MENU

В Україні почав роботу реєстр педофілів

26.10.2021
ХПГ-інформ

Фото: New Africa, Shutterstock

В Україні запустили й почали наповнювати реєстр педофілів. Зараз реєстр працює у тестовому режимі. Наразі у ньому вже містяться дані про 171 особу, яка була притягнута до відповідальності та відбуває покарання за сексуальні злочини проти неповнолітніх. У Мін’юсті зазначають, що всі європейські країни створюють подібний реєстр, щоб захистити дітей. «Природою цього реєстру є те, щоб убезпечити, наприклад, навчальні заклади, або лікувальні заклади, або інших людей, які працюють з групами дитячих колективів від того, щоб взяти таку людину на роботу, – наголосила заступниця Міністра юстиції України Олена Висоцька. – Доступ до таких реєстрів матимуть всі наші правоохоронці. Тому реєстр важливий, хоч і складний в наповненні».

Засуджену за відповідною статтею людину можна внести до реєстру лише на підставі обвинувального вироку суду, який набрав законної сили. Якщо людина вчинила злочин до створення реєстру, інформація про неї вноситься до реєстру на підставі ухвали суду за місцем проживання або місцем відбування нею покарання за клопотанням прокурора. «Це – певний захист прав людини. Абсолютно цивілізований крок. Але він дещо ускладнює реалізацію цього проекту», – розповіла Олена Висоцька.

Згідно із законом, до реєстру вносять відомості щодо прізвища, імені, по батькові засудженого, дати народження, місця проживання чи перебування, злочину, за який його було засуджено, виду кримінального покарання, який до нього був застосований, інформацію про фактично відбуте ним покарання, а також про порушення правил адміністративного нагляду. Прибрати ім'я особи з реєстру можна у разі скасування обвинувального вироку або ухвали суду.

«Користувачами реєстру є керівники прокуратур та органів досудового розслідування, прокурори, слідчі та інші уповноважені особи Національної поліції України та Державного бюро розслідувань. Право на отримання інформації щодо факту перебування конкретної особи в реєстрі мають:

• сільські, селищні та міські голови, керівники державних адміністрацій, інших органів державної влади та місцевого самоврядування — щодо осіб, які претендують на зайняття посади керівника (заступника керівника) дошкільного навчального закладу, середнього навчального закладу, позашкільного навчального закладу, закладу охорони здоров’я або іншої установи, організації, зобов’язаної здійснювати нагляд за малолітніми особами або надавати послуги медичного, навчального чи соціального характеру малолітнім особам, та належать до їх сфери управління;

• керівники дошкільних навчальних закладів, середніх навчальних закладів, позашкільних навчальних закладів, закладів охорони здоров’я або іншої установи, організації, зобов’язаної здійснювати нагляд за малолітніми особами або надавати послуги медичного, навчального чи соціального характеру таким особам, у зв’язку з вирішенням питання щодо прийняття особи на роботу;

• будь-яка фізична особа щодо інформації про себе;

• будь-яка фізична особа щодо інформації про іншу особу у разі наявності завіреної відповідно до вимог Закону України «Про нотаріат» згоди особи, щодо якої така інформація запитується», – йдеться в законі.


Правозахисники неодноразово висловлювали занепокоєння через те, що в українських умовах такий реєстр може стати знаряддям політичної розправи. Також наголошувалося, що напіввідкритість реєстру може призвести до хвилі самосуду. Віцепрезидент Всеукраїнської фундації «Захист прав дітей» та колишній начальник Управління кримінальної міліції в справах дітей Олексій Лазаренко у коментарі ZMINA заявляв: «Є також ризики, що в ці списки потраплятимуть не ті, хто треба. Оскільки відомі випадки, коли замість реальних злочинців відбували покарання невинно засуджені. Наприклад, за 25 років, що пологівський маніяк Сергій Ткач лишався на волі, замість нього засудили одинадцятьох людей».

 Поділитися