Експрес-огляд законотворчої діяльності Верховної Ради України ІХ скликання. Огляд № 45 Найважливіші законопроекти, зареєстровані в парламенті за період 15.06.2020 ‒ 26.06.2020

Загалом за цей період зареєстровані 162 проекти законів і постанов Верховної Ради України. Через значну кількість проектів, що вносяться до парламенту, але фактично залишаються без руху, наразі в Огляді дається аналіз лише найважливіших проектів, прийнятих упродовж року після внесення хоча б у першому читанні, а також проектів, які в 2021 році були актуалізовані через внесення доопрацьованих редакцій, котрі  нині опрацьовуються в парламенті.

Загальні засади, якими керуються автори огляду, див Вступні застереження до постійного моніторингу законопроектної діяльності Верховної Ради України ІХ скликання

Стан проходження проектів у цьому огляді визначається на кінець робочого дня 14.07.2021.

Міжнародні відносини та статус іноземців

Проекти 0041 від 16.06.2020 (Президент України) про ратифікацію Договору між Україною та Королівством Марокко про правову допомогу у кримінальних справах та екстрадицію;  0042 від 16.06.2020 (Президент України) Закону про ратифікацію Договору між Україною та Королівством Марокко про правову допомогу у цивільних і комерційних справах; 0043 від 16.06.2020 (Президент України) про ратифікацію Договору між Україною та Королівством Марокко про передачу засуджених осіб.

Усі три договори підписані 21 жовтня 2019 року в м. Марракеш під час заходів 2-ї Міжнародної правничої конференції на тему «Правосуддя та інвестиції: проблеми та завдання» на зустрічі заступника Міністра юстиції України В. Коломієць з Міністром юстиції Марокко М. Бен Абделькадером.

Комплекс типових проектів, що були 02.09.2020 прийняті за основу та в цілому як закон і невдовзі підписані Президентом України.

Проекти 0044 від 16.06.2020 (Президент України) про ратифікацію Договору між Україною та Йорданським Хашимітським Королівством про передачу засуджених осіб;  0045 від 16.06.2020 (Президент України) про ратифікацію Договору між Україною та Йорданським Хашимітським Королівством про взаємну правову допомогу у кримінальних справах;  0046 від 16.06.2020 (Президент України) про ратифікацію Договору між Україною та Йорданським Хашимітським Королівством про видачу правопорушників; 0047 від 16.06.2020 (Президент України) про ратифікацію Договору між Україною та Йорданським Хашимітським Королівством про взаємну правову допомогу у цивільних справах.

Усі чотири договори між Україною та Йорданським Хашимітським Королівством підписані 27 листопада 2019 року в м. Києві.

Комплекс типових проектів, що були 02.09.2020 прийняті за основу та в цілому як закон і невдовзі підписані Президентом України.

Діяльність парламенту

Проект 3681 від 18.06.2020 (Кальченко С. В., Культенко А. В. + 3) про внесення змін до Закону України «Про тимчасові слідчі комісії і тимчасові спеціальні комісії Верховної Ради України» (щодо забезпечення належних умов роботи тимчасових слідчих і тимчасових спеціальних комісій Верховної Ради України).

Метою проекту проголошено забезпечення належних умов роботи тимчасових слідчих і тимчасових спеціальних комісій Верховної Ради України У проекті пропонувалося виключити з названого Закону приписи щодо утворення секретаріатів тимчасових слідчих комісій і тимчасових спеціальних комісій. Натомість передбачається покласти організаційно-інформаційне, консультативно-правове, методичне забезпечення, ведення діловодства відповідної комісії на спеціалістів з числа працівників Апарату Верховної Ради України, працівників органів державної влади, інших державних органів та/або спеціалістів, з якими укладено цивільноправовий договір. Відповідно, врегульовується питання оплати працівників, які залучені на умовах цивільноправового договору, тоді як чинним законодавством передбачено залучення спеціалістів для роботи у секретаріатах комісій на підставі строкового трудового договору.

ГНЕУ загалом підтримало проект з деякими зауваженнями, які здебільшого  враховані  до внесення проекту у сесійну залу.

Проект 02.09.2020 прийнятий за основу та в цілому як закон і невдовзі підписаний Президентом України.

Проект 3720 від 23.06.2020 (Стефанчук Р. О.) про внесення зміни до пункту 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» «Про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України (щодо вдосконалення електронної форми документообігу у Верховній Раді України)».

Проект має технічний характер і лишає чинною до першого дня п’ятої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання вимогу щодо того, що документи, передбачені Регламентом Верховної Ради України, створюються у паперовій або електронній формі.

Проект 13.07.2020 прийнятий за основу та в цілому як закон і невдовзі підписаний Президентом України.

Регулювання трудової діяльності

Проект 3695 від 19.06.2020 (Бардіна М. О., Жмеренецький О. С. + 86) про внесення змін до деяких законодавчих актів (щодо забезпечення рівних можливостей матері та батька на догляд за дитиною).

Метою проекту проголошено забезпечити рівні можливості матері та батька на догляд за дитиною та поєднання трудової діяльності із сімейними обов’язками; усунути законодавчі прогалини, які обмежують права чоловіка на відпустку для догляду за дитиною; створити передумови для посилення ролі батька у процесі вихованні дітей та розвитку відповідального батьківства в Україні. Проектом передбачається внесення змін до Кодексу законів про працю України та Закону України «Про відпустки».

