MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Експрес-огляд законотворчої діяльності Верховної Ради України ІХ скликання. Огляд № 48 Найважливіші законопроекти, зареєстровані в парламенті за період 10.08.2020 ‒ 01.09.2020

19.07.2021   
Ігор Усенко, Євген Ромінський
Загалом за цей період зареєстровані 110 проектів законів і постанов Верховної Ради України. Через значну кількість проектів, що вносяться до парламенту, але фактично залишаються без руху, наразі в Огляді дається аналіз лише найважливіших проектів, прийнятих упродовж року після внесення хоча б у першому читанні, а також проектів, які в 2021 році були актуалізовані через внесення нових редакцій, котрі нині опрацьовуються в парламенті.

Загалом за цей період зареєстровані 110 проектів законів і постанов Верховної Ради України. Через значну кількість проектів, що вносяться до парламенту, але фактично залишаються без руху, наразі в Огляді дається аналіз лише найважливіших проектів, прийнятих упродовж року після внесення хоча б у першому читанні, а також проектів, які в 2021 році були актуалізовані через внесення нових редакцій, котрі нині опрацьовуються в парламенті.

Загальні засади, якими керуються автори огляду, див Вступні застереження до постійного моніторингу законопроектної діяльності Верховної Ради України ІХ скликання

Стан проходження проектів у цьому огляді визначається на кінець робочого дня 16.07.2021.

Міжнародні відносини та статус іноземців

Проект 0062 від 10.08.2020 (Президент України) про ратифікацію Протоколу про внесення змін до Статуту Організації за демократію та економічний розвиток – ГУАМ.

Протокол про внесення змін до Статуту Організації за демократію та економічний розвиток – ГУАМ, затверджений на 34-му засіданні Ради міністрів закордонних справ 26 вересня 2019 року у м. Нью-Йорку. Він набирає чинності в порядку, передбаченому статтею 19 Статуту Організації за демократію та економічний розвиток – ГУАМ. Внесення змін до Статуту ГУАМ зумовлено потребою осучаснення структури ГУАМ через перетворення Ради глав держав на Раду глав держав і урядів. Це пов’язано з тим, що з 2006 року, коли була заснована ГУАМ, в окремих державах – членах ГУАМ відбулися конституційні зміни, пов’язані зі зміною форми правління. У 2017 році з ініціативи України започатковано формат зустрічей представників держав – членів ГУАМ на рівні глав урядів, що позитивно вплинуло на розвиток співробітництва в рамках ГУАМ, зокрема, його економічної складової.

Проект 05.11.2020 прийнятий за основу та в цілому як закон і невдовзі підписаний Президентом України.

Проект 0063 від 12.08.2020 (Президент України) про ратифікацію Меморандуму про взаєморозуміння між Україною як Позичальником та Європейським Союзом як Кредитором і Кредитної угоди між Україною як Позичальником та Національним банком України як Агентом Позичальника та Європейським Союзом як Кредитором (щодо отримання Україною макрофінансової допомоги Європейського Союзу у сумі до 1 мільярда 200 мільйонів євро).

Проект розроблений з метою набрання чинності для України підписаних 23 липня 2020 року у м. Брюсселі (відповідно до Розпорядження Президента України від 22.07.2020 № 416/2020-рп) міжнародних договорів України щодо отримання макрофінансової (кредитної) допомоги Європейського Союзу у сумі до 1 мільярда 200 мільйонів євро. У пояснювальній записці зазначається, що у зв’язку з негативними фінансово-економічними наслідками, зумовленими поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, Європейським парламентом та Радою 25.05.2020 прийняте остаточне рішення щодо можливості надання «виняткової» макрофінансової (кредитної) допомоги країнам Європейської політики сусідства, зокрема Україні, для підтримки зусиль з подолання ними наслідків кризи, зумовленої поширенням COVID-19. Це рішення відкрило можливість отримання Україною пільгового кредитування на суму 1,2 млрд євро в рамках нової програми макрофінансової допомоги ЄС (МФД). Зазначена допомога стане доступною для України після підписання сторонами Меморандуму про взаєморозуміння і Кредитної угоди та їх подальшої ратифікації. Виходячи із умов запозичення в рамках попередніх чотирьох програм макрофінансової допомоги ЄС, відсоткова ставка запозичення за новою програмою на строк до 15 років прогнозується як прийнятна (до 2 % річних), однак конкретний її розмір стане відомим тільки під час виходу Європейської Комісії, що має найвищий кредитний рейтинг (ААА), на зовнішній ринок запозичень для отримання коштів, що перераховуватимуться Україні за тією ж відсотковою ставкою.

