MENU

Експрес-огляд законотворчої діяльності Верховної Ради України ІХ скликання. Огляд № 46 Найважливіші законопроекти, зареєстровані в парламенті за період 30.06.2020 ‒ 12.07.2020

17.07.2021
Ігор Усенко, Євген Ромінський

Загалом за цей період зареєстровані 141 проект законів і постанов Верховної Ради України. Через значну кількість проектів, що вносяться до парламенту, але фактично залишаються без руху, наразі в Огляді дається аналіз лише найважливіших проектів, прийнятих упродовж року після внесення хоча б у першому читанні, а також проектів, які в 2021 році були актуалізовані через внесення доопрацьованих редакцій, котрі нині опрацьовуються в парламенті.

Загальні засади, якими керуються автори огляду, див Вступні застереження до постійного моніторингу законопроектної діяльності Верховної Ради України ІХ скликання

Стан проходження проектів у цьому огляді визначається на кінець робочого дня 16.07.2021.

Міжнародні відносини та статус іноземців

Проект 0050 від 02.07.2020 (Президент України) про ратифікацію Протоколу, що вносить зміни до Додаткового протоколу до Конвенції про передачу засуджених осіб.

Протокол, що вносить зміни до Додаткового протоколу до Конвенції про передачу засуджених осіб (далі – Додатковий протокол) учинений в м. Страсбурзі 22 листопада 2017 р. Названий Протокол від імені України підписаний 12 квітня 2018 року. Станом на травень 2020 року, крім України, Протокол підписали Австрія, Болгарія, Німеччина, Італія, Люксембург, Норвегія, Сан-Марино, Туреччина, Чорногорія, ратифікували Литва, Нідерланди, Швейцарія і Ватикан.

Проект передбачає ратифікацію Протоколу із заявою відповідно до статті 5 Протоколу щодо його тимчасового застосовування до набрання ним чинності відповідно до статті 4. У статті 1 вносяться зміни до назви та пункту першого статті 2 «Особи, які виїхали з Держави винесення вироку до закінчення відбування покарання» [нова назва ‒ авт. огл.] Додаткового протоколу, якими сфера дії Додаткового протоколу поширюється на ситуації, коли особа, щодо якої винесено остаточний вирок, не здійснила втечу, а вільно виїхала до держави свого громадянства. Статтею 2 вносяться зміни до пункту 1, підпункту «а» пункту 3 та пункту 4 статті 3 «Засуджені особи, що підлягають висилці чи депортації» Додаткового протоколу, що деталізують окремі процедурні питання, пов’язані з передачею засудженої особи без її згоди у випадках, передбачених Додатковим протоколом. Статті 3–7 містять прикінцеві положення стосовно підписання, набрання чинності Протоколом, висловлення заяв щодо тимчасового застосування положень Протоколу, строку такого тимчасового застосування та надіслання повідомлень Генеральному секретарю Ради Європи.

Проект 04.09.2020 прийнятий за основу та в цілому та невдовзі підписаний Президентом України.

Проект 0051 від 07.07.2020 (Президент України) про ратифікацію Гарантійної угоди між Україною та Європейським інвестиційним банком (Проект «Програма підвищення надійності підстанцій»).

Проект «Програма підвищення надійності підстанцій» є складовою урядової програми Енергетична стратегія України на період до 2035 року «Безпека, енергоефективність, конкурентоспроможність», схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18.08.2017 № 605-р. Енергетична стратегія передбачає широке залучення інвестиційних коштів. Згідно з повноваженнями, наданими розпорядженням Президента України від 24.05.2018 № 82/2018-рп «Про делегацію України для участі у переговорах з Європейським інвестиційним банком щодо укладення Гарантійної угоди між Україною та Європейським інвестиційним банком (Проект «Програма підвищення надійності підстанцій»), 24.05.2018 у м. Брюссель Віце-прем’єр-міністром з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Климпуш-Цинцадзе І. О. підписана Гарантійна угода між Україною та ЄІБ (Проект «Програма підвищення надійності підстанцій»). Як зазначається у пояснювальній записці, проект  розроблений з метою створення правових підстав для використання позики Європейського інвестиційного банку на фінансування інвестиційного Проекту «Програма підвищення надійності підстанцій» у сумі 136 млн євро.

