MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

17 вересня – головне за день

17.09.2021   
ХПГ-інформ
З початку війни на Донбасі Міноборони зафіксувало 721 підрив на вибухових пристроях; з початку року поліція поставила на облік понад 16 тисяч осіб за домашнє насильство; Вірменія позивається проти Азербайджану у вищому суді ООН – найважливіше на сьогодні.

Біля Мар’їнки, вересень 2017 (фото: ХПГ-інформ)

• З початку війни на Донбасі у 2014 році Міністерство оборони зафіксувало 721 підрив на вибухових пристроях. Постраждали 1 178 українських військових, з них 257 загинули та 921 отримали поранення. Про це у відповідь на запит Громадського повідомили в Управлінні екологічної безпеки та протимінної діяльності Міноборони. За даними неурядових операторів протимінної діяльності, на підконтрольних територіях за час війни на мінах підірвались 74 мирні жителі, з них 43 загинули. У Міноборони називають Україну однією з найбільш забруднених мінами та вибухонебезпечними предметами країною світу. За попередніми даними, на підконтрольних територіях заміновано 7 тис. кв. км (700 тис. гектарів), а на окупованих територіях Донбасу та Криму – 9 тис. кв. км (900 тис. гектарів).

• З початку 2021 року поліція поставила на облік понад 16 тисяч осіб за домашнє насильство, передає Суспільне з посиланням на пресцентр Національної поліції. «З початку року на профілактичний облік поставлено понад 16 тисяч осіб та проведено понад 29 тисяч профілактичних бесід із кривдниками», – мовиться у повідомленні. Допомогу поліціянтів отримали близько 28 тис. постраждалих, зокрема 22 тисячі жінок, 3,4 тисячі чоловіків та 2,4 тисячі дітей. «На теперішній час поліцейські мобільних груп винесли 13 тисяч термінових заборонних приписів стосовно кривдників та склали 21 тисячу адміністративних протоколів за статтею 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення», – зазначили правоохоронці.

• Вірменія позивається проти Азербайджану у вищому суді ООН, звинувативши його у порушеннях прав вірменських громадян та етнічних вірмен, а також у загостренні конфлікту в Нагірному Карабаху у 2020 році, повідомляє Радіо Свобода. У позовній заяві, опублікованій 16 вересня, Вірменія стверджує, що Азербайджан протягом десятиліть «піддавав вірмен расовій дискримінації» в рамках «політики ненависті», що підтримується державою. Єреван стверджує, що «вірмени зазнали системної дискримінації, масових вбивств, катувань та інших знущань». Вірменія також стверджує, що «ця практика знову вийшла на перший план у вересні 2020 року», коли ситуація в Нагірному Карабасі переросла у відкрите протистояння. Під час минулорічної шеститижневої війни між Вірменією та Азербайджаном за Нагірний Карабах, який разом із довколишніми частинами азербайджанської території сили місцевих вірмен утримували ще з початку 1990-х років, з обох сторін загинуло близько 6 тисяч людей. Війна завершилася перемир’ям, влаштованим за посередництва Росії, більша частина раніше не підконтрольних Баку територій була визволена і повернулася під повну владу Азербайджану.

• Генпрокуратура Білорусі повідомила, що розслідування кримінальної справи за фактом смерті активіста Романа Бондаренка припинили, передає білоруська служба Радіо Свобода. У відомстві посилаються на п. 1 ч. 1 ст. 246 КПК РБ – «з причини невстановлення особи, яка підлягає притягненню в якості обвинувачуваного». Нагадаємо, кримінальну справу порушили за фактом завдання тяжких тілесних ушкоджень, від яких Бондаренко помер. Це сталося в листопаді 2020 року. Активіста затримали на «площі Змін» (місце в одному з дворів у Мінську, відоме протестами) після конфлікту з людьми, які зрізали біло-червоно-білі стрічки. З Центрального РУВС Мінська Роман потрапив до реанімації, де помер. Слідчий комітет Білорусі заявив, що чоловік був п’яний. Однак медики цю заяву спростували – у крові Бондаренка алкоголю не було. Медичні документи опублікувала журналістка порталу Тut.by Катерина Борисевич, за що отримала реальний строк ув’язнення. Лікар Артем Сорокін, який надав документи, отримав строк із відстроченням.

Прощання з Романом Бондаренком (фото: Радіо Свобода)

 Поділитися