MENU

Як законопроект про СБУ знищує приватну інформацію та надає доступ до всіх переписок та розмов?

11.11.2021 | ccl.org.ua
Олена Солодовнікова

11 листопада в Українському Кризовому Медіацентрі відбулась пресконференція щодо законопроєкту про «Про Службу безпеки України» (№3196-Д), який вже понад рік опрацьовується в парламенті і остаточно має бути ухвалений наступного тижня.

Правозахисники та фахівці з інтернет-безпеки надали експертну оцінку відносно ризиків, що закладені у окремих положеннях документа. На думку правозахисної спільноти, проєкт закону чітко не визначає зміст багатьох повноважень Служби Безпеки України, підстави та порядок їх використання. Це створює багато можливих загроз порушень прав людини в майбутньому. 

«СБУ, яка є прямим правонаступником КДБ, була і залишається основним порушником прав людини, виконуючи як притаманні, так і не завжди притаманні їй функції. Новий законопроект фактично закріплює і легітимізує таку ситуацію, закріплюючи надмірні і непропорційні повноваження СБУ, які планується здійснювати без будь-якого контролю та можливості оскарження у разі зловживань, зокрема, без судових дозволів здобувати інформацію, як це пропонується в статті 13 проекту закону, фактично дозволити діяти спецслужбі поза межами існуючого сьогодні правового поля в питаннях обробки персональних даних, що однозначно  порушуватиме право на приватність», – зазначив виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини Олександр Павліченко.

«Найбільш важливим є значне розширення повноважень СБУ, здійснення яких призводить до порушень прав людини. Контррозвідка, яка виведена з-під дії Закону про оперативно-розшукову діяльність з його хоч якимось гарантіями проти зловживань, отримує додаткові нечувані повноваження, якими користується на свій розсуд. Оскаржити її дії в суді фактично неможливо, зокрема, внаслідок таємного характеру контррозвідувальних заходів. Підстави для таких заходів просто безмежні. Я думаю, що в жодній спецслужбі у демократичній країні повноваження без чіткого визначення ситуацій, коли вони можуть бути застосовані, та контролю за їх здійсненням просто неможливі. Водночас нові контррозвідувальні підрозділи, які будуть здійснювати контррозвідувальне забезпечення економічного потенціалу та боротьби з організованою злочинністю, повною мірою переберуть на себе діяльність управлінь СБУ, що ліквідуються – із розслідування корупційних та економічних злочинів. Відмовитися від контролю за економікою СБУ категорично не хоче», – вважає директор Харківської правозахисної групи Євген Захаров.

Певні положення законопроєкту суперечать міжнародному праву та Конституції України.

«Більше 15 років ПАРЄ нагадує України щодо необхідності виконання взятих на себе зобов’язань, зокрема в частині реформування СБУ відповідно до стандартів нагляду за безпековими органами в країнах-членах Ради Європи. Один із таких стандартів передбачає забезпечення політичної підзвітності та прозорості у сфері безпеки, яка традиційно є недостатньо прозорою. Нажаль, незважаючи на те, що окремі пропозиції громадськості було враховано у цьому законопроєкті, на думку експертів та колег із правозахисної спільноти він містить ряд загроз, які виявляються у безпрецедентному розширенні повноважень Служби, у тому числі в частині "автоматичного" не санкціонованого судом збору інформації. Зазначене, за умов недостатнього контролю за Службою, створює підгрунтя для можливих зловживань та порушує баланс між правами людини та суспільними інтересами», – наголосив виконавчий директор Український інститут з прав людини Євген Нєцвєтаєв.

Крім того, законопроєктом визначається право СБУ блокувати ресурси в інтернеті та зобов’язання операторів телекомунікацій встановити відповідне обладнання, що надасть повний автоматичний доступ  до інформації.

