MENU

Експрес-огляд законотворчої діяльності Верховної Ради України ІХ скликання. Огляд № 47. Найважливіші законопроекти, зареєстровані в парламенті за період 13.07.2020 ‒ 09.08.2020

18.07.2021
Ігор Усенко, Євген Ромінський

Загалом за цей період зареєстровані 220 проектів законів і постанов Верховної Ради України. Через значну кількість проектів, що вносяться до парламенту, але фактично залишаються без руху, наразі в Огляді дається аналіз лише найважливіших проектів, прийнятих упродовж року після внесення хоча б у першому читанні, а також проектів, які в 2021 році були актуалізовані через внесення доопрацьованих редакцій, котрі нині опрацьовуються в парламенті.

Загальні засади, якими керуються автори огляду, див Вступні застереження до постійного моніторингу законопроектної діяльності Верховної Ради України ІХ скликання

Стан проходження проектів у цьому огляді визначається на кінець робочого дня 16.07.2021.

Міжнародні відносини та статус іноземців

Проект 0054 від 14.07.2020 (Президент України) про приєднання України до Розширеної часткової угоди про спорт (EPAS).

Проект є повторним внесенням однойменного проекту 0205 від 27.11.2018 (див. Бюлетень № 202), який 16.01.2019 не було прийнято парламентом попереднього скликання.

Проект 16.12.2020 прийнятий за основу та в цілому як закон і невдовзі підписаний Президентом України.

Проект 0055 від 14.07.2020 (Президент України) про ратифікацію Фінансової угоди «Європейські дороги України ІІІ (Проект «Розвиток транс’європейської транспортної мережі»)» між Україною та Європейським інвестиційним банком.

Згадана Фінансова угода укладена 22 листопада 2019 року в м. Лондоні. Загальний обсяг залучення кредитних коштів Європейського інвестиційного банку для реалізації проекту «Розвиток транс’європейської транспортної мережі», становить 450 млн євро (без ПДВ). Джерелом повернення та обслуговування кредиту на кожний бюджетний рік будуть кошти державного дорожнього фонду, який створюється у складі спеціального фонду державного бюджету, що передбачено статтею 242 Бюджетного кодексу України.

Проект 25.08.2020 прийнятий за основу та в цілому як закон і невдовзі підписаний Президентом України.

Проект 0056 від 14.07.2020 (Президент України) про ратифікацію Фінансової угоди (Проект «Транспортний зв’язок в Україні - Фаза І») між Україною та Європейським інвестиційним банком.

Згадана Фінансова угода укладена між Україною та Європейським інвестиційним банком в м. Брюсселі 17 грудня 2018 року. Вона передбачає інвестування розвитку дорожніх об’єктів, що сприятиме підвищенню безпеки дорожнього руху, економічності та комфортності перевезень пасажирів та вантажів. Загальний обсяг залучення кредитних коштів Європейського інвестиційного банку для реалізації проекту «Транспортний зв’язок в Україні – Фаза І», становить 50 млн євро (без ПДВ).

Проект 25.08.2020 прийнятий за основу та в цілому як закон і невдовзі підписаний Президентом України.

Проект 0057 від 17.07.2020 (Кабінет Міністрів України) про ратифікацію Протоколу між Урядом України і Урядом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії про внесення змін до Угоди між Урядом України і Урядом Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії про міжнародні автотранспортні перевезення.

Згаданий Протокол вчинений 7 червня 2019 року в м. Лондоні. Метою проекту є активізація процесу лібералізації міжнародних вантажних автомобільних перевезень, а саме звільнення від дозволів для виконання міжнародних вантажних автомобільних перевезень для транспортних засобів Євро-5 та вище, в якому заінтересована Українська Сторона. Ратифікація Протоколу призведе до сприятливих політичних, правових та соціально-економічних наслідків. Зокрема, зазначається, що наразі парк автомобілів, які здійснюють перевезення до Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, це транспортні засоби з двигунами, що відповідають високим екологічним стандартам. Реалізація проекту надасть вітчизняним перевізникам нові можливості у здійсненні своєї діяльності. Крім того, Україна зможе залучити додаткові вантажопотоки, адже британські перевізники також зможуть виконувати перевезення до України без дозволів. Підкреслюється, що лібералізація умов виконання міжнародних вантажних автомобільних перевезень це новий поштовх для розвитку галузі, оскільки відсутність будь-яких бар’єрів у вигляді дозволів є конкурентною перевагою вітчизняних перевізників на ринку автомобільних перевезень.