Проект 25.08.2020 прийнятий за основу та в цілому як закон і невдовзі підписаний Президентом України.

Проект 0066 від 20.08.2020 (Кабінет Міністрів України) про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України і Урядом Азербайджанської Республіки про здійснення оплачуваних видів трудової діяльності членами сімей співробітників дипломатичних представництв та консульських установ.

Згадана Угода вчинена 31 січня 2020 року у м. Києві. Ратифікація Угоди стосуватиметься соціально-трудової сфери та регулюватиме питання можливостей працевлаштування на принципі взаємності членів сімей працівників закордонних дипломатичних установ України та Азербайджанської Республіки відповідно до законодавства приймаючої держави.

Проект 05.11.2020 прийнятий за основу та в цілому як закон і невдовзі підписаний Президентом України.

Проект 3039а від 28.08.2020 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо ставки податку на додану вартість з окремих операцій на період реалізації Договору між Урядом України та Урядом Республіки Польща про надання кредиту на умовах пов’язаної допомоги та інших питань державного боргу).

Метою проекту проголошено розблокування використання кредиту, що надається згідно з Договором між Урядом України та Урядом Республіки Польща про надання кредиту на умовах пов’язаної допомоги від 09.09.2015, а також внесення змін у зв’язку зі створенням Боргового агентства України.

Пропонується віднести до числа державних цінних паперів облігації внутрішніх і зовнішніх державних позик та казначейські зобов’язання України, розміщені центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну бюджетну політику у сфері управління державним боргом та гарантованим державою боргом. Відповідно, доходи від таких цінних паперів не підлягають оподаткуванню. Окрім того, пропонується установити, що тимчасово, на період реалізації Договору між Урядом України та Урядом Республіки Польща про надання кредиту на умовах пов’язаної допомоги від 9 вересня 2015 року, ратифікованого Законом України «Про ратифікацію Договору між Урядом України та Урядом Республіки Польща про надання кредиту на умовах пов’язаної допомоги», за нульовою ставкою податку на додану вартість оподатковуються операції з постачання товарів/послуг на митній території України, які здійснюються безпосередньо виконавцями, що зареєстровані в Республіці Польща, та їх представництвами, зареєстрованими на митній території України, відповідно до Контрактів, укладених на виконання зазначеного Договору із Замовниками проектів з розбудови та облаштування підрозділів охорони державного кордону, міжнародних автомобільних пунктів пропуску, проектів з будівництва, реконструкції та капітального ремонту автомобільних доріг західного регіону.

Проект 03.11.2020 прийнятий у першому читанні за основу зі скороченням строку підготовки до другого читання, а 01.12.2020 прийнятий в цілому як закон і невдовзі підписаний Президентом України.

Проблеми національної безпеки, окупованих територій і ООС

Проект 3984 від 13.08.2020 (Президент України) про внесення змін до Закону України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» (щодо допуску дізнавачів, слідчих та прокурорів до району здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях).

Метою проекту проголошено унормування допуску уповноважених представників органів досудового розслідування та прокуратури до району здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях для виконання покладених на них Кримінальним процесуальним кодексом України повноважень. У проекті пропонується передбачити, що в районі здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях забезпечується можливість здійснення уповноваженими особами органів досудового розслідування та прокуратури повноважень у кримінальних провадженнях щодо правопорушень, вчинених у районі здійснення зазначених заходів, зокрема через обов’язковість допуску дізнавачів, слідчих і прокурорів до цього району, а також надання їм відповідного сприяння. Допуск дізнавачів, слідчих і прокурорів до району здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях здійснюватиметься у порядку, визначеному Командувачем об’єднаних сил.