Загалом пропонується положення статей 179 «Відпустки у зв’язку з вагітністю, пологами і для догляду за дитиною», 181 «Порядок надання відпустки для догляду за дитиною і зарахування її до стажу роботи» КУпАП і відповідних ним статей 18 та 20 Закону України «Про відпустки» в частині прав матері на відпустку по догляду за дитиною поширити і на батька, а також частково й на інших осіб, які доглядають за дитиною. Окремо пропонується запровадити положення про те, що скорочена тривалість робочого часу може встановлюватись за рахунок власних коштів на підприємствах і в організаціях для одиноких матерів, які виховують і утримують одну дитину або більше дітей, та батьків, що виховують дітей без матері (у тому числі у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі). Також КУпАП та Закон України «Про відпустки» пропонується доповнити фактично однаковими статтями «Відпустка при народженні дитини», в яких зазначити, що одноразова оплачувана відпустка при народженні дитини тривалістю до 14 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів надається працівникам, а саме: чоловіку, дружина якого народила дитину; батьку дитини у разі, якщо він не перебуває у зареєстрованому шлюбі з матір’ю дитини, але які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки; бабі або діду, або іншому повнолітньому родичеві дитини, який фактично доглядає за дитиною, якщо мати (батько) дитини є одинокою матір’ю (батьком). Відпустка при народжені дитини надається лише одній з названих осіб.

Проект є черговою спробою запровадити названі механізми. Можна згадати зокрема і доволі давній проект 1430 від 11.12.2014 (Барвіненко В. Д.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо врегулювання питання відпустки по догляду за дитиною). (Бюлетень № 2 частина 2). Загалом ініціатива є давно назрілою.

Проект 01.12.2020 прийнятий у першому читанні за основу, а 15.04.2021 ‒ у другому читанні як закон та невдовзі підписаний Президентом України.

Охорона здоров’я

Проект 3615-1 від 25.06.2020 (Кузьміних С. В., Радуцький М. Б. + 9) про внесення змін до статті 19 Закону України «Про лікарські засоби» (щодо здійснення електронної роздрібної торгівлі лікарськими засобами).

Альтернативний до проекту 3615 від 09.06.2020 (Мінько С. А., Мезенцева М. С., Мовчан О. В.+3)  про внесення змін до Закону України «Про лікарські засоби» (щодо здійснення електронної роздрібної торгівлі лікарськими засобами).

Метою проекту проголошено врегулювання правовідносин у сфері дистанційної торгівлі лікарськими засобами та забезпечення захисту кінцевого споживача від таких ризиків, як недотримання умов зберігання та перевезення лікарських засобів; порушення  процедури обігу лікарських засобів, включно з можливістю потрапляння до пацієнта неякісних або фальсифікованих засобів; збільшення  відсотку випадків самолікування і, як наслідок, негативного впливу на здоров’я кінцевого споживача; відсутності належної фармацевтичної опіки стосовно споживача; неконтрольоване і незаконне втручання умовних сервісів та сторонніх осіб у процес доставлення ліків, які не мають права її здійснювати. Пропонується доповнити названу статтю кількома новими частинами, в яких визначити вимоги до суб’єкта господарювання, який здійснює роздрібну торгівлю лікарськими засобами з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем дистанційним способом (електронна роздрібна торгівля лікарськими засобами), а також здійснює їх доставлення безпосередньому споживачу: наявність відповідної інформації в ліцензійному реєстрі; внесення ліцензіата в перелік суб’єктів, що мають право на здійснення електронної роздрібної торгівлі лікарськими засобами, який ведеться та розміщується на сайті органу ліцензування; додержання обов’язкових правил ведення веб-сайту  суб’єкта господарювання; наявність власної кур’єрської служби, обладнання та устаткування, що забезпечує дотримання визначених виробником умов зберігання лікарських засобів під час їх транспортування, або залучення на договірних засадах інших суб’єктів господарювання тощо. У проекті також забороняється електронна оптова торгівля лікарськими засобами, зазначаються категорії лікарських засобів, електронна роздрібна торгівля якими забороняється та ін.

Проект 17.09.2020 прийнятий за основу та як закон і невдовзі підписаний Президентом України.

Проект 3668 від 16.06.2020 (Дмитрієва О. О., Радуцький М. Б. +54) про реабілітацію осіб з обмеженнями життєдіяльності.

Метою проекту проголошено: забезпечення побудови дієздатної та ефективної системи реабілітації у сфері охорони здоров’я в Україні.

