Висновок щодо політичних мотивів кримінального переслідування та порушень прав людини у кримінальному провадженні Костянтина Жеваго

Передісторія

Костянтин Жеваго є відомим українським бізнесменом та політиком. Бізнесом почав займатися в 19 років, будучи студентом 2 курсу. За фахом економіст-міжнародник, магістр економіки, 2003 року захистив кандидатську дисертацію «Міжнародні інвестиції та ефективний економічний розвиток» в Київському економічному університеті.

У 1998 році Ferrexpo, одна із компаній Жеваго, першою серед українських компаній вийшла на основний майданчик Лондонської фондової біржи. Восени 2007 року Ferrexpo була включена в індекс FTSE 250 — індекс Лондонської фондової біржі на підставі котирувань акцій 250-ти найбільших компаній. Всю свою заробітну платню в Ferrexpo віддавав на благодійність. Костянтин Жеваго визнаний журналом Forbes наймолодшим мільярдером в Європі, який зробив свій статок сам. Його банк «Фінанси і Кредит» входив до TOP-10 найбільших українських банків з сотнями філій по Україні (ліцензію банку відкликано у 2015 році). Він контролював розвинені і успішні підприємства в гірничорудній і металургійній галузях, суднобудуванні та машинобудуванні, у виробництві великовантажних автомобілів, фармакології та харчопромі в Україні, а також в країнах Західної Європи та Середньої Азії. Володіє футбольною командою Прем'єр ліги України «Ворскла» (Полтава). За списком журналу Forbes у березні 2012 року Костянтин Жеваго займав 719 місце у світі та четверте в Україні з $1.8 млрд[1], а у квітні 2021 року – третє місце з $2.4 млрд[2].

Жеваго ніколи не був членом жодної політичної партії. З 1998 по 2019 рік він був депутатом Верховної Ради України (у 3, 4, 7 та 8 скликаннях як самовисуванець, а в 5-6 скликанні – як безпартійний у складі «Блоку Юлії Тимошенко»). У 2019 році балотувався до парламенту в Горішніх Плавнях (округ №150, де Жеваго перемагав у двох попередніх виборах у 2012 та 2014 роках), але програв кандидату від партії «Слуга народу» Олексію Мовчану.

З початку 2018 року родина Жеваго стає мажоритарним акціонером (77.5%) телеканалу «Еспресо». При цьому послідовно проваджується політика невтручання у редакційну політику «Еспресо». З 2019 року телеканал знаходиться у виразній опозиції до чинної влади.

Влітку 2011 року правозахисниками був створений Громадський комітет захисту від політичних переслідувань в Україні[3]. Члени Комітету: Зиновій Антонюк, Аркадій Бущенко, Євген Захаров, Йосиф Зісельс, Людмила Клочко, Микола Козирєв, Ігор Коліушко, Катерина Левченко, Мирослав Маринович, Василь Овсієнко, Олександр Павліченко, Ірина Рапп, Євген Сверстюк, Володимир Яворський – відомі правозахисники, колишні дисиденти і в’язні сумління радянських таборів – заявили про політичні переслідування в Україні. Згодом, порушення прав людини з політичних мотивів підтвердив Європейський суд з прав людини, який вказав на наявність порушення статтей 5 та 18 Європейської конвенції з прав людини у справах «Тимошенко проти України»[4] та «Луценко проти України»[5].

Обставини кримінального провадження

Правоохоронні органи відкрили декілька кримінальних проваджень, в яких фігурує Костянтин Жеваго.

Зокрема, 27 вересня 2019 року Державне бюро розслідувань заочно оголосило підозру Костянтину Жеваго за ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 Кримінального кодексу (КК) України у причетності до схеми з розкрадання 2,5 мільярда гривень банку «Фінанси та Кредит»[6]. Про це повідомила заступниця директора ДБР Ольга Варченко. За її словами, досудове слідство встановило, що офшорна компанія у період 2007-2014 років відкрила кредитні лінії в іноземних банках. Згодом, між банком «Фінанси та Кредит» та іноземними банками було укладено договори застави на суму понад 113 мільйонів доларів, якими український банк поручався за офшорну компанію власними коштами. «У 2015 році за невиконання зобов’язань офшорною компанією за кредитними договорами іноземні банки стягнули з рахунків банку «Фінанси та кредит» саме ті 113 мільйонів доларів. Заставу іноземні банки списали одразу після того, як банк «Фінанси та кредит» було оголошено неплатоспроможним», – розповіла Варченко.

