MENU

Безвісти зниклі – закон не працює, матері чекають

30.08.2021
ХПГ-інформ

Фото з відкритих джерел

...Іграшки та дитячі фото – найцінніше, що залишилося у батьків, чиї діти зникли безвісти під час війни на Сході України. Зникли вже дорослими, але від цього сім’ям не легше. Вони продовжують шукати своїх дітей. У Дніпрі відкрилася експозиція «Матері забутих синів». ЇЇ розробили учасники асоціації родин зниклих безвісти «Надія».

«Головними експонатами виставки є дитячі іграшки, що належали зниклим ще в дитинстві, – розповідають організатори експозиції. – Іграшки, що збереглись у родинах. Іграшки, які й досі є великою цінністю для матерів. Ці іграшки виставлені у залі, як найбільша цінність цієї виставки».

30 серпня світ відзначає Міжнародний день жертв насильницьких зникнень. Ця пам’ятна дата ООН сім років тому набула особливої актуальності для України.


Згідно з Декларацією про захист усіх осіб від насильницьких зникнень Генеральної Асамблеї ООН, під насильницькими зникненнями розуміють випадки, коли «особи зазнають арешту, затримання, викрадення, позбавлення волі посадовими особами різних ланок чи рівнів уряду, організованими групами чи приватними особами, які діють за його прямої чи непрямої підтримки, з його дозволу чи згоди, при наступній відмові повідомити про долю чи місцеперебування таких осіб або визнати позбавлення їх волі, що ставить цих осіб поза захистом закону».


У МЗС кажуть про 258 людей, що зникли безвісти в зоні бойових дій на Сході України, у тому числі про 67 військовослужбовців та резервістів. За інформацією Червоного Хреста ця цифра набагато більша: доля понад 800 осіб залишається невідомою через війну на Донбасі. В Криму від початку російської окупації жертвами насильницьких зникнень стали щонайменше 44 особи, нагадує Міністерство закордонних справ, про 15 із них рідні так нічого й не знають. 

Інфографіка Міжнародного Комітету Червоного Хреста


У рамках проєкту «Насильницькі зникнення та зникнення безвісти під час збройного конфлікту на сході України у 2014–2018 роках» Харківська правозахисна група задокументувала 4 649 випадків зникнень безвісти, в основному, у боях на сході України. Серед зниклих 3 135 – чоловіки, 645 – жінки, 239 – діти, стать 630 осіб не визначено через брак інформації. На окупованих територіях люди продовжують зникати.


Україна приєдналася до Міжнародної конвенції про захист усіх осіб від насильницьких зникнень 17 червня 2015 року. Але державні механізми розшуку та захисту українців, що зникли, залишаються недієвими. Закон України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти» був ухвалений 12 липня 2018 року. Відповідно до нього мали бути негайно створені Комісія з питань зниклих безвісти осіб та відповідний Реєстр. Комісію утворили лише у квітні 2019 року, але вона так і не почала працювати. У липні минулого року Кабінет міністрів затвердив новий склад Комісії, яка мала б координувати діяльність різних установ щодо розшуку зниклих безвісти людей. На неї покладали багато сподівань, але відчутних змін за цей рік так і не відбулося.

– В Україні є велика проблема, яка є досі не вирішеною – проблема зниклих безвісти солдат та цивільних. Ми просимо, щоб Закон від 12 липня 2018 року все-таки був виконаний і державна комісія не на папері, а фактично запрацювала: щоб комісія створила реєстр зниклих безвісти, ініціювала пошукові групи. Це потрібно, щоб хлопців живих повернути додому, а тих, хто загинув, поховати з почестями, – заявила у Краматорську під час акції «Ми – є!» голова громадського об’єднання рідних безвісти зниклих «Надія» Ядвіга Лозинська.

Ядвіга Лозинська, фото: Об’єднання родин зниклих безвісти «Надія»

Єдиний список зниклих безвісти необхідний, зокрема, для того, щоб упорядкувати дані, на підставі яких сім’ї, які втратили годувальника, могли б отримувати передбачені законом соціальні виплати. Але найголовніше – спільний Реєстр міг би прискорити пошуки сотень чоловіків, жінок і дітей, на яких чекають рідні. Адже зараз у Міністерства оборони є одні списки, у СБУ та нацгвардії – інші.

Про необхідність дотримання закону «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти» нагадала сьогодні і Уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова

«Результати здійснюваного Уповноваженим парламентського контролю дозволяють констатувати, що за цей період належне виконання норм Закону так і не розпочалося. Усі проведені до сьогодні Комісією з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, засідання носять організаційний характер. Крім того, досі не забезпечено створення Єдиного реєстру зниклих безвісти, який необхідний для забезпечення ефективного розшуку таких осіб, – йдеться в повідомленні на сайті Офісу Омбудсмана. – Уповноваженим у межах парламентського контролю неодноразово надсилалися звернення до Уряду (останнє у серпні поточного року) щодо необхідності вжиття заходів, спрямованих на забезпечення виконання Закону».

Поки держава ніяк не почне діяти, рідні продовжують шукати тих, хто зник. Продовжують, навіть коли їм пропонують змиритися з тим, що їхні діти вже не повернуться.

 «Дуже часто ми чуємо: „Чому вони ніяк не заспокояться, і так все давно зрозуміло. У вас же є висновки експертів. Поховали, та й живіть далі“. Ми сподіваємось зробити зрозумілим, чому матір вимагає правди, чому вона вимагає доказів. Чому вона вважає за необхідне бути впевненою, що цей загиблий хлопець – саме її син. А якщо ні, то де її син? Що з ним? Як його відшукати та визволити?» – пояснюють матері асоціації родин зниклих безвісти «Надія».

 Поділитися