Експрес-огляд законотворчої діяльності Верховної Ради України ІХ скликання. Огляд № 49–50 Найважливіші законопроекти, зареєстровані в парламенті за період 01.09.2020 ‒ 30.09.2020
Загалом за цей період зареєстровані 329 проектів законів і постанов Верховної Ради України. Через значну кількість проектів, що вносяться до парламенту, але фактично залишаються без руху, наразі в Огляді дається аналіз лише найважливіших проектів, прийнятих упродовж року після внесення хоча б у першому читанні, а також проектів, щодо яких було рішення профільного комітету про його прийняття.
Загальні засади, якими керуються автори огляду, див Вступні застереження до постійного моніторингу законопроектної діяльності Верховної Ради України ІХ скликання
Стан проходження проектів у цьому огляді визначається на кінець робочого дня 09.09.2021.
Міжнародні відносини та статус іноземців
Проект 0067 від 07.09.2020 (Президент України) про приєднання України до Конвенції про заснування Міжнародної організації законодавчої метрології.
Приєднання до Конвенції про заснування Міжнародної організації законодавчої метрології, учиненої 12 жовтня 1955 року в м. Парижі, з метою набуття Україною статусу держави-члена Міжнародної організації законодавчої метрології. Таке приєднання зумовлене Угодою про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони. Повноцінне членство з однієї сторони призведе до додаткових зобов’язань з боку України, натомість дасть змогу брати повноцінну участь у діяльності Міжнародної організації законодавчої метрології та її органів.
Проект 05.11.2020 прийнятий за основу та в цілому як закон і невдовзі підписаний Президентом України.
Проект 0068 від 10.09.2020 (Кабінет Міністрів України) про ратифікацію Угоди про співпрацю між Кабінетом Міністрів України та Урядом Суверенного Військового Ордену Госпітальєрів Святого Іоанна Єрусалимського, Родосу і Мальти.
Угода про співпрацю між Кабінетом Міністрів України та Урядом Суверенного Військового Ордену Госпітальєрів Святого Іоанна Єрусалимського, Родосу і Мальти вчинена 6 червня 2019 року в м. Києві. Договір спрямований на поглиблення можливостей для взаємодії в частині медичної допомоги і розвиток діяльності Мальтійської служби допомоги, яка діє в Україні від 1991 року. Угода визначає загальні рамки і засади співпраці сторін щодо підтримки медичних, соціальних, освітніх заходів щодо охорони здоров’я в Україні.
Проект 05.11.2020 прийнятий за основу та в цілому як закон і невдовзі підписаний Президентом України.
Проект 0069 від 17.09.2020 (Кабінет Міністрів України) про ратифікацію Протоколу між Кабінетом Міністрів України та Урядом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії про внесення змін до Меморандуму про взаєморозуміння між Кабінетом Міністрів України та Урядом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії (щодо обміну та взаємної охорони інформації з обмеженим доступом у сфері оборони).
Протокол між Кабінетом Міністрів України та Урядом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії про внесення змін до Меморандуму про взаєморозуміння між Кабінетом Міністрів України та Урядом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії щодо обміну та взаємної охорони інформації з обмеженим доступом у сфері оборони вчинений 17 листопада 2017 року у м. Лондоні та 20 лютого 2018 року у м. Києві.
Проект раніше вже вносився до парламенту одним з попередніх Урядів України під тією ж назвою як 0207 від 28.12.2018 (див. Бюлетень № 206), але був відкликаний 29.08.2019 через відставку уряду.
Проект 16.12.2020 прийнятий за основу та в цілому як закон і невдовзі підписаний Президентом України.
Проект 0070 від 24.09.2020 (Кабінет Міністрів України) про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Федеративної Республіки Німеччина про фінансове співробітництво (асигнування 2016 р.) (проект «Житлові приміщення для внутрішньо переміщених осіб»).
Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Федеративної Республіки Німеччина про фінансове співробітництво (асигнування 2016 р.) (проект «Житлові приміщення для внутрішньо переміщених осіб») вчинена 3 червня 2020 року в м. Києві. Згідно з Угодою, KfW (Кредитна установа для відбудови) надає 24,5 млн євро для проекту «Житлові приміщення для внутрішньо переміщених осіб» і ще 1 млн євро для забезпечення виконання проекту. Потреба у ратифікації пов’язана з тим, що видатки KfW мають бути звільнені від оподаткування в країні одержання. Відповідно до статті 3 Угоди, операції з грантами, що оплачуються у зв’язку з проектом «Житлові приміщення для внутрішньо переміщених осіб», включно з придбанням і ввезенням товарів, робіт і послуг, за рахунок KfW (Кредитна установа для відбудови), звільняються від податків і зборів, що справляються в Україні. Передбачені суми звільняються від оподаткування без потреби внесення змін до податкового законодавства.
Проект 02.12.2020 прийнятий за основу та в цілому як закон і невдовзі підписаний Президентом України.
Проект 0071 від 25.09.2020 (Кабінет Міністрів України) про приєднання до Протоколу про сталий розвиток сільського господарства та сільської місцевості до Рамкової конвенції про охорону та сталий розвиток Карпат.
Протокол про сталий розвиток сільського господарства та сільської місцевості до Рамкової конвенції про охорону та сталий розвиток Карпат, вчинений 12 жовтня 2017 року в м. Лілафюреді, Угорщина. Проект раніше вже вносився до парламенту одним з попередніх Урядів України під тією ж назвою як 0220 від 29.03.2019 (див. Бюлетень № 218), але був відкликаний 29.08.2019 через відставку уряду.
Проект 02.12.2020 прийнятий за основу та в цілому як закон і невдовзі підписаний Президентом України.
Проект 0072 від 25.09.2020 (Кабінет Міністрів України) про ратифікацію поправки до Рамкової конвенції про охорону та сталий розвиток Карпат щодо нової статті 12bis «Зміна клімату».
Поправка до Рамкової конвенції про охорону та сталий розвиток Карпат щодо нової статті 12bis «Зміна клімату», прийнята на п’ятій сесії Конференції Сторін Конвенції (10–12 жовтня 2017 року, м. Лілафюред, Угорщина). Відповідно до статті 12bis Сторони зобов’язуються проводити політику, спрямовану на пом’якшення наслідків зміни клімату у всіх секторах, що стосуються Конвенції, враховуючи їхню взаємодію; проводити політику, спрямовану на адаптацію до зміни клімату, шляхом просування наукових досліджень та наукового співробітництва, міжгалузевої інтеграції, транснаціонального співробітництва, підвищення обізнаності, участі громадськості та співробітництва всіх заінтересованих сторін, а також сприяти процесам планування місцевої адаптації та реалізації заходів, особливо в найбільш вразливих районах і секторах, а також здійснювати комплексні заходи для зменшення ризиків та мінімізації негативних наслідків зміни клімату, особливо екстремальних погодних явищ. Узаконення Сторонами конвенції статті 12bis «Зміна клімату» також дасть змогу Карпатському регіону приєднатися до Європейської платформи ЄС з адаптації клімату. Зазначається, що нова стаття Карпатської конвенції 12bis «Зміна клімату» по суті є наміром впровадження принципів Рамкової конвенції ООН про зміну клімату та Кіотського протоколу у Карпатському регіоні.
Проект 02.12.2020 прийнятий за основу та в цілому як закон і невдовзі підписаний Президентом України.
Проблеми національної безпеки, окупованих територій і ООС
Проект 4002 від 01.09.2020 (Міньоко С. А., Бакумов О. С. + 9) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення відповідальності за порушення вимог санкційного режиму, діючого на захист національної безпеки і територіальної цілісності України.
Метою проекту проголошено законодавче закріплення здійснення контролю і нагляду за дотриманням законодавства про санкції і запровадження фінансової та кримінальної відповідальності за порушення встановлених обмежувальних заходів (санкцій). Зміни вносяться до Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України і Закону України «Про санкції». Передбачається, що нагляд і контроль за дотриманням законодавства про санкції покладається на спеціально уповноважений державний орган, визначений Кабінетом Міністрів України. Пропонується також включити Офіс Генерального прокурора до кола суб’єктів, уповноважених вносити на розгляд Ради національної безпеки та оборони України пропозиції щодо застосування, скасування та внесення змін до санкцій. Запроваджується фінансова відповідальність (штрафи) за порушення застосування санкцій, визначених в частині першій статті 4 Закону України «Про санкції», а також кримінальної відповідальності, якщо такі дії заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам чи інтересам громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам юридичних осіб. Так само передбачається можливість застосування заходів кримінально-правового характеру до юридичних осіб у разі вчинення їх уповноваженою особою від імені та в інтересах відповідної юридичної особи умисного порушення вимог законодавства щодо застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій). Підслідність досудового розслідування відповідних справ передбачається віднести до слідчих органів безпеки.
До проекту, його юридичних формулювань ГНЕУ надало низку, на нашу думку, цілком слушних зауважень. Профільний Комітет з питань правоохоронної діяльності взяв до відома ці та інші зауваження, але загалом рекомендував за результатами розгляду в першому читанні прийняти проект за основу.