Відповідно до пояснювальної записки проект запроваджує функціонування сучасної системи «реабілітації у сфері охорони здоров’я» (health-related rehabilitation), тобто надання якісної реабілітаційної допомоги безпосередньо в закладах охорони здоров’я із самого початку захворювання або травми  до етапу настання стійкого обмеження життєдіяльності, тобто до проведення медико-соціальної експертизи та до отримання особою статусу «особа з інвалідністю». Визначаються правові, організаційні та економічні засади проведення реабілітації осіб з обмеженнями життєдіяльності в сфері охорони здоров’я, де вона була дотепер повністю відсутня в законодавчому та нормативному полі. Завдяки уможливленню початку надання реабілітаційної допомоги одразу ж після виникнення гострого захворювання або травми (коли пацієнт ще знаходиться в реанімаційному відділенні) та запровадження уніфікованого документа, що реєструє усі наявні функціональні обмеження пацієнта, повний обсяг наданих реабілітаційних втручань та зміни ступеня обмежень життєдіяльності пацієнта – «індивідуальний реабілітаційний план» - забезпечується збір повної та об’єктивної інформації про функціональний стан особи для проведення (у разі необхідності) експертизи стійкого обмеження життєдіяльності та подальшого ефективного визначення та забезпечення потреб особи з інвалідністю. У проекті термінологічний апарат реабілітації в сфері охорони здоров’я узгоджується з термінологією, яку використовує Всесвітня організація охорони здоров’я, європейські та світові професійні органи фахівців основних реабілітаційних професій. Визначаються принципи здійснення реабілітації громадян України, сформульовані відповідно до документів ВОЗ і згаданих професійних органів. Пропонується запровадження нового виду господарської діяльності «реабілітаційна практика», яка потребує окремого ліцензування, ґрунтується на реабілітаційній стратегії охорони здоров’я та принципово відрізняється від господарської діяльності з «медичної практики», ліцензія з якої необхідна для укладання договору про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, та укладається між закладом охорони здоров’я та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення.

Проектом передбачається прийняття нового Закону України та внесення змін до «Основи законодавства України про охорону здоров’я», Законів України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні», «Про ліцензування видів господарської діяльності», «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення».

Проект викликав чимало зауважень у ГНЕУ, а згодом, перед другим читанням у ГЮУ.  Юристи Апарату Верховної Ради України одностайно підкреслили, що прийняття нових первинних законодавчих актів (що пропонується проектом) доцільно лише у випадках виникнення чи виділення певної самостійної сфери суспільних відносин, що не врегульована (недосконало врегульована) чинними  нормами права. За цих умов логічнішим було б прийняття закону про реабілітацію осіб з обмеженнями життєдіяльності як загального закону, в якому у повному обсязі розглядались би питання реабілітації як осіб з інвалідністю, так і інших осіб, які її потребують. Також відзначено, що  у концептуальному плані проект є доволі вразливим і має ознаки штучного виокремлення надання реабілітаційної допомоги як його сфери дії із загальної медичної практики, адже переважна частина пропозицій проекту стосується спільних для всіх видів медичної допомоги вимог її надання (з особливостями, які повинні бути закріплені у клінічних протоколах, а не у законах), а наслідком його  прийняття стане паралельне регулювання однотипних відносин як у законі (у разі його прийняття), так і у чинних законодавчих актах про охорону здоров’я, що може негативно позначитися на правозастосуванні. Проте профільний парламентський комітет фактично проігнорував ці зауваження і запропонував «прийняти проект в другому читанні та в цілому як Закон у запропонованій Комітетом редакції та доручити Комітету при підготовці тексту Закону на підпис Голові Верховної Ради здійснити спільно з Головним юридичним управлінням Апарату Верховної Ради України його техніко-юридичне доопрацювання». Після цього розгляд проекту у другому читанні зайняв менше ніж дві хвилини на поіменне голосування. Подібну практику навряд чи можна вважати нормальною.

Проект 03.07.2020 прийнятий у першому читанні за основу, а 03.02.2020 – у другому читанні як закон і невдовзі підписаний Президентом України..

Питання освіти

Проект 3669 від 17.06.2020 (Президент України) про внесення змін до деяких законів України (щодо окремих питань завершення 2019/2020 навчального року).

Метою проекту проголошено мінімізація ризиків захворювання на коронавірусну хворобу (COVID-19) під час оцінювання результатів навчання учнів (студентів), які завершують здобуття повної загальної середньої освіти, та уможливлення отримання ними в установленому законодавством порядку документів про здобуття повної загальної середньої освіти.

Проектом передбачається внесення змін до Законів України «Про освіту», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)». Пропонується насамперед передбачити, що у зв’язку зі здійсненням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), здобувачі освіти, які завершують здобуття повної загальної середньої освіти у 2019/2020 навчальному році, звільняються від проходження державної підсумкової атестації. Вони, мають право пройти державну підсумкову атестацію, у тому числі у формі зовнішнього незалежного оцінювання, за власним бажанням». Фактично випускники мають право вибору виду оцінювання їхніх результатів навчання – шляхом річного оцінювання, або державної підсумкової атестації, або державної підсумкової атестації у формі зовнішнього незалежного оцінювання.

Проект 18.06.2020 в першому читанні прийнятий за основу та як закон та невдовзі підписаний Президентом України.

Проект 3671 від 17.06.2020 (Дмитрієва О. А., Радуцький М. Б. + 23) про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо окремих питань організації освітнього процесу в сфері охорони здоров’я).

Метою проекту проголошено покращення якісної медичної освіти в Україні для забезпечення сфери охорони здоров’я медичними працівниками з високим рівнем підготовки,  шляхом реалізації права на надання медичної допомоги науково-педагогічними працівникам закладів вищої (післядипломної) освіти, які відповідають кваліфікаційним характеристикам та реалізації права на участь у наданні медичної допомоги лікарями- інтернами. Проектом передбачається внесення змін до «Основ законодавства України про охорону здоров’я» та Закону України «Про вищу освіту», якими пропонується закріпити, що, по-перше, у закладах охорони здоров’я з метою забезпечення освітнього процесу, медична допомога (норма окремо дублюється для вторинної і третинної допомоги) може надаватися науково-педагогічними працівниками закладів вищої (післядипломної) освіти, які здійснюють підготовку кадрів у сфері охорони здоров’я, за умови, що вони мають сертифікат лікаря-спеціаліста та отримали погодження керівника закладу охорону здоров’я на надання медичної допомоги пацієнту, форма  якого затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я.. По друге, участь у наданні всіх видів медичної допомоги, під керівництвом лікаря закладу охорони здоров’я, беруть лікарі-інтерни відповідно до положення затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я».