Проект, що буває дуже рідко, не викликав жодних заперечень та пропозицій ГНЕУ.

Проект 15.09.2020 прийнятий у першому читанні за основу зі скороченням строку підготовки до другого читання, а 03.11.2020 прийнятий в цілому як закон і невдовзі підписаний Президентом України.

Проект 3987 від 17.08.2020 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до деяких законів України (щодо внесення до Державного земельного кадастру відомостей про державний кордон України).

Метою проекту проголошено внести до Державного земельного кадастру відомості про державний кордон України на підставі затверджених документів демаркації (редемаркації, делімітації) державного кордону України. Пропонується внести до Законів України «Про землеустрій» і «Про Державний земельний кадастр» зміни, якими, зокрема, оновлюється склад відомостей Державного земельного кадастру про державний кордон України; встановлюється, що такі відомості вносяться до Державного земельного кадастру відповідно до затверджених документів демаркації (редемаркації, делімітації) державного кордону України; із числа видів документації із землеустрою виключається технічна документація із землеустрою щодо визначення та встановлення в натурі (на місцевості) державного кордону України тощо. Також з повноважень Верховної Ради України у сфері землеустрою вилучається затвердження згаданої документації із землеустрою щодо визначення та встановлення в натурі (на місцевості) державного кордону України. Необхідність прийняття зазначених змін обґрунтовується тим, що укладеними міжнародними договорами України передбачено встановлення державного кордону між Україною та відповідною суміжною державою «згідно із документами демаркації (редемаркації, делімітації) державного кордону, зокрема, протоколів-описів проходження лінії державного кордону; топографічних карт з графічно нанесеною на них лінією державного кордону; протоколів прикордонних знаків; додатків та доповнень до цих документів». Зауваження ГНЕУ до проекту переважно стосувалися невизначеності юридичної термінології і органу, який має затверджувати документи демаркації (редемаркації, делімітації) державного кордону. Ряд суттєвих зауважень зробило і ГЮУ. Враховані всі ці пропозиції, на нашу думку, лише частково.

Проект 04.11.2020 прийнятий у першому читанні за основу, а 02.02.2021 ‒ у другому читанні в цілому як закон і невдовзі підписаний Президентом України.

Діяльність вищих органів влади

Проект 3959-1 від 25.08.2020 (Іонушас С. К., Неклюдов В. М., Медяник В. А., Михайлик Г. О.) про внесення змін до адміністративного та кримінального законодавства (щодо запровадження діяльності Бюро економічної безпеки України).

Альтернативний до проекту 3959 від 06.08.2020 (Гетманцев Д. О., Василевська-Смаглюк О. М.)  про внесення змін до адміністративного та кримінального законодавства (щодо запровадження діяльності Бюро економічної безпеки України).

Метою проекту проголошено визначення законодавчого підґрунтя для створення та реалізації окремих завдань незалежного державного правоохоронного органу, який у тому числі повинен виконувати функції аналітичної оцінки, запобігання, виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень, віднесених законом до його підслідності. Ініціатива доповнює проект 3087-д від 02.07.2020 (Гетманцев Д. О., Василевська-Смаглюк О. С. + 11) про Бюро економічної безпеки України (див. Огляд № 46). Проектом пропонується внесення змін до Кодексу про адміністративні правопорушення України, Кримінального кодексу Україну, Кримінального процесуального кодексу України, які змістовно умовно можна поділити на дві групи. Перша група змін передбачає включення згадок про керівника або працівників Бюро економічної безпеки України в статті про адміністративну відповідальність військовослужбовців; посягання на життя державного діяча; втручання у життя державного діяча; погрозу або насильство щодо державного діяча; прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою тощо, а також у різні переліки учасників кримінального процесу. Друга група змін спрямована на уточнення змісту статей про ухилення від сплати податків, зборів, платежів;  шахрайство з податком на додану вартість; розголошення комерційної або банківської таємниці, невиконання судового рішення.

