Крим: Кількість обшуків та арештів збільшилася
Згідно з відомостями правозахисників, кількість обшуків, які провели російські силовики в окупованому Криму протягом дев’яти місяців поточного року, збільшилося, якщо порівнювати з аналогічним періодом минулого. Про це розповіли співробітники Кримськотатарського ресурсного центру (КРЦ), презентуючи аналіз порушень прав людини у Криму, передають «Крим.Реалії».
«За 9 місяців 2021 року було проведено 46 обшуків, 26 з яких були проведені в домах кримських татар. Цей показник перевищує кількість обшуків за 9 місяців 2020 року. Тоді КРЦ зафіксував 40 обшуків», – повідомили правозахисники.
Значно збільшилася кількість затримань та утримань – за той самий період торік було 68 затриманих, цього року – 238, 202 з яких – кримські татари.
Як зазначили аналітики центру, зменшилася кількість арештів – 147 протягом 9 місяців 2020 року та 195 у 2021-му. Зі 147 арештованих 106 – кримські татари.
Як нагадують «Крим.Реалії», міністр закордонних справ РФ С. Лавров раніше стверджував, що розмови про порушення прав людини у Криму – це вигадка, а Уповноважена з прав людини Т. Москалькова заявляла про «міжнаціональну та міжконфесійну згоду» у Криму та надання допомоги корінному населенню.
Нагадаємо, на початку вересня ООН опублікувала чергову доповідь Генсекретаря Антоніу Ґутерреша про порушення прав людини у Криму та Севастополі за період від 1 липня 2020 року до 30 червня 2021 року, яка «описує широкий спектр порушень прав людини та міжнародного гуманітарного права», зокрема, випадки тортур або жорстокого поводження, які ймовірно були застосовані співробітниками ФСБ РФ, при тому жодна винна особа не була притягнута до відповідальності.
Окупація Криму
Захоплення Криму російськими військами розпочалося 20 лютого 2014 року. Окупанти, що висадилися на півострові, не мали розпізнавальних знаків і відомі як «зелені чоловічки» (у російському інформаційному просторі їх називають «ввічливими людьми»). «Ввічливі люди» захопили сімферопольський аеропорт, Керченську паромну переправу, інші стратегічні об’єкти.
1 березня самопроголошений глава Ради міністрів АРК С. Аксьонов звернувся до президента РФ В. Путіна про надання сприяння у забезпеченні миру і спокою на території Автономної Республіки Крим. Того ж дня Держдума РФ проголосувала за введення військ на територію України.
16 березня у Криму відбувся «референдум» про статус півострова. За результатами «референдуму», які не визнали ні Україна, ні Європейський Союз, ні США, Росія включила Крим до свого складу – 18 березня Путін оголосив про приєднання Криму до РФ.
Потому почалися репресії російської влади щодо незгодних з окупацією кримчан, людей, які мають проукраїнську позицію, громадських активістів, кримських татар, зокрема за участь в організації «Хізб ут-Тахрір», що заборонена на території РФ, однак легально діє на території України.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними та засудили дії Російської Федерації. Країни Заходу запровадили економічні санкції.
Росія заперечує анексію півострова і називає свої дії «відновленням історичної справедливости».