ГНЕУ доволі критично поставилося до проекту, вважаючи сумнівними його основні ініціативи. Проте профільний парламентський Комітет з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування запропонував прийняти проект уже в першому читанні, «доручивши Комітету спільно з Головним юридичним управлінням здійснити техніко-юридичне доопрацювання проекту закону при підготовці на підпис Голові Верховної Ради України». На нашу думку, така практика «доопрацювання після прийняття» не може вважатися нормальною.

Проект 03.07.2020 в першому читанні прийнятий за основу та як закон і невдовзі підписаний Президентом України.

Проект 3715 від 22.06.2020 (Білозір Л. М., Кучер М. І. + 22) про внесення змін до розділу X «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про публічні закупівлі» (щодо виключення можливості здійснення закупівель без використання електронної системи закупівель). 20.05.2021 подано доопрацьований варіант проекту, який далі і розглядається.

Пропонується установити, що на період дії встановленого Кабінетом Міністрів України карантину, відповідно до Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є лікарські засоби, вакцини, медичні, імунобіологічні препарати, розхідні матеріали для надання медичної допомоги хворим на COVID-19 та медичні вироби для вакцинації від COVID-19, медичне обладнання для закладів охорони здоров’я, що надають допомогу пацієнтам, хворим на COVID-19, системи постачання медичних газів, необхідні для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19). Перелік таких лікарських засобів та порядок їх закупівлі затверджуються Кабінетом Міністрів України. Також на строк названого карантину закупівля товарів (крім лікарських засобів, вакцин, медичних, імунобіологічних препаратів, розхідних матеріалів для надання медичної допомоги хворим на COVID-19 та медичних виробів для вакцинації від COVID-19, медичного обладнання для закладів охорони здоров’я, що надають допомогу пацієнтам, хворим на COVID-19, систем постачання медичних газів) та послуг, необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), здійснюється в порядку, встановленим Законом України «Про публічні закупівлі» для спрощених закупівель.

Проект 01.07.2021 прийнятий за основу та в цілому як закон, але на час підготовки огляду ще не був підписаний Президентом України.

Проект 3718 від 23.06.2020 (Санченко О. В., Крулько І. І. + 44) про основні засади молодіжної політики.

Метою проекту проголошено удосконалити процес формування та реалізації молодіжної політики шляхом включення до українського законодавства більшості положень Європейської хартії про участь молоді у суспільному житті на місцевому та регіональному рівні, кодифікації законодавства у сфері молодіжної політики, запровадження нових форм, методів та інструментів молодіжної роботи з урахуванням кращих закордонних та національних практик.

Проектом передбачається прийняття нового Закону України, а натомість визнати такими, що втратили чинність з дня набрання чинності цим Законом: Декларацію «Про загальні засади державної молодіжної політики в Україні» та Закони України «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні», «Про молодіжні та дитячі громадські організації» внесення змін до Законів України: «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», «Про бібліотеки і бібліотечну справу» та ще 7 законів.

Проект видається занадто великим і різноплановим для належного розгляду навіть лише його основних положень у цьому огляді. Зауважимо лише, що проект викликав 10 сторінок зауважень і загальну негативну оцінку ГНЕУ та висновок ГЮУ, що проект потребує суттєвого, у тому числі концептуального доопрацювання з урахуванням викладених зауважень, а відтак, направлення його на повторне друге читання. Сумніви правознавців викликала навіть доцільність прийняття подібного акта як такого. Зокрема, ГНЕУ звернуло увагу на необхідність розмежування законів як нормативно-правових актів вищої сили, що регулюють найбільш важливі суспільні відносини, шляхом встановлення загальнообов’язкових правил поведінки суб’єктів цих відносин, від інших документів програмного чи концептуального характеру, яким властивий ненормативний характер. Утім, рекомендаціями юристів черговий раз знехтували,  а обговорення проекту під час другого читання зайняло трохи більше однієї хвилини.

Проект 21.07.2020 прийнятий у першому читанні за основу, а 27.04.2021 – у другому читання як закон і невдовзі підписаний Президентом України..

Проект 3719 від 23.06.2020 (Гришина Ю. М., Торохтій Б. Г. + 16) про внесення змін до п.3 розділу Х «Перехідні та прикінцеві положення» Закону України «Про повну загальну середню освіту» (щодо розширення можливостей для трансформації освітньої мережі).