Проект 16.12.2020 прийнятий за основу та в цілому як закон і невдовзі підписаний Президентом України.

Проект 0058 від 20.07.2020 (Президент України) про приєднання України до Міжамериканської конвенції про взаємну допомогу в кримінальних справах та Факультативного протоколу до Міжамериканської конвенції про взаємну допомогу в кримінальних справах.

У проекті пропонується приєднатися до Міжамериканської конвенції про взаємну допомогу в кримінальних справах, учиненої 23 травня 1992 року в м. Нассау, та Факультативного протоколу до Міжамериканської конвенції про взаємну допомогу в кримінальних справах, учиненого 11 червня 1993 року в м. Манагуа, які набирають чинності для України на тридцятий день з дати здачі на зберігання Україною її документа про приєднання, з такою заявою: «Відповідно до статті 3 Міжамериканської конвенції про взаємну допомогу в кримінальних справах Україна заявляє, що центральними органами для цілей Конвенції є Міністерство юстиції України (щодо запитів судів) і Офіс Генерального прокурора (щодо запитів органів досудового розслідування)». Зазначається, що внаслідок реалізації акта будуть створені правові підстави і механізм для співробітництва України з державами Південноамериканського континенту, а також США, Канадою та Мексиканськими Сполученими Штатами в розслідуваннях, переслідуваннях та судових провадженнях, які стосуються злочинів, щодо яких запитуюча держава має юрисдикцію на момент, коли допомога запитується.

Проект 05.11.2020 прийнятий за основу та в цілому як закон і невдовзі підписаний Президентом України.

Проект 0059 від 07.08.2020 (Кабінет Міністрів України) про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Чорногорії про міжнародні автомобільні перевезення пасажирів і вантажів.

Проект є повторним внесенням однойменного урядового проекту 0134 від 13.02.2017 (див. Бюлетень № 112), відкликаного 29.08.2019 через відставку уряду.

Проект 05.11.2020 прийнятий за основу та в цілому як закон і невдовзі підписаний Президентом України.

Проект 0061 від 07.08.2020 (Кабінет Міністрів України) про ратифікацію Протоколу між Кабінетом Міністрів України та Урядом Держави Катар про внесення змін і доповнень до Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Держави Катар про повітряне сполучення.

Протокол між Кабінетом Міністрів України та Урядом Держави Катар про внесення змін і доповнень до Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Держави Катар про повітряне сполучення вчинений у м. Києві 11 листопада 2019 року. Він набирає чинності з дати отримання дипломатичними каналами останнього письмового повідомлення Договірних Сторін про завершення виконання ними внутрішньодержавних процедур, необхідних для набрання цим Протоколом чинності. У пояснювальній записці зазначається, що Протокол розроблений у зв’язку з необхідністю вдосконалення наявної договірно-правової бази, необхідної для здійснення регулярного повітряного сполучення між Україною та Державою Катар, а саме внесення відповідних змін і доповнень до чинної Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Держави Катар про повітряне сполучення, учиненої в м. Київ 19 жовтня 2011 року. Очікується, що після набрання чинності Протокол дасть змогу лібералізувати ринок регулярних повітряних перевезень між Україною та Державою Катар, зокрема, розширити рамки доступу на ринок через призначення декількох авіапідприємств з кожної сторони, усунути обмеження щодо кількості рейсів, місткості та (або) типів повітряних суден, пунктів на територіях обох країн під час здійснення регулярного повітряного сполучення, а також передбачатиме комерційні аспекти діяльності авіапідприємств тощо.

Проект 05.11.2020 прийнятий за основу та в цілому як закон і невдовзі підписаний Президентом України.

Проблеми національної безпеки, окупованих територій і ООС

Проект 3913 від 21.07.2020 (Корнієнко О. С., Горбенко Р. О. + 16) про внесення змін до деяких законів України щодо утворення військово-цивільних адміністрацій.