Проект включений до порядку денного 02.02.2021, а 07.09.2021 визначений для розгляду на черговій сесії.
Проект 4003 від 01.09.2020 (Міньоко С. А., Бакумов О. С. + 9) про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо підвищення ефективності протидії кібератакам.
Метою проект проголошена імплементація положень Конвенції про кіберзлочинність у кримінальне процесуальне законодавство України та підвищення ефективності протидії кібератакам. Пропонується внести відповідні зміни до Кримінального процесуального кодексу України, Кодексу України про адміністративні правопорушення, Законів України «Про оперативно-розшукову діяльність», «Про телекомунікації», які стосуються: надання можливості прокурору, слідчому, оперативним підрозділам за дорученням прокурора або слідчого застосовувати такий захід забезпечення кримінального провадження як термінове збереження інформації під час досудового розслідування кіберзлочинів, що значно підвищить ефективність відслідковування та попередження вірусних атак на кшталт Not.Petya, WannaCry, кібератак на енергетичні компанії України (23.12.2015, 18.12.2016) із використанням троянської програми BlackEnergy тощо (імплементація статті 16 Конвенції про кіберзлочинність); можливості здійснювати тимчасовий доступ до терміново збереженої інформації, яка не охороняється Законом України «Про захист персональних даних» або не передається та не зберігається за таких фізичних чи юридичних умов, при яких учасники спілкування можуть розраховувати на захист інформації від втручання інших осіб, за постановою прокурора або слідчого; можливості під час проведення обшуку законним чином отримувати доступ до комп’ютерних систем, які фізично розташовані за межами місця проведення обшуку, долати системи логічного захисту, отримувати інформацію про особливості функціонування комп’ютерних систем та застосовані щодо них заходи захисту; встановлення адміністративної відповідальності за невиконання законних постанов прокурора, слідчого про термінове збереження інформації, про тимчасовий доступ до терміново збереженої інформації.
До проекту було дуже багато зауважень у народних депутатів – членів Комітету з питань правоохоронної діяльності, ГНЕУ, наукових юридичних установ і заінтересованих відомств. Тим не менш профільний парламентський комітет рекомендував за наслідками розгляду в першому читанні прийняти проект за основу.
Проект включений до порядку денного 02.02.2021, а 07.09.2021 визначений для розгляду на черговій сесії..
Проект 4004 від 01.09.2020 (Мінько С. А., Бакумов О. С. + 10) про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо підвищення ефективності боротьби з кіберзлочинністю та використання електронних доказів.
Метою проекту проголошено підвищення ефективності боротьби з кіберзлочинністю та використання електронних доказів у кримінальному провадженні.
Для цього змінами до Кримінального процесуального кодексу України насамперед визначаються поняття і види електронних доказів, врегульовується порядок зберігання електронних доказів та вирішення питання про спеціальну конфіскацію. Крім витрат, пов’язаних зі’ зберіганням і пересиланням речей і документів, пропонується передбачити також витрати, пов’язані з копіюванням інформації в електронній (цифровій) формі. У главі 15 КПК (в редакції проекту) врегульовуються питання, пов’язані з тимчасовим доступом до інформації в електронній (цифровій) формі тощо.
Проект, як видається, містить чимало дискусійних положень, зокрема щодо розрізнення оригіналів і копій електронних документів, а загалом потребує ретельного фахового опрацювання. Зауважень до нього від народних депутатів – членів Комітету з питань правоохоронної діяльності, ГНЕУ та інших заінтересованих суб’єктів є доволі багато. Тим не менш профільний парламентський комітет рекомендував за наслідками розгляду в першому читанні прийняти проект за основу.
Проект включений до порядку денного 02.02.2021, а 07.09.2021 визначений для розгляду на черговій сесії.
Законотворчість, парламентаризм та діяльність Верховної Ради України
Проект 3644-д від 18.09.2020 (Кальченко С. В., Євтушок С. М. + 7) про внесення змін до статті 34 Закону України «Про статус народного депутата України».
Доопрацьована в профільному комітеті на повторне перше читання версія проекту 3644 від 12.06.2020 (Кальченко С. В., Культенко А. В. + 4) про внесення змін до статті 34 Закону України «Про статус народного депутата України». Проект уточнює правове регулювання діяльності помічника народного депутата України. Зокрема, у доопрацьованому законопроекті, як і в попередній його редакції, пропонується зазначити, що помічником-консультантом за строковим трудовим договором (на постійній основі чи за сумісництвом) може працювати особа, яка має вищу освіту ступеня молодшого бакалавра або бакалавра. У доопрацьованому проекті також уточнюються деякі питання використання коштів загального фонду, встановленого народному депутату для оплати праці помічників-консультантів.
Проект 03.12.2020 прийнятий за основу та в цілому і невдовзі підписаний Президентом України.
Проект 4131 від 18.09.2020 (Разумков Д. О., Арахамія Д. Г. + 47) про внесення змін до деяких законів України (щодо забезпечення ефективної реалізації парламентського контролю).
Метою проекту проголошена побудова ефективної системи парламентського контролю в Україні з метою забезпечення кращої реалізації законів та інших актів Верховної Ради України. Проектом передбачається внесення змін до 11 Законів України, якими удосконалюються положення Регламенту Верховної Ради України в частині розгляду звітів, доповідей та інформації державних органів, зокрема, вводиться окрема глава, присвячена парламентському контролю через підзвітність органів виконавчої влади. Посилюється механізм інституційної взаємодії Верховної Ради та Рахункової палати і Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини – у Регламенті не тільки прописується порядок розгляду їхніх звітів і доповідей, а й передбачається можливість надсилання рекомендацій та звернення до інших державних органів і органів місцевого самоврядування з метою належного виконання рішень інституцій парламентського контролю. Також усувається колізія між статтею 9 Закону України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини» і частиною шостою статті 208 Регламенту. Посилюється дієвість парламентських слухань, зокрема, розширюються вимоги до рекомендацій за результатом слухань; уточнюється роль та завдання комітетів Верховної Ради у процесі розгляду звітів, доповідей та інформації державних органів та посадових осіб; вибудовується чітка та логічна структура розгляду звітів, доповідей та іншої інформації органів виконавчої влади; вдосконалюються положення щодо підготовки та розгляду звіту Кабінету Міністрів України про хід і результати виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України.
До проекту були суттєві зауваження ГНЕУ і ГЮУ, основне з яких полягало в критиці запропонованого в проекті підходу щодо здійснення парламентського контролю у випадках, не передбачених Конституцією України, але визначених законами України, зокрема, через встановлення обов’язку звітування перед парламентом органів та посадових осіб, формування або кадрове призначення яких згідно з Основним Законом України не віднесено до повноважень Верховної Ради України. Втім, ці зауваження здебільшого проігноровані парламентарями.
Проект 05.11.2020 прийнятий у першому читанні за основу, а 03.12.2020 ‒ у другому читанні як закон та невдовзі підписаний Президентом України.
Діяльність вищих органів влади, регулювання державної служби та загальні засади протидії корупції
Проект 4020 від 02.09.2020 (Кабінет Міністрів України) про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації.
З невеликими доповненнями і редакційно-термінологічними змінами повторює проект 2831 від 03.02.2020 (Кабінет Міністрів України) про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації (див. Огляд № 27), відкликаного через відставку уряду. Суть проекту повністю викладена в його назві. Головні відмінності від попереднього тексту полягають у доповненні його більшою кількістю додатків щодо охоплених видів майна, зокрема, це перелік державних підприємств, що не підлягають приватизації, але можуть бути перетворені в господарські товариства та перелік об’єктів лісового господарства, що не підлягають приватизації.
Як і попередники, а подібних проектів було чимало, проект викликав палку дискусію, як щодо загальних підходів до проблеми приватизації державного майна, так і щодо включення до закону конкретних майнових комплексів. Був поданий ряд альтернативних проектів, зокрема, проект 4020-1 від 22.09.2020 (Королевська Н. Ю., Солод Ю. В. + 2) про відновлення переліку об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, яким взагалі пропонується відновити дію Закону України «Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» у редакції, яка була чинною станом на 19 жовтня 2019 року.
Проект 30.03.2021 прийнятий у першому читанні за основу.
Проект 4096 від 14.09.2020 (Третьякова Г. М., Шкрум А. І. + 4) про внесення змін до Закону України «Про державну службу» (щодо зняття вікових обмежень для роботи на державній службі). 20.10.2020 подана доопрацьована редакція проекту, яка далі і розглядається.
Метою проекту проголошено забезпечення ефективного функціонування державних органів України та впровадження гнучкого підходу у врегулюванні граничного віку перебування на державній службі, відповідно до практики законодавства країни членів Європейського Союзу та Конституції України. Для цього у Законі України «Про державну службу» пропонується виключити норму щодо заборони вступу на державну службу особи, яка досягла 65-річного віку, надати можливість призначення особи, яка досягла 65-річного ріку, на посаду державної служби – на один рік з правом повторного призначення без обов’язкового проведення конкурсу. Передбачається також, що у зв’язку з потребами служби державний службовець за рішенням суб’єкта призначення може бути залишений на державній службі після досягнення 65-річного віку за його згодою, але не більше як до досягнення державним службовцем 70-річного віку.
