MENU

КСУ: Неможливість перегляду довічного ув’язнення неконституційна

20.09.2021
ХПГ-інформ

Довічники повинні мати шанс на звільнення, вирішили судді Конституційного суду України. КCУ визнав такими, що не відповідають Конституції, частину першу статті 81, частину першу статті 82 Кодексу в тому, що вони унеможливлюють їх застосування до осіб, яких засуджено до відбування покарання у вигляді довічного позбавлення волі.

Зараз у нашій державі налічується понад півтори тисячі довічників – найбільше серед європейських країн. Усі вони не мають реальної перспективи звільнення. Президентське помилування не вирішує проблеми, адже воно не є ані прозорим, ані передбачуваним. Іноді довічників звільняють за станом здоров’я. Проте в таких випадках зазвичай йдеться про безнадійно хворих.

Ще у березні 2019 року Європейський суд з прав людини при розгляді справи «Петухов проти України (№ 2)» дійшов висновку, що система довічного покарання в Україні порушує статтю 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Тоді, поміж іншим, судді ЄСПЛ порівняли інститут президентського помилування із «сучасним еквівалентом королівської пощади», гуманним, проте таким, що не надає ніяких процесуальних гарантій засудженим.

«З огляду на встановлення Європейським судом із прав людини факту порушення Україною статті 3 Конвенції на підставі того, що покарання у вигляді довічного позбавлення волі є покаранням без перспективи звільнення, та з урахуванням того, що частина друга статті 28 Конституції України є тотожною статті 3 Конвенції, Конституційний Суд України вважає, що встановлене Кодексом покарання у вигляді довічного позбавлення волі як покарання без перспективи звільнення є несумісним із вимогами Конституції України. Конституційний Суд України вказує, що довічне позбавлення волі як вид кримінального покарання не суперечить приписам частини першої статті 3, статті 23, частини другої статті 28 Конституції України, якщо засудженому до такого виду покарання на законодавчому рівні гарантовано право на дострокове звільнення від відбування такого покарання та/або заміну невідбутої частини покарання більш м’яким покаранням. Водночас довічне позбавлення волі особи без подальшої можливості її звільнення означає урівняння строку довічного позбавлення волі з позбавленням волі до завершення природного життя людини, а отже, заперечує не тільки мету покарання, а й саму сутність людської гідності, ставить під сумнів її абсолютний характер та становить порушення позитивного обов’язку держави захищати гідність людини, а отже, не відповідає частині першій статті 3, статті 23, частині другій статті 28, частині третій статті 63 Конституції України», – йдеться у повідомленні на сайті Конституційного суду.

При цьому судді зазначили, що заміна невідбутої частини покарання у вигляді довічного позбавлення волі більш м’яким покаранням не має бути передумовою умовно-дострокового звільнення.

Особі, котру засуджено до довічного позбавлення волі, має бути забезпечено безперешкодне надання безоплатної правничої допомоги з метою належного підготування документів та захисту її інтересів під час розгляду питання про умовно-дострокове звільнення та/або заміну невідбутої частини покарання більш м’яким покаранням шляхом судового перегляду.

Тепер Верховна Рада має невідкладно ухвалити відповідні норми, щоб привести відповідні статті ККУ у відповідність до Конституції України.

 Поділитися