Проект передбачає можливість утворення військово-цивільних адміністрацій об’єднаних територіальних громад. Відповідні положення, у форматі згадування серед інших видів адміністративних утворень також і об’єднаних територіальних громад, пропонується закріпити в Законах України «Про військово-цивільні адміністрації» та «Про місцеве самоврядування в Україні».

Проект 02.09.2020 прийнятий у першому читанні за основу, а 17.12.2020 ‒ у другому читанні в цілому як закон і невдовзі підписаний Президентом України.

Діяльність вищих органів влади

Проект 3964 від 07.08.2020 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до деяких законів України (щодо перейменування Фонду соціального захисту інвалідів і приведення термінології у відповідність із законодавством у сфері соціального захисту осіб з інвалідністю).

Метою проекту проголошено: приведення назви Фонду соціального захисту інвалідів у відповідність до Закону України «Про ратифікацію Конвенції про права осіб з інвалідністю і Факультативного протоколу до неї» від 16.12.2009.

Проектом передбачається внести зміни до Законів України: «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», «Про зайнятість населення», а саме замінити слова «Фонд соціального захисту інвалідів» в усіх відмінках словами «Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю» у відповідному відмінку

Проект 27.01.2021 прийнятий у першому читанні за основу та в цілому як закон, але 22.02.2021 Президент України повернув закон з пропозицією виправити невідповідність між датами надходження закону на підпис Президенту України (4 лютого 2021 року) і набрання Законом чинності відповідно до пункту 1 розділу ІІ «Прикінцеві положення» (1 січня 2021 року) та зазначити, що «цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування». Парламент прийняв цю пропозицію і 01.06.2021 повторно прийняв закон, який  невдовзі був підписаний Президентом України.

Проект 3965 від 07.08.2020 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо перейменування Фонду соціального захисту інвалідів і приведення термінології у відповідність із законодавством у сфері соціального захисту осіб з інвалідністю).

Метою проекту проголошено приведення назви Фонду соціального захисту інвалідів у відповідність до Закону України «Про ратифікацію Конвенції про права осіб з інвалідністю і Факультативного протоколу до неї» від 16.12.2009. Він логічно доповнює попередній проект.

Проект 03.11.2020 прийнятий у першому читанні за основу та в цілому як закон і невдовзі підписаний Президентом України.

Соціальне забезпечення і регулювання трудової діяльності

Проект 3881 від 17.07.2020 (Ватрас В. А., Стефанчук М. О. + 5) про внесення змін до Сімейного кодексу України (щодо збільшення мінімального розміру аліментів, що стягуються на дитину з інших членів сім’ї  та родичів).

Метою проекту проголошено встановлення єдиного мінімального розміру аліментів і тим самим забезпечення стабільності сімейного законодавства України. Ініціатива зводиться до закріплення такого положення «сукупний розмір аліментів, що підлягає стягненню, має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини і не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Досі не було вказівки на необхідність і достатність розміру аліментів для забезпечення гармонійного розвитку дитини, а мінімальний розмір аліментів визначався як «не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку».

Доцільність доповнення про необхідність і достатність розміру аліментів для забезпечення гармонійного розвитку дитини викликає певні сумніви, що відзначили фахівці ГНЕУ та ГЮУ.

Проект 02.03.2021 прийнятий у першому читанні за основу.

Проект 3952 від 03.08.2020 (Стефанчук Р. О.) про внесення змін до деяких законодавчих актів (щодо забезпечення відкритості інформації про розмір оплати праці в державних компаніях).

Метою проекту проголошено: підвищення прозорості діяльності органів управління та посадових осіб юридичних осіб публічного права, державних підприємств, державних організацій, що мають на меті одержання прибутку, господарських товариств, у статутному капіталі яких понад 50 відсотків акцій (часток, паїв) прямо чи опосередковано належать державі та/або територіальній громаді.