Даний проект є не першим у рамках названої вище стратегії, його слід розглядати як черговий крок у межах великої програми інвестування реконструкції енергетичної системи України.

Проект 02.12.2020 прийнятий за основу та в цілому як закон і невдовзі підписаний Президентом України.

Проект 0052 від 10.07.2020 (Кабінет Міністрів України) про приєднання до Угоди про розвиток мультимодальних перевезень ТРАСЕКА.

Проект є повторним поданням однойменного урядового проекту 0010 від 21.11.2019 (див. Огляд № 17), відкликаного 04.03.2020 через відставку уряду, який своєю чергою повністю повторює однойменний проект 0198 від 05.09.2018 (див. Бюлетень № 190), який так само був відкликаний через відставку уряду. Пропонується приєднання до Угоди про розвиток мультимодальних перевезень ТРАСЕКА, учиненої 16 червня 2009 року в м. Чолпон-Ата, Іссик-Куль, яка набирає чинності для України через тридцять днів після здачі Депозитарію документа України про приєднання.

Проект 02.12.2020 прийнятий за основу та в цілому як закон і невдовзі підписаний Президентом України.

Проект 0053 від 10.07.2020 (Кабінет Міністрів України) про вихід із Договору про проведення узгодженої антимонопольної політики.

У пояснювальній записці вказано, що проект розроблений на виконання Указу Президента України від 19.05.2018 № 139 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 2 травня 2018 року “Про припинення дії для України окремих міжнародних договорів, укладених у рамках Співдружності Незалежних Держав”». Зазначається, що Антимонопольний комітет України  на підставі Договору про проведення узгодженої антимонопольної політики від 25 січня 2000 року  здійснює співробітництво з органами захисту конкуренції держав – учасниць Співдружності Незалежних Держав, що переважно полягає в обміні інформацією під час розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та аналізу стану конкуренції на ринках. Вказується, що представники України вже тривалий час не беруть участі у засіданнях Міждержавної ради. Положення Договору у відносинах з Російською Федерацією не застосовуються з 2014 року. Також не застосовуються і інші положення Договору щодо повідомлень держав-учасниць Договору про проведення антимонопольними відомствами розслідувань, заяв про розгляд справи та консультацій. Оскільки Договір містить певні механізми обміну інформацією, існує ризик отримання державами-членами СНД інформації, яка може бути використана для здійснення торговельно-економічного тиску на Україну. Очікується, що вихід України з Договору захистить національні економічні інтереси України, усуваючи механізм, який зумовлює міждержавний обмін інформацією з економічних питань. Також уточнюється, що співробітництво з органами захисту конкуренції держав – учасниць Співдружності Незалежних Держав після припинення дії Договору здійснюватиметься на підставі ряду підписаних міжнародних урядових та відомчих договорів (меморандумів).

Проект вже вносився до парламенту під тією ж назвою як проект 0219 від 28.03.2019 (див. Бюлетень № 218), але був відкликаний через відставку уряду.

Проект 05.11.2020 прийнятий як закон і невдовзі підписаний Президентом України.

Державна безпека

Проект 3087-д від 02.07.2020 (Гетманцев Д. О., Василевська-Смаглюк О. С. + 11) про Бюро економічної безпеки України.

Проект є доопрацьованою у профільному парламентському Комітеті з питань фінансів, податкової та митної політики версією проекту 3087 від 18.02.2020 (Железняк Я. І., Цабаль В. В. + 11) про Бюро економічної безпеки (див. Огляд № 29), з урахуванням однойменного альтернативного проекту 3087-1 від 06.03.2020 (Устенко О. О., Холодов А. І.) (див. Огляд № 31).