ГНЕУ загалом підтримало ідею можливості в інтересах служби та за бажанням державного службовця залишення його на державній службі після досягнення граничного віку, але висловило сумнів щодо доцільності закріплення можливості вступу на державну службу після досягнення 65-річного віку. Це зауваження враховані в тексті проекту до другого читання.
Проект 03.12.2020 прийнятий у першому читанні за основу зі скороченням строку підготовки до другого читання і 16.12.2020 – у другому читанні як закон і невдовзі підписаний Президентом України.
Проект 4107 від 17.09.2020 (Потураєв М. Р., Кравчук Є. М.) про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення незалежності Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення.
Метою проекту проголошено необхідність вироблення дієвої процедури призначення та припинення повноважень членів Національної ради, оскільки наявна процедура призначення, визначена чинним законодавством, не може повноцінно гарантувати принцип незалежності та ефективних і прозорих механізмів діяльності державного регулятора. Проект розроблений на виконання міжнародних зобов’язань щодо імплементації у національне законодавство норм Директиви Європейського парламенту та Ради 2010/13/ЄС про аудіовізуальні медіа послуги від 10 березня 2010 року зі змінами, внесеними Директивою (ЄС) 2018/1808 від 14 листопада 2018 року в частині забезпечення незалежності державного регулятора в сфері телерадіомовлення.
Проектом передбачається внесення змін до Законів України: «Про Національну раду з питань телебачення і радіомовлення», «Про телебачення і радіомовлення», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо державної підтримки сфери культури, креативних індустрій, туризму, малого та середнього бізнесу у зв’язку з дією обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби COVID-19».
До основних положень проекту можна віднести: урегулювання порядку подання кандидатур на посаду члена Національної ради; утворення конкурсної комісії з метою обговорення запропонованих кандидатур і внесення на розгляд Президенту України відповідне подання по кожній кандидатурі з висновками і рекомендаціями; встановлення переліків вимог та обмежень до кандидатури на посаду члена Національної ради, а також до громадських об’єднань та творчих спілок, які можуть бути суб’єктами подання кандидатур на посаду члена Національної ради; унормування підстав дострокового припинення повноважень члена Національної ради; удосконалення оплати праці членів Національної ради та працівників Апарату; врегулювання деяких питань діяльності Національної ради під час дії карантину та інших обмежувальних заходів; утворення механізму забезпечення проведення засідань без участі відповідних ліцензіатів, за умови, якщо ліцензіата було належним чином повідомлено про час та місце проведення засідання.
Проект 15.12.2020 прийнятий у першому читанні за основу, а, після ряду перенесень розгляду, 17.06.2021 ‒ у другому читанні як закон та за місяць підписаний Президентом України.
Проект 4135 від 21.09.2020 (Кабінет Міністрів України) про засади державної антикорупційної політики на 2020–2024 роки. Визначений Президентом України як невідкладний.
Метою проекту проголошено досягнення суттєвого прогресу в запобіганні та протидії корупції, а також забезпечення злагодженості й системності антикорупційної діяльності усіх органів державної влади та органів місцевого самоврядування, передусім завдяки затвердженню та успішній реалізації Антикорупційної стратегії на 2020–2024 роки. Попередня аналогічна стратегія була розрахована на 2014–2017 роки.
Проектом передбачається затвердження згаданої антикорупційної стратегії (обсяг 41 сторінка; складається з 4 розділів, із яких перший розділ присвячений концепції формування антикорупційної політики у 2020–2024 роках та механізму її реалізації, а решта розділів містять опис певних проблем та очікувані стратегічні результати, яких слід досягти для їх розв’язання.) та внесення змін до Закону України «Про запобігання корупції», якими, зокрема, передбачені нові статті 18-1 «Державна антикорупційна програма», 18-2 «Координація реалізації Антикорупційної стратегії та державної антикорупційної програми», 18-3 «Моніторинг та оцінка ефективності державної антикорупційної політики», 18-4 «Інформаційна система моніторингу реалізації антикорупційної політики». Весь проект видається занадто великим для належного аналізу його конкретних положень. Зауважимо лише, що проект викликав ряд слушних зауважень ГНЕУ і ГЮУ.
Проект 05.11.2020 прийнятий за основу зі скороченням строку підготовки до другого читання, на середину травня був готовий до другого читання, однак ще не розглянутий парламентом.
Проект 4137 від 21.09.2020 (Стефанчук Р. О.) про внесення змін до Закону України «Про запобігання корупції» (щодо уточнення окремих положень).
Метою проекту проголошено підвищення прозорості діяльності юридичних осіб публічного права, органів управління господарських товариств, у тому числі акціонерних, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток, паїв) прямо чи опосередковано належать державі, а також забезпечення однакового застосування Закону України «Про запобігання корупції», в тому числі спеціально уповноваженими суб’єктами у сфері протидії корупції.
Для досягнення цієї мети пропонується встановити, що дія Закону України «Про запобігання корупції» поширюється на осіб, які постійно або тимчасово обіймають посади керівників, заступників керівників юридичних осіб публічного права, членів Ради Національного банку України (крім Голови Національного банку України), осіб, які входять до складу наглядової ради державного банку, державного підприємства або державної організації, що має на меті одержання прибутку, господарського товариства (крім акціонерного товариства), у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, осіб, які постійно або тимчасово обіймають посади членів виконавчого органу чи входять до складу наглядової ради акціонерного товариства (крім державного банку), у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток, паїв) прямо чи опосередковано належать державі. Водночас дія вимог фінансового контролю не буде поширюватися на іноземців-нерезидентів, які постійно або тимчасово обіймають посади членів виконавчого органу (крім осіб, які здійснюють повноваження одноосібного колегіального органу) чи входять до складу наглядової ради акціонерного товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток, паїв) прямо чи опосередковано належать державі. Крім того, чинну норму, якою до повноважень НАЗК віднесено «надання роз’яснень, методичної та консультаційної допомоги з питань застосування актів законодавства з питань етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб, застосування інших положень цього Закону та прийнятих на його виконання нормативно-правових актів, захисту викривачів» пропонується замінити на «надання індивідуальних роз’яснень за зверненнями суб’єктів, на яких поширюється дія цього Закону». Тим самим роз’яснення НАЗК фактично прирівнюється до надання відповіді на окремі звернення громадян, а НАЗК позбавляється важливого інструменту впливу на формування державної антикорупційної політики.
Проект отримав позитивний висновок Комітету з питань антикорупційної політики і 02.02.2021 був включений до порядку денного, але досі лишається без руху.
Права громадян та громадських об’єднань
Проект 4048 від 03.09.2020 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до деяких законодавчих актів (щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини).
Метою проекту проголошено врегулювання питань, які суперечать практиці Європейського суду з прав людини щодо застосування положень Кримінально-виконавчого кодексу України, Законів України «Про транспорт», «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі» та «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)». Йдеться про вирішення трьох різнопланових проблем, на наявність яких в Україні вказав ЄСПЛ. По перше, пропонуються заходи для гуманізації окремих норм кримінального законодавства стосовно застосування покарання у виді довічного позбавлення волі. Пропонується, зокрема, внести зміни до статей 11, 18, 140 КВК, якими визначаються умови тримання осіб, яким довічне позбавлення волі замінено на покарання у виді позбавлення волі на певний строк. А стаття 154 КВК доповнюється новою частиною одинадцятою, якою передбачається, що засуджені до довічного позбавлення волі складають особистий план реінтеграції у суспільство та додають його до подання щодо можливості представлення до заміни невідбутої частини покарання більш м’яким. Водночас у Законі України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі» передбачається можливість встановлення адміністративного нагляду до осіб, які були достроково звільнені від відбування покарання у виді довічного позбавлення волі. По друге, через зміни до КВК пропонується закріпити право засуджених звертатися до суду через адміністрацію установи виконання покарань із заявами про надання електронних копій матеріалів кримінального провадження (кримінальної справи) та документів, долучених до матеріалів кримінального провадження. По третє, пропонується внести зміни до статті 18 Закону України «Про транспорт», якими визначається, що страйк на підприємствах транспорту застосовується відповідно до законодавства про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів). А у статті 24 Закону України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)» визначити, що у разі введення надзвичайного стану може бути заборонено проведення страйків. За умов воєнного стану проведення страйків забороняється.
Проект 03.03.2021 прийнятий у першому читанні за основу.
Проект 4049 від 03.09.2020 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України (щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини).
Метою проекту проголошено врегулювання питань, які суперечать практиці Європейського суду з прав людини щодо застосування положень Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального процесуального кодексу України, Кримінального кодексу України.