Змінами до Законів України «Про захист персональних даних», «Про доступ до публічної інформації» пропонується забезпечити відкритість інформації про структуру, принципи формування та розмір оплати праці, винагороди, додаткового блага керівника, заступника керівника юридичної особи публічного права, державного підприємства або державної організації, що має на меті одержання прибутку, особи, яка постійно або тимчасово обіймає посади члена виконавчого органу чи входить до складу наглядової ради господарського товариства, у статутному капіталі якого понад 50 відсотків акцій (часток, паїв) прямо чи опосередковано належать державі та/або територіальній громаді. Зазначені юридичні особи пропонується віднести до розпорядників публічної інформації, а відповідна інформація не може бути віднесена до інформації з обмеженим доступом.

Проект 29.01.2021 прийнятий у першому читанні за основу.

Кримінальне і кримінальне процесуальне законодавство,

адміністративна та інша відповідальність

Проект 3911 від 21.07.2020 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до статті 259 Кримінального кодексу України (щодо посилення відповідальності за завідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян).

Проект майже повністю повторює однойменний урядовий проект 2642 від 20.12.2019 (див. Огляд № 21), відкликаного 04.03.2020 через відставку уряду. Головна відмінність з попереднім внесенням – додаткова санкція у формі конфіскації майна у новій редакції є можливою, а не обов’язковою.

Втім, зрештою у прийнятій редакції згадка про конфіскацію взагалі відсутня. Виключені і положення щодо посилення санкції частини другої названої статті 259. Фактично відбулося включення до диспозиції частини другої названої статті як обтяжуючої обставини вчинення караних статтею дій щодо об’єктів критичної інфраструктури і включення до статті примітки про те, в якому акті дається визначення критичної інфраструктури.

Проект 04.11.2020 прийнятий в першому читанні за основ, а 02.03.2021 ‒ у другому читані в цілому як закон і невдовзі підписаний Президентом України.

Проект 3915 від 21.07.2020 (Президент України) про внесення зміни до статті 183 Кримінального процесуального кодексу України (щодо права слідчого судді, суду не визначати розмір застави у кримінальному провадженні). Проект визначений Президентом як невідкладний.

Назва проекту подібна до президентського проекту 2620 від 18.12.2019 про внесення зміни до статті 183 Кримінального процесуального кодексу України (щодо особливостей визначення розміру застави при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за вчинення тяжкого або особливо тяжкого корупційного злочину) (див. Огляд № 21). Проте новий проект стосується запровадження тих самих вимог, але щодо інших злочинів, а саме запровадження юридичного механізму реальної ізоляції від суспільства (обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без альтернативи внесення застави) осіб, які обґрунтовано підозрюються, обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених частиною третьою статті 307 «Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів» Кримінального кодексу України. Зрештою після опрацювання в парламенті остаточно було запроваджено таку редакцію, яка і була проголосована: «Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 Кримінального процесуального кодексу України, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів».

Проект 15.09.2020 прийнятий у першому читанні за основу, а 16.12.2020 ‒ у другому читанні в цілому як закон і невдовзі підписаний Президентом України.

Проект 3929 від 23.07.2020 (Калаур І. Р., Новіков М. М. + 6) про відшкодування втрат немайнового характеру (моральної шкоди).

Метою проекту проголошено: удосконалення інституту відшкодування моральної шкоди в Україні шляхом прийняття правових і організаційних засад визначення розміру відшкодування втрат немайнового характеру (моральної шкоди), завданих фізичній або юридичній особі. Ініціатори проекту слушно зазначають, що інститут відшкодування моральної шкоди в Україні закріплений у системі національного законодавства, проте його практичне застосування викликає численні труднощі у зв’язку з недосконалістю механізму визначення та відшкодування моральної шкоди. У чинному законодавстві України відсутні граничні суми грошового відшкодування за заподіяну моральну шкоду, крім того, на законодавчому рівні не закріплено чіткої процедури визначення розміру такої шкоди, що призводить до неоднозначної судової практики та незадоволення громадян рішеннями національних судів.

Проектом передбачається прийняття нового Закону України, внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та Законів України: «Про судову експертизу», «Про судовий збір». У проекті пропонується закріпити визначення основних термінів, випадків та принципів визначення розміру моральної шкоди, здійснюється докладна регламентація порядку підготовки та діяльності фахівців (експертів) з визначення розміру моральної шкоди, встановлюються їхні права та обов’язки, відповідальність тощо. Окремий розділ присвячений регулюванню та контролю діяльності з визначення розміру моральної шкоди.

