MENU

Керівні принципи Комітету міністрів Ради Європи щодо відбору кандидатів на посаду судді Європейського суду з прав людини

04.10.2021
Комітет міністрів Ради Європи

CM(2012)40-final29 березня 2012

Керівні принципи[1] Комітету міністрів Ради Європи
щодо відбору кандидатів на посаду судді
Європейського суду з прав людини

(Прийняті Комітетом міністрів 28 березня 2012 року
на 1138-й сесії заступників міністрів)

Комітет міністрів,

Підкреслюючи фундаментальну важливість ролі Високих Договірних Сторін у пропонуванні кандидатів якомога вищої якості для обрання на посади суддів Європейського суду з прав людини (далі – Суд), з метою збереження неупередженості та якості Суду, тим самим зміцнюючи його авторитет і надійність;

Згадуючи статті 21 та 22 Європейської конвенції з прав людини (далі “Конвенція”, ETS № 5), які, відповідно, встановлюють критерії посади та покладають на Парламентську Асамблею завдання обирати суддів зі списку з трьох кандидатів, висунутих кожною Високою Договірною Стороною;

Нагадуючи про Декларацію, прийняту на Конференції високого рівня щодо майбутнього Європейського суду з прав людини (Інтерлакен, Швейцарія, 18 та 19 лютого 2010 року), яка наголосила на важливості збереження незалежності суддів та збереження неупередженості та якості Суду;

Нагадуючи також про Декларацію, прийняту на Конференції високого рівня щодо майбутнього Європейського суду з прав людини (Ізмір, Туреччина, 26 та 27 квітня 2011 року), на якій була зазначена необхідність заохочення заяв з боку добрих потенційних кандидатів на посаду судді Суду, а також забезпечення стійкого наймання компетентних суддів з відповідним досвідом, неупередженості та якості Суду;

Нагадуючи про резолюцію Комітету міністрів CM/Res(2010)26 про створення Консультативної ради експертів щодо кандидатів для обрання на посаду судді Європейського суду з прав людини (далі – “Консультативна рада”), яка повторила відповідальність Високих Договірних Сторін Конвенції щодо забезпечення справедливої та прозорої національної процедури відбору;

Згадуючи Рекомендацію 1649 (2004) Парламентської Асамблеї щодо кандидатів до Європейського суду з прав людини та відповідь Комітету міністрів на неї;

Беручи до уваги різні резолюції Парламентської Асамблеї з цього питання, включаючи Резолюцію 1646 (2009) про висування кандидатів та обрання суддів до Європейського суду з прав людини,

Ухвалює наведені нижче керівні принципи та заохочує Високі Договірні Сторони впроваджувати їх та забезпечувати їхнє широке розповсюдження разом із пояснювальним меморандумом, зокрема, в усіх органах, які беруть участь у відборі кандидатів на посаду судді у Суді, і, у разі необхідності, їхній переклад офіційною мовою (мовами) країни.

I. Обсяг Керівних принципів

Дані Керівні принципи стосуються процедур відбору кандидатів на посаду судді в Суді на національному рівні, перш ніж список кандидатів від Високої Договірної Сторони буде переданий до Консультативної ради, а потім до Парламентської Асамблеї Ради Європи.

II. Критерії для встановлення списків кандидатів

1. Кандидати повинні мати високі моральні якості.

2. Кандидати повинні мати кваліфікацію, необхідну для призначення на високу посаду судді, або бути юристами визнаної компетенції.

3. Кандидати повинні, як абсолютний мінімум, володіти однією з офіційних мов Ради Європи (англійською чи французькою), а також повинні володіти принаймні пасивними знаннями іншої, щоб мати можливість повноцінно приймати участь у роботі суду.

4. Кандидати повинні володіти національною правовою системою (або системами) та міжнародним публічним правом. Також бажаний практичний юридичний досвід.

5. У разі обрання кандидати, як правило, повинні мати можливість займати посаду принаймні половину дев’ятирічного строку до досягнення 70-річного віку.