Логічно продовжує попередній проект. Через зміни у згаданих кодексах вирішуються ті самі проблеми: гуманізації окремих норм стосовно застосування покарання у виді довічного позбавлення волі (запроваджується можливість заміни особі, яка відбуває покарання у виді довічного позбавлення волі, невідбутої частини покарання більш м’яким після фактичного відбування нею не менше десяти років покарання у виді довічного позбавлення волі, а згодом у разі заміни покарання у виді довічного позбавлення волі на покарання у виді позбавлення волі на певний строк після фактичного відбування засудженим не менше трьох четвертей цього строку також і можливість умовно-дострокового звільнення; також врегульовуються процесуальні аспекти прийняття відповідних судових рішень); надання можливості засудженим, які відбувають покарання в установах виконання покарань, звертатися до суду через адміністрацію таких установ із заявою про надання електронних копій матеріалів кримінального провадження (кримінальної справи) та документів, долучених до матеріалів кримінального провадження, необхідних для захисту своїх прав і інтересів. Крім того, вдосконалюються норми про застосування адміністративного стягнення у вигляді адміністративного арешту та порядок його перегляду в апеляційній інстанції, зокрема, пропонується в статтях 44, 121, 178 КУпАП виключити адміністративне стягнення у вигляді адміністративного арешту, збільшивши при цьому граничні межі інших видів стягнень, а у статті 294 КУпАП зменшити строк апеляційного перегляду справ про застосування стягнення у вигляді адміністративного арешту до трьох днів. Вносяться також певні зміни у застосування запобіжних заходів, зокрема пропонується виключити положення, які надавали повноваження суду за відсутності клопотань розглядати питання щодо доцільності застосування запобіжного заходу.
Проект 03.03.2021 прийнятий у першому читанні за основу.
Соціальне забезпечення і регулювання трудової діяльності
Проект 4013 від 01.09.2020 (Тимошенко Ю. В., Цимбалюк М. М. + 4) про внесення змін до Закону України «Про зайнятість населення» (щодо виплати допомоги особам, які здійснюють догляд за дітьми при закритті дошкільного закладу освіти та загальноосвітньої школи на період карантину).
Пропонується установити, що допомога по частковому безробіттю по догляду за дітьми при закритті дошкільного закладу освіти та загальноосвітньої школи на період карантину, але не менше двократного розміру фактичного прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше чотирикратного розміру фактичного прожиткового мінімуму для працездатних осіб надається за бажанням одному із працюючих батьків або інших осіб, які забезпечують виховання таких дітей, відповідно до Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування». Сума цієї допомоги відшкодовується роботодавцю Фондом загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття. Зазначається, що допомога по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі – допомога по частковому безробіттю на період карантину), надається територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, застрахованим особам у разі втрати ними частини заробітної плати або доходу внаслідок, зокрема, і необхідності догляду за дітьми віком до 12 років включно, які не можуть відвідувати дошкільний заклад освіти та загальноосвітню школу через їх закриття на період карантину. Уточнюються і відповідні процедурні положення.
Проект є виключно актуальним, а сама проблема мала стати предметом ретельного вивчення ще навесні 2020 року. Втім, реальність його прийняття парламентом є дещо сумнівною з огляду на складність економічної ситуації в країні.
Проект включений до порядку денного 07.09.2021 після отримання позитивної рекомендації профільного Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.
Проект 4013-1 від 22.09.2020 (Королевська Н. Ю., Мороз В. В., Солод Ю. В.) про внесення змін до статті 47-1 Закону України «Про зайнятість населення» щодо виплати допомоги по частковому безробіттю особам, які здійснюють догляд за дітьми на самоізоляції або у разі закриття закладу освіти.
Проект сутнісно повторює основний, але редакційно відрізняється від нього.
Проект 07.09.2021 визначений для розгляду на черговій сесії.
Проект 4014 від 01.09.2020 (Тимошенко Ю. В., Соболєв С. В. + 4) про внесення змін до статті 7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» (щодо забезпечення виплати пенсій та соціальної допомоги).
Проект ідеологічно близький до проекту 2297 від 22.10.2019 (Королевська Н. Ю., Солод Ю. В.) про внесення зміни до статті 7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» (щодо щомісячної адресної допомоги) (див Огляд № 13).
Пропонується установити, що особи, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, можуть одержувати пенсійні виплати та соціальні допомоги, які призначені відповідно до законодавства України, у поштових відділеннях АТ «Укрпошта» та у державних банках України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Проект є доволі сумнівним з точки зору потреби його законодавчого закріплення і скоріше мав би бути частиною належного підзаконного акта.
Проект 02.02.2021 включений до порядку денного і 07.09.2021 визначений для розгляду на черговій сесії.
Проект 4031 від 02.09.2020 (Тимошенко Ю. В., Івченко В. Є., Цимбалюк М. М., Євтушок С. М.) про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щодо підвищення розміру пенсійних виплат.
Пропонується переглянути чинне положення про те, що додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, та щомісячна компенсація сім’ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи з урахуванням інших доходів не можуть перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Передбачається розмір названої додаткової пенсії визначити завжди у розмірі десяти прожиткових мінімумів.
Проект 02.02.2021 включений до порядку денного і 07.09.2021 визначений для розгляду на черговій сесії.
Проект 4031-1 від 22.09.2020 (Королевська Н. Ю., Солод Ю. В. + 2) про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щодо підвищення розміру пенсійних виплат.
Проект є черговою, а їх за ці роки було кілька десятків, спробою відновити положення соціального забезпечення, що діяли до 28 грудня 2014 року.
Проект включений до порядку денного 02.02.2021, а 07.09.2021 визначений для розгляду на черговій сесії.
Проект 4034 від 02.09.2020 (Тимошенко Ю. В., Цимбалюк М. М., Євтушок С. М.) про внесення змін до статей 118 та 121 Кодексу цивільного захисту щодо підвищення розмірів грошової допомоги особам рядового чи начальницького складу служби цивільного захисту.
В основі проекту ініціативи проекти 3072-1 від 04.03.2020 (Королевська Н. Ю., Солод Ю. В., Гнатенко В. С.) про внесення змін до статті 121 Кодексу цивільного захисту України щодо допомоги на поховання і компенсації матеріальних витрат на ритуальні послуги та спорудження надгробка (див. Огляд № 31) та 3950-1 від 21.08.2020 (Королевська Н. Ю., Солод Ю. В.) про внесення змін до статті 121 Кодексу цивільного захисту України щодо розширення категорій отримувачів та збільшення розміру допомоги.
Пропонується установити, що в усіх випадках розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) особи рядового чи начальницького складу служби цивільного захисту не може бути меншим за стократний фактичний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на час виплати допомоги. У разі загибелі (смерті) особи рядового чи начальницького складу служби цивільного захисту під час проходження служби членам її сім’ї або особі, яка здійснила її поховання, виплачується допомога на поховання і компенсація матеріальних витрат на ритуальні послуги та спорудження надгробка у розмірі двадцяти фактичних прожиткових мінімумів для працездатних осіб на день загибелі (смерті).
Проект включений до порядку денного 02.02.2021, а 07.09.2021 визначений для розгляду на черговій сесії.
Проект 4035 від 02.09.2020 (Тимошенко Ю. В., Цимбалюк М. М., Євтушок С. М.) про внесення змін до статті 115 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (щодо призначення пенсій багатодітним матерям).
Проект є скороченою редакцією проекту 3481 від 14.05.2020 (Тимошенко Ю. В., Цимбалюк М. М. + 2) про внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (щодо дострокового призначення пенсій багатодітним матерям та особам, які втратили роботу до досягнення пенсійного віку) (див. Огляд № 41), який 27.08.2020 повернутий на доопрацювання суб’єкту ініціативи.
У чинному проекті пропонується надати право на призначення дострокової пенсії за віком жінкам, які народили трьох або чотирьох дітей та виховали їх до десятирічного віку після досягнення 55 років та за наявності страхового стажу не менше 20 років.
Проект 29.04.2021 включений до порядку денного і незважаючи на рекомендації про доопрацювання профільного Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів, 07.09.2021 визначений для розгляду на черговій сесії.
Проект 4035-1 від 22.09.2020 (Королевська Н. Ю., Солод Ю. В. + 2) про внесення змін до деяких законів України (щодо дострокового виходу на пенсію багатодітних матерів та осіб передпенсійного віку).
Альтернативний попередньому і є дослівним повторенням проекту 3481-1 від 27.05.2020 (Королевська Н. Ю., Солод Ю. В.) про внесення змін до деяких законів України щодо дострокового виходу на пенсію (див. Огляд № 43), який 27.08.2020 був повернутий суб’єкту ініціативи.
Від основного проекту відрізняється ініціативою закріпити в статті 20 «Достроковий вихід на пенсію» Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» такий припис: Особам, трудовий договір з якими розірвано за півтора року до досягнення пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», або віку, що дає право на призначення пенсії відповідно до законів України «Про державну службу», «Про статус народного депутата України», «Про прокуратуру», «Про наукову і науково-технічну діяльність» (за наявності відповідних умов), з ініціативи власника або уповноваженого ним органу у зв’язку зі’ змінами в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідацією, реорганізацією, перепрофілюванням підприємств, установ та організацій, скороченням чисельності або штату працівників, а також виявленою невідповідністю працівника займаній посаді за станом здоров’я, гарантується право на достроковий вихід на пенсію за півтора року до встановленого законодавством строку, якщо вони мають страховий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбачений абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Виплата пенсій особам, звільненим у зв’язку з виявленою невідповідністю працівника займаній посаді за станом здоров’я, зазначеним у частині першій цієї статті, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення ними пенсійного віку.
