MENU

Добір судді ЄСПЛ від України. Чи знову наступлять на ті самі граблі?

29.10.2021
Євген Захаров

Фото Ради Європи

Опубліковано на сайті Радіо Свобода в рубриці «Точка зору»


26 жовтня президентським указом дано старт новому, вже третьому, конкурсу із добору кандидатів на посаду судді Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від України. Попередні два конкурси в 2019 та весною 2021 року закінчилися відхиленням трійки обраних кандидатів. Правила нового конкурсу визначені у формі змін до попереднього указу від 19 лютого цього року, який регулював другий конкурс.

У новому складі конкурсної комісії вже не п’ять, як в перших двох конкурсах, а три викладачі міжнародного права – з Києва, Львова та Одеси, досвідчений суддя у відставці та досвідчений адвокат. Прогрес наявний.

Проте, як і раніше, в комісії не представлена правозахисна спільнота, яка найбільше долучилася до утвердження юриспруденції ЄСПЛ в Україні. Хоча в п.2 Положення про проведення конкурсу (далі – Положення) ясно сказано, що комісія «формується з числа фахівців у галузі міжнародного права, які мають високу кваліфікацію і значний досвід роботи у цій галузі, у тому числі провідних вчених, представників міжнародних організацій та всеукраїнських громадських об'єднань, діяльність яких спрямована на захист прав людини і основоположних свобод». Вже вдруге, на мій погляд, затверджений склад комісії суперечить Положенню про проведення конкурсу.

Процедуру добору кандидатів на підставі Положення можна коротко описати таким чином:

• Конкурсна комісія працює в формі засідання, правомочного за наявності не менше трьох її членів, при цьому можливо брати участь у засіданні онлайн.

• Усі рішення оформлюються протоколом, який підписується головою конкурсної комісії.

• Комісія протягом двох тижнів з моменту ухвалення указу має на своєму першому засіданні обрати із свого складу голову і затвердити оголошення про проведення добору з кваліфікаційними вимогами до кандидатів, переліком документів, які треба подати, та часовими рамками.

• На цьому першому засіданні комісія також затверджує регламент своєї роботи, за яким надалі й працює.

• Після закінчення терміну подання документів на конкурс комісія перевіряє документи кандидатів на відповідність кваліфікаційним вимогам і допускає кандидатів до конкурсу або відмовляє їм в доступі.

• Список кандидатів оприлюднюється.

• Не менше, ніж за 15 діб після оприлюднення списку МЗС організує тестування кандидатів, допущених до конкурсу, на знання офіційних мов Ради Європи – французької та англійської.

• Не менше, ніж за 15 діб після тестування комісія проводить співбесіди з усіма кандидатами. Форма проведення співбесіди та порядок оцінювання кандидатів визначаються рішеннями конкурсної комісії.

• За результатами співбесіди і з врахуванням результатів тестування комісія формує рейтинг всіх кандидатів, і публікує список трьох кандидатів на посаду судді ЄСПЛ з найвищим рейтингом із врахуванням гендерного балансу (дві жінки та один чоловік або два чоловіка та одна жінка).

• Комісія передає список трьох обраних кандидатів до МЗС для надсилання до Ради Європи.

Втішає, що організатори конкурсу суттєво використали наші рекомендації. Але, на жаль, не в повному обсязі. На наш погляд, конкурс досі залишається надто закритим і непрозорим.

Публікуватимуть список кандидатів, їхні автобіографії та мотиваційні листи, а також список трьох переможців конкурсу. Але у Положенні нічого не сказане про оприлюднення процедури оцінювання та формування рейтингу, публікацію самого рейтингу та протоколів роботи комісії.

У Положенні також не враховані вимоги Резолюції Комітету міністрів Ради Європи CM/Res(2010)26 щодо діяльності Консультативної ради експертів.

Ця інституція Ради Європи першою оцінює якість списку кандидатів і може запропонувати замінити когось з поданих кандидатів на наступних за рейтингом.

