MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Білорусь: Колесниковій та Знаку загрожує 12 років позбавлення волі

31.08.2021   
ХПГ-інформ
Адвокат Марії Колесникової Володимир Пальченко зазначив, що «захистові не став зрозумілий достатньою мірою ні план, ані механізм захоплення влади, про який ідеться в обвинуваченні».

Марія Колесникова та Максим Знак у судовій клітці. Фото: BelTA (Reuters)

Політв’язням Марії Колесниковій та Максиму Знаку загрожує 12 років позбавлення волі – стільки передбачає кримінальна стаття, за якою їх переслідують. У суді вже виступив прокурор, повідомляє білоруська служба Радіо Свобода.

Відбулося 17 засідань у закритому режимі, вирок політв’язням мають оголосити публічно 6 вересня, передає Свобода з посиланням на телеграм-канал екскандидата у президенти Віктора Бабарика, у штабі якого вони працювали.

Нагадаємо, музикант Марія Колесникова та адвокат Максим Знак, – члени президії Координаційної ради, громадського об’єднання, заснованованого в серпні 2020 року після президентських виборів для подолання політичної кризи та забезпечення злагоди у суспільстві, а також для захисту суверенітету й незалежности Білорусі.

Адвокат Колесникової Володимир Пальченко не міг повідомити всіх деталей справи через закритий режим розгляду, проте зазначив, що «захистові не став зрозумілий достатньою мірою ні план, ані механізм захоплення влади, про який ідеться в обвинуваченні».

«Якщо доводи обвинувачення не підкріплені допустимими, справжніми та достатніми у своїй сукупності доказами, це дозволяє стверджувати як мінімум про недоведеність дії, якщо не про відсутність такої взагалі», – сказав адвокат.

Також він додав, що за весь час розгляду не побачив жодної підстави робити суд закритим. Пальченко не сумнівається, що його підзахисна ні в чому не винна, істотних доказів провини Максима Знака також не зібрано.


Нагадаємо, Марію Колесникову затримали вранці 7 вересня 2020 року – люди в цивільному й масках заштовхали жінку до мікроавтобуса з написом «Зв’язок» та увезли в невідомому напрямку. У МВС Білорусі тоді казали, що не мають інформації про затримання Колеснікової.

8 вересня її, а також прессекретаря Координаційної ради Антона Роднянкова та виконавчого секретаря Координаційної ради Івана Кравцова представники силових структур намагалися примусово вивезти в Україну, проте Колесникова порвала свій паспорт і її знову затримали.

8 вересня Міжнародний Меморіал опублікував заяву, у якій закликав «уряд Росії, російську та міжнародну громадськість, політичних лідерів Європи і всього світу зробити все можливе, щоб Марія Колесникова сьогодні ж опинилася у безпеці, у Мінську, на свободі». «Уся відповідальність за життя, безпеку та здоров’я Марії Колесникової лежить (…) у першу чергу, на совісті людини, що називає себе президентом Білорусі – на Олександрові Лукашенку», – наголосив Меморіал.

16 вересня Слідчий комітет Білорусі висунув Колесниковій обвинувачення у «закликах до дій, спрямованих на спричинення шкоди національній безпеці Республіки Білорусь, скоєних з використанням ЗМІ та мережі Інтернет».

Цього року Марію Колесникову відзначили премією «Дух Яна Карського» за захист прав людини. Церемонія вручення відбулася 22 червня у Варшаві, отримала премію сестра Колесникової Тетяна Хомич.


9 серпня 2020 року, після закінчення голосування на президентських виборах, у Білорусі розпочалися масові протести – люди були незадоволені нечесною виборчою кампанією, повідомлялося про масові фальсифікації.

Офіційно було оголошено, що на виборах переміг Олександр Лукашенко, який керує державою 25 років. Жодні вибори президента (2001, 2006, 2010, 2015 років), окрім перших (1994 року) не визнані вільними та справедливими на міжнародному рівні.

Тоді почалися безпрецедентні репресії влади РБ проти власного населення. Масові порушення прав людини і норм права відбувалися на всіх етапах контактування людей із представниками силових структур.

Також правозахисники заявляли про нечувані знущання білоруської влади з жінок, цілеспрямоване й навмисне створення негуманних умов утримання в місцях несвободи для покарання затриманих.

Здійснюється тиск на неурядові організації, незалежні ЗМІ, немало журналістів засуджені або перебувають під вартою.

27 серпня Верховний суд РБ ліквідував Білоруську асоціацію журналістів – організацію, засновану 1995 року, яка об’єднує працівників ЗМІ та займається, зокрема, захистом прав колег, підвищенням професійного рівня журналістів, здійснення моніторингу висвітлення теми вибрів білоруськими медіа.

 Поділитися