Ініціативи не є новими і постійно подаються з кінця 2014 року, коли були скорочені відповідні пільги та запроваджено збільшення пенсійного віку.
Проект 29.04.2021 включений до порядку денного і незважаючи на рекомендацію про доопрацювання профільного Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів, 07.09.2021 визначений для розгляду на черговій сесії.
Проект 4038 від 02.09.2020 (Тимошенко Ю. В., Івченко В. Є., Цимбалюк М. М.) про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення осучаснення та підвищення розмірів пенсій.
Пропонується запровадити нову формулу обчислення пенсій та вставити, що пенсії підлягають індексації відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення». Крім індексації пенсії, передбаченої частиною першою цієї статті, щороку починаючи з 1 березня поточного року у разі, якщо середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за минулий рік зросла, здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій зі’ застосуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію, підвищеної на коефіцієнт, який відповідає не менш як 80 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, у порівнянні з попереднім роком, але не менше зростання рівня інфляції (індексу споживчих цін) за минулий рік.
Проект 29.04.2021 включений до порядку денного, а 07.09.2021 визначений для розгляду на черговій сесії.
Проект 4051 від 04.09.2020 (Третьякова Г. М., Гришина Ю. М. + 28) про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо удосконалення правового регулювання дистанційної роботи.
Метою проекту проголошено вдосконалення правових відносин у сфері регулювання дистанційної та надомної роботи.
Проектом передбачається внесення змін до Кодексу законів про працю України та Закону України «Про охорону праці», якими, зокрема передбачається, запровадження двох самостійних видів (форм) роботи - дистанційної та надомної; право роботодавця при укладенні трудового договору про дистанційну або надомну роботу отримувати відомості про місце проживання або інше місце за її вибором, де буде виконуватись трудова функція (з метою належного оформлення працівника на дистанційну роботу); забезпечення можливості ознайомлення працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку, колективним договором, локальними нормативними актами роботодавця, повідомленнями та іншими документами, з якими працівник має бути ознайомлений у письмовій формі, шляхом обміну електронними документами; забезпечення можливості дистанційного ознайомлення працівника з вимогами щодо охорони праці шляхом використання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій, зокрема відеозв’язку; забезпечення можливості працівника поєднувати дистанційну роботу з виконанням роботи в звичайному режимі на робочих місцях у приміщеннях чи на території роботодавця; покладення на власника або уповноважений ним орган зобов’язань щодо забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці на робочих місцях на території і у приміщеннях власника.
У ході подальшого опрацювання проекту його назву уточнили на «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення правового регулювання дистанційної, надомної роботи та роботи із застосуванням гнучкого режиму робочого часу». Також було встановлено заборону на укладення трудового договору про дистанційну роботу з небезпечними і шкідливими виробничими факторами; врегульовано умови запровадження гнучкого режиму робочого часу з урахуванням встановленої денної, тижневої чи іншої норми тривалості робочого часу, встановленої на певний обліковий період; встановлено, що гнучкий режим робочого часу, як правило, не застосовується на безперервно діючих підприємствах, в установах, організаціях, при багатозмінній організації роботи, а також в інших випадках, обумовлених специфікою діяльності або несумісністю такого режиму з вимогами щодо безпечних умов праці; закріплено, що працівник, у разі використання своїх інструментів, має право на компенсацію відповідно до положень статті 125 Кодексу законів про працю України; надано право вагітним жінкам, працівникам, які мають дитину віком до трьох років або здійснюють догляд за дитиною відповідно до медичного висновку до досягнення нею шестирічного віку тощо, виконувати свою діяльність на умовах надомної чи дистанційної роботи, якщо це сумісно з виконуваною роботою, а роботодавець має для цього ресурси та засоби; а також прийняті деякі інші правки.
Цілком актуальний і важливий проект, прийняти який слід було значно раніше.
Проект 03.11.2020 прийнятий у першому читанні за основу, а 04.02.2021 ‒ у другому читанні як закон і невдовзі підписаний Президентом України.
Проект 4113 від 17.09.2020 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до деяких законів України (щодо посилення соціальних гарантій осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю).
Проект є розширеною редакцією проекту 3145 від 03.03.2020 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» (щодо посилення соціальних гарантій осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю) (див. Огляд № 31).
Різниця між проектами полягає в закріпленні в статті 38 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» додаткового припису про те, що особи з інвалідністю першої групи, діти з інвалідністю, особи з інвалідністю, які їдуть на лікування (за наявності підтвердних документів), та особи, які супроводжують осіб з інвалідністю або дітей з інвалідністю (не більш як дві особи, які супроводжують особу з інвалідністю або дитину з інвалідністю), мають право на позачерговий пропуск через державний кордон України, контрольні пункти в’їзду на тимчасово окуповані території та виїзду з таких територій не частіше ніж один раз на тиждень в один бік за відсутності у транспортних засобах, якими вони переміщуються, інших осіб. Інші зміни є технічними і повторюють ініціативи проекту також в законах України «Про державний кордон України», «Про Державну прикордонну службу України» та «Про прикордонний контроль».
Проект 19.02.2021 прийнятий в першому читанні за основу, а 15.07.2021 ‒ у другому читанні як закон і невдовзі підписаний Президентом України.
Проект 4130 від 18.09.2020 (Разумков Д. О., Арахамія Д. Г. + 58) про внесення змін до деяких законів України (щодо забезпечення безкоштовним харчуванням дітей, один із батьків яких загинув (пропав безвісти), помер під час захисту незалежності та суверенітету України).
Передбачається внесення змін до законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» «Про професійну (професійно-технічну) освіту», «Про освіту», «Про дошкільну освіту», «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям». Проект незважаючи на внесення змін до ряду законів є вкрай коротким по суті і передбачає забезпечення безкоштовним харчуванням дітей з числа осіб, визначених у статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»
Проект 05.11.2020 прийнятий за основу та в цілому як закон і невдовзі підписаний Президентом України.
Проект 4160 від 28.09.2020 (Остапенко А. Д., Третьякова Г. М. + 3) про внесення змін до статті 23 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (щодо встановлення підвищеного мінімального розміру допомоги по безробіттю учасникам бойових дій).
Пропонується названу статтю 23 «Розмір допомоги по безробіттю» доповнити таким приписом: Допомога по безробіттю не може бути нижче двократного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом, якщо допомога по безробіттю виплачується особі, яка відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» є учасником бойових дій.
Проект отримав висновок про необхідність прийняття його за основу від профільного Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів і 07.09.2021 включений до порядку денного.
Проект 4174 від 30.09.2020 (Констанкевич І. М., Батенко Т. І. + 5) про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення рівних можливостей у сфері праці.
Метою проекту проголошено забезпечення рівних можливостей у сфері праці для працівників із сімейними обов’язками та осіб, які виконують домашню працю, а також зменшення гендерного дисбалансу на ринку праці. Для цього передбачається
доповнення Кодексу законів про працю України положеннями щодо роботи працівників із сімейними обов’язками та осіб, які виконують домашню працю; визначення положення про те, що не допускається залучення до робіт у нічний час, до надурочних робіт і робіт у вихідні дні і направлення у відрядження вагітних жінок і жінок, що мають дітей віком до трьох років, без їх письмової згоди (зараз існує повна заборона на такі роботи); встановлення у Законі України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» можливості добровільної сплати внесків на соціальне та пенсійне страхування для осіб, які виконують домашню працю; визначення у Законі України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» поняття «неоплачувана доглядова праця», а також визначення повноважень спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків щодо організації наукових і експертних досліджень з оцінки вартості неоплачуваної доглядової праці, як діяльності жінок і чоловіків, з метою зменшення розриву в оплаті праці жінок і чоловіків.
Проект видається таким, що заслуговує на увагу, хоча ГНЕУ і підкреслило дискусійність та невідповідність чинному законодавству ряду його положень.
Проект 01.12.2020 включений до порядку денного і 02.02.2021 та 07.09.2021 двічі підряд визначений для розгляду на чергових сесіях.
Кримінальне і кримінальне процесуальне законодавство, адміністративна та інша відповідальність
Проект 4086 від 14.09.2020 (Горенюк О. О., Дануца О. А. + 26) про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та інших законодавчих актів України (щодо встановлення відповідальності за порушення строку передачі документації на багатоквартирний будинок).
Проект є суттєво доопрацьованою версією проекту 2667 від 21.12.2019 (Горенюк О. О., Бужанський М. А. + 2) про внесення змін до деяких законодавчих актів (щодо встановлення відповідальності за порушення строку передачі документації на багатоквартирний будинок, в якому створено об’єднання співвласників багатоквартирного будинку) (див Огляд № 21), відкликаного 01.09.2020.