Проблема відшкодування моральної шкоди видається цілком актуальною, проте, як слушно зауважило ГНЕУ, у проекті врегульовується не відшкодування моральної шкоди як способу захисту цивільних прав, а питання визначення розміру такої шкоди фахівцями (експертами) з визначення розміру моральної шкоди та регулювання їх діяльності. Зокрема,  докладно встановлюються права та обов’язки таких експертів, порядок отримання та позбавлення кваліфікаційного свідоцтва; визначається порядок створення та ведення реєстру фахівців (експертів) з визначення розміру моральної шкоди та суб’єктів визначення розміру моральної шкоди; передбачається створення професійного самоврядування фахівців (експертів) з визначення розміру моральної шкоди. Тому проект справляє враження відвертого лобіювання створення привілейованого прошарку людей, які матимуть виключне право здійснювати експертизу з питань визначення розміру моральної шкоди. Водночас статус таких експертів у багатьох аспектах не узгоджується з чинним законодавством про судову експертизу. ГНЕУ висловило чимало конкретних зауважень до проекту, що, однак, не завадило включенню його до порядку денного, хоча і без прямої рекомендації профільного Комітету щодо прийняття в першому читанні.

Проект 02.03.2021 включений до порядку денного.

Проект 3931 від 23.07.2020 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо встановлення відповідальності за перешкоджання у проведенні перевірок з питань техногенної та пожежної безпеки).

Метою проекту проголошено запровадження адміністративної відповідальності за перешкоджання діяльності уповноваженим посадовим особам центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, у тому числі пов’язаної з проведенням перевірок. Центральною ініціативою проекту є пропозиція доповнити Кодексу України про адміністративні правопорушення статтею 185-14 «Створення перешкод для діяльності уповноважених посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, зокрема пов’язаної з проведенням перевірок» такого змісту: «Створення перешкод для діяльності уповноважених посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, зокрема пов’язаної з проведенням перевірок, ‒ тягне за собою накладення штрафу від тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Те саме діяння, вчинене повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, ‒ тягне за собою накладення штрафу від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян». Практично усі інші зміни стосуються впровадження названої статті, а також пов’язані з уточненням назви центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Проекту властиві типові для проектів останніх років вади, пов’язані з недостатньою юридичною визначеністю. Незрозуміло, що саме слід розуміти під перешкодами, які форми перешкод є караними, які особи несуть відповідальність тощо. Якби мова йшла виключно щодо перевірок, значна кількість питань відпали, однак припис є максимально широким, що ускладнює його належне застосування. Зауваження до проекту висловило ГНЕУ. Втім, слід зазначити, що проект помітно уточнений і спрощений в остаточній редакції, яка і була прийнята парламентом.

Проект 26.01.2021 прийнято в першому читанні за основу, а 30.03.2021 ‒ у другому читанні в цілому як закон і невдовзі підписаний Президентом України.

Проект 3946 від 30.07.2020 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо відповідальності за викрадення, привласнення, збут, підроблення документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану та/або використання завідомо підроблених таких документів).

Метою проекту проголошено врегулювання питань, пов’язаних з деталізацією та чітким визначенням предмета кримінального правопорушення та посиленням кримінальної відповідальності за викрадення, привласнення, збут, підроблення документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану та/або використання завідомо підроблених таких документів. У проекті пропонується: 1) доповнити ч. 1 ст. 357 «Викрадення, привласнення, вимагання документів, штампів, печаток, заволодіння ними шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем або їх пошкодження» Кримінального кодексу України (далі – КК) після слова «печаток» словосполученням «важливих особистих документів», а ч. 4 ст. 358 «Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів» КК після слова «документа» – словами «крім документа, що посвідчує особу, підтверджує громадянство України чи спеціальний статус особи, та свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану» з відповідним уточненням примітки до ст. 358 КК; 2) виключити ч. 3 ст. 357 КК, якою передбачена кримінальна відповідальність за незаконне заволодіння будь-яким способом паспортом або іншим важливим особистим документом; 3) встановити кримінальну відповідальність за викрадення, привласнення, збут, підроблення документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану та/або використання завідомо підроблених таких документів (ст. 358-1 КК у редакції проекту).

