Моніторинговий візит до ДУ «Замкова виправна колонія № 58»
І. Загальна інформація
21 липня 2021 року моніторингова група у складі помічника-консультанта народного депутата України Максима Ревякіна та двох журналістів – Ганни Овдієнко та Павла Шваба – відвідала Державну установу «Замкова виправна колонія № 58». Це колонія максимального рівня безпеки для чоловіків, у якій міститься сектор для засуджених до довічного позбавлення волі. Установа розташована в місті Ізяслав Хмельницької області. Колонія заснована у 20-х роках ХХ століття на місті колишнього монастиря ордену Бернардинів – пам’ятки архітектури XVII століття.
За поточний рік із установи умовно-достроково звільнився один засуджений. Зареєстровано два випадки застосування спецзасобів. Монітори відмічають, що із початку року зареєстровано п’ятдесят три вихідних листа засуджених. Враховуючи кількість засуджених (198 осіб) у поєднанні зі проблемною практикою адвокатів ХПГ з приводу отримання кореспонденції з цієї установи, така кількість вихідної кореспонденції від засуджених наштовхує на думку, що існують певні перешкоди вільному листуванню засуджених.
Нагадаємо, що 5 липня 2021 року інша моніторингова група ХПГ попередньо здійснювала візит до цієї установи. Однак після цього візиту залишилося багато невисвітлених питань, тому було прийнято рішення провести повторний моніторинговий візит.
На в’їзді до прилеглої території колонії розташований пропускний пункт із механічними залізними воротами. Тому, щоб потрапити до основного КПП колонії потрібно пройти додаткову перевірку документів. На цьому пропускному пункті моніторів зустріла особа без форменого одягу та характерних знаків належності до числа співробітників ДКВС, яка попросила моніторів показати свої документи, після чого зателефонувала комусь та через п’ять хвилин пропустила моніторів до основного КПП. Моніторів зустріли начальник та заступник начальника установи та безперешкодно забезпечили доступ моніторів на територію установи.
Монітори позитивно відмічають те, що під час візиту адміністрація установи не чинила жодних перешкод проведенню візиту, виконувала всі усні запити моніторів та усіляко сприяла перевірці.
ІІ. Кухня, їдальня
Спочатку монітори відвідали кухню. У той момент засудженні чистили кухонне обладнання після сніданку та збиралися готувати їжу на обід. У рибному цеху монітори виявили рибу, накриту поліетиленовою плівкою, на якій виднілися жовті застарілі плями, що не відповідає санітарно-гігієнічним нормам зберігання продуктів. В цьому та інших цехах у морозильних камерах зберігалися невідомі продукти в пластикових пляшках з-під газованих напоїв. Адміністрація повідомила моніторам, що це особисті продукти працівників кухні. Хоча монітори і вбачають тут формальне порушення правил зберігання продуктів на кухні, однак розуміють, що це відбувається через відсутність достатньої кількості холодильної техніки у житлових відділеннях установи.
На сьогодні кухня перебуває в задовільному стані. Кухонне обладнання застаріле, але справне.
Відповідно до бюджетного запиту на 2020 рік на продукти харчування (КЕКВ 2230) установа потребувала 6 671 000 гривень, що складає 2 800 гривень на місяць на одного засудженого, але фактично із Державного бюджету надійшло на цю статтю видатків 270 100 гривень, що у перерахунку на місяць складає 111 гривень на місяць та 3 гривні 70 копійок на день відповідно. Хочемо наголосити, що тільки завдяки небайдужості адміністрації та залученням коштів із спеціального фонду установі вдається тримати рівень харчування засуджених на задовільному рівні.
Їдальня установи компактна, є стенд інформаційного меню. На вході до їдальні є рукомийник з милом, рушники були відсутні. Хоча є сушку для рук, представники адміністрації повідомили, що засуджені не воліють нею користуватися. В куті їдальні є іконастас із трьох образів православних святих, де віруючі православні засуджені мають можливість помолитися перед та після вживання їжі. Однак засуджені, що сповідують інші релігії, такої можливості не мають, що ставить таких засуджених у певне дискримінаційне становище порівняно з православними засудженими. Адміністрація установи запевнила, що такий іконостас встановлено за ініціативою православних засуджених, яких в установі більшість. Монітори відмічають, що державна установа не має надавати пріоритет тій чи іншій релігії.
ІІІ. Медична частина
Далі монітори попрямували до медичної частини. На час візиту у стаціонарі медичної частини не перебувало жодного засудженого. Відповідно до штатного розпису в медичній частині передбачено 10,5 штатних одиниць, а фактично працює 10 штатних одиниць (вакантні півставки терапевта). У Журналі тілесних ушкоджень з початку року зафіксовано лише три випадки, а за 2020 рік – два, що вкрай мало для установи, де відбувають покарання 198 осіб. Це наводить моніторів на думку про неналежне ведення такого журналу або неналежну організацію процедур огляду засуджених медичними працівниками на предмет наявності тілесних ушкоджень. За поточний рік в установі не зафіксовано жодної смерті.
В стоматологічному кабінеті є пломбувальний матеріал для фотополімерних пломб. В установі є запас швидких тестів на ВІЛ, гепатит та коронавірус, а також концентратор кисню.
За словами начальника, медична частина повністю забезпечена необхідними основними ліками. Він навіть продемонстрував наявність деяких з них. Однак в Журналі обліку надходження медикаментів для засуджених від родичів зареєстровано, що родичі передають засудженим такі найпростіші ліки, як йод, пластир, парацетамол, ібупрофен тощо.