Слід зазначити, що назва нового проекту не відповідає дійсності, адже передбачаються зміни не лише до КУпАП, а й до Законів України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» та «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку». Сам проект з однієї сторони радикально спрощує пропоновані проектом 2667 новели до КУпАП, фактично запроваджуючи відповідальність просто за «Порушення строків передачі технічної та іншої передбаченої законодавством документації на багатоквартирний будинок». Видається, що такий підхід не є належним, адже потребує уточнення ледь не щодо кожного слова. Власне самі автори додають до цього примітку, зазначаючи, що «Суб’єктом правопорушення у цій статті є особи, зазначені в частині п’ятій, шостій статті 5 Закону України “Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку”, а також частині вісімнадцятій, дев’ятнадцятій статті 6 та частині четвертій статті 12 Закону України “Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку”». Натомість зміни до двох названих законів якраз і деталізують порядок і строки передачі заначеної документації і є значно досконалішими у порівнянні з попередніми ініціативами.
Проект 27.01.2021 прийнятий за основу зі скороченням строку підготовки до другого читання, але надалі відповідні матеріали до другого читання не подано.
Проект 4156 від 25.09.2020 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України (щодо посилення відповідальності за порушення вимог режиму радіаційної безпеки в місцевостях, що зазнали радіоактивного забруднення).
У супровідних документах до проекту прямо вказується на причини його ініціювання: Останнім часом у зоні відчуження і зоні безумовного (обов’язкового) відселення почастішали випадки проникнення в ці зони без відповідного дозволу або самовільного поселення у них, нищення знаків радіаційного забруднення та огорож зазначених зон тощо. Однією з причин цього явища, на думку авторів проекту, є м’якість покарання за вчинення вищевказаних протиправних дій. Відповідно пропонується посилення відповідальності, а також визнання кримінальним проступком зазначених дій, що має сприяти дотриманню допустимих меж радіаційного впливу на персонал, населення та навколишнє природне середовище, встановлених нормами, правилами та стандартами з безпеки.
Відповідно, пропонується виключити з Кодексу України про адміністративні правопорушення статтю 46-1 «Порушення вимог режиму радіаційної безпеки в місцевостях, що зазнали радіоактивного забруднення», а її положення перенести до статті 267-1 «Порушення вимог режиму радіаційної безпеки» Кримінального кодексу України та викласти їх у такій редакції: «Проникнення в зону відчуження чи зону безумовного (обов’язкового) відселення без надання передбаченого законом дозволу, або самовільне поселення у них, або знищення, пошкодження чи перенесення знаків радіаційного забруднення або огорожі зазначених зон». Також у статті посилюються санкції чинних частин.
Ініціатива влади є зрозумілою, але видається типовим бюрократичним ходом. Якщо посилення відповідальності за неналежні дії зі знаками і огорожами дійсно слід жорстко карати, то акти самозаселення є скоріше проявом соціальної нужденності й потребують інших засобів протидії. І зовсім інакше слід підходити до проблеми порушників, більшість з яких є звичайними туристами, що хочуть поглянути на покинуті міста. Це питання слід було б впорядкувати і створити умови для безпечного задоволення таких особливих потреб туристів. Підвищення ж розмірів штрафів у цій ситуації призведе скоріше до збільшення хабарів, аніж до реального посилення безпеки людей.
Проект 02.07.2021 прийнятий у першому читанні.
Проект 4157 від 25.09.2020 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України (щодо посилення рівня відповідальності за порушення вимог техногенної та пожежної безпеки).
У пояснювальній записці мета проекту викладена так: запровадити значний розмір штрафних санкцій за порушення встановлених законодавством вимог техногенної та пожежної безпеки, здійснення суб’єктом господарювання господарської діяльності без декларації відповідності матеріально-технічної бази суб’єкта господарювання вимогам законодавства у сфері пожежної безпеки та невиконання приписів, розпоряджень, інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства з питань пожежної та техногенної безпеки уповноважених посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, його територіальних органів; визначити суб’єктом правопорушення – фізичних осіб-підприємців; усунути подвійну відповідальність за те саме правопорушення; запровадити кримінальну відповідальність за порушення встановлених законодавством вимог техногенної безпеки, якщо воно спричинило виникнення аварії.
Пропонується внесення змін до статей 175, 175-2, 183, 188-8, 221, 223, 255 і виключення статті 188-16 Кодексу України про адміністративні правопорушення Кодексу, а також внесення змін до статті 270 Кримінального кодексу України. При цьому статті 175 КУпАП і 270 КК України пропонується поширити на протидію порушенню не лише правил пожежної, а й техногенної безпеки. Загалом більшість змін є уточнюючими в частині суб’єктів владних повноважень, а також посилення санкцій. Утім, більшість з цих ініціатив зрештою не були прийняті. Серед новел слід назвати запровадження відповідальності за «використання протипожежної, аварійно-рятувальної та іншої спеціальної техніки та засобів пожежогасіння не за призначенням». Це положення статті 175 КУпАП є дуже неоднозначним, адже неможливо дати виключний перелік завдань, які стоятимуть перед підрозділами відповідними службами. Звісно, слід забороняти використання спецтехніки для того, аби обробляти приватні присадибні ділянки тощо, але використання спецтехніки у різних публічних заходах є абсолютно належним. Фактично слід говорити про те, що невдале формулювання робить норму мертвонародженою і лише відкриває простір для потенційних корупційних дій.
Проект 26.01.2021 прийнятий у першому читанні за основу, а 30.03.2021 ‒ у другому читанні як закон і невдовзі підписаний Президентом України.
Судова влада та судоустрій
Проект 4040 від 03.09.2020 (Володіна Д. А.) про внесення змін до статті 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення особою, яка має право складати протокол про адміністративне правопорушення).
Змінами до названої статті 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення пропонується установити, що постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено, окрім прокурора, особи, щодо якої її винесено та потерпілого, також і особою, яка має право складати протокол про адміністративне правопорушення. Ініціатори проекту в пояснювальній записці звертають увагу на те, що ненадання такого права особі, яка склала протокол про адміністративне правопорушення (має право на його складання), особливо у справах, де немає персоніфікованого потерпілого, закладає очевидний перекіс, викривлення принципів змагальності та об’єктивного розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Поставлене питання є доволі дискусійним, адже містить як належні позитивні моменти, так і можливість для затягування розгляду з боку поліції та органів влади загалом. Як видається, така процедура може бути запроваджена лише у певних випадках і точно не має стосуватися справ щодо порушення громадського порядку тощо.
Проект 17.11.2020 включений до порядку денного, а 22.06.2021 профільний Комітет з питань правоохоронної діяльності рекомендував прийняти його за основу.
Проект 4150 від 24.09.2020 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України (щодо особливостей провадження у справах за зверненнями органів державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки).
Центральним елементом проекту є включення до КУпАП нової статті 283-1 «Особливості провадження у справах за зверненням органів державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки». В ній, зокрема, зазначається, що провадження у справах за зверненням органів державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки під час здійснення ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів про: 1) вжиття у випадках та з підстав, передбачених законом, до юридичних осіб та фізичних осіб ‒ підприємців, у яких під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) виявлено порушення законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, заходів реагування, визначених законом; 2) зобов’язання відповідача допустити посадових осіб органів державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки до здійснення заходів державного нагляду (контролю). Заява подається до суду першої інстанції протягом п’ятнадцяти днів з дня виникнення підстав, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності. Суд ухвалою відмовляє у відкритті провадження за заявою, якщо: заявлено вимогу, що не належить до наведених; із поданих до суду матеріалів випливає спір про право. Адміністративна справа вирішується судом протягом п’яти днів після відкриття провадження. Рішення суду підлягає негайному виконанню. Апеляційні скарги на судові рішення можуть бути подані сторонами протягом десяти днів з дня їх проголошення. Подання апеляційної скарги не перешкоджає його виконанню. Суд апеляційної інстанції розглядає справу в п’ятиденний строк після закінчення строку на апеляційне оскарження. Інші зміни передбачені проектом є технічними, пов’язаними із доповненням кодексу названою статтею.
Отже, щодо певних підстав запроваджується порядок провадження з суттєвим скороченням строків розгляду. Питання наскільки це є вдалим видається доволі дискусійним, особливо коли запроваджуються строки у 5 днів на розгляд справи. Без сумніву це позитивно впливатиме на заявлену мету ‒ скоротити строки розгляду справ судами за зверненням органів державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, що сприятиме швидкому реагуванню на виявлення у сфері техногенної та пожежної безпеки порушень, які створюють загрозу життю і здоров’ю людей, і вжиттю запобіжних заходів до порушників. Однак якість розгляду справ беззаперечно буде слабшою, водночас як питання, що розглядатимуться, є вельми складними.
Проект 16.02.2021 включений до порядку денного, а 05.03.2021 профільний Комітет з питань правоохоронної діяльності рекомендував прийняти його за основу.
Охорона здоров'я
Проект 4142 від 22.09.2020 (Радуцький М. Б., Булах Л. В. + 12) про систему громадського здоров’я.