Проект присвячений доволі актуальному питанню про долю так званих санаторних шкіл, існування яких вже не відповідає чинному законодавству про освіту. Відповідно, досі у пп. 8 п. 3 розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про повну загальну середню освіту» передбачалося, що: з 2020 року санаторні школи (санаторні школи-інтернати) припиняють набір учнів до 1-9 класів; засновники санаторних шкіл (санаторних шкіл-інтернатів) протягом одного року з дня набрання чинності цим Законом мають змінити тип таких закладів освіти на ліцеї з обов’язковим збереженням у їх складі пансіонів; з 1 вересня 2024 року такі ліцеї забезпечують здобуття виключно профільної середньої освіти. Водночас на момент внесення проекту 3719 на розгляді Верховної Ради України перебувала низка проектів, спрямованих, окрім іншого, на відновлення діяльності санаторних шкіл (санаторних шкіл-інтернатів).                            Це, зокрема, проекти 3371 від 21.04.2020 (редакція від 26.05.2020)  (Качура О. А., Білозір Л. М., Кучер М. І.+35)  про внесення змін до Закону України  «Про повну загальну середню освіту» (щодо недопущення закриття та забезпечення можливості подальшого функціонування санаторних шкіл (санаторних шкіл-інтернатів)»  (див. Огляд № 38), 3430 від 05.05.2020 (Тимошенко Ю. В., Івченко В. Є. +2) про внесення змін до Закону України «Про повну загальну середню освіту» (щодо відновлення прав учасників освітнього процесу)» (див. Огляд № 40), 3430-1 від 21.05.2020 (Королевська Н. Ю., Солод Ю. В.). про внесення змін до Закону України «Про повну загальну середню освіту» щодо відновлення прав учасників освітнього процесу» (див. Огляд № 42). У проекті 3719 відстоювалася ще категоричніша позиція, ніж у чинному законодавстві: пропонувалося, щоб протягом одного року з дня набрання чинності цим Законом засновники санаторних шкіл (санаторних шкіл-інтернатів) змінили тип таких закладів освіти на один з типів закладів загальної середньої освіти, що передбачені цим Законом, або припинити такі заклади освіти шляхом їх реорганізації чи ліквідації.

ГНЕУ доволі слушно пропонувало розглянути всі згадані проекти одночасно, але ніякого обговорення у парламентській залі практично не відбулося..

Проект 13.07.2020 прийнятий за основу та в цілому як закон і невдовзі підписаний Президентом України.

Проект 3734 від 24.06.2020 (Президент України) про внесення змін до Закону України «Про вищу освіту» щодо особливостей вступу до закладів вищої освіти осіб з тимчасово окупованих територій Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, Донецької та Луганської областей. Визначено Президентом України як невідкладний. 25.06.2020 подана доопрацьована редакція проекту, яка тут і розглядається.

Метою проекту проголошено: врегулювання окремих питань вступу до закладів вищої освіти у частині особливостей прийому вступників з тимчасово окупованої території та території населених пунктів на лінії зіткнення, а також дітей військовослужбовців, учасників бойових дій, співробітників Національної гвардії України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Національної поліції України, Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України, які загинули під час виконання службових обов’язків, та дітей медичних працівників, померлих під час виконання обов’язків з протидії розповсюдженню коронавірусної хвороби (COVID-19). Основна ініціатива полягає у виключенні положень щодо виключення положень, відповідно до яких для осіб, місцем проживання яких є тимчасово окупована територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя та для осіб, місцем проживання яких є територія проведення антитерористичної операції (на період її проведення), територія здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях (на період їх здійснення), територія населених пунктів на лінії зіткнення, встановлюється особливий порядок вступу до уповноважених закладів вищої освіти. Також передбачається для таких осіб безоплатне навчання зі стипендіальним забезпеченням на підготовчих курсах закладів вищої освіти тривалістю до одного року з наступним вступом до закладів вищої освіти як внутрішньо переміщених осіб та деякі інші новели.

Проект 03.07.2020 прийнятий за основу та  цілому як закон і невдовзі підписаний Президентом України.

Регулювання господарчої діяльності

Проект 2713-д від 19.06.2020 (Марусяк О. Р.) про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо оподаткування доходів від діяльності з організації та проведення азартних ігор та лотерей). 26.02.2021 і 24.06.2021 були подано доопрацьовані редакції, остання з яких далі і розглядається.

Альтернативний проектам 2713 від 03.01.2020 (Заболоцький М. Б., Марусяк О. Р.) про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування доходів від організації та проведення азартних ігор (див. Огляд № 23), 2713-1 від 13.01.2020 (Наталуха Д. А.) про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо оподаткування доходів від організації та проведення азартних ігор) (див. Огляд № 24), 2713-2 від 22.01.2020 (Дубінський О. А.) про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо оподаткування доходів від провадження ігорного бізнесу) та 2713-3 від 23.01.2020 (Дубнов А. В.) про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо оподаткування доходів від організації та проведення азартних ігор) (обидва див. Огляд № 25). Фактично є доопрацьованою редакцією основного проекту з урахуванням ряду ініціатив альтернативних (за виключенням проекту 2713-3, який пропонував цілковито інший підхід). Втім, питання оподаткування доходів від діяльності з організації та проведення азартних ігор неодноразово порушувалося в парламенті з моменту запровадження ініціатив щодо скасування заборони на такі ігри.

Проектом передбачається внесення змін до Податкового кодексу України. Основні ініціативи зводяться до запровадження єдиного підходу до оподаткування доходів від діяльності з організації та проведення азартних ігор та лотерей, а також до запровадження помірних ставок податку від такої діяльності. Зокрема, пропонується не оподатковувати, виграш (приз) в азартну гру чи лотерею, розмір (вартість) якого не перевищує  8 (восьми) розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня календарного року. Окрема увага приділена казусам, пов’язаним із неотриманням чи частковим не отриманням виграшів тощо.

Загалом проекти є вельми дискусійним з огляду на те, що загальносвітовою практикою є якраз запровадження високих ставок податків щодо доходів від азартних ігор. Зворотний підхід зазвичай зумовлюється встановленням спеціальних економічних (податкових) зон.