Новели проекту, особливо в частині другої групи змін, видаються доволі дискусійними і потребують ретельного опрацювання.

Проект 03.02.2021 прийнятий у першому читанні за основу і рекомендований профільним Комітетом для прийняття у другому читанні.

Місцеве самоврядування

Проект 3995 від 18.08.2020 (Цабаль В. В., Лозинський Р. М.) про внесення змін до Виборчого кодексу України (щодо спрощення умов реєстрації кандидатів у депутати на місцевих виборах).

Метою проекту проголошено спрощення умов реєстрації кандидатів у депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, районних у місті рад, а також міських, сільських, селищних рад (територіальних громад з кількістю виборців 10 і більше тисяч). Насправді ж весь проект зводиться до єдиної пропозиції: виключити з переліку документів, необхідних для реєстрації кандидатів у депутати, довідки про наявність чи відсутність судимості, виданої уповноваженим органом після початку виборчого процесу.

Пропозиція сприймається неоднозначно, але проект не направлявся до ГНЕУ. Водночас профільний Комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування рекомендував: «У разі прийняття законопроекту в цілому Верховній Раді України пропонується доручити Комітету при підготовці тексту Закону на підпис Голові Верховної Ради України здійснити спільно з Головним юридичним управлінням Апарату Верховної Ради України його техніко-юридичне доопрацювання». Некоректність подібних рекомендацій вже не раз зазначалася у наших оглядах.

Проект 15.09.2020 прийнятий за основу та в цілому як закон і невдовзі підписаний Президентом України.

Проект 3034а від 27.08.2020 (Макаров О. А., Осадчук А. П. + 6) про внесення змін до статті 59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (щодо врегулювання конфлікту інтересів у діяльності депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів).

Проект зорієнтований на врегулювання тих самих відносин, що й давніший проект 6416 від 26.04.2017 (Бублик Ю. В., Шкрум А. І.) про внесення змін до статті 59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (щодо уточнення деяких положень). (див. Бюлетень № 122). У проекті пропонувалося замість існуючої вимоги названої статті 59-1 «Конфлікт інтересів» Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» про оголошення особою (сільський, селищний, міський голова, секретар, депутат сільської, селищної, міської ради, голова, заступник голови, депутат районної, обласної, районної у місті ради бере участь у розгляді) факту наявності конфлікту інтересів в засіданні запровадити відсилочну норму до Закону України «Про запобігання корупції».

Президент України звернув увагу на обмеженість такої ініціативи та запропонував подати статтю в новій редакції, деталізувавши ситуацію: 1. Сільський, селищний, міський голова, секретар, депутат сільської, селищної, міської ради, голова, заступник голови, депутат районної, обласної, районної у місті ради публічно повідомляє про конфлікт інтересів, який виник під час участі у засіданні ради, іншого колегіального органу (комісії, комітету, колегії тощо), відповідному колегіальному органу та не бере участі у розгляді, підготовці та прийнятті рішень відповідним колегіальним органом. 2. Якщо неучасть осіб, зазначених у частині першій цієї статті, у прийнятті рішення призведе до втрати повноважності відповідної ради, іншого колегіального органу, особи, у яких наявний конфлікт інтересів, беруть участь у прийнятті радою, іншим колегіальним органом рішення за умови публічного самостійного повідомлення про конфлікт інтересів під час засідання колегіального органу. 3. Якщо повідомлення про конфлікт інтересів здійснено на засіданні ради, іншого колегіального органу, інформація про таке повідомлення обов’язково вноситься до протоколу засідання ради, іншого колегіального органу. В такій редакції стаття і була прийнята парламентом.

Маємо зазначити, що запропоновані зміни призвели до виключення приписів названої статті щодо постійних комісій рад з контролю за додержанням вимог про конфлікт інтересів і щодо вказівки на визначення термінів.