У звіті за результатами попереднього моніторингового візиту викладена ситуація із засудженим К. щодо надання йому дієтичного харчування. Монітори вирішили з’ясувати, чому саме засудженому К. було відмовлено у дієтичному харчуванні. Начальник медичної частини докладно роз’яснив, що він не може призначити К. дієтичне харчування, оскільки відповідно до Інструкції, що регулює надання дієтичного харчування, його призначення можливе лише особі, яка перебуває на стаціонарному лікуванні. Окрім того, начальник додав, що засуджений раніше отримував таке харчування. Також лікар продемонстрував письмові пояснення засудженого К., який заявив, що більше не має претензій до установи. Пан К. підтвердив моніторам добровільність надання таких пояснень.
IV. Баня
Баня розташована у напівпідвальному приміщенні будівлі монастиря. В роздягальній кімнаті є куточок фельдшера, який нічим не відгороджений, що порушує приватність під час медичного огляду. Душові відгороджені невисокими стінками, є ґумові килимки, але відсутні шторки.
V. Житлові приміщення
Житлові приміщення розташовані в колишніх келіях монастиря. Відділення мають кубрикову систему. Наразі у відділеннях проводяться ремонтні роботи. Весь ремонт нівелюється застарілою покрівлею, на капітальний ремонт якої необхідні гроші не виділяються. Тільки на розробку проекту потрібно 330 тисяч гривень, а все фінансування на 2020 рік на поліпшення умов тримання засуджених (КЕКВ 2210) склало 74,3 тисячі гривень, у той час як бюджетний запит за даною статтею видатків на відповідний рік складав 6 мільйонів 395 тисяч гривень. Тому адміністрація змушена щороку проводити лише поточний ремонт. Тож використані гроші жодним чином не поліпшують умов тримання, а витрачаються лише на підтримання існуючого стану. Монітори позитивно оцінюють намагання адміністрації підтримувати належні умови тримання за тотального недофінансування установи.
У санітарних вузлах туалети розмежовані високими стінками, але відсутні будь-які дверцята. Це порушує право на приватність засуджених, яке закріплено Європейською конвенцією та Європейськими пенітенціарними правилами.
VI. Сектор максимального рівня безпеки для довічно позбавлених волі
Засуджені відбувають покарання, як правило, по три особи в одній камері. Камери доволі маленькі, однак встановлена законодавством норма (4 квадратних метри на одну особу) дотримується. В камерах достатньо світло, засуджені можуть самостійно регулювати подачу повітря в приміщення. В камерах задовільні санітарно-побутові умови. У кожній камері сектора здійснюється цілодобове відеоспостереження, в тому числі, жінками – співробітницями колонії, що, на думку засуджених, порушує їхнє право на приватність. Вони вимушені перевдягатися, здійснювати санітарно-гігієнічні процедури та інші повсякденні процедури під постійним відеонаглядом осіб іншої статі. Монітори зазначають, що цілодобовий відеонагляд у секторі здійснюється на виконання інструкції, затвердженої Міністерством юстиції Україні і представники адміністрації колонії не можуть її не дотримуватися. Санітарні вузли відділені перегородкою, але порубують ремонту.
Монітори провели особистий прийом без участі адміністрації п’ятьох осіб, довічно позбавлених волі, які повідомили про наступне:
– невідповідність раціону нормам харчування ув’язнених, а саме недостатність м’ясних продуктів;
– затримку видачі посилок та передач від родичів, у зв’язку з чим продукти із коротким терміном зберігання псуються;
– нестабільну температуру води під час миття в лазні;
– недостатню кількість дзвінків, що становить два рази по п’ятнадцять хвилин на тиждень. Щодо дзвінків, адміністрація колонія пояснила, що така невелика кількість пов’язана із недостатністю штатного персоналу й телефонів, а також недосконалістю порядку про надання телефонних розмов довічно позбавленим волі, який встановлений Мін’юстом;
– відсутність реєстрації заяв, що позбавляє засуджених можливості довести факт відповідного звернення та отримати відповідь і за необхідності оскаржити таке.
VІІ. Виробництво
Виробництво в установі представлене деревообробкою та виготовленням паливних брикетів. На день візиту на виробництві працювало 23 засуджених. Більшість із них працюють за цивільно-правовими договорами. Монітори хочуть зауважити, що робота засуджених за цивільно-правовим договорами суттєво звужує та не захищає трудові права засуджених. Окрім того, опитані моніторами засуджені не знали сум винагороди за одну одиницю виготовленої продукції, хоча винагорода безпосередньо від цього залежить.
На момент візиту на виробництві йшов дощ, тому монітори змогли в повній мірі оцінити аварійність деревообробного цеху. Навіть під час невеликого дощу сильно протікав дах, що для цього цеху неприпустимо.
VIII. Право на свободу релігії
В установі засуджені сповідують православ’я, католицизм та протестантизм. У житлових приміщеннях та на секторі максимального рівня безпеки розташовані міжконфесійні молитовні кімнати. Також у монастирі XVII століття облаштована каплиця, де проводяться релігійні обряди. Установою не надається харчування, передбачене релігійними переконаннями. Зустрічі із представниками релігійних напрямків відбуваються навіть під час карантину.
Проєкт ЄС «Боротьба проти катувань, поганого поводження та безкарності в Україні»