За 30 років 260 тисяч українців постраждали від торгівлі людьми

18 жовтня – Європейський День боротьби з торгівлею людьми. Цей пам’ятний день був запроваджений 18 жовтня 2007 року Європарламентом як день консолідації діяльності з підвищення рівня обізнаності щодо феномену торгівлі людьми, особливо жінками та дітьми, небайдужості громадськості до цього явища та візуалізації проблеми на глобальному рівні.

За оцінками ООН за роки незалежності жертвами торгівлі людьми стали понад 260 000 громадян України. Кожен восьмий українець готовий погодитися на принаймні одну ризиковану пропозицію роботи, яка може стати пасткою. Як повідомляє Агентство ООН з питань міграції (МОМ), 93% постраждалих, що були виявлені у першому півріччі 2021 року, потрапили в ситуацію трудової експлуатації. Переважна більшість з них – чоловіки. 80% тих, хто потрапив до рабства, мають технічну або вищу освіту. Серед країн, у яких українці найчастіше ставали жертвами торгівлі людьми, – Польща (38%) та Російська Федерація (36%). 

Ми неодноразово розповідали про сотні жертв транснаціонального злочинного угруповання, що діє в Україні як мінімум з 2015 року. Його члени обманом вивозять громадян України до Росії і там шантажем і погрозами примушують розповсюджувати наркотики. П’ять років тому українська поліція затримала чотирьох таких вербувальників – трьох українців і одного громадянина Молдови. Правоохоронці припускали, що кількість їхніх жертв може сягати тисяч осіб. Злочинний бізнес мав дуже складну структуру: із власними юристами, службою безпеки, «відділом кадрів», менеджерами з реклами.

Втім, 18% жертв торгівлі людьми потрапили у рабство вдома, в Україні. На початку вересня  на Дніпропетровщині правоохоронці затримали  п’ятьох осіб, які вербували на вокзалах людей в складних життєвих обставинах. За роботу в селі обіцяли зарплату, житло і триразове харчування. Насправді люди мали працювати понаднормово за їжу та алкоголь. Слідчі встановили, що учасники групи шукали робітників на залізничних вокзалах Києва, Дніпра та Одеси – серед громадян, що не мали постійного місця  проживання. «Завербованих людей на мікроавтобусах доставляли на територію агрофірми у Дніпропетровській області, де розселяли у напіврозвалених будинках із абсолютно відсутніми умовами для проживання, – йшлося в повідомленні на сайті Офісу Генерального прокурора. – Щодня робітників залучали до роботи у виробничо-складських приміщеннях агрофірми, а також у сезон на полях для збору урожаю. Працювати змушували по 12-16 годин на добу. Обіцяні грошові кошти потерпілі не отримували, а весь їхній "заробіток" обмежувався харчуванням сумнівної якості 2-3 рази на добу та алкогольними напоями». Жертвами злочинців виявилося понад 120 людей.

У 2020 році Мінсоцполітики встановило статус особи, яка постраждала від торгівлі людьми, 136 українцям, а протягом першого півріччя 2021 року – 42 нашим співгромадянам.

Україна запровадила кримінальну відповідальність за торгівлю людьми 1998 року й була в цьому з європейських держав однією з перших. Покарання за цей злочин передбачено статтею 149 Кримінального кодексу, яка, визначаючи це діяння, наводить такий ряд: «Торгівля людиною, а так само вербування, переміщення, переховування, передача або одержання людини, вчинені з метою експлуатації, з використанням примусу, викрадення, обману, шантажу, матеріальної чи іншої залежності потерпілого, його уразливого стану або підкупу третьої особи, яка контролює потерпілого, для отримання згоди на його експлуатацію». Максимальна санкція статті – 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

«Людина, яка постраждала від цього злочину, звернувшись до місцевої державної адміністрації, має право на отримання відповідного статусу, що дає їй можливість отримання одноразової матеріальної виплати, а також комплексної допомоги (психологічної, соціально-педагогічної, соціально-медичної, юридичної, допомоги у працевлаштуванні та перекваліфікації, тощо), виходячи з особистих потреб постраждалої особи», – нагадують у Офісі Омбудсмана.

16 жовтня українські міста долучилися до міжнародної акції Walk Freedom. Хода за свободу відбувається щороку у 50 країнах світу. Організатори наголошують, що захід не є протестом, це мовчазна хода, яка має нагадати про мільйони чоловіків, жінок та дітей, що перебувають у рабстві.

Якщо ви шукаєте роботу за кордоном, зверніть увагу на кілька порад.

Золоті гори, які обіцяє роботодавець, мають одразу насторожити. Не висуваючи до найманого працівника ніяких вимог, окрім загальної адекватності та порядності, фірма пропонує заробітну плату до трьох тисяч доларів? Та ще й вимушена шукати працівників за кордоном? Є про що задуматися. Утім, злочинці часто враховують це і пропонують загалом не захмарні умови.

Реклама фірми, що шукає співробітників, має відповідати вимогам законодавства України і включати назву організації, її адресу, номер ліцензії. Усі ці дані варто перевірити. Вказаної адреси може просто не існувати або там буде розташовано щось інше. Треба, однак, враховувати, що ліцензія може бути видана на підставну особу або фірму-посередника.

Не поспішайте давати хоч кому свої документи. Саме так потрапили в халепу більшість жертв російських вербувальників. Навіть коли хлопці розуміли, що їм доведеться працювати наркокур’ерами і відмовлялися від роботи, злочинці шантажували їх тим, що точно знають, де живуть їхні рідні.

Дивно, коли вимагають погодитися на роботу якнайшвидше – мовляв, охочих до праці безліч. Якщо це так, навіщо ж фірма шукає працівників по райцентрах сусідньої держави? Потенційній жертві просто не дають часу на виважене міркування.

Не варто йти на співбесіду, не попередивши нікого з рідних або друзів. Навпаки, варто взяти когось із собою. Адже злочинці обробляють професійно, із застосуванням різноманітних психологічних технік. При свідках це зробити важче.

Не потрапляйте у боргову залежність від роботодавця. Залізничні квитки, житло, телефонний зв’язок, гроші на перші дні перебування в іншій державі – все це отримували люди, які потім опинилися у рабстві. Всі проїзні документи, питання з візами варто вирішувати самотужки, не покладаючись виключно на фірму, яка пропонує вам роботу.

Не погоджуйтеся, якщо роботодавець пропонує вам  порушити візовий режим країни, у якій ви збираєтесь працювати.

Перед укладанням трудового договору за кордоном варто порадитися з юристом, з’ясуйте номери телефонів українських посольств та консульських представництв у країні, у якій ви плануєте працювати. 

Дізнайтесь контакти неурядових організацій та служб, які надають допомогу людям, які постраждали від торгівлі людьмиі.