ЄСПЛ: Дракшас проти Литви

У відповідний час заявник був одним із засновників Ліберально-демократичної політичної партії на чолі з паном Роландасом Паксасом. Заявник також був депутатом міської ради Вільнюса.

Заявник скаржився на те, що його телефонні розмови перехоплювалися та були розкриті громадськості, і стверджував про порушення статті 8 Конвенції. Він також стверджував, що не мав ефективного національного засобу правового захисту стосовно цієї скарги, у порушення статті 13.

16 березня 2003 року Державний департамент безпеки перехопив телефонну розмову заявника з Юрієм Борисовим (див. Borisov v. Lithuania, № 9958/04, § 15, 14 червня 2011 року) – особою, яка зробила великий внесок у виборчу кампанію президента держави Роландаса Паксаса. Прослуховування телефону Ю. Борисова було дозволено судом.

Суд постановив, 6 голосами проти 1, що мало місце порушення статті 8 Конвенції у зв’язку з витоком розмов заявника від 16 березня 2003 року з Ю. Борисовим до ЗМІ; постановив, 6 голосами проти 1, що не було порушення статті 8 Конвенції щодо перехоплення та запису розмов заявника та розкриття його розмов під час розгляду у Конституційному суді; постановив, одноголосно, що мало місце порушення статті 13 Конвенції у зв’язку з відсутністю подальшого судового перегляду спостереження, застосованого до заявника; постановив, одноголосно, що не було порушення статті 13 Конвенції через неінформування заявника про первісне рішення прослухати його телефон та відмову розкрити йому інформацію, зібрану про його особу під час перехоплення.

Суд постановив, 6 голосами проти 1, що держава-відповідач повинна сплатити заявникові, упродовж трьох місяців з дати, коли рішення набуде статус остаточного відповідно до статті 44 § 2 Конвенції 4 000 євро в якості відшкодування моральної шкоди; 2 000 євро в якості відшкодування судових витрат; будь-який податок, який може бути стягнутий з цих сум.

Повний текст рішення можна прочитати на нашому сайті privacy.khpg.org