Проект 03.12.2020 прийнятий за основу та в цілому як закон і направлений на підпис Президенту України. Однак 23.12.2020 акт повернутий з пропозиціями Президента України. Закон прийнятий повторно 19.02.2021 і невдовзі підписаний Президентом України.

Права громадян та громадських об’єднань

Проект 3986 від 14.08.2020 (Кабінет Міністрів України) про паспорт громадянина України у формі книжечки.

Проект з незначними уточненнями повторює однойменний урядовий проект 10311 від 17.05.2019 (див. Бюлетень № 224), відкликаний 29.08.2019 через відставку уряду.

Проект 16.03.2021 включений до порядку денного, а 19.05.2021 надано висновок Комітет з питань правової політики з рекомендацією прийняти проект у першому читанні за основу.

Соціальне забезпечення і регулювання трудової діяльності

Проект 3006а від 25.08.2020 (Коваль О. В., Третьякова Г. М. + 69) про внесення змін до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» (щодо надання при народженні дитини одноразової натуральної допомоги «пакунок малюка»).

Проект передбачає нормативне забезпечення відновлення надання одноразової натуральної допомоги «пакунок малюка», яка раніше того ж 2020 року була замінена на можливість отримання грошової виплати.

Проект 17.09.2020 прийнятий у першому читанні за основу зі скороченням строку підготовки до другого читання, а 30.09.2020 прийнятий в цілому як закон та невдовзі підписаний Президентом України.

Проект 3010а від 26.08.2020 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до статті 47-1 Закону України «Про зайнятість населення» (щодо надання допомоги по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб).

Метою проекту проголошено врегулювання питання щодо надання допомоги по частковому безробіттю на період карантину, який встановлюється Кабінетом Міністрів України для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб відповідно до Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб». Іншими словами, проект передбачає замість вказівок на конкретну хворобу: «запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» запровадити універсальну норму: «запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб». Змінюються строки, за які надаються суми допомоги по частковому безробіттю на період карантину. Дещо уточнюються положення щодо порядку надання допомоги.

Проект 05.11.2020 прийнятий у першому читанні за основу, а 04.02.2021 ‒ у другому читанні в цілому як закон та невдовзі підписаний Президентом України.

Проект 3013а від 26.08.2020 (Тимошенко Ю. В., Цимбалюк М. М., Пузійчук А. В., Крулько І. І.) про внесення змін до Закону України «Про оплату праці» (щодо підвищення розмірів заробітної плати).

Метою проекту проголошено відновлення норм Кодексу законів про працю в Україні, які, на думку ініціаторів проекту, були не конституційно скасовані, та підвищення мінімальної заробітної плати до фактичного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Зокрема, пропонується дати таке визначення мінімальної заробітної плати – це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працівником місячну, а також погодинну норму праці (обсяг робіт). Підкреслюється, що до мінімальної заробітної плати не включаються різні доплати, надбавки, заохочувальні та компенсаційні виплати, доплати за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров’я, за роботу в нічний та надурочний час, роз’їзний характер робіт, премії та інші аналогічні виплати. Уточнюється, що мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка) встановлюється у розмірі, не меншому від фактичного прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб. Зазначається, що розмір мінімальної заробітної плати встановлюється Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України не рідше одного разу на рік у законі про Державний бюджет України з урахуванням пропозицій, вироблених шляхом переговорів, представників професійних спілок, роботодавців, які об’єдналися для ведення колективних переговорів і укладення генеральної угоди, та переглядається залежно від зміни розміру фактичного прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Розмір мінімальної заробітної плати не може бути зменшено в разі зменшення фактичного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Проект є актуальною реакцією на доволі сумнівні ініціативи останніх років, коли поняття мінімальної заробітної плати почало розмиватися через необхідність з одної сторони підіймати її рівень і, з іншої сторони, обмеженістю фінансових можливостей для цього.

Проект 29.06.2021 включений до порядку денного.

Кримінальне і кримінальне процесуальне законодавство, адміністративна та інша відповідальність

Проект 3047а від 31.08.2020 (Монастирський Д. А., Павлюк М. В. + 3) про правила відбування адміністративного арешту.