ГНЕУ висловило ряд зауважень до проекту і запропонувало направити його на доопрацювання, проте профільний парламентський Комітет з питань правоохоронної діяльності проігнорував цю рекомендацію.

Проект 03.12.2020 прийнятий у першому читанні за основу.

Проект 3908-1 від 03.08.2020 (Бардіна М. О., Коваль О. В. + 9) про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо посилення відповідальності за вчинення домашнього насильства та насильства за ознакою статі).

Альтернативний до проекту 3908 від 17.07.2020 (Констанкевич І. М., М’ялик В. Н., Колихаєв І. В.+7) про внесення змін до статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо збільшення адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства).

Метою проекту проголошено удосконалення правового регулювання притягнення до відповідальності за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування, а також  практичної реалізації права постраждалої особи на відшкодування матеріальних збитків і моральної шкоди, завданих внаслідок домашнього насильства. Пропонується доповнити санкцію ст. 173-2 КУпАП стягненням у виді суспільно корисних робіт; встановити, що військовослужбовці, військовозобов’язані та резервісти під час проходження зборів, а також особи рядового і начальницького складів Державної кримінально-виконавчої служби України, служби цивільного захисту і Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, поліцейські несуть адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування на загальних підставах (зміни до ст. 15); змінити строк накладення адміністративного стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП (зміни до ст. 38); виключити необхідність участі особи, яка вчинила порушення ст. 173-2 КУпАП, при розгляді справ про адміністративні правопорушення (зміни до ст. 268).

ГНЕУ не підтримало пропозиції проекту щодо встановлення суспільно корисних робіт як одного з видів адміністративних стягнень за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування, а також щодо встановлення більш тривалих строків накладення адміністративного стягнення за правопорушення, передбачене ст. 173-2 КУпАП. Зауваження викликав і термінологічний апарат проекту.

Проект 03.02.2021 прийнято в першому читанні за основу, а 01.07.2021 ‒ у другому читанні в цілому як закон і наразі переданий на підпис Президенту України.

Судова влада та судоустрій

Проект 3935 від 23.07.2020 (Божик В. І.) про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (щодо врегулювання окремих питань проходження служби у Службі судової охорони).

Проект спрямований на врегулювання правових засад організації проходження служби у Службі судової охорони. Звернемо увагу на неналежну назву та структуру проекту – фактично зміни вносяться до шести законів, а не лише до згаданого Закону України «Про судоустрій і статус суддів», але замість подати зміни суцільним переліком в тілі проекту, зміни до інших законів винесені в прикінцеві положення. Так, крім названого закону, зміни вносяться до Законів України «Про державну службу», «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» та «Про військовий обов’язок і військову службу», а також до Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Часто-густо зміни становлять собою лише згадку Служби судової охорони чи її співробітників в переліку подібних державних органів, на які поширюються певні приписи. Серед найпомітніших можна згадати такі положення: До особового складу Служби судової охорони належать співробітники Служби судової охорони, державні службовці та інші працівники. Вступ, проходження та припинення державної служби в Службі судової охорони регулюється Законом України «Про державну службу» з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. Повноваження керівника державної служби у Службі судової охорони здійснює Голова Служби судової охорони. Окремі посади співробітників Служби судової охорони можуть заміщатися державними службовцями та іншими працівниками у порядку, визначеному Головою Служби судової охорони України. Трудові відносини державних службовців та інших працівників Служби судової охорони регулюються законодавством про працю і державну службу. На співробітників Служби судової охорони поширюється Дисциплінарний статут Національної поліції України з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про судоустрій і статус суддів».

Проект є загалом технічним по суті і спрямований на належне відображення статусу працівників окремого державного органу. Втім, технічно проект підготовлений вкрай слабко. Незважаючи на значні зауваження, редакція, що була прийнята, не занадто краща за первинний текст проекту.

Проект 04.11.2020 прийнятий у першому читанні за основу, а 27.04.2021 ‒ у другому читанні в цілому як закон та невдовзі підписаний Президентом України.