Проект 02.02.2021 включений до порядку денного і щодо нього 24.06.2021 наданий висновок профільного Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики з рекомендацією прийняття в першому читанні.

Проект 3656 від 15.06.2020 (Сольський М. Т., Горват Р. І. + 19) про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо ставки податку на додану вартість з операцій з постачання окремих видів сільськогосподарської продукції).

Проектом передбачається внесення змін до Податкового кодексу України. Пропонується запровадити знижену ставку податку на додану вартість 14 % по операціях з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України окремих видів сільськогосподарської продукції (що класифікується за такими товарними позиціями згідно з УКТ ЗЕД: 0102, 0103, 0401 (в частині молока незбираного), 1001, 1002, 1003, 1004, 1005, 1201, 1204 00, 1205, 1206 00,1207, 1212 91). А саме: велика рогата худоба, свині, пшениця, жито, ячмінь, овес, кукурудза, соєві боби, насіння льону тощо.

Проект 17.09.2020 прийнятий у першому читанні за основу зі скороченням строку підготовки до другого читання, 17.12.2020 прийнятий у цілому як закон та на початку 2021 року підписаний Президентом України..

Проект 3658 від 15.06.2020 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до деяких законів України (щодо удосконалення умов підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії).

Зазначається, що проект розроблений з метою прискорення переходу до нової, конкурентної моделі підтримки відновлюваної енергетики, шляхом проведення аукціонів з розподілу квоти підтримки, збалансування кошторису ДП «Гарантований покупець» та з метою вирішення нагальних викликів галузі. Пропонується внести зміни до Законів України «Про альтернативні джерела енергії», «Про ринок електричної енергії», «Про режим іноземного інвестування» та «Про оренду державного та комунального майна» в частині удосконалення умов підтримки виробників за «зеленим» тарифом, якими пропонується таке: зменшення розмірів «зелених» тарифів у кілька етапів; встановлення граничного розміру «зеленого» тарифу для об’єктів відновлюваної енергетики, що введені в експлуатацію до 30.06.2015, що дасть змогу зменшити розмір «зелених» тарифів для таких об’єктів до 52%; обмеження строків введення в експлуатацію нових СЕС для отримання «зеленого» тарифу через зменшення з 01.08.2020 розмірів «зеленого» тарифу для таких об’єктів на 50%; запровадження з 2022 року (50% у 2021 році) повної відповідальності за небаланс своїх фактичних та акцептованих (прогнозних) графіків виробництва електроенергії для всіх виробників з ВДЕ, що створить для таких суб’єктів економічні стимули для підвищення точності прогнозування своїх графіків відпуску електричної енергії і сприятиме розвитку сектору балансуючих потужностей; надання державних гарантій стосовно незмінності законодавства, чинного на день прийняття цього Закону, для виробників за «зеленим» тарифом. Проектом також передбачається вдосконалення процедури організації і проведення аукціонів з розподілу квоти підтримки.

Проект 03.07.2020 прийнятий в першому читанні за основу, а 21.07.2020 ‒ у другому читанні в цілому як закон і невдовзі підписаний Президентом України.

Проект 3672 від 17.06.2020 (Сольський М. Т., Нагаєвський А. С. + 17) про внесення змін до прикінцевих положень Закону України «Про безпечність та гігієну кормів» з метою стабілізації ринку кормів. 04.09.2020 подано доопрацьовану редакцію проекту, яка далі і розглядається.

Пропонується установити, що протягом п’яти років після набрання чинності Законом України «Про безпечність та гігієну кормів» в маркуванні кормів для непродуктивних тварин зазначається назва кормової добавки або її ідентифікаційний номер (які присвоєні відповідно до законодавства України або Європейського Союзу). Корми, що були введені в обіг не пізніше ніж через п’ять років з дня набрання чинності названим законом з маркуванням, яке відповідає цьому пункту, можуть перебувати в обігу до закінчення мінімального строку їх зберігання. Протягом чотирьох років з дня набрання чинності названим законом дозволяються виробництво, ввезення (пересилання) на митну територію України, обіг та використання готових кормів, преміксів та кормових добавок, зареєстрованих відповідно до Закону України «Про ветеринарну медицину», за умови наявності на день набрання чинності цим Законом дійсних реєстраційних посвідчень, виданих на відповідні готові корми, премікси або кормові добавки. Оператори ринку, що здійснюють ввезення (пересилання) на митну територію України, обіг та використання готових кормів, преміксів та кормових добавок відповідно до цього пункту, зобов’язані підтримувати в актуальному стані інформацію, що міститься в реєстраційних посвідченнях, виданих на готові корми, премікси або кормові добавки, зазначені у абзаці першому цього пункту. Порядок внесення змін до реєстраційних посвідчень, зазначених у абзаці першому цього пункту, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері ветеринарної медицини. Також протягом чотирьох років з дня набрання чинності названим законом дозволяється ввезення (пересилання) на митну територію України, введення в обіг та обіг кормових добавок без їх державної реєстрації в Україні, якщо такі добавки зареєстровані (дозволені) в Європейському Союзі і призначені для виробництва кормів для непродуктивних тварин і фасованих (запакованих) кормів для непродуктивних тварин, виготовлених з використанням кормових добавок, зареєстрованих (дозволених) у Європейському Союзі, якщо такі корми походять з потужностей, розташованих або в Україні, або в державах-членах Європейського Союзу, або в інших країнах, за умови, що потужності в таких інших країнах мають дозвіл на ввезення зазначених кормів до Європейського Союзу.