Опосередковано це передбачено таким фрагментом п.11 Положення: «У разі якщо під час попереднього розгляду у Раді Європи списку кандидатів буде виявлено невідповідність чи неповну відповідність одного чи декількох кандидатів критеріям, визначеним частиною першою статті 21 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, конкурсна комісія може прийняти рішення про виключення таких кандидатів із зазначеного списку та про включення до нього наступних у рейтингу учасників конкурсу, які мають найбільшу кількість балів, з дотриманням вимоги щодо гендерного балансу».

Але не враховано, що Консультативна рада експертів працює конфіденційно, тобто список з трьох кандидатів на посаду судді слід оприлюднювати не до, а після комунікації з Консультативною радою експертів, щоб на розгляд Комітету ПАРЄ з відбору суддів потрапив список, який вже пройшов через фільтр цієї ради.

Отже, процедура добору кандидатів на посаду судді ЄСПЛ покращена, але містить серйозні помилки, яких можна було уникнути. І це робиться одразу після сумних результатів другого конкурсу.

Слід зауважити, що кандидат на посаду судді ЄСПЛ, віцепрезидент ПАРЄ Олександр Мережко, голова парламентської делегації України в ПАРЄ Марія Мезенцева і деякі інші члени делегації активно агітували депутатів ПАРЄ за невизнання рішення Комітету з відбору суддів про відхилення українського списку кандидатів з тої причини, що «не всі кандидати відповідають критеріям для обрання на посаду судді».

Позиція пані Мезенцевої – всі три українських кандидати чудові. Однак, якби вдалося скасувати рішення Комітету, то список за процедурою все одне повернули б до цього Комітету, і, певен, були б ті ж самі результати – тільки десь за рік. І все одне треба було б проводити новий конкурс.

Я про це згадую, щоб наголосити: тепер Комітет з відбору суддів буде дуже прискіпливим в оцінці нового списку, сформованого в результаті нового конкурсу. І тому головне зараз – неупереджена, справедлива, прозора, демократична та недискримінаційна процедура.


Марія Мезенцева, голова парламентської делегації України в ПАРЄ, в інтерв'ю УКРІНФОРМу:

– Комітет ПАРЄ з питань відбору суддів до ЄСПЛ працює за принципом in camera, тобто у закритому режимі, й тому ми не знаємо, що саме відбувалось під час обговорень. Ми мали змогу подати апеляцію на першому засіданні сесії, чим і скористались.

Апеляцій на рішення Комітету по відбору суддів в історії процедури відбору надзвичайно мало, таке майже не відбувається. Попри певні рекомендації не голосувати в розріз із рішенням Комітету, нас підтримали представники всіх політичних груп: соціалісти, консерватори, ліберали, а також представники Європейської народної партії, й навіть об’єднані ліві.

Основний меседж від тих, хто утримався чи голосував проти, був той, що такі виклики рішенню Комітету з відбору суддів до ЄСПЛ створять небезпечний прецедент зневіри в авторитет та силу Комітету.


Можна тільки пошкодувати, що українська влада не погодилася на публічно висловлену пропозицію Консультативної ради експертів допомогти в організації конкурсу. Чому це сталося?

Однак, за цих умов вже на старті конкурсу виникають сумніви щодо його неупередженості і справедливості.

Втім, будемо сподіватися, що цього разу добір кандидатів буде більш вдалим, і нарешті весною 2022 року буде призначений новий суддя ЄСПЛ від України.


• 22 вересня Комітет з відбору суддів Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) відхилив визначений Україною список з трьох кандидатів на посаду судді Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).

• 27 вересня ПАРЄ більшістю голосів остаточно відхилила українські кандидатури. Комітет ПАРЄ дав офіційне обгрунтування цього рішення.

«Комітет рекомендує Асамблеї відхилити цей список, оскільки не всі кандидати відповідають критеріям для обрання на посаду судді Європейського суду з прав людини, та просити Уряд України подати новий список кандидатів», – мовиться у рішенні Комітету з відбору суддів до ЄСПЛ.

• Офіційний Київ має втретє провести новий конкурс для відбору кандидатів на посаду судді ЄСПЛ від України.

• 26 жовтня розпочався новий конкурс. Список із трьох кандидатів мають подати на січневу сесію 2022 року.

 Поділитися