Метою проекту проголошено врегулювання механізмів створення ефективної системи громадського здоров’я в Україні, що сприятиме зміцненню здоров’я населення, запобіганню хворобам та збільшенню тривалості життя. Проект визначає правові, організаційні, економічні та соціальні засади функціонування системи громадського здоров’я в Україні, зокрема: запроваджує поняття «громадське здоров’я» як сферу знань та організовану діяльність суб’єктів у системі громадського здоров’я щодо зміцнення здоров’я, запобігання хворобам та збільшення тривалості життя; регулює суспільні відносини у сфері громадського здоров’я та санітарно-епідемічного благополуччя, визначає відповідні права і обов’язки державних органів та органів місцевого самоврядування, юридичних і фізичних осіб у цій сфері, передбачає створення Координаційної ради з питань громадського здоров’я як постійного консультативно-дорадчого органу Міністерства охорони здоров’я України щодо питань громадського здоров’я; визначає поняття компетентного органу у сфері громадського здоров’я; визначає оперативні функції громадського здоров’я, тобто основні напрямки діяльності, які здійснюються в державі для забезпечення максимально високих показників здоров’я і благополуччя населення, а також найповнішого дотримання принципу справедливості щодо здоров’я; визначає основні засади здійснення оперативної функції епідеміологічного нагляду, у тому числі формування інформаційного фонду громадського здоров’я як державного інформаційного ресурсу, що містить дані про стан здоров’я, благополуччя населення і показники середовища життєдіяльності; встановлює правові та організаційні засади здійснення державного нагляду (контролю) у сферах господарської діяльності, які можуть становити ризик для санітарно-епідемічного благополуччя, визначає основні засади здійснення оперативної функції моніторингу, готовності і реагування на небезпечні чинники та надзвичайні ситуації у сфері громадського здоров’я, зокрема, положення щодо виконання Міжнародних медико-санітарних правил та своєчасність реагування з метою локалізації та ліквідації таких загроз; закладає основні засади кадрового, наукового та фінансового забезпечення системи громадського здоров’я.
Деякі пропозиції проекту, насамперед щодо включення до нього розділу про вакцинацію з одночасною втратою чинності Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» були відхилені народними депутатами. Також не знайшла підтримка ідея створення на базі Центру громадського здоров’я (ЦГЗ) служби боротьби з біологічними загрозами, а натомість вирішено наділити додатковими повноваженнями ЦГЗ та підсилити його мережею регіональних центрів контролю та профілактики захворювань.
Проектом передбачається прийняття нового Закону, внесення змін до Водного кодексу України, Земельного кодексу України, Кодексу законів про працю України, Кодексу України про надра, Кодексу цивільного захисту України, Основ законодавства про охорону здоров’я та понад двадцяти Законів України.
Проект 04.02.2021 прийнятий у першому читанні за основу.
Регулювання господарчої діяльності
Проект 4046 від 03.09.2020 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо стимулювання діяльності фермерських господарств).
Проектом передбачається внесення змін до Земельного кодексу України та Закону України «Про фермерське господарство». Змінами до кодексу пропонується викласти наново положення статті 31 «Землі фермерського господарства» установивши, що землі фермерського господарства можуть складатися із: 1) земельних ділянок, що належать громадянам ‒ членам фермерського господарства на праві власності та/або користування; 2) земельних ділянок, що належать фермерському господарству на праві власності та/або користування. Ініціатори проекту зазначають, що це зумовлено тим, що у користуванні фермерських господарств перебуває велика кількість земельних ділянок, переданих громадянам на підставі Державних актів на право постійного користування. Статус таких земельних ділянок остаточно не врегульований Земельним кодексом України. Внесення відповідного уточнення дасть змогу фермерським господарствам, що обробляють такі земельні ділянки, мати доступ до державної підтримки. Натомість зі статті 31 в редакції проекту випала вказівка про землі, що перебувають в оренді фермерського господарства. Так само, зміни до статті 9 Закону України «Про фермерське господарство» передбачають не обов’язковість, а лише можливість надання підтримки. Там же скасовані положення щодо додаткових гарантій для сімейних фермерських господарств. Водночас запроваджується така досить неоднозначна норма: Фермерському господарству, голова якого має вік до 35 років включно, може надаватися грошова допомога за рахунок державного бюджету у розмірі та в порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України. Чи не слід це розуміти так, що грошова допомога може надаватися лише таким господарствам? Одночасно радикально скорочено та спрощено розлогі положення чинної статті 11 «Надання підтримки через Український державний фонд підтримки фермерських господарств» названого закону. У проекті стаття скорочена до одного абзацу: «Кошти Українського державного фонду підтримки фермерських господарств надаються фермерським господарствам на безповоротній основі та на конкурсних засадах на поворотній основі на цілі та в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, а також спрямовуються на забезпечення гарантій, поруки при кредитуванні банками фермерських господарств».
Загалом проект видається доволі сумнівним і таким, що передбачає лише дозовану підтримку фермерським господарствам.
Проект 19.02.2021 прийнятий у першому читанні за основу.
Проект 4065 від 07.09.2020 (Гетманцев Д. О.) про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України (щодо забезпечення збору даних та інформації, необхідних для декларування окремих об’єктів оподаткування). 29.09.2020 подано доопрацьований текст проекту, який далі і розглядається.
Метою проекту проголошено впровадження прозорих і деталізованих механізмів реалізації положень щодо обмежень, запроваджених для запобігання ухиленню від оподаткування; визначення чітких та зрозумілих правил оподаткування контрольованих іноземних компаній, а також надання платникам податків достатнього часу для забезпечення збору даних та інформації, необхідних для декларування відповідних об’єктів оподаткування (з урахуванням обмежувальних заходів, пов’язаних з поширенням у світі COVID-19).
Проектом передбачається внесення змін до Податкового кодексу України та Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Змін дуже багато, від глобальних ініціатив щодо визначення принципів оподаткування і до конкретних заборон, як то вказівка на те, що використання програмних реєстраторів розрахункових операцій при роздрібній торгівлі пальним забороняється.
Загалом проект дуже складний та неоднозначний і потребує прискіпливої уваги спеціалістів. Його доволі оперативне прийняття викликало помітну негативну реакцію.
Проект 17.12.2020 прийнятий за основу та в цілому як закон і невдовзі підписаний Президентом України.
Інші проекти
Проект 4017 від 02.09.2020 (Федієнко О. П., Крячко М. В. + 19) про внесення зміни до статті 10 Закону України «Про державні нагороди України» (щодо запровадження почесного звання «Заслужений зв’язківець України»). 19.03.2021 надано доопрацьовану редакцію на заміну, яка далі і розглядається. Назва проекту подана в форматі цієї доопрацьованої редакції.
Суть проекту викладена в його назві. Пропонується згадану статтю доповнити положенням про запровадження почесного звання «Заслужений зв’язківець України».
Проект викликає заперечення лише загального порядку, оскільки, як видається, сама практика створення окремих видів почесних звань ледь не для кожної галузі господарства є вельми сумнівною. Втім, відзначення видатних спеціалістів цієї галузі теж потребує належного визнання.
Проект 15.12.2020 включений до порядку денного, а згодом ще двічі включений до порядку денного чергових сесій.
Проект 4079 від 10.09.2020 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до Закону України «Про географічні назви» (щодо удосконалення діяльності, пов’язаної зі встановленням, унормуванням, обліком, реєстрацією, використанням та збереженням географічних назв).
Проект є редакцією проекту 10239 від 23.04.2019 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до Закону України «Про географічні назви» (щодо удосконалення діяльності, пов’язаної зі встановленням, унормуванням, обліком, реєстрацією, використанням та збереженням географічних назв) (див Огляд № 222), який було відкликано через відставку уряду.
Суть проекту повністю викладена в його назві. Метою проекту проголошено підвищення ефективності реалізації державної політики у сфері діяльності, пов’язаної з встановленням, унормуванням, обліком, реєстрацією, використанням та збереженням географічних назв, задоволення потреб органів державної влади та органів місцевого самоврядування, суб’єктів господарювання та громадян на отримання актуальної і достовірної інформації про географічні назви.
Головні відмінності з попереднім урядовим проектом полягають в більшій увазі до діяльності державних органів, зокрема Кабінету Міністрів України, та деякій бюрократизації окремих положень.
Проект 03.02.2021 прийнятий у першому читанні.
Проект 4090 від 14.09.2020 (Гетманцев Д. О., Василевська-Смаглюк О. М.) про внесення змін до прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в України» (щодо терміну набрання чинності окремими положеннями).
Проект є розвиненою редакцією проекту 2470 від 19.11.2019 (Гетманцев Д. О., Іонушас С. К., Василевська-Смаглюк О. М.) про внесення змін до прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» (щодо терміну набрання чинності окремими положеннями) (див Огляд № 17), який 01.09.2020 був знятий з розгляду.
Пропонується положення про час вступу в силу підпункту 2 пункту 27 (щодо пункту 61.3 статті 61), підпункту 3 пункту 43 (щодо пункту 78.3 статті 78), пункту 133 (щодо пункту 344.1 статті 344), пункту 134 Розділу I (щодо виключення Розділу XVIII-2) – з дня прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про початок діяльності Бюро економічної безпеки України доповнити уточнюючим обмеженням: але не пізніше шести місяців з дня набрання чинності Законом України «Про Бюро економічної безпеки України».