За даними слідства, Жеваго, який є бенефіціарним власником банку, причетний до схеми розкрадання коштів. Варченко додала, що нещодавно слідчі з’ясували додаткові деталі справи. «Встановили, що кошти, отримані за порукою банку, були використані на користь іноземних компаній, які належать самому нардепу», – написала вона.[7]

В той же час укладення договорів позики є звичайною поточною практикою будь-якого банку. І щоб довести, що це насправді був злочин, слідчим необхідно було зібрати безспірні докази, проте доказів вини немає. За версією слідчих у червні 2007 року Жеваго нібито дав усну вказівку голові правління банку «Фінанси та Кредит» відкрити банківський рахунок від імені компанії Nasterno Commercial Limited (Кіпр) для отримання кредиту в East-West United Bank S.A. (Люксембург). Такий договір був підписаний головою правління банку «Фінанси та Кредит», а в заставу передані кошти банку. Але при цьому немає жодних доказів, що Жеваго дійсно надав таку усну вказівку.

За версією слідства, використання компанією Nasterno Commercial Limited кредитних коштів, отриманих від East-West United Bank S.A., є легалізацією доходів, одержаних злочинним шляхом, що складає подію злочину за ч.3 статті 209 КК України. Але при цьому немає ні доказів будь-якого зв’язку Жеваго особисто з вказаними операціями, ні обґрунтування причин, з яких слідчий вважає виконання кредитних договорів легалізацією коштів, одержаних злочинним шляхом. В офіційних документах не зазначено, внаслідок якого саме злочину ці кошти були отримані, ким цей злочин був вчинений, і яка в цьому роль Костянтина Жеваго, який насправді не має жодного стосунку до компанії Nasterno Commercial Limited.

Звертає на себе увагу те, що дії Жеваго, які в цьому провадженні представлені як злочинні, відбулися в 2007 році і протягом 12 років правоохоронні органи не бачили в цих діях складу злочину.

У цьому кримінальному провадженні також стверджується, що нібито в 2015 році Жеваго організував злочинну групу, за допомогою якої вчинена розтрата майна банку «Фінанси та Кредит» (стаття 191 КК України).

За версією слідчих, він створив злочинну групу із співробітників банку, яка шляхом укладення договору поруки за зобов’язаннями компанії Nastemo Commercial Limited перед іншим банком заволоділа чужими коштами. У зв’язку з невиконанням зобов’язань Meinl Bank AG стягнув з банку кошти.

Але при цьому немає ні доказів будь-якого зв’язку особисто Жеваго з вказаними операціями, ні обґрунтування причин, за якими слідчий вважає виконання банком зобов’язань за договорами поручительства – заволодінням чужими коштами. Не зазначено також, хто саме заволодів цими коштами, якщо слідчий вирішив представити це саме в такій формі.

Дане кримінальне провадження ведеться з 2015 року, але до вересня 2019 року Жеваго не розглядався як учасник цієї справи.

Також нібито Жеваго в 2012 році вчинив декілька фінансових операцій, які слідчі розцінюють як відмивання коштів одержаних злочинним шляхом. Саме так кваліфікують слідчі використання компанією Nastemo Commercial Limited кредитних коштів для надання позики іншій компанії.

Але при цьому відсутні докази будь-якого зв’язку особисто Жеваго з вказаними операціями, не обґрунтовані причини, на підставі яких слідчий вважає виконання кредитних договорів легалізацією коштів, одержаних злочинним шляхом. В офіційних документах не зазначено, внаслідок якого саме злочину ці кошти були отримані, ким цей злочин був вчинений, і який стосунок до цього має Жеваго, який жодних операцій не вчиняв.

Розслідування триває з 2015 року, але жодних претензій до Жеваго у зв’язку з цією справою до вересня 2019 року ніколи не пред’являлось.

Наявність політичного мотиву переслідування

Переслідування особи має політичні мотиви, якщо дії державних органів та їх посадових і службових осіб викликані: а) нелегітимними міркуваннями суспільно-політичного характеру; або б) діями переслідуваної особи із захисту прав, свобод і законних інтересів громадян[8]. При цьому не має значення, чи саме політичні причини спонукали до діяння, що інкримінується в якості злочину чи правопорушення; значимо лише наявність політичного інтересу влади в результаті справи.