Метою проекту проголошені ліквідація податкової міліції, оптимізація структури та чисельності органів, які ведуть боротьбу зі злочинами у сфері економіки, усунення дублювання їх функцій та створення Бюро економічної безпеки України з метою запобігання, попередження, виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень, віднесених законом до їх підслідності.

Проектом передбачається прийняття нового Закону України, внесення змін до Кодексу законів про працю України, Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України, Законів України: «Про військовий обов’язок і військову службу», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю» та ще 28 законів. Проект містить такі основні положення: директор призначається Президентом України за поданням конкурсної комісії; директор підзвітний Верховній Раді України та Президенту України про діяльність Бюро; Президент України має право проводити незалежну оцінку (аудит) ефективності діяльності Бюро; кількість працюючих в Бюро економічної безпеки України складає не більше 4000; працівники Бюро – це особи, які мають спеціальне звання, державні службовці, а також співробітники за трудовим договором; посадовий оклад осіб, які мають спеціальне звання не може бути менше ніж 20 прожиткових мінімумів; керівник підрозділу внутрішнього контролю підпорядковується та призначаються Директором, за поданням конкурсної Комісії; Бюро розпочинає свою діяльність з моменту укомплектування штату 30%. (1200 осіб); протягом двох місяців з дня прийняття рішення про початок діяльності Бюро питання щодо передачі матеріалів кримінального провадження, які перебувають в іншому органі досудового розслідування та підслідні Бюро, вирішуються відповідним прокурором; протягом місяця з моменту створення Бюро працівники податкової міліції повідомляються про звільнення.

Проект викликав 11 сторінок зауважень ГНЕУ і 15 сторінок зауважень ГЮУ. Занепокоєність парламентських юристів викликала насамперед неузгодженість багатьох положень проекту Конституції і законам України, порушення існуючого порядку внесення змін до Кодексів і деяких «базових» законів, внесення ініціатив, які виходять за межі предмету регулювання майбутнього закону. Профільний Комітет відреагував на ці зауваження рекомендацією «прийняти проект в другому читанні та в цілому як Закон України, з пропозиціями суб’єктів права законодавчої ініціативи, врахованими Комітетом та з техніко-юридичним опрацюванням».

Проект 03.09.2020 прийнятий у першому читанні за основу, а 28.01.2021 ‒ у другому читанні як закон, але підписаний Президентом України лише 22.03.2021.

Проект 3822 від 09.07.2020 (Копитін І. В., Веркщук І. А. + 3) про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності. 16.12.2020 подано доопрацьовану редакцію на заміну, яка далі і розглядається.

Метою проекту проголошено визначення особливостей правового, економічного та організаційного регулювання перетворення Державного концерну «Укроборонпром» в акціонерне товариство, державних унітарних підприємств, у тому числі казенних підприємств, що входять до складу Концерну – в господарські товариства, управління і розпорядження їх майном, а також запровадження корпоративної моделі управління об’єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі.

Проектом передбачається прийняття нового Закону України та внесення змін до Земельного кодексу України, Господарського кодексу України, Кодексу України з процедур банкрутства, Законів України: «Про захист економічної конкуренції», «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», «Про управління об’єктами державної власності» та ін.

Відносно великий (36 сторінок) обсяг і специфічність предмету регулювання проекту унеможливлюють його належний аналіз у рамках цього огляду. Зауважимо лише, що у висновках ГНЕУ та ГЮУ містяться значні сумніви щодо законності і навіть конституційності запропонованого в проекті ексклюзивного режиму реформування Державного концерну «Укроборонпром», що загалом порушує принцип рівності всіх суб’єктів господарювання. Профільний Комітет Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки частково врахував ці зауваження, а загалом прийняв рішення: «У разі прийняття проекту Закону (реєстр. № 3822) у другому читанні та в цілому, Верховній Раді України пропонується доручити Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки при підготовці тексту Закону на підпис Голові Верховної Ради здійснити спільно з Головним юридичним управлінням Апарату Верховної Ради України його техніко-юридичне доопрацювання».