Проект 02.12.2020 прийнято за основу та в цілому як закон  і невдовзі підписаний Президентом України.

Проект 3739 від 24.06.2020 (Наталуха Д. А., Кисилевський Д. Д. + 35) про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» (щодо створення передумов для сталого розвитку та модернізації вітчизняної промисловості).

Ключовим поняттям, яке запроваджується проектом, є «ступінь локалізації», який визначається як питома вага вартості сировини, матеріалів, деталей, складових частин і комплектуючих виробів, робіт, послуг та інших складових вітчизняного виробництва у собівартості предмета закупівлі. Зазначається, що питома вага вартості сировини, матеріалів, деталей, складових частин і комплектуючих виробів, робіт, послуг та інших складових вітчизняного виробництва у собівартості предмета закупівлі визначається Уповноваженим органом в порядку та за методикою, встановленою Кабінетом Міністрів України. Суть же проекту в тому, щоб певні положення названого закону застосовувалися виключно у разі відповідності товарів, що передбачається закупити, ступеню локалізації. Сам перелік товарів є дуже довгим і немає сенсу його наводити.

Проект є вкрай сумнівним, враховуючи бодай те, що значна кількість товарів належної якості взагалі не виробляються в Україні і запровадження відповідних вимог створює неприпустимі перешкоди. Сама ідея стимулювання вітчизняних товарів, чи товарів що частково виготовляються в Україні чи з українських компонентів є належною, однак обраний шлях видається вкрай сумнівним.

Слід зазначити, що і у депутатів проект викликав чимало зауважень. Порівняльна таблиця до другого читання має обсяг понад 550 аркушів, що підтверджує дискусійність багатьох положень. Видається важливим підкреслити, що такі ініціативи не можуть стосуватися будь-якої спеціальної, зокрема медичної, рятувальної тощо то техніки та обладнання.

Проект 21.07.2020 прийнятий у першому читанні.

Інші проекти

Проект 3683 від 18.06.2020 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до деяких законодавчих актів (щодо удосконалення порядку розроблення, прийняття та впровадження авіаційних правил України). 23.03.2021 подано доопрацьований текст проекту, який далі і розглядається.

Проект загалом має технічний уточнюючий характер. Зокрема, у належних місцях робляться посилання на Європейське агентства з безпеки польотів. Також зазначається (майже дослівно в кількох актах), що авіаційні правила України, розроблені відповідно до нормативних актів Європейського агентства з безпеки польотів, які містять положення стандартів та вимог для сертифікації, нагляду та експлуатації повітряних суден, є нормативно-технічними документами та можуть прийматися мовою оригіналу.

Проект 17.06.2021 прийнятий у першому читанні.

Проект 3689 від 18.06.2020 (Кабінет Міністрів України) про внесення зміни до статті 17 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» (щодо відстрочки від призову на строкову військову службу деяких категорій громадян).

Проект є повторним внесенням однойменного урядового проекту 3144 від 03.03.2020 (див. Огляд № 31) який 04.03.2020 був відкликаний в зв’язку з відставкою уряду.

Проект 05.11.2020 прийнятий за основу та в цілому як закон і невдовзі підписаний Президентом України.

Проект 3707 від 19.06.2020 (Костін А. Є., Стефанчук М. О. + 23) про внесення змін до Закону України «Про виконавче провадження» щодо запровадження електронної форми виконавчого документа.

Серед вимог до виконавчого документа пропонується передбачити, що виконавчий документ може бути виданий у формі електронного документа відповідно до Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» і «Про електронні довірчі послуги». Порядок пред’явлення до виконання виконавчих документів, виданих у формі електронного документа,  визначається Міністерством юстиції України.

Проект 15.07.2020 прийнятий за основу та в цілому як закон і невдовзі підписаний Президентом України.

Проект 3716 від 22.06.2020 (Павловський П. І., Величкович М. Р., Бондарєв К. А., Козак В. В.) про внесення змін до Повітряного кодексу України (щодо удосконалення законодавчого врегулювання у сфері безпілотних повітряних суден цивільної авіації).

Метою проекту проголошено удосконалення існуючого регулювання у сфері безпілотних повітряних суден та встановлення для експлуатантів безпілотних повітряних суден (БПС) та дистанційних пілотів сучасних, чітких та простих норм, що полегшать регуляторне навантаження з одночасним забезпеченням належного рівня безпеки авіації. Загалом передбачається посилити контроль за безпілотними повітряними суднами, зокрема, скасовується чинна норма про те, що не підлягають реєстрації безпілотні повітряні судна, максимальна злітна вага яких не перевищує 20 кілограмів і які використовуються для розваг та спортивної діяльності. Натомість зазначається, що БПС, які мають сертифікат типу або еквівалентний до нього документ, виданий уповноваженим органом з питань цивільної авіації, підлягають реєстрації у Державному реєстрі цивільних повітряних суден України у випадках, встановлених авіаційними правилами України. Інші БПС підлягають обліку відповідно до авіаційних правил України. Запроваджуються і нові визначення безпілотного повітряного судна, а саме: будь-яке повітряне судно, в тому числі частина безпілотної авіаційної системи, розроблене для експлуатації в автономному режимі, або для експлуатації за допомогою обладнання для дистанційного керування без пілота на борту. Безпілотна авіаційна система визначається як безпілотне повітряне судно та обладнання дистанційного керування ним, що включає, але не обмежується будь-яким приладом, механізмом, апаратом, обладнанням, програмним забезпеченням або аксесуаром, необхідним для безпечної експлуатації БПС, який не є частиною БПС і не перебуває на його борту. Дається визначення і дистанційного пілота.