Оскільки в сфері правозастосування принципово не допустимі позаправові оцінки і судження, політична мотивація у кримінальному переслідуванні  може тягнути за собою різноманітні процесуальні і матеріальні порушення, зокрема, такі:

• Елементи фальсифікації в обвинуваченні;
• Необґрунтовано жорстокі запобіжні заходи або покарання;
• Неправосудні вироки або рішення про адміністративні правопорушення;
• Тенденційність суду в оцінці доказової сили доводів захисту й обвинувачення;
• Різноманітні обмеження у можливості захищати себе, у тому числі за допомогою захисника;
• Свавілля у виборі доказів, ігнорування очевидних фактів;
• Застосування нерелевантних до вчиненого норм права;
• Вибірковий (дискримінаційний) характер судового переслідування в порівнянні з аналогічними випадками інших осіб[9].
• Викривальна пропагандистська кампанія, публікації дифамаційного характеру, часто із розголошенням негласних слідчих розшукових даних[10].

Справи Костянтина Жеваго мають виразно політичний характер

В кримінальному провадженні, де Костянтин Жеваго був у статусі свідка, його фактично перевели у статус підозрюваного лише після того, як він програв вибори до парламенту в липні 2019 року і публічно заявив про наміри організувати політичну силу для участі в місцевих виборах в жовтні 2020 року. У цьому вбачається безсумнівний політичний мотив переслідування. Крім того, розслідування усіх епізодів справи проти Жеваго об’єднує такі спільні риси:

1. Жеваго обвинувачується в діях, які вчинялись не ним, а іншими людьми;

2. Відсутній будь-який зв’язок між Жеваго та діями, у вчиненні яких його звинувачують;

3. Розслідування у кримінальних справах не завершено, хоча воно триває вже більше 5 років;

4. Не була засуджена жодна особа з тих, які особисто вчиняли дії, у координації яких обвинувачується Жеваго;

5. Упродовж усього часу розслідування Жеваго завжди вчасно з’являвся на виклики слідчих, надавав свідчення як свідок, і до нього ніколи не було жодних претензій.

Слід підкреслити, що відповідно до закону допит особи у якості свідка, якщо їй в подальшому оголошено про підозру, вважається істотним порушенням прав людини. Отримані в результаті такого допиту докази мають визнаватися судом недопустимими.

23 вересня 2019 року Жеваго був запрошений до ДБР на 27 вересня, але не зміг з'явитися у зв'язку з проходженням лікування за кордоном, про що слідчий був завчасно повідомлений з подальшим наданням підтверджуючих документів. Ці обставини є поважною причиною відповідно до статті 138 КПК. Проте підозра була вручена заочно без початку спеціального досудового розслідування, лише в рамках якого можливе таке вручення. А 9 жовтня ДБР оголосило його в розшук. Про це сказав на брифінгу голова ДБР Роман Труба: «Прошло несколько дней, как был вызван для вручения подозрения Жеваго. И это одно из тех производств, где проявляется принципиальная позиция следователей ГБР – независимо от статуса, связей и ресурсов. Жеваго не явился, поэтому подозрение было объявлено заочно. После того происходят закономерные следственные действия: получение в суде разрешения на возможность задержания, а также объявление подозреваемого в соответствующие розыски. Этот процесс начат. Он на данном этапе продолжается. Мы обратились в суд с целью получения такого разрешения. В настоящее время он объявлен в розыск, но принимаются меры для объявления его в дальнейшем в межгосударственный розыск»^[11].

Процесуальні дії ДБР є незаконними. Заочне вручення підозри взагалі не передбачено законом, а в розшук може бути оголошено тільки особу, місцезнаходження якої невідоме і тільки коли вона не з'являється до слідчого без поважних причин, отже, оголошення Жеваго в розшук є незаконним. Тим не менше 2 грудня слідчий суддя Печерського районного суду Києва п. Світлана Волкова задовольнила клопотання прокуратури про обрання Жеваго запобіжного заходу у вигляді утримання під вартою та оголошення його в міжнародний розшук[12]. Це рішення було скасоване Апеляційним судом м. Києва 25 травня 2020 року, який встановив, що Жеваго не перебував і не перебуває в міжнародному розшуку, не ховався і не переховується від органів досудового слідства і суду, а також те, що відсутні правові підстави для взяття Жеваго під варту[13]. Проте 10 червня 2020 року Печерський районний суд Києва знову ухвалив рішення обрати Костянтину Жеваго запобіжний захід у вигляді тримання під вартою[14], а 22 вересня Апеляційним судом м. Києва це рішення було підтверджено.

