концепція «дитина-свідок = дитина, постраждала від домашнього насильства» введена в українське законодавство з набранням чинності у 2018 році Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству». У статті 1-й якого закарбовано: «дитина, яка постраждала від домашнього насильства (далі – постраждала дитина), – особа, яка не досягла 18 років та зазнала домашнього насильства у будь-якій формі або стала свідком (очевидцем) такого насильства».

Також показове рішення Європейського суду з прав людини у справі «Єремія проти Республіки Молдова» говорить про те, що в разі, якщо дитина спостерігає систематичне насильство по відношенню до одного зі своїх батьків з боку другого, вона сама є жертвою насильства і має право на захист з боку держави.

Хоча Національна поліція знає кількість неповнолітніх, поставлених на профілактичний облік в ювенальній превенції за скоєння домашнього насильства, відомості ж щодо кількості постраждалих від такого насильства дітей у формах статистичної звітності, що узагальнюються в НПУ, відсутні.

Натомість, директорка департаменту Національних «гарячих ліній» громадської організації «Ла Страда – Україна» Альона Кривуляк навела статистику колосального зростання фактів жорстокого поводження з дітьми за останні роки: на Національну гарячу лінію для дітей та молоді (0 800 500 225 та 116 111) за допомогою у 2019 році звернулося 20 тисяч постраждалих, у 2020 надійшло 100 тис. звернень, а за перший квартал 2021 – вже 40 тисяч. Тобто, кількість звернень щодо випадків насильства над дітьми в період карантину зросла надзвичайно.

І в більшості випадків, якщо в сім’ї має місце домашнє насильство, як мінімум одна дитина є його свідком, тому повинна бути ідентифікована як постраждала, навіть якщо не вона звернулася до поліції, а її мати чи інші особи.

Адже діти, які є свідками насильства в сім’ї, нарівні із жертвами, також отримують важку психологічну травму. Крім того, діти наражаються на більшу небезпеку стати жертвою насильства або зневаги, якщо вони живуть в ситуації насильства. Також перенесений у дитинстві досвід домашнього насильства чинить негативний вплив на майбутнє життя дитини. Діти – свідки насильства більш схильні до ризику щодо цілого ряду емоційних і поведінкових проблем, включаючи тривогу, депресію, погані успіхи в школі, низьку самооцінку, непослух, нічні кошмари і скарги на фізичне здоров’я.

Проте, в умовах, коли, по-перше, у всій країні за часів карантину зросла кількість випадків домашнього насильства та, по-друге, діти, що є свідками такого насильства, теж вважаються постраждалими від домашнього (психологічного) насильства, у Чугуєві, зокрема, таких дітей просто «не бачили»? Принаймні, це випливає з відповідей на інформаційні запити, спрямовані громадською організацією «Центр правових та політичних досліджень «ДУМА» до Чугуївської міської ради та поліції:

«1. У 2020 році до Чугуївської міської ради та її виконавчого комітету звернень (заяв, скарг) стосовно психологічного насильства щодо дітей не надходило. 2. Матеріалів стосовно психологічного насильства щодо дітей для термінового реагування до Чугуївського відділу поліції не надавалося», – таку відповідь було надано Чугуївською міськрадою.

Так само, і Чугуївський відділ поліції (відтепер – районне управління поліції) повідомив, що за психологічне насильство щодо дітей минулого року до адміністративної відповідальності нікого не притягували: «Протягом 2020 року на території обслуговування міста Чугуєва було зареєстровано 5 повідомлень відносно психологічного насильства відносно дітей від жителів м. Чугуєва, але викладена в повідомленнях інформація щодо психологічного насильства не знайшла свого підтвердження. Повідомлень стосовно психологічного насильства в сім’ї щодо дітей, які надійшли до Чугуївського відділу поліції від Чугуївської міської ради, протягом 2020 року не надходило. Протоколи про адміністративне правопорушення за ст. 173-2 КУпАП за вчинення психологічного насильства відносно дітей протягом 2020 року не складалися».

Щоб розібратися з причинами такої ситуації, представники Центру правових та політичних досліджень «ДУМА», в межах громадської ініціативи «DOCU ДІЄ проти психологічного насильства щодо дитини», провели інтерв’ю з низкою працівників соціальних служб і поліції Чугуївщини, а також з експертами в галузі протидії домашньому насильству.

Наведемо тут кілька експертних думок:

1. Костянтин Шеремет, начальник відділу організації превентивної роботи управління ювенальної превенції Департаменту превентивної діяльності Національної поліції:

– Умовно: чоловік скоїв насильство щодо дружини. Дитина це бачить. Але двічі особа не може бути притягнута до відповідальності за один і той же факт насильства. Це ж не друге домашнє насильство, а те саме. При цьому, якщо постраждала мати «пішла у відмову», довести психологічне насильство щодо дитини-свідка буде вкрай складно.

Важливо, щоб при складанні адмінпротоколу в ньому зазначалося, що дитина була свідком домашнього насильства. Так, це важко зафіксувати. Постає питання якості збору доказової бази.

Наявність дітей при скоєнні домашнього насильства є обтяжуючою обставиною. Тобто, такий кривдник може отримати в якості покарання не штраф чи громадські роботи, а адмінарешт.

Якщо дитина була свідком домашнього насильства, а протокол складено щодо кривди відносно іншого члена сім’ї, поліцейські все одно повинні протягом 1 доби повідомити службу у справах дітей про такий випадок… І соціальні служби потім мають працювати не тільки з дитиною, але і з сім’єю.