У пояснювальній записці зазначається, що потреба в проекті зумовлена необхідністю чіткого врегулювання питання діяльності органів податкової міліції у період набуття чинності Законом України «Про Бюро економічної безпеки України» та створення Бюро економічної безпеки України і його територіальних підрозділів.
Проект 29.01.2021 прийнятий за основу та в цілому як закон і невдовзі підписаний Президентом України.
Проект 4118 від 18.09.2020 (Федієнко О. П., Соха Р. В. + 11) про внесення змін до Закону України «Про доступ до об’єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж» та інших законодавчих актів України «щодо розвитку телекомунікаційних мереж».
Метою проекту в пояснювальній записці проголошено створення сприятливих умов операторам телекомунікацій для розташування технічних засобів телекомунікацій та надання телекомунікаційних послуг абонентам, як фізичним, так і юридичним особам, урегулювання господарських відносин між власниками інфраструктури об’єкта доступу та замовниками, які наразі нечітко формульовано у законодавчих актах, що викликає спори у їх застосуванні. Фактично ж проект здебільшого стосується запровадження ряду обмежень щодо дій власників інфраструктурних об’єктів. Відповідні зміни вносяться до законів України «Про доступ до об’єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж», «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку», «Про телекомунікації», «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», «Про житлово-комунальні послуги» і «Про оренду державного та комунального майна». Втім, більшість змін є посиланням на положення Закону України «Про доступ до об’єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж».
Проект 03.11.2020 включений до порядку денного, а згодом дістав позитивний висновок Комітету з питань цифрової трансформації і ще двічі був включений до порядку денного чергових сесій.
Проект 4139 від 21.09.2020 (Коваль О. В., Бабак С. В. + 2) про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо організації діяльності закладів професійної (професійно-технічної освіти) зі специфічними умовами навчання).
Назва проекту не зовсім відповідає його змісту. Фактично йдеться про організацію професійної підготовки фахівців для потреб Національної поліції, що потребує формування мережі закладів освіти, модернізації освітнього процесу, навчального, методичного та наукового забезпечення. На думку ініціаторів проекту, підготовка кадрів рядового та молодшого начальницького складу поліції лише на базі закладів вищої освіти зі специфічними умовами навчання не є доцільною. Саме тому передбачається внесення змін до Законів України «Про професійну (професійно-технічну) освіту» і «Про національну поліцію». Зокрема, доповнення до Закону України передбачають право осіб повторно безоплатно на тому ж рівні здобувати професійну (професійно-технічну) освіту за іншою кваліфікацією, професією (групою професій), спеціальністю на умовах конкурсу для державного (регіонального) замовлення у державних і комунальних закладах професійної (професійно-технічної) освіти, якщо за станом здоров’я вони втратили можливість виконувати роботу за отриманою раніше кваліфікацією, що підтверджується висновком медико-соціальної експертної комісії; забезпечення учнів під час виробничого навчання, виробничої практики та інших видів практичного навчання спеціальним одягом та засобами індивідуального захисту». Інші пропоновані новели регулюють різні аспекти діяльності закладів професійної (професійно-технічної) освіти зі специфічними умовами навчання. А у Законі України «Про Національну поліцію» передбачається включити в систему поліції «заклади професійної (професійно-технічної) освіти зі специфічними умовами навчання».
ГНЕУ висловило певні зауваження до проекту, зокрема щодо невідповідності ряду ініціатив принципу юридичної визначеності. Також викликає тривогу реалізація в проекті курсу на зниження рівня освіти кадрів поліції, доцільність якого викликає значні сумніви.
Проект 05.11.2020 прийнятий за основу та в цілому як закон і невдовзі підписаний Президентом України.
Проект 4147 від 23.09.2020 (Коваль О. В., Третьякова Г. М. + 2) про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо функціонування національної системи кваліфікацій).
Проблема національної системи кваліфікацій давно потребує відповідного законодавчого вирішення. За ініціативи Конфедерації роботодавців України та окремих народних депутатів України впродовж 2009–2013 рр. розроблені декілька законопроектів про Національну систему кваліфікацій, але вони не були підтримані. Зокрема, у Верховній Раді України 7 скликання був зареєстрований, але згодом відкликаний проект 8726 від 30.06.2011 про Національну систему кваліфікацій, внесений народними депутатами України Шевчуком О. Б., Сухим Я. М., Курилом В. С. Згодом у парламент вносилися проекти 3859 від 16.07.2020 (Тимошенко Ю. В., Тарута С. О. + 16) і 3859-1 від 03.08.2020 (Констанкевич І. М.), які формально і нині обговорюються в профільному парламентському комітеті.
У новому проекті, метою якого проголошено стимулювання розвитку національної системи кваліфікацій, відмовилися від ідеї відповідного нового цілісного акта і запропонували обмежитися внесенням змін до Кодексу законів про працю України та Законів України «Про оплату праці», «Про освіту», «Про зайнятість населення» в частині визначення термінів повної та часткової професійної кваліфікації, встановлення пріоритетності професійних стандартів над кваліфікаційними характеристиками, окремих питань розроблення, затвердження та введення в дію професійних стандартів, створення та ведення Реєстру видів занять (професій) та кваліфікацій, діяльності Галузевих рад з розроблення професійних стандартів, пов’язаних із цим окремих положень законодавства про функції колегіального органу у сфері кваліфікацій та інших пов’язаних питань.
ГНЕУ відзначило ряд недоліків проекту, насамперед недоцільність паралельного внесення однакових положень у різні акти.
Проект 03.06.2021 прийнятий у першому читанні за основу.
Проект 4162 від 29.09.2020 (Нальотов Д. О., Кравчук Є. М. + 9) про внесення змін до Закону України «Про туризм» та деяких інших законодавчих актів (щодо основних засад розвитку туризму).
Метою проекту проголошено створення правового підґрунтя для сталого розвитку туризму, створення дієвої системи взаємодії усіх учасників туристичної діяльності шляхом запровадження державної електронної інформаційної системи, яка містить відомості про усіх суб’єктів туристичної діяльності та інші відомості щодо організації туристичної діяльності, створення дієвого механізму держаного стратегічного планування, державного нагляду (контролю) у сфері туризму, статистичної звітності, захисту прав та законних інтересів туристів.
Назва 56-сторінкового проекту не відповідає його змісту, оскільки насправді проект є цілковито новим законом «Про основні засади туристичної діяльності», який має замінити чинний Закон України «Про туризм» і передбачає зміни ще до 7 інших законодавчих актів. За таких обсягів розгляд проекту в цьому огляді не видається можливим.
Проект 29.04.2021 прийнятий у першому читанні за основу.
Проект 4167 від 29.09.2020 (Кабінет Міністрів України) про запобігання, зменшення та контроль промислового забруднення. Двічі, 15.03.2021 та 18.06.2021 подавалися доопрацьовані редакції на заміну від ініціатора внесення, а 23.06.2021 подано доопрацьовану редакцію профільним Комітетом з питань екологічної політики та природокористування.
Проект повторює однойменний урядовий проект 3117 від 24.02.2020 (див Огляд № 30), який був відкликаний через відставку уряду. Фактично слід говорити про чотири послідовні редакції. Крім того, до проекту було подано два альтернативні проекти 4167-2 від 31.05.2021 (Торохтій Б. Г., Мазурашу Г. Г., Чорноморов А. О.) про запобігання, зменшення та контроль забруднення, що виникає в результаті промислової діяльності та 4167-3 від 31.05.2021 (Магомедов М. С., Гриб В. О.) про запобігання, зменшення та контроль забруднення, що виникає в результаті промислової діяльності.
Великий 50-сторінковий проект. В його основі потреба впровадження Директиви 2010/75/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 24 листопада 2010 року про промислові викиди (інтегроване запобігання та контроль забруднення), що є зобов’язанням України в рамках Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони.
Незважаючи на значний суспільний та парламентський інтерес та вимоги Угоди з ЄС, проект відхилений 15.07.2021.
Проекти, які подаються без коментарів
Проект 4000 від 14.09.2020 (Кабінет Міністрів України) про Державний бюджет України на 2021 рік.
Проект 15.12.2020 прийнятий як Закон України та невдовзі підписаний Президентом України.
Проект 4119 від 18.09.2020 (Арахамія Д. Г., Шипайло О. І., Шуляк О. О.+2) про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (щодо реалізації положень статті 11 Закону України «Про ринок природного газу»).
Проект 17.11.2020 прийнятий як Закон України та невдовзі підписаний Президентом України.
Проект 4120 від 18.09.2020 (Арахамія Д. Г., Нагорняк С. В., Трухін О. М.+3) про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (щодо особливостей адміністрування податків в цілях фінансування видатків, визначених пунктами 31-34 статті 14 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік»).
Проект 17.11.2020 прийнятий як Закон України та невдовзі підписаний Президентом України.