Про наявність політичного характеру переслідування свідчить і відсутність автоматичного розподілу справи в Печерському районному суді та перебіг розгляду в Апеляційному суді. Справу було передано для розгляду судді Печерського суду Світлані Волковій, яка на той час сама перебувала у статусі обвинуваченої у кримінальному провадженні щодо прийняття завідомо неправосудного судового рішення, а обвинувачення щодо неї підтримували прокурори Генеральної прокуратури. Через деякий час після ухвалення нею незаконного рішення щодо Жеваго суддю Волкову виправдали та зняли з неї всі обвинувачення. В Апеляційному суді двоє із трьох суддів, які мали розглядати апеляційну скаргу, відмовились від участі у розгляді справи (заявили собі самовідвід). Очевидно, що це було наслідком тиску з боку слідчих, оскільки раніше самі ці судді вже розглядали попередні клопотання про обрання проти Жеваго запобіжних заходів, і тоді вони від участі в справі не відмовлялись. Як наслідок, двоє суддів були замінені на інших, і лише після цього Апеляційний суд зміг прийняти рішення та підтримати висновок слідчих, що Жеваго необхідно затримати та утримувати під вартою. При цьому Апеляційний суд раніше вже розглядав ті самі обставини, з яких слідчі просили про арешт, і визнав їх необґрунтованими та відмовив слідчим. Вдруге той самий Апеляційний суд розглянув ті самі обставини, але ухвалив протилежне рішення.

Зауважимо, що з фінансового ринку було виведено понад 100 банків, діяльність багатьох з яких викликала сумніви, але претензії чомусь виникли тільки до Костянтина Жеваго – не як до співробітника банку, а як до його акціонера.

Таким чином, маємо ситуацію застосування вибіркового правосуддя, підтасовки одних фактів та цілковитого ігнорування інших, фальсифікації доказів, застосування невідповідних до дій, що розглядаються, норм права і, як наслідок, вчинення правоохоронними органами незаконних процесуальних дій, які виказують нестримне бажання влади позбавити Костянтина Жеваго свободи. Усе це свідчить про виразний політичний характер кримінального переслідування Костянтина Жеваго.

У цьому документі не розглядаються спори компаній, які належать Костянтину Жеваго, з державними органами. Проте нещодавнє рішення про санкції також свідчить про політичні мотиви переслідування Жеваго. 24 червня 2021 року Указом Президента № 266 було введено в дію рішення РНБО від 18 червня, яким підтримано внесені Службою безпеки України пропозиції щодо застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) відносно 540 юридичних осіб. 28 з них зареєстровано і працюють в України, серед них підприємство, одним з основних бенефіціарних власників якого є Костянтин Жеваго. Санкції передбачають безстрокове анулювання або зупинення ліцензій та інших дозволів, одержання (наявність) яких є умовою для здійснення певного виду діяльності. Це є ще одним елементом політичного переслідування Костянтина Жеваго з наступних причин.

Санкції – це міжнародно-правовий механізм політичного характеру, який застосовується однією державою проти іншої держави, її фізичних та юридичних осіб, оскільки іншого способу боротьби з їх ворожим впливом просто немає. Закон «Про санкції» не містить жодної вказівки, що санкції можуть застосовуватися відносно громадян України та українських юридичних осіб. Єдина можливість для цього вбачається у тлумаченні вислову «а також суб’єктів, які здійснюють терористичну діяльність», що тут маються на увазі й громадяни України та українські юридичні особи. В таких випадках необхідні неспростовні докази причетності до терористичної діяльності щоб переконати в обґрунтованості такого рішення: необхідність захисту національної безпеки, суверенітету та територіальної цілісності змусила запровадити санкції. Проте для громадян України та українських юридичних осіб є різні механізми притягнення до відповідальності – від адміністративних до кримінально-правових, і застосування для них санкцій означає цілковиту недовіру керівництва держави до національної правоохоронної та судової систем, які нездатні кваліфікувати правопорушення, зібрати докази і довести справу до законного та справедливого рішення суду, ухваленого в змагальному процесі.