Охорона здоров’я

Проект 3890 від 17.07.2020 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» (щодо запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)).

Метою проекту проголошено: запобігання розповсюдженню гострої респіраторної хвороби COVID-2019, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, серед населення України. У проекті частину другу статті 46 названого  Закону доповнити пунктом «є» такого змісту: «є) за пропуск, допуск особи в громадські будинки, споруди, громадський транспорт під час дії карантину без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно, або невжиття заходів щодо перебування особи в громадських будинках, спорудах, громадському транспорті без такого засобу індивідуального захисту — підприємство, установа, організація, громадянин — суб’єкт господарської діяльності сплачують штраф у розмірі від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян». До другого читання названу статтю доповнили ще одним пунктом такого змісту: «ж) за обслуговування споживачів у період дії карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, працівниками суб’єктів господарювання та/або безпосередньо фізичною особою – підприємцем без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно, – юридична особа, фізична особа – підприємець сплачують штраф у розмірі від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян».

Проект 03.11.2020 прийнятий у першому читанні за основу, а 17.12.2020 ‒ у другому читанні в цілому як закон та невдовзі підписаний Президентом України.

Проект 3891 від 17.07.2020 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Метою проекту проголошено запобігання розповсюдженню гострої респіраторної хвороби COVID-2019, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, серед населення України. Основна пропозиція проекту полягає у встановленні адміністративної відповідальності за «перебування в громадських будинках, спорудах, громадському транспорті під час дії карантину без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно» (нова частина друга статтю 443). Таке правопорушення згідно з проектом передбачає накладення штрафу від десяти до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Проект 06.11.2020 прийнятий за основу та в цілому як закон і невдовзі підписаний Президентом України.

Регулювання господарчої діяльності

Проект 3851 від 15.07.2020 (Президент України) про внесення змін до Податкового кодексу України щодо державної підтримки культури, туризму та креативних індустрій.

Проект здебільшого стосується запровадження культурних грантів, які визначаються як цільова допомога у вигляді коштів або майна, що надаються на безоплатній і безповоротній основі за рахунок коштів державного та/або місцевого бюджетів, міжнародної технічної допомоги для реалізації проекту або програми у сферах культури, туризму та у секторі креативних індустрій у порядку, установленому законом. Зазначається, за яких умов грант не підлягає оподаткуванню, а за яких оподатковується і за якими ставками. Визначаються інші процедурні аспекти податкового забезпечення отримання грантів. Також визначаються податкові і митні ставки щодо певних видів культурної діяльності, як постійні, так і тимчасові. Зокрема, зазначається, що звільняються від оподаткування операції із ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту товарів, що входять до складу національної кінематографічної спадщини. Тимчасово, з 1 січня 2023 року до 1 січня 2025 року, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з постачання послуг з демонстрування, розповсюдження та показу демонстраторами та розповсюджувачами національних фільмів та іноземних фільмів, які дубльовані, озвучені державною мовою на території України, за умови, що такі національні фільми та іноземні фільми, адаптовані відповідно до законодавства в україномовні версії для осіб з порушеннями зору та осіб з порушеннями слуху. А також ще ряд подібних ініціатив.

Проект 15.09.2020 прийнятий у першому читанні за основу, а 04.11.2020 ‒ у другому читанні в цілому як закон та невдовзі підписаний Президентом України.

Проект 3961 від 06.08.2020 (Кабінет Міністрів України) про внесення зміни до пункту 1 розділу ХІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про концесію».

Проект стосується часу остаточного вступу в силу усіх положень названого закону. В чинному законі такою кінцевою датою було 1 жовтня 2020 року. У проекті пропонувалося відкласти такий вступ до 1 січня 2022 року. У редакції, яка були прийнята парламентом обрали «Золоту середину» ‒ 1 вересня 2021 року.

Проект 29.09.2020 прийнятий у першому читанні за основу, а 02.12.2020 ‒ у другому читанні в цілому як закон та невдовзі підписаний Президентом України.

Інші проекти

Проект 3901 від 17.07.2020 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до Закону України «Про автомобільні дороги».