Ініціатори проекту зазначають, що статтею 327 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що відбування адміністративного арешту провадиться за правилами, встановленими законами України. Однак, на сьогодні жодним законодавчим актом не встановлено правил відбування адміністративного арешту. Тому метою проекту проголошено удосконалення законодавства у сфері відбування адміністративного арешту. Проектом передбачається врегулювати окремим законом правила відбування адміністративного арешту, а також внести відповідні зміни до Закону України «Про Національну поліцію» щодо доповнення повноважень поліцій з утримання осіб, підданих цьому адміністративному стягненню, затриманих за вчинення адміністративних та кримінальних правопорушень, взятих під варту, а також обвинувачених і засуджених та здійснення їх конвоювання. Пропонується, зокрема, визначити порядок поміщення особи до ізолятора тимчасового тримання, призупинення та закінчення відбування адміністративного арешту, права та обов’язки заарештованих осіб та керівників, працівників ізолятора тимчасового тримання, основні вимоги до матеріально-побутового та медичного забезпечення заарештованих осіб.

Проект, на перший погляд, виглядає дуже актуальним і перспективним, проте не можна не погодитися з принциповим зауваженням ГНЕУ, що поданим на розгляд проектом пропонується фактично виокремити на рівні окремого закону одну зі сфер предмету правового регулювання Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме – виконання адміністративного стягнення у виді адміністративного арешту. Враховуючи те, що адміністративний арешт є одним із видів адміністративних стягнень, то надалі може постати питання необхідності врегулювання і правил виконання інших видів адміністративних стягнень (виправних робіт, суспільно корисних робіт, штрафу та ін.) на рівні окремих законодавчих актів. Тобто, проект є черговим проявом згубної тенденції декодифікації, що набула сили останнім часом. Крім того, положення проекту багато в чому повторюють норми глави 12 Кримінально-виконавчого кодексу України щодо порядку виконання кримінального покарання у виді арешту, містять ряд інших суттєвих недоліків. Низка зауважень міститься і у висновку ГЮУ до другого читання. Профільний Комітет з питань правоохоронної діяльності врахував частину внесених зауважень і прийняв, на жаль, вже мало не стандартне рішення у подібних ситуаціях: «У разі прийняття законопроекту в другому читанні та в цілому пропонуємо Верховній Раді України доручити Комітету з питань правоохоронної діяльності при підготовці тексту закону на підпис Голові Верховної Ради України здійснити спільно з Головним юридичним управлінням Апарату Верховної Ради України його техніко-юридичне доопрацювання».

Проект 03.12.2020 прийнятий у першому читанні за основу і зараз очікує на друге читання.

Проект 3048а від 31.08.2020 (Монастирський Д. А., Павлюк М. В. + 3) про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв’язку з прийняттям Закону України «Про правила відбування адміністративного арешту».

Метою проекту проголошено удосконалення законодавства України про адміністративні правопорушення, зокрема застосування та відбування адміністративного арешту, як виду адміністративного стягнення. Проект логічно доповнює попередній, суть його повністю відображена в назві.

Проект 03.12.2020 прийнятий у першому читанні за основу.

Судова влада та судоустрій

Проект 3985 від 13.08.2020 (Бабій Р. В., Федієнко О. П. + 3) про внесення змін до деяких законодавчих актів (щодо забезпечення поетапного впровадження Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи).

Метою проекту проголошено забезпечення початку функціонування окремих модулів (підсистем) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи та поетапне впровадження Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Власне, суть проекту в його назві. Відповідні зміни, пов’язані з нормативним забезпеченням впровадження Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, вносяться до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та Законі України «Про Вищу раду правосуддя». При цьому зміни до кодексів майже ідентичні.