Проект 29.01.2021 прийнятий у першому читанні за основу, а 13.07.2021 – у другому читанні як закон. Зараз, ймовірно, відбувається згадане вище його техніко-юридичне доопрацювання.

Проект 3823 від 09.07.2020 (Копитін І. В., Верещук І. А. + 5) про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо підтримки підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності в процесі їх реформування). 03.02.2021 подано доопрацьовану редакцію на заміну, яка далі і розглядається.

Метою проекту проголошено уніфікувати норми Податкового кодексу України з нормами попереднього проекту в частині врегулювання питань вивільнення майна, яке передано в податкову заставу або на яке накладено адміністративний арешт.

Проект (ще у першій редакції) 01.09.2020 включений до порядку денного, нова редакція нині опрацьовується в Комітеті.

Діяльність вищих органів влади

Проект 3757 від 30.06.2020 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до Закону України «Про Кабінет Міністрів України» (щодо діяльності Спеціальної контрольної комісії з питань приватизації).

Метою проекту проголошено узгодження Закону України «Про Кабінет Міністрів України» із Законом України «Про приватизацію державного і комунального майна» зі змінами, внесеними Законом України від 11 вересня 2019 року № 55-IX, яким було виключено статтю 9 Закону, що регулювала діяльність Спеціальної контрольної комісії з питань приватизації.

Проектом передбачається виключення згадок про Спеціальну контрольну комісію з питань приватизації у назві та частині першій статті 34, першому реченні частини третьої статті 35 Закону України «Про Кабінет Міністрів України».

Проект не викликає якихось заперечень, оскільки діяльність Спеціальної контрольної комісії з питань приватизації вже припинена.

Проект 04.03.2021 прийнятий у першому читанні за основу.

Соціальне забезпечення і регулювання трудової діяльності

Проект 3780 від 02.07.2020 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо соціальної захищеності осіб з інвалідністю).

Метою проекту проголошено виконання завдання, визначене абзацом дев’ятим пункту 7 статті 2 Плану організації підготовки проектів актів, необхідних для забезпечення реалізації Указу Президента України від 12 лютого 2016 р. № 553 «Про заходи, спрямовані на забезпечення додержання прав осіб з інвалідністю», схваленого на засіданні Кабінету Міністрів України 18 січня 2017 р. (протокол № 4). У проекті пропонується змінами до Житлового кодексу та Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» передбачити можливість надання особам з інвалідністю жилих приміщень без визнання їх такими, що потребують поліпшення житлових умов, та зарахування їх на квартирну чергу, а також окремою нормою передбачити механізм здійснення такої заміни, встановлення повноважень Кабінету Міністрів України у частині затвердження окремого порядку щодо регулювання цього питання.

ГНЕУ загалом підтримало проект, але висловило ряд пропозицій щодо поліпшення юридичного змісту його положень. Згодом ГЮУ теж вказало на юридичну невизначеність окремих положень проекту.

Проект 05.11.2020 прийнятий у першому читанні за основу і 15.07.2021 – у другому читанні як закон.

Проект 3817 від 09.07.2020 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у звязку з порушенням строків їх виплати».

Проект є розвитком однойменного урядового проекту 2814 від 28.01.2020 (див. Огляд № 26), який 04.03.2020 було відкликано через відставку уряду.

Метою проекту проголошено: визначення вичерпного переліку видів грошових доходів, за порушення строків виплати яких громадянам нараховується компенсація. Головна ініціатива повністю повторює первинний проект і у редакції проекту виглядає так: «Під доходами у Законі України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати» слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених  законодавством); соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення); сума індексації грошових доходів громадян». У редакції, прийнятій у другому читанні, до цього переліку були додані: суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, та суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника. Окрема група змін передбачає уточнення назв соціальних фондів, за рахунок яких виплачують компенсації.

Проект 05.11.2020 прийнято в першому читанні за основу, а 04.02.2021 ‒ у другому читанні як закон та невдовзі підписаний Президентом України.