Метою проекту проголошено приведення його положень у відповідність до положень Законів України «Про концесію», «Про внесення змін до деяких законів України щодо реформування системи управління автомобільними дорогами загального користування» та «Про місцеві державні адміністрації». Пропонується визначити, що відносини, пов’язані з функціонуванням автомобільних доріг, регулюються також і Законом України «Про місцеві державні адміністрації». Також у статтях 2, 15 і 40 Закону України «Про автомобільні дороги» згадку про Закон України «Про концесії на будівництво та експлуатацію автомобільних доріг» пропонується замінити посиланням на Закон України «Про концесію». Загалом проект має технічно-уточнюючий характер.

Проект 04.11.2020 прийнятий за основу зі скороченням строку підготовки до другого читання, проте у другому читанні в цілому як закон він прийнятий лише 01.06.2021 і невдовзі підписаний Президентом України.

Проект 3944 від 29.07.2020 (Шинкаренко І. А., Ткаченко О. М. + 3) про внесення змін до статті 51 Кодексу торговельного мореплавства України (щодо вимог до кваліфікації членів екіпажу).

Метою проекту проголошено необхідність приведення національного законодавства України у відповідність до вимог Манільських поправок до додатка до Міжнародної конвенції про підготовку і дипломування моряків та несення вахти 1978 року, з поправками, в частині визначення умов порядку присвоєння звань особам командного складу морських суден, проходження ними обов’язкової підготовки для занять певних посад на судні або для виконання окремих обов’язків на судні, а також визначення умов для повторного підтвердження компетентності для роботи на морських суднах.

Названу статтю 51 «Вимоги до кваліфікації членів екіпажу» пропонується викласти в новій редакції. Зокрема, установити, що до зайняття посад капітана та інших осіб командного складу судна допускаються особи, які мають відповідні звання та пройшли обов’язкову підготовку на умовах, визначених Міжнародною конвенцією про підготовку і дипломування моряків та несення вахти 1978 року, з поправками. Положення про звання осіб командного складу морських суден та порядок їх присвоєння затверджується Кабінетом Міністрів України. Присвоєння звань засвідчується видачею диплому (сертифікату компетентності) після успішного підтвердження компетентності у державній кваліфікаційній комісії. Обов’язкова підготовка моряків для осіб, які займають певні посади на судні або виконують спеціальні обов’язки на судні, здійснюється за програмами підготовки, схваленими центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері морського та річкового транспорту, та підтверджується отриманням особою Свідоцтва фахівця після успішного завершення схваленої програми підготовки та, у разі необхідності, підтвердження кваліфікації у Державній кваліфікаційній комісії. Велика увага приділена питанню повторного підтвердження диплому.

Проект 29.06.2021 прийнятий за основу і в цілому як закон та наразі переданий на підпис Президенту України.

Проект 3969 від 07.08.2020 (Андрійович З. М., Криворучкіна О. В. + 10) про внесення змін до Водного кодексу України (щодо уточнення переліку первинних водокористувачів).

Проектом пропонується розширити поняття «первинні водокористувачі», які наразі визначаються як ті, що мають власні водозабірні споруди і відповідне обладнання для забору води. Зазначається, що первинними водокористувачами є ті, що мають власні водозабірні споруди і відповідне обладнання для забору води та отримують воду з каналів, водосховищ, водогосподарських систем, водогонів (водопроводів) міжбасейнового та внутрішньобасейнового перерозподілу водних ресурсів. Вказується, що забір та використання води із каналів, водогосподарських систем, водогонів (водопроводів) міжбасейнового та внутрішньобасейнового перерозподілу водних ресурсів здійснюються на підставі дозволу на спеціальне водокористування та відплатного договору про водопостачання, укладеного з підприємствами та організаціями, які є балансоутримувачем або забезпечують перекидання води у маловодні регіони. Передбачається, що укладання такого договору є обов’язковим.

Проект 16.02.2021 прийнятий у першому читанні за основу і рекомендований профільним Комітетом до прийняття у другому читанні в цілому як закон.

Проекти, які подаються без коментарів

Проект 3963 від 06.08.2020 (Президент України) про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік».

Проект 25.08.2020 прийнятий за основу та в цілому як законі невдовзі підписаний Президентом України.

 Поділитися