Слід, однак, зупинитися на одному важливому положенні. Пропонується чинний припис про те, що «Суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи в електронній формі. Процесуальні та інші документи і докази у паперовій формі не пізніше трьох днів з дня їх надходження до суду переводяться в електронну форму та долучаються до матеріалів електронної судової справи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. У разі неможливості розгляду справи судом в електронній формі з технічних причин більше п’яти днів, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені цим Кодексом, справа розглядається за матеріалами в паперовій формі, для чого матеріали справи невідкладно переводяться в паперову форму у порядку, встановленому Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.  Процесуальні та інші документи і докази в паперовій формі зберігаються в додатку до справи в суді першої інстанції та у разі необхідності можуть бути оглянуті учасниками справи чи судом першої інстанції або витребувані судом апеляційної чи касаційної інстанції після надходження до них відповідної апеляційної чи касаційної скарги» замінити короткою відсилочною нормою: «Суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи в формі, визначеній Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему». Як видається, пропонована редакція не повною мірою відображає належний рівень захисту інтересів сторін, коли вимоги щодо доказів з кодексу переводяться до підзаконних актів. В кінцевому варіанті, який було прийнято, положення дещо змінено на таке: «Суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи у паперовій або електронній формі в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів)». Одночасно збережено припис про те, що процесуальні та інші документи і докази в паперовій формі зберігаються в додатку до справи в суді першої інстанції та у разі необхідності можуть бути оглянуті учасниками справи чи судом першої інстанції або витребувані судом апеляційної чи касаційної інстанції після надходження до них відповідної апеляційної чи касаційної скарги.

Проект 16.12.2020 прийнятий у першому читанні за основу, а 27.04.2021 ‒ у другому читанні в цілому як закон і невдовзі підписаний Президентом України.

Проект 3025а від 27.08.2020 (Демченко С. О., Костін А. Є. + 13) про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (щодо територіальної юрисдикції місцевих судів на території України до прийняття закону щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв’язку із утворенням (ліквідацією) районів).

У пояснювальній записці до проекту зазначається, що в Україні суди діють в тієї ж кількості, на тих же територіях та з тим же штатним розкладом, як і до прийняття Постанови Верховної Ради України від 17.07.2020 № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів». Зазначається, що через деякий час доведеться приводити судову систему у відповідність до нового територіального поділу. Отже, тоді постане питання про створення нових місцевих судів та ліквідацію існуючих. Суди загальної юрисдикції в діючій системі координат прив’язані здебільшого саме до районних центрів. Проте районними центрами в деяких випадках визнані населені пункти, які раніше ними не були та не мали судів на власній території. Тобто, суди доведеться створювати заново або переносити. Саме тому вже сьогодні, в умовах зміни адміністративно-територіального устрою, проектом пропонується тимчасово визначити питання здійснення місцевими судами своїх повноважень. Для цього Розділ ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» пропонується доповнити таким приписом: «До прийняття закону щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв’язку із утворенням (ліквідацією) районів, відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах раніше визначеної (до утворення (ліквідації) районів згідно з Постановою Верховної Ради України від 17.07.2020 № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів») територіальної юрисдикції, але не пізніше 1 січня 2022 року.

Проект 03.11.2020 прийнятий за основу та в цілому як закон і невдовзі підписаний Президентом України.

Проекти, які подаються без коментарів

Проект 3991 від 17.08.2020 (Трухін О. М.) про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (щодо автомобільних доріг загального користування та відновлення аварійних мостових споруд).

Проект 03.09.2020 прийнятий за основу зі скороченням строку підготовки до другого читання, а вже 17.09.2020 прийнятий в цілому як закон і невдовзі підписаний Президентом України.

Проект 3659-д від 25.08.2020 (Арістов Ю. Ю., Трухін О. М. + 2) про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (щодо надання державних гарантій на портфельній основі та впровадження фінансово-кредитних механізмів забезпечення громадян України житлом).

Проект 25.08.2020 прийнятий за основу зі скороченням строку підготовки до другого читання, а вже 03.09.2020 прийнятий в цілому як закон і невдовзі підписаний Президентом України.

Проект 3040а від 28.08.2020 (Радуцький М. Б., Зуб В. О. + 12) про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (щодо державних запозичень).

Проект 03.11.2020 прийнятий за основу та в цілому як закон і невдовзі підписаний Президентом України.

 Поділитися