Застосування санкцій до фізичних та юридичних осіб, які знаходяться під юрисдикцією Української держави, фактично означає підміну діяльності правоохоронних органів та суду директивним управлінням, тобто узурпацію влади. У цьому випадку принципи правосуддя будуть знівельовані політичною доцільністю, якою керуються органи виконавчої влади. Використання санкцій замість справедливого судового процесу означатиме руйнування демократичних засад нашого суспільства. 

Після приходу до влади Володимира Зеленського і партії «Слуга народу», Костянтин Жеваго, який програв вибори до парламенту, став зручною мішенню для піару нової влади. Враховуючи великий запит суспільства на репресивні методи боротьби з корупцією та олігархами, кандидат в президенти Володимир Зеленський у своїй передвиборчій кампанії обіцяв швидкі «посадки» підозрюваних. Головним слоганом його передвиборчої кампанії став вислів: «Весна прийде – саджати будемо»[15]. Ця передвиборча обіцянка є ще одним вагомим політичним мотивом кримінального переслідування Жеваго.

Шеф-редактор LB.ua Соня Кошкіна на своїй сторінці в соціальній мережі Фейсбук написала: «В Офісі Президента дійсно проводилося більше нараду з силовиками, на предмет того «а де посадки?». Причому не просто посадки, але «щоб швидко і сподобалося людям». Не/законність – не важлива (не жартую). Саме в такій тональності було обговорено. Ключове «швидко» і «сподобалося людям». В рамках розмови визначили чотири пріоритетних справи. Перше – Порошенко (тут все зрозуміло). Друге – Пашинський. Третє – Жеваго (його вчора в розшук оголосили). Четверте я поки не знаю. Займаюся. Чесно кажучи, я не повірила спершу. Подумала, що джерело не так передає сенс – недоговорює, спотворює тощо. Тому що не може в ОП обговорюватися порядок (!!) і пріоритетність (!!) справ, щоб «швидко» і «сподобалося людям»… Але виявилося, що не тільки в ОП, але ще і з вузьким колом депутатів, які ... голосували за це руками (проти висловилися вісім чоловік)»[16].

10 жовтня 2019 року Президент України Володимир Зеленський зазначив: «Колишніх кого? Пана Жеваго? Шість підприємств, він власник, а не колишній власник. Там справи через банк, через виведення грошей [...] Далі – пан Микитась. Ми знаємо, що дуже багато проблем, кримінальних справ пов'язані з цією людиною. Що, не треба було підозр? Не потрібно розглядати в суді?».

15 листопада 2019 року Генеральний прокурор України Руслан Рябошапка в інтерв'ю «Радіо Свобода» прямо сказав, що Костянтин Жеваго буде ув'язнений.[17] Ось цитата з інтерв’ю (курсивом виділені запитання журналіста):

«– Про посадки, яких нібито вимагає українське суспільство – чи вони будуть?

– Будуть. Ви бачите кількість високопосадовців, які вже притягнуті до кримінальної відповідальності. Той самий Пашинський (Сергій Пашинський, колишній депутат Верховної Ради), Гладковський (Олег Гладковський, колишній перший заступник секретаря Ради нацбезпеки і оборони), Дубневич (Богдан Дубневич, колишній депутат Верховної Ради), Олег Бахматюк (великий бізнесмен), Жеваго (Костянтин Жеваго, колишній депутат Верховної Ради).

– Оголошено підозри або обшуки – далеко не посадки. У минулому скликанні, я пам’ятаю, теж багато з кого недоторканність знімали.

– Це було в минулому скликанні, і це було в минулому. А зараз у нас буде зовсім інша історія. Між оголошеннями підозр і обвинувальними актами в суді буде проходити зовсім інша кількість часу.»

Проте, з листопада 2019 року в розслідуванні справи нічого не зроблено, крім оголошення в розшук.

6 березня 2020 року Президент України попросив генерального директора Кременчуцького автомобільного заводу передати власнику підприємства Костянтину Жеваго прохання вийти на зв’язок. Про це він повідомив під час відвідування Кременчуцького автомобільного заводу (КрАЗ) разом з міністром інфраструктури Владиславом Криклієм.