6. Кандидати повинні взяти на себе зобов’язання, якщо вони обрані, та протягом строку їх повноважень, не займатись будь-якою діяльністю, несумісною з їхньою незалежністю чи неупередженістю, або з вимогами штатної служби.

7. Якщо кандидат буде обраний, це не повинно призвести до передбачуваної частої та/або тривалої необхідності призначення судді ad hoc.

8. Списки кандидатів, як правило, повинні містити принаймні одного кандидата від кожної статі, якщо тільки стать кандидатів зі списку не є недостатньо представленою в Суді (менше 40% суддів) або якщо не існують виняткові обставини для відступу від цього правила.

III. Порядок отримання заяв

1. Порядок отримання заяв повинен бути стабільним та встановленим заздалегідь шляхом кодифікації або усталеної адміністративної практики. Це може бути постійний порядок або порядок, встановлений в окремому випадку кожного процесу відбору. Деталі порядку мають бути оприлюднені.

2. Конкурс на подання заявок має бути широкодоступним для громадськості таким чином, щоб можна було обґрунтовано очікувати, що він стане відомим усім або більшості потенційно відповідних кандидатів.

3. У разі необхідності держави повинні розглянути можливість вжиття додаткових відповідних заходів для забезпечення достатньої кількості належних заявників, щоб дозволити органу відбору запропонувати задовільний список кандидатів.

4. Якщо національний порядок дозволяє або вимагає, щоб заявники були запропоновані третіми сторонами, слід запровадити запобіжні заходи для забезпечення справедливого та неупередженого розгляду всіх заявників, а також для того, щоб відповідних заявників не утримували та щоб їм не перешкоджали заявляти про себе.

5. Для подання заяв слід надати розумний строк.

IV. Порядок складання рекомендованого списку кандидатів

1. Орган, відповідальний за рекомендування кандидатів, повинен мати збалансований склад. Його члени повинні колективно володіти достатніми технічними знаннями та викликати повагу та впевненість. Вони повинні походити з різних професій, мати однакове професійне становище і бути вільними від надмірного впливу, хоча вони можуть шукати відповідну інформацію із зовнішніх джерел.

2. Усі серйозні претенденти повинні бути опитані, якщо це не є неможливим з огляду на їхню кількість, у такому випадку орган повинен скласти на основі заявок короткий список кращих кандидатів. Інтерв'ю, як правило, має базуватися на стандартизованому форматі.

3. Необхідно оцінити мовні здібності претендентів, бажано під час співбесіди.

4. Усі члени повинні мати можливість брати рівну участь у прийнятті рішення органу, за умови, що його процедури гарантують, що він завжди може приймати рішення.

V. Доопрацювання списку кандидатів

1. Будь-яке відхилення особи, яка приймає остаточне рішення, від рекомендації органу відбору має бути обґрунтоване посиланням на критерії для складання списків кандидатів.

2. Претенденти повинні мати можливість отримувати інформацію, що стосується розгляду їх заяви, якщо це відповідає загальним принципам конфіденційності в контексті національної правової системи.

3. Остаточний список кандидатів, які будуть представлені Парламентській Асамблеї, має оприлюднити Висока Договірна Сторона на національному рівні.

VI. Консультації Консультативної ради експертів щодо кандидатів для обрання в якості судді Європейського суду з прав людини[2]

1. Високі Договірні Сторони повинні подати свій список кандидатів до Парламентської Асамблеї після отримання висновку Консультативної ради щодо придатності кандидатів для виконання вимог Конвенції..

2. Високі Договірні Сторони запрошені подавати інформацію про національні процедури відбору до Комісії при передачі імен та біографій кандидатів.

Переклад з англійської Харківської правозахисної групи

Оригінал: Guidelines of the Committee of Ministers on the selection of candidates for the post of judge at the European Court of Human Rights https://rm.coe.int/16805cb1ac

 

[1] З поправками, внесеними на 1213 сесії (26 листопада 2014 року, рішення CM/Del/Dec(2014)1213/1.5).

[2] З поправками, внесеними на 1213-й сесії (26 листопада 2014 року, рішення CM/Del/Dec(2014)1213/1.5)

 Поділитися