На переконання Костянтина Шеремета, поліція має виконувати не тільки правоохоронну, але й правозахисну функцію, аби захищати не лише безпосередньо постраждалих від домашнього насильства, а й дітей-свідків.

2. Алла Блага, доцентка, докторка юридичних наук (тема докторської дисертації – «Насильство в сім’ї: кримінологічний вимір, детермінація, запобігання»):

Дитина має бути почутою! Якщо батьки не дають дозвіл на спілкування з дитиною, поліцейський має право з нею поговорити в присутності психолога чи педагога.

Потрібно в матеріалах прописувати, що були діти, вони боялися, плакали. Щоб діти не «випадали». Щоб із ними працювали соціальні служби.

Якщо доросла постраждала особа відмовляється писати заяву на кривдника – а це її право – адмінпротокол на кривдника не складається. Однак якщо були діти – свідки домашнього насильства, які фактично є постраждалими від насильства психологічного, адмінпротокол має складатися за цим фактом.

3. Наталя Мілорадова, професорка кафедри педагогіки та психології Харківського національного університету внутрішніх справ, докторка психологічних наук:

– Питання не в тому, може чи ні дитина надати реальну інформацію стосовно події, а в тому, що потрібно для того, аби побудувати таку взаємодію з нею, щоб отримати інформацію і водночас не допустити вторинного травмування дитини. Тому оволодіння комунікативними знаннями, навичками та вміннями є необхідною умовою побудови якісної та безпечної комунікації з дитиною.

Основою ефективної взаємодії з дитиною є дотримання певних правил, пов’язаних із наявністю:

- безпечного дорослого, що володіє знаннями стосовно психологічних, фізіологічних та вікових особливостей розвитку дитини, особливостей комунікації з дитиною з урахуванням віку, комунікативними навичками, вміннями необхідними для ефективного спілкування з дитиною;

- безпечного середовища, що представляє собою організовану систему заходів, метою яких є забезпечення законності, гуманності та ефективності кожного рішення щодо дитини.

За результатами дослідження фахівці Центру правових та політичних досліджень «ДУМА» разом із Наталею Мілорадовою підготували висновки та рекомендації для Чугуївської громади – задля підвищення ефективності роботи з протидії психологічному насильству щодо дітей, зокрема, в ситуаціях, коли діти стали свідками домашнього насильства:

1. Доцільним вбачається пожвавлення у Чугуївській міській територіальній громаді інформаційно-просвітницької роботи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, з акцентуванням на роз’яснення положень законодавства про статус дитини-свідка як постраждалої від насильства.

2. Заклади освіти та їх працівники мають активніше долучатися до виявлення фактів домашнього насильства стосовно дітей – з подальшим повідомленням про такі факти служби у справах дітей та Чугуївського районного управління поліції.

3. При виїзді групи швидкого реагування патрульної поліції на повідомлення про домашнє насильство, правоохоронці повинні ретельно з’ясовувати, чи були в таких випадках діти-свідки (очевидці) насильства.

4. Варто докладати зусиль, щоб така дитина брала участь в опитуванні мінімальну кількість разів (бажано один). При цьому поліцейський має право з нею поговорити в присутності психолога чи педагога.

5. Обов’язковою при реагуванні на випадки психологічного насильства щодо дітей та ситуації, в яких дитина є свідком (очевидцем) домашнього насильства, має бути тісна співпраця працівників ювенальної превенції, ССД та Центру соціальних служб.

6. При складанні протоколу про адміністративне правопорушення за домашнє насильство, в ньому має зазначатися, що свідком такого насильства була дитина. І про ці обставини поліцейські повинні протягом 1 доби повідомити ССД та соціальні служби.

7. Якщо доросла постраждала особа відмовляється писати заяву на кривдника, але існують достатні докази того, що в ситуації домашнього насильства була присутня дитина-свідок, адмінпротокол має складатися за цим фактом – за психологічне насильство щодо дитини.

8. У випадках домашнього насильства щодо дітей (у тому числі й тих, в яких дитина є постраждалою через свій статус свідка насильства) ЦСССДМ має рекомендувати її законному представнику отримати безоплатну правову допомогу та, в разі виявлення такої потреби, направляти дитину разом із її законним представником до Чугуївського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

9. Суб’єкти, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству і насильству за ознакою статі на території Чугуївської міської територіальної громади, повинні неухильно дотримуватися Порядку взаємодії, визначеного постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 р. №658 (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/658-2018-%D0%BF#Text).

10. Для організації кращої координації між зазначеними суб’єктами, необхідно активізувати роботу відповідної місцевої координаційної ради, залучивши до її складу уповноважених представників органів місцевого самоврядування, прокуратури та суду, Чугуївського місцевого центру з надання БВПД, громадських об’єднань.

P.S. Дані рекомендації були прийняті Координаційною радою з питань соціальної політики при Чугуївській міській раді – для використання у роботі.

P.P.S. Зауважимо, що ініціатива «DOCU ДІЄ проти психологічного насильства щодо дитини» впроваджується кіноклубом медіапросвіти Docudays UA «ДУМАй!» у межах «Кампанії з протидії булінгу та насиллю – на підтримку реформи освіти», за сприяння ГО «Докудейз».

Юрій Чумак, голова Центру правових та політичних досліджень «ДУМА», модератор кіноклубу медіапросвіти Docudays UA «ДУМАй!»

 Поділитися