«СБУ будуть надані повноваження блокування доступу до ресурсів мережі Інтернет, тобто цензури. Ця вимога взагалі не присутня у провідних демократичних та навіть воюючих країнах (США, Ізраїль, Швеція, Японія, тощо). Вимоги цензури на мережах операторів неможливо виконати точно, тобто під блокування автоматично потраплять “сусідні” сайти, або всі платформи цілком замість окремих сторінок. Всі наявні зараз та перспективні системи цензури мережі Інтернет дуже легко обійти технічними засобами, які доступні широкому колу населення, тобто реальна ефективність такої системи знаходиться під дуже великим питанням, а вартість створення та підтримання цього механизму дуже значна. Наявність механізму цензури Інтернету також призведе (і вже призводить) до зловживань ним, наприклад, цензури ресурсів політичних опонентів, конкуруючих бізнесів, суспільно важливої інформації. Окрім перетворення СБУ на орган цензури, законопроектом передбачається також побудова за рахунок операторів зв’язку безпрецедентної та повністю неконтрольованої системи стеження за користувачами мережі, а саме прослуховування та спотворення мережевого трафіку абонентів за допомогою пристроїв, що повинні будуть за власний рахунок встановити оператори зв’язку. Це пряма калька системи ТСПУ, що зараз впроваджується в Російській Федерації для подальшого створення “суверенного”, тобто повністю контрольованого та відключеного від зовнішнього світу, сегменту Інтернету», – застеріг  член правління Інтернет Асоціації України Максим Тульєв.

«На позір, законопроєкт передбачає лише судове блокування сайтів з трьох підстав. Такий захід, загалом, може бути належною процедурою обмеження доступу до шкідливого контенту в Інтернеті. В той же час, диявол криється в деталях. Одне з положень закону, де-факто, закріплює практику блокування сайтів указами Президента, надаючи СБУ повноваження брати участь у застосуванні санкцій на виконання рішень РНБО. Інше дозволяє обмежувати доступ до веб-сайтів з метою протидії проведенню проти України спеціальних інформаційних операцій, що є достатньо широкою підставою, яка не відповідає вимогам правової визначеності. Підстави блокування сайтів також не уніфіковані в рамках різних розділів та положень законопроекту. Саме з огляду на це важливо, аби законопроект був розглянутий у парламенті за повною процедурою. Ми усвідомлюємо, що з огляду на публічну підтримку цього проекту основними партнерами України, він, найпевніше, буде ухвалений в цілому. І тому надзвичайно важливим є його повноцінний розгляд, з можливістю кожного депутата відстояти свої правки. Низка з них, причому за авторством народних депутатів як провладної, так і опозиційних фракцій, можуть суттєво обмежити шкідливий вплив на реалізацію прав людини в онлайн-середовищі», –  вважає Максим Дворовий, юрист, Лабораторія цифрової безпеки.

Дискусія навколо цього проєкту закону відбувається навколо двох важливих цінностей: безпеки та свободи людини. Чимало аргументів про необхідність мати сильну спецслужбу у зв’язку із російською збройною агресією. В умовах війни цінність безпеки звісно потребує особливого захисту, однак при цьому важливо не втратити свободу.

«СБУ не позбавляється жодних повноважень, навпаки ці повноваження суттєво зростають. Перехідні положення щодо позбавлення слідства СБУ чітко не визначені, бо не має змін до кримінального процесуального законодавства. Крім того, якщо за чинним законодавством та Конституцією, з обшуком, виїмкою речей, затриманнями, стеженнями людина зустрічалася виключно, якщо її підозрюють у вчиненні злочину, то тепер СБУ має право все це робити з метою захисту національної безпеки. А під захистом національної безпеки розуміється будь-яка діяльність, що може комусь у владі не подобається. Очевидно, що всі ці заходи можуть бути застосовані проти опозиції, журналістів, представників громадських організацій та інших активних громадян, що критикують владу. За цим проектом, можна цілком законно стежити за будь-якою особою, слухати її телефони, читати все листування, проводити навіть негласні обшуки та взагалі застосовувати будь-які дії, які в демократичній країні можна застосовувати тільки з метою розслідування злочину», – пояснив правозахисник, експерт Центру громадянських свобод Володимир Яворський.

«Голосування за законопроект про СБУ тест на інстинкт самозбереження у народних депутатів. Жити в країні, де співробітники спецслужби зможуть прийти як до бізнесу, так і до журналістів, та вимагати доступ до інформації без рішення суду, небезпечно для всіх, а не тільки для звичайних громадян. Ми виклали перелік поправок, які слід обов’язково підтримати прямо перед голосуванням. І дуже сподіваємося, що здоровий глузд парламентарів спрацює», – заявила голова правління Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук.

 Поділитися