Кримінальне і кримінальне процесуальне законодавство,

адміністративна та інша відповідальність

Проект 3755 від 30.06.2020 (Бондаренко А. В., Овчинникова Ю. Ю. + 56) про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо посилення відповідальності за порушення законодавства у сфері захисту природних екосистем від пожеж).

Метою проекту проголошено посилення захисту довкілля, запобігання пожежам у природних екосистемах, підвищення ефективності управління та контролю у цій сфері, посилення адміністративної відповідальності за порушення правил пожежної безпеки. Фактично ж проект зводиться до радикального (іноді у 100 разів) збільшення санкцій за ряд відповідних адміністративних правопорушень, а також поширення на громадян відповідальності за «невиконання законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань цивільного захисту, нагляду та контролю за станом захисту територій від надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру» (раніше суб’єктами відповідальності за відповідною статтею були лише посадові особи) та деякі інші зміни технічного характеру.

Автори цього огляду, як вже не раз підкреслювалося, вважають не доцільним збільшення санкцій без відповідних змін у гіпотезах і диспозиціях статей. На дискусійність багатьох положень проекту вказали і фахівці ГНЕУ та ГЮУ.

Проект 16.12.2020 прийнятий у першому читанні за основу, а 03.02.2021 ‒ у другому читанні як закон та невдовзі підписаний Президентом України.

Проект 3805 від 07.07.2020 (Горенюк О. О., Медяник В. А. + 15) про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України (щодо посилення відповідальності за порушення порядку видалення зелених насаджень).

Метою проекту проголошено посилення адміністративної відповідальності шляхом збільшення розмірів штрафів за знищення або пошкодження зелених насаджень чи інших об’єктів озеленення в межах населених пунктів і за ними, що не належать до лісового фонду, з десяти-п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян до ста-п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ст. 153 Кодексу України про адміністративні правопорушення у редакції проекту) і запровадження кримінальної відповідальності за знищення або пошкодження зелених насаджень, а саме дерев, чагарників у межах населених пунктів, що стане запобіжником знищення зелених зон у містах і збереження екології в них (нова стаття 246-1 Кримінального кодексу України у редакції проекту).

Проект 29.01.2021 прийнятий у першому читанні і рекомендований профільним Комітетом до прийняття у другому читанні в цілому як закон.

Регулювання господарчої діяльності

Проект 3760 від 01.07.2020 (Президент України) про державну підтримку інвестиційних проектів зі значними інвестиціями. Проект 16.07.2020 визначений Президентом України як невідкладний.