«Передайте власнику, щоб вони вийшли з нами на зв’язок. Тоді можна і вирішити питання з банкрутством і вийти з цих всіх позовів і судових справ. З того, що ми зараз чуємо, це єдиний вихід. Паралельно ми все зробимо, те що ви попросили, але можуть бути проблеми», – заявив Президент. «Завод повертає нам власника, ми повертаємо державні замовлення. Все справедливо», – додав Владислав Криклій. «В принципі чесно», – погодився Зеленський[18].

Президент, Генеральний прокурор та міністр інфраструктури грубо порушили принцип презумпції невинуватості, що закріплений у ст. 62 Конституції України і §2 ст. 6 ЄКПЛ. У справі «Криволапов проти України» ЄСПЛ констатував, що необережні публічні заяви представників держави щодо вини особи на етапі розслідування порушують принцип презумпції невинуватості та впливають на неупередженість суду. ЄСПЛ наголосив, що відповідно до усталеної прецедентної практики §2 ст. 6 Конвенції забороняє посадовим особам проголошувати особу винною до моменту її засудження судом. Суд також вказав, що такі заяви посадових осіб держави спонукали громадськість повірити у винуватість заявника та вплинули на оцінку фактів відповідним судовим органом[19]. Наявність системних порушень презумпції невинуватості з боку державних органів ЄСПЛ констатував і у справі «Шагін проти України»: «Суд повторює, що принцип презумпції невинуватості, закріплений у пункті 2 статті 6 Конвенції (995_004), є одним з аспектів права на справедливий судовий розгляд кримінальної справи, гарантованого пунктом 1 статті 6 (див. рішення у справі «Альне де Рібемон проти Франції» (Allenet de Ribemont v. France) від 10 лютого 1995 року, п. 35, серія A, № 308). Цей принцип не лише забороняє передчасне висловлення думки самим судом про те, що особа, «яку обвинувачено у вчиненні злочину», є винною, тоді як це ще не доведено відповідно до закону, а й поширюється на заяви, що їх роблять інші державні посадові особи стосовно проваджень, що тривають, у кримінальних справах, і які спонукають громадськість до думки про вину підозрюваного та визначають наперед оцінку фактів компетентним судовим органом (див. висновки з відповідної практики Суду, наприклад, в рішенні у справі «Хужин та інші проти Росії» (Khuzhin and Others v. Russia), № 13470/02, п.93, від 23 жовтня 2008 року)[20].

Висновок

Костянтин Жеваго є жертвою політичних переслідувань. Сукупний аналіз фактів справи вказує на те, що політичні мотиви переслідування Жеваго викликані нелегітимними міркуваннями суспільно-політичного характеру вищих посадових та службових осіб держави. В кримінальному провадженні, яке розслідувалося вже більше п’яти років і в якому Костянтин Жеваго був у статусі свідка, його перевели у статус підозрюваного одразу після того, як він програв вибори до парламенту в липні 2019 року і публічно заявив про наміри організувати політичну силу для участі в місцевих виборах в жовтні 2020 року. Претензії до Костянтина Жеваго як до акціонера банку «Фінанси і Кредит», а не працівника банку, свідчать про вибіркове правосуддя, оскільки інших таких проваджень відносно більше ніж сотні банків, виведених з фінансового ринку, не було. Підтасовка одних фактів та цілковите ігнорування інших, фальсифікація доказів, застосування норм права, невідповідних до дій, що розглядаються, мали наслідком вчинення правоохоронними органами незаконних процесуальних дій. Адміністративне рішення щодо безстрокових санкцій відносно підприємства, в якому Жеваго є одним з бенефіціарних власників, також свідчить про політичні мотиви переслідування Жеваго. Також таким мотивом є бажання Президента Зеленського з його новою командою показати, що він виконує свої обіцянки боротися зі злочинністю, зокрема, з корупційними злочинами та проти олігархів, ініціювати кримінальні переслідування та забезпечити «посадки» відомих осіб з числа представників попередньої влади і таким чином підвищити свій політичний рейтинг. Вищі посадові особи держави брутально порушували презумпцію невинуватості, стверджуючи, що Костянтин Жеваго буде неодмінно позбавлений свободи.