Хоча проект містить в собі певні слушні ідеї, пропозиція реєструвати абсолютно усі БПС видається абсурдною, оскільки вона поширюється на величезне коло дитячих іграшок та моделей для спортивних змагань. Дуже важливою є норма про те, що експлуатант БПС зобов’язаний страхувати відповідальність за шкоду, заподіяну третім особам. Знов таки, цілком підтримуючи таку ідею, слід зазначити, що видається абсолютно абсурдним страхувати відповідальність для дитячих іграшок і тому подібних незначних БПС. По суті замість контролю за авіаційним простором запроваджуються бюрократичні процедури, виконання яких з огляду на їх нелогічність з самого початку під питанням.

Проект 02.02.2021 прийнятий в першому читанні за основу.

Проект 3742 від 25.06.2020 (Кісєль Ю. Г., Негулевський І. П. + 10) про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо окремих питань здійснення габаритно-вагового контролю).

Проект є фактично підсумовуючим щодо названого питання. Раніше, починаючи з 2015 року, подано близько десятка проектів щодо впорядкування габаритно-вагового контролю. Значна кількість з приписів проекту є повторенням вже раніше висунутих ініціатив. Передбачається внесення змін до Законів України «Про автомобільний транспорт», «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та «Про судовий збір». Як зазначено в пояснювальній записці, пропонується запровадити можливість фіксації порушень, пов’язаних з відсутністю документів (дозволів) щодо узгодження умов та режимів перевезення в разі перевищення вагових або габаритних обмежень чи документу про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, в автоматичному режимі, та повноваження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, щодо стягнення у судовому порядку плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю. Також пропонується підвищити відповідальність автомобільних перевізників  за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм. Запроваджується адміністративна відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото і кінозйомки, відеозапису в тому числі зафіксовані в автоматичному режимі. Крім того, помітно розширюється термінологічна база Закону України «Про автомобільний транспорт», запроваджується реєстр товарно-транспортних накладних, уточнюється порядок проведення позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі) автомобільний перевізник. Приділена значна увага правам та обов’язкам вантажовідправника та вантажоодержувача.

Проект важливий і актуальний, утім він не увібрав у себе численні ініціативи щодо захисту прав власне самих перевізників.

Проект 02.02.2021 прийнятий в першому читанні за основу, а 03.06.2021 ‒ у другому читанні як закон та невдовзі підписаний Президентом України.

Проект 3743 від 25.06.2020 (Кісєль Ю. Г., Негулевський І. П. + 8) про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо окремих питань здійснення габаритно-вагового контролю).

Проект перебуває у залежності від ініціатив попереднього і фактично зосереджений лише на одній частині реформи – внесенні змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, як у частині запровадження відповідальності так і щодо уточнення процедурних питань. Зокрема, відновлюється можливість притягнення до відповідальності щодо правопорушень, зафіксованих за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі. Запроваджується відповідальність за «внесення (зазначення) недостовірних відомостей про масу або габарити вантажу в товарно-транспортну накладну або інший визначений законодавством документ на вантаж, що не відповідає фактичним, який перевозиться та перевищує допустимі габаритні або вагові  параметри, внесення (зазначення) відомостей про масу або габарити вантажу в товарно-транспортну накладну або інший визначений законодавством документ, які перевищують параметри встановлені законодавством» та «невиконання законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті, щодо перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт, усунення порушень законодавства з безпеки на автомобільному транспорті, або створення перешкод для виконання покладених на них обов’язків, завдань». Розширюється коло осіб, які можуть накладати адміністративні стягнення на автомобільному транспорті тощо.

Зазначимо, що на проект значно вплинув проект 9391 від 10.12.2018 (Бурбак М. Ю.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань здійснення габаритно-вагового контролю (див. Бюлетень № 204).

Проект 16.09.2020 прийнятий у першому читанні за основу, а 29.06.2021 ‒ у другому читанні як закон, але на час підготовки цього огляду відомостей про його направлення на підпис Президенту України ще не було. .

Проекти, які подаються без коментарів

Проект 3664 від 15.06.2020 (Бондаренко О. В., Криворучкіна О. В., Прощук Е. П.) про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік».

Проект 03.07.20220 прийнятий за основу та в цілому як закон і невдовзі підписаний Президентом України.

Проект 3692 від 18.06.2020 (Третьякова Г. М.) про внесення змін до розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік»».

Проект 02.09.2020 прийнято в першому читанні за основу, а 03.11.2020 ‒ у другому читанні як закон і невдовзі підписаний Президентом України.

Проект 3697 від 19.06.2020 (Кисилевський Д. Д., Наталуха Д. А. + 19) про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (щодо додаткових заходів з фінансового оздоровлення державного підприємства «Виробниче об’єднання Південний машинобудівний завод імені О. М. Макарова»).

Проект 14.07.2020 прийнятий за основу та в цілому як закон і невдовзі підписаний Президентом України.

Проект 3712 від 22.06.2020 (Забуранна Л. В., Корнієнко О. С.) про внесення змін до додатків № 3 та № 6 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (щодо фінансового забезпечення проведення виборів).

Проект 13.07.2020 прийнятий за основу та в цілому як закон і невдовзі підписаний Президентом України.