Доволі великий за обсягом проект (18 сторінок основного тексту та прикінцеві положення, якими пропонується визнати такими, що втратили чинність, Закони України «Про підготовку та реалізацію інвестиційних проектів за принципом «єдиного вікна»» і «Про стимулювання інвестиційної діяльності у пріоритетних галузях економіки з метою створення нових робочих місць», вносяться зміни до Земельного кодексу України та Законів України «Про інвестиційну діяльність», «Про режим іноземного інвестування», «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про оренду землі» та «Про державну експертизу землевпорядної документації»). Метою проекту проголошено стимулювання залучення в економіку України стратегічних інвесторів, підвищення інвестиційної привабливості України, а також зростання конкурентоспроможності економіки України через запровадження державної підтримки великих інвестиційних проектів. У пояснювальній записці пропонується таке. По перше, визначення форм (інструментів) надання державної підтримки інвестиційним проектам зі значними інвестиціями. Зокрема, передбачається закріплення статусу державної установи, до складу якої входять інвестиційні менеджери та яка уповноважується Кабінетом Міністрів України на супровід інвесторів у процесі підготовки та здійснення інвестиційних проектів зі значними інвестиціями. Проект встановлює, що державна підтримка може надаватися інвестору у формі податкових пільг (звільнення від сплати податку на прибуток підприємств та мита при ввезенні на митну територію України нового устаткування (обладнання), надання права на користування земельною ділянкою для реалізації інвестиційного проекту зі сплатою орендної плати за спеціальними умовами, забезпечення об’єктами суміжної інфраструктури (автомобільні шляхи, лінії зв’язку, засоби тепло-, газо-, водо- та електропостачання, інженерні комунікації тощо) шляхом будівництва/реконструкції такої інфраструктури за кошти держави. При цьому загальний обсяг державної підтримки не повинен перевищувати 30% від суми інвестицій у проект. По друге, визначення вимог до інвестиційних проектів та інвесторів, яким може надаватися державна підтримка. А саме: розмір інвестицій у проект має становити щонайменше еквівалент 30 млн євро; проект реалізується на території України у сферах переробної промисловості, інфраструктури та логістики, поводження з побутовими відходами, туризму, охорони здоров’я, освіти, спорту (винятки становлять сфера відновлюваних джерел енергії, добувна промисловість, рослинництво та фінансова сфера); у процесі реалізації проекту має забезпечуватись створення щонайменше 150 робочих місць із середньою заробітною платою працівників не менш як на 15% вищою за середню заробітну плату у відповідній галузі в регіоні у попередньому календарному році; строк реалізації проекту не має перевищувати 5 років. По третє, запровадження інституту спеціального інвестиційного договору, що укладатиметься між інвестором та Урядом України в рамках здійснення інвестиційного проекту зі значними інвестиціями. По четверте, регламентація процедури підготовки заявок та прийняття рішення щодо доцільності чи недоцільності укладення спеціального інвестиційного договору. По п’яте, визначення гарантій прав інвесторів, що реалізують інвестиційні проекти зі значними інвестиціями. Очікується, що акт сприятиме: забезпеченню конкурентних переваг України як напряму капіталовкладень; створенню нових високооплачуваних робочих місць; підвищенню якості життя громадян України; створенню доданої вартості виробленої в межах України продукції; стимулюванню економічного розвитку регіонів; розвитку спроможностей індустрій з високою доданою вартістю; зростанню частки місцевих постачальників; збільшенню частки секторів з виявленими порівняльними перевагами; нарощуванню обсягів експорту високотехнологічного продукту; інтеграції до глобальних ланцюгів поставок.

Проект видається доволі дискусійним, він викликав значний резонанс як в експертному середовищі, так і з боку парламентських структур. Зокрема, висновок ГНЕУ містить кілька десятків зауважень. До позитивних рис проекту слід віднести ретельну увагу до питань оцінки проектів та деталізацію положень інституту спеціального інвестиційного договору. Втім і тут проект містить певні неузгодженості.

Проект 21.07.2020 прийнятий у першому читанні за основу, а 17.12.2020 ‒ у повторному другому читанні в цілому як закон та невдовзі підписаний Президентом України.

Проекти 3761 та 3762 від 01.07.2020 (Президент України) про внесення змін до розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (щодо особливостей оподаткування суб’єктів господарювання, які реалізують інвестиційні проекти зі значними інвестиціями) та про внесення зміни до розділу XXІ «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України.

Проекти повністю залежні від попереднього і становить з ним єдиний пакет.

Обидва проекти 03.09.2020 прийняті у першому читанні за основу, а 02.03.2021 ‒ у другому читанні в цілому як закон і невдовзі підписані Президентом України.

Проект 3774 від 02.07.2020 (Янченко Г. І., Костін А. Є. + 13) про внесення змін до деяких законів України (щодо удосконалення механізму протидії рейдерству).

Доволі змістовний проект, який на 23 сторінках вносить зміни до Законів України «Про оренду землі», «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» і «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю». Метою проекту проголошено запровадження низки антирейдерських заходів та встановлення дієвих запобіжників з метою запобігання протиправному захопленню підприємств та незаконному заволодінню нерухомим майном. Враховуючи значні обсяги проекту, висвітлити усі його ініціативи не видається можливим. Основні ж новели означені в пояснювальній записці так: надати Міністерству юстиції України право забороняти проведення реєстраційних дій на період розгляду скарги на реєстраційні дії (рішення), що дасть змогу оперативно зупиняти розпочате рейдерське захоплення, блокувати штучне створення фігури добросовісного набувача та забезпечувати належне виконання прийнятого Мін’юстом за результатами розгляду скарги рішення; усунути штучні бар’єри для розгляду Міністерством юстиції України по суті скарг на реєстраційні дії (рішення), створивши надійне інституційне підґрунтя для розгляду практично всіх скарг, що містять базову інформацію про скаржника та оскаржувану реєстраційну дію; удосконалити процедуру розгляду скарг, усунути положення, які дозволяли недобросовісним особам блокувати розгляд скарг Міністерством юстиції України, запровадити обов’язковість оприлюднення прийнятих Міністерством юстиції України рішень на офіційному вебсайті; запровадити правило про зупинення перебігу строку на оскарження у разі повернення скаржнику неналежно оформленої скарги (на період між датою подання скарги та датою її повернення); збільшити строк на оскарження реєстраційних дій (рішень) – з 60 календарних днів до 3 місяців із одночасним запровадженням граничного строку (3 роки з дня проведення оскаржуваної реєстраційної дії), після спливу якого право на відповідне адміністративне оскарження не може бути реалізоване; скасувати процедуру зупинення розгляду документів, поданих для державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань; удосконалити правила підписання рішень загальних зборів учасників юридичної особи, встановивши, що протокол зборів стосовно зміни керівника має бути підписаний учасниками, які голосували за відповідне рішення та голосів яких достатньо для його прийняття; запровадити можливість проведення окремих реєстраційних дій щодо фізичних осіб – підприємців та юридичних осіб без втручання людини; запровадити правило про те, що правочин про розірвання договору оренди землі сільськогосподарського призначення, за яким орендарем є юридична особа, проголошується за замовчуванням значним, тобто потребує попереднього рішення загальних зборів учасників про надання згоди на його укладення.

Проект дістав певну критику, зокрема і від ГНЕУ. Особливу увагу слід звернути на доволі сумнівні ініціативи щодо запровадження можливості самостійного проведення державної реєстрації заявником. Самі пропоновані процедури видаються вельми сумнівними та такими, що не відповідають як існуючій системі адміністративних послуг, так і власне проголошеній ідеї додаткового захисту.

Проект 15.04.2021 прийнятий у першому читанні за основу зі скороченням строку підготовки до другого читання.

Проект 3793 від 03.07.2020 (Приходько Б. В., Наталуха Д. А.) про внесення змін до Закону України «Про забезпечення масштабної експансії експорту товарів (робіт, послуг) українського походження шляхом страхування, гарантування та здешевлення кредитування експорту» (щодо забезпечення ефективного функціонування експортно-кредитного агентства).

Метою проекту проголошено врегулювання питань діяльності приватного акціонерного товариства «Експортно-кредитне агентство» (далі ‒ ЕКА), забезпечення ефективного функціонування ЕКА, надання стимулів для розвитку експорту. Фактично проект є новою редакцією названого Закону України «Про забезпечення масштабної експансії експорту товарів (робіт, послуг) українського походження шляхом страхування, гарантування та здешевлення кредитування експорту». Зазначимо, що сам лише перелік основних ініціатив займає понад 2 сторінки у пояснювальній записці і тут немає потреби їх повторювати. Найбільше уваги присвячено перегляду положень щодо порядку формування, функціонуванню, завданням та іншим аспектам діяльності Наглядової ради ЕКА, а також щодо повноважень самої ЕКА і переліку товарів, щодо яких здійснюється їх діяльність.

Більшість ініціатив проекту є спрощенням існуючих приписів, що видається дуже дискусійним. Окремо слід зазначити, що закон, до якого пропонуються зміни, був прийнятий 20.12.2016, тобто менше 5 років тому, але аргументація на користь цих змін є доволі загальною і недостатньо розкриває існуючі недоліки чинного закону.

Проект 03.02.2021 прийнятий у першому читанні за основу.

Проект 3800 від 06.07.2020 (Жупанін А. В., Мотовиловець А. В. + 8) про внесення змін до Закону України «Про ринок природного газу» (щодо забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу).

Метою проекту проголошено удосконалення законодавства для забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу та, зокрема, створення належних фінансових умов для виконання оператором газотранспортної системи зобов’язань щодо утримання в належному стані та розвитку газотранспортної системи з метою задоволення очікуваного попиту суб’єктів ринку природного газу на послуги транспортування природного газу, враховуючи поступовий розвиток ринку природного газу. Головні зміни стосуються запровадження окремого інституту тримання природного газу в газотранспортній системі (окрім багатьох уточнень, основні положення викладено у значній за обсягом спеціальній статті), уточнення порядку проведення розрахунків за послуги розподілу природного газу та порядок надання фінансового забезпечення операторам газотранспортної системи, значно уточнюються та розширюються положення щодо постачальників "останньої надії".

Відзначимо доволі конкретну і аргументовану пояснювальну записку до проекту. Хоча ГНЕУ і подало ряд зауважень до проекту, більшість з них є уточнюючими. Загалом проект потребує ретельної уваги з боку спеціалістів.

Профільний Комітет з питань енергетики та житлово-комунальних послуг рекомендував 21.05.2021 прийняти проект за основу.

Інші проекти

Проект 3781 від 02.07.2020 (Потураєв М. Р., Рябуха Т. В. + 11) про внесення змін до Закону України «Про державну підтримку та особливості функціонування дитячих центрів «Артек» і «Молода гвардія»» (щодо додаткової державної підтримки дитячих центрів «Артек» і «Молода гвардія» на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)).

Проект містить три положення щодо державних асигнувань на названі дитячі центри. Зокрема, передбачається установити, що держава забезпечує підтримку державних підприємств «Міжнародний дитячий центр “Артекˮ» і «Український дитячий центр “Молода гвардіяˮ» як закладів оздоровлення і відпочинку дітей загальнодержавного значення також і через здійснення фінансування будівництва і реконструкції об’єктів інфраструктури за рахунок загального фонду державного бюджету. Держава викуповує 90 відсотків путівок названих дитячих центрів. Решта путівок реалізується зазначеними дитячими центрами без залучення третіх осіб. Також держава має здійснювати покриття витрат названих дитячих центрів (на утримання об’єктів, оплату праці працівників, обов’язкових податків й платежів, комунальних послуг, послуг зв’язку, послуг дератизації, дезінфекції, вивозу твердих побутових відходів, паливно-мастильних матеріалів) в умовах особливого режиму роботи під час карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на період скасування тематичних змін та до кінця місяця, в якому скасовано карантин, але не пізніше початку тематичної зміни.

Проект є відверто лобістським і, можливо, потребує додаткової аргументації на користь підтримки саме цих дитячих центрів.

Проект 14.07.2020 прийнятий за основу та в цілому як закон і невдовзі підписаний Президентом України.

Проект 3821 від 09.07.2020 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до Закону України «Про поштовий зв’язок».

Проект є повторним внесенням однойменного урядового проекту 3042 від 10.02.2020 (див. Огляд № 28), відкликаного 04.03.2020 через відставку уряду.

Слід зазначити, що проект викликав слушну критику з боку ГНЕУ у частині неузгодженості його положень з іншими законодавчими актами, а також щодо порядку вступу в силу. Втім, підготовлена до другого читання редакція проекту не виправляє жодне з цих зауважень.

Проект 01.06.2021 прийнятий у першому читанні за основу зі скороченням строку підготовки до другого читання.

Проекти, які подаються без коментарів

Проект 3776 від 02.07.2020 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік».

Проект 03.07.2020 прийнятий за основу та в цілому як закон та невдовзі підписаний Президентом України.

Проект 3819 від 09.07.2020 (Дмитрієва О. О., Крулько І. І. + 15) про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (щодо забезпечення оздоровлення і відпочинку дітей, які потребують особливої уваги та підтримки).

Проект 01.09.2020 прийнятий за основу та в цілому як закон та невдовзі підписаний